Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Водний шлях Гданськ-Херсон видалили зі Стратегії розвитку чорнобильської Зони-2030

Державне агентство України з управління зоною відчуження оприлюднило нову версію проєкту Стратегії розвитку Зони-2030. З тексту видно, що ДАЗВ врахувало значну частину зауважень громадськості. Зокрема, видалено розділ про будівництво водного шляху Гданськ-Херсон (Е40) чз Зону.
Також оприлюднено результати СЕО Стратегії. Звіт із СЕО викликає гостру критику у низки експертів. Ось що, зокрема, зазначає пані Софія Шутяк з “Екологія-Право-Людина”:
“Стратегія написана частково як звіт. Не має чітко сформульованих проблем, які вирішує стратегія. Звіт є не повним та не оцінює реальні впливи на довкілля, які буду у разі реалізації Стратегії. Стратегія є хаотичною та суперечливою. Не можемо ми розвивати три напрямки паралельно на одній території – природно-заповідний (науковий), промисловий (виробництва енергії, переробка та захоронення відходів, виробництва ядерних реакторів та створення полігонів), та рекреацію. Стратегія не містить економічного обґрунтування доцільності запланованої діяльності та не узгоджена із Стратегією регіонального розвитку України на 2021-2027 роки.
Наприклад, стратегія передбачає зняття з експлуатації водойми-охолоджувача. Вивільнену територію площею близько 23 квадратних кілометрів, яка розташована в безпосередній близькості від розвиненої інфраструктури майданчика ЧАЕС, зокрема – об’єктів енергетики (розподільні пристрої, лінії електропередач тощо) планується використовувати під відновлювальні джерела енергетики подальшим виробництвом водню. Виникає питання – куди буде спущена вода? Як зміниться екосистема враховуючи, що водойма знаходиться майже у центрі Чорнобильського біосферного заповідника.
Звіт із СЕО, замість оцінки наслідків такого впливу, зазначає “У центральній частині зони знаходитися велике штучне озеро – водойма-охолоджувач Чорнобильської АЕС. Загальна площа озера складає 22,9 квадратних кілометра. Озеро виведено з експлуатації (осушено) та повернено до стану дрібної заплавної водойми.» Проте вказується, що через Прип’ять найактивніше виводяться радіологічні елементи, а куди спускатимуть воду? Питання водневого розвитку зараз активно дискутується. Дорожня карта водневого розвитку для України теж проходила СЕО, проте такого детального аналізу та прикладів як підготувала Екодія з цієї теми, звіт чомусь не містить, і не описує всіх ризиків.
Ідея створення сучасного комплексу з виробництва та утилізації акумуляторів і сонячних батарей, не містить відповідного розділу оцінок у звіті. Не деталізовано яким чином планується розвивати рекреація. Не враховано цілей та завдань Чорнобильського біосферного резервату.
Наприклад, у США є національний парк Єлоустон. Територія, яка приносить кошти лише через науково-просвітницьку роботу. Саме таку ціль переслідували, коли створювали Чорнобильський біосферний заповідник і на мою думку, не має потреби перетворювати територію зони відчудження у промислову зону.
Якось так, СЕО без оцінок. Ну не вміють і не хочуть вчитися у нас їх робити…”.

Leave a Reply