Ми вважаємо, що газета чесно, об’єктивно й неупереджено відпрацювала неймовірно складний воєнний рік (маючи в активі дві третини року всього три творчі одиниці, оскільки ще один наш колега перебував в ЗСУ). І нехай про наш внесок в популяризацію української науки говорять наші публікації, подані на конкурс.
Газета «Світ»-2022 – у друці, на сайті та на сторінці у фейсбуці
Ці три формати не є ідентичними, але основні публікації, що стосуються науки і освіти, присутні скрізь. На конкурс НАН України подавалося друковане видання, зокрема, тільки авторські публікації журналістів.
І. Здобутки, дослідження, проблеми
«Українські науковці працюють на нашу спільну перемогу!», №9-10, с. 4. Уже в другому воєнному номері президент НАН України академік А.Г. Загородній, відповідаючи на запитання газети, розповідає, як українські науковці допомагають нашим Збройним силам вистояти і перемагати ворога, яких масштабів руйнувань зазнали наукові об’єкти та установи, а також як в таких складних умовах продовжує жити, працювати і досягати високих результатів Академія ( http://surl.li/giozn ).
«Українські гемостатики: з лабораторії на передову». №13-14, с. 7. Кровоспинні засоби критично необхідні у зоні бойових дій. У перші хвилини після поранення цей засіб допоможе зупинити кровотечу і дати змогу дочекатися кваліфікованої допомоги лікаря. Саме такий засіб створили і передають до шпиталів науковці Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України. Ідея створити український кровоспинний засіб, який був би ефективний і недорогий, виникла в українського науковця, добровольця Андрія Кравченка під час бойових дій у 2015 році. Він виконав свою мрію, але сам Андрій загинув 3 квітня 2022 року поблизу Броварів. Разом з побратимами він підірвався на міні (http://surl.li/gipad)
«І Альцгеймер, і covid…з’ясувати механізми й запропонувати терапію». №35-36, с. 8. Науковці Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України розробили експериментальну модель участі нікотинових ацетилхолінових рецепторів у регуляції нейрозапалення, яку можна використати й для з’ясування механізмів і шляхів корекції як нейродегенеративних захворювань, як от хвороба Альцгеймера, так і наслідків захворювання на COVID-19. Про механізми розвитку нейрозапалення і нейродегенерації на засіданні президії Національної академії наук України розповідала завідувачка лабораторії імунології клітинних рецепторів цього інституту академік Марина СКОК (http://surl.li/gipad ).
«Лікування опіків: винахід, який може рятувати життя». №43 – 44, с. 5. Це публікація про створення нової біотехнології еквівалентів дерми для лікування масивних опіків. На такому прикладі можна знімати фільм із серії «Винаходи, важливі для людства». Науковці під керівництвом завідувачки відділу генетики людини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Любові Лукаш почали цю роботу багато років тому і нині їхній винахід близький до впровадження (http://surl.li/gipat).
Війна не зупиняє біозагрози. №17–18, с. 6. Питання про стан біобезпеки в Україні та шляхи її поліпшення розглядалися на засіданні Президії НАН України. Україна повинна мати не тільки довгострокову стратегію безпеки та біологічного захисту, а й алгоритми дій на випадок появи нових інфекцій. Мають бути сучасні мікробіологічні, вірусологічні лабораторії з високим рівнем біологічного захисту, оснащені сучасним обладнанням для експрес-аналізів, умови для створення власних вакцин. На часі – створення Геномного центру. Про це йшлося у доповіді голови Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО України академіка Сергія Комісаренка та під час обговорення доповіді (http://surl.li/gipbb).
«Повітряна тривога» організму». №11-12, с. 8. Болить тіло і «болить душа» – особливо в час війни. Про клітинні і молекулярні механізми виникнення болю та його генетичне лікування йшлося у лекції доктора біологічних наук, професора кафедри біомедицини і нейронаук Київського академічного університету Нани ВОЙТЕНКО. «Законспектував» її кореспондент газети. Захід проходив у рамках Тижня мозку в Україні. Серія науково-популярних онлайн-лекцій провідних науковців про таємниці роботи мозку людини організували Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Київський академічний університет, ПЗВО «Академія Добробут», проєкти «Дні Науки» і «Моя наука», Українське товариство нейронаук та проєкт програми Горизонт 2020 «NEUROTWIN» (http://surl.li/gipbm).
Космос, зв’язок і наука
«Сьогодні – на папері, завтра – в космосі і на полі бою». №15-16, с. 4. Серія статей газети «Світ» стосується участі українських вчених у вивченні космосу. Про участь молодих учених України в розвитку ракетно-космічної галузі в умовах війни присвячено круглий стіл, проблематику якого висвітлено в газеті. Як розповів, голова Громадської ради при Державному космічному агентстві України Едуард Кузнецов, за 30 років незалежності України відбулось 165 пусків наших ракет з 6 космодромів світу. Загалом за цей час ми запустили 380 космічних апаратів на замовлення 25 країн. Це свідчать про можливості нашої галузі і про необхідність підтримки, зокрема – відновлення Національної космічної програми (http://surl.li/gipbv).
«Чи може бути космічною держава, яка не має національної космічної програми?» №29–30, с. 4. Таке риторичне запитання виникає мимоволі. Адже всьому світу відомий вклад України у розвиток космічних досліджень. Водночас в Україні з 2018 року немає загальнодержавної космічної програми. Лише завдяки в Академії існує Цільова програма НАН з наукових космічних досліджень. Вона допомогла зберегти наукові колективи, підтримати осередки космічної науки. Зокрема йдеться про проєкти «Іоносат-Мікро» і «Аерозоль-UA». Про це на засіданні Президії НАН України доповів голова Ради з космічних досліджень НАН України академік Ярослав Яцків. Він повідомив, що професор Мерілендського університету Роальд Сагдєєв погодився бути співкерівником другого проєкту – разом з академіком Яцковим. І вони подають спільний проєкт до Національної академії наук США (http://surl.li/gipcg).
«Із мережами 5G до розумних міст і інтернету речей». №5-6, с. 4-5. Які перспективи відкриває п’яте покоління зв’язку, який внесок науки у вдосконалення і впровадження цих технологій, і чи шкідливі вони для організму людини? Про це – розповідь від cтаршого наукового співробітника відділу інтелектуального управління Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, доктора технічних наук Романа ОДАРЧЕНКА. Фахівець розповідає, як відбувся якісний стрибок – від аналогових до цифрових технологій, а також про розвиток і перспективи цифрових мереж. У МННЦ нині працюють над проєктом з моніторингу за допомогою безпілотної авіаційної техніки із використанням 5G. Ще один проєкт стосується моніторингу транспортної інфраструктури (http://surl.li/gipcy).
«Гігантська газова екзопланета спантеличила астрономів». «Романтика — це коли ти віриш, що твоя робота має значення для людства». №45–46, с. 3. Команда астрономів на чолі з українкою Ольгою Захожай (Інститут астрономії Макса Планка, Гейдельберг, Німеччина та Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ, Україна) здійснила відкриття. Вона відкрила гігантську екзопланету навколо сонцеподібної зорі. Маючи вік лише 15 мільйонів років, цей супер-Юпітер є наймолодшою екзопланетою такого роду, в якій астрономам вдалося виміряти радіус і масу. Ольга Захожай – донька відомого українського астронома Володимира Захожая, який створив каталог найближчих зірок, що перебувають на відстані не більше 10 парсек від Сонця.
«Романтика — це коли ти віриш, що твоя робота має значення для людства», – інтерв’ю з Ольгою Захожай (http://surl.li/gipdm).
«Саме наука має відігравати ключову роль у відродженні України». №19 – 20, с.4. – так названо інтерв’ю президента НАН України Анатолія Загороднього. І в суворий воєнний час науковці досягають успіхів у дослідженнях, серед яких – реалізація математичної моделі поведінки заряду твердого палива в корпусах ракетних двигунів, розробка моделі й алгоритм контролю за процесом ультразвукового зварювання полімерів (http://surl.li/gipdz).
«Майбутнє України зводитиметься на науковому фундаменті», №21 – 22, с. 1, 4-6. Це кілька матеріалів, об’єднаних тематикою щорічної сесії Загальних зборів НАН України. У газеті подано виступи та інтерв’ю вісьмох керівників наукових установ та провідних учених під загальною назвою «Над чим працюєш, Академіє?» № 21 – 22, с. 5-6. Деякі з цих мінірозповідей в подальшому переросли у великі публікації (Див. далі – «Ноїв ковчег» у пробірці», № 31–32, с.6.) (http://surl.li/gipej, http://surl.li/gipes).
Як «Україна має стати східноєвропейським економічним тигром». №35 – 36, с. 7. – розповіла завідувачка відділу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, член-кореспондент НАН України Галина ЗЕЛЕНЬКО. Науковиця проаналізувала зміни, що відбулися за останніх пів року і запропонувала скласти найдетальніший «науковий план відбудови країни». Останні дані соціологічних досліджень свідчать, що етап громадянської та політичної самоідентифікації України пройдено, вторгнення російських військ допомогло завершити процес формування політичної нації. Тепер ключовим завданням є розбудова інституційної спроможності держави. Країна активно змінюється — відбувся вибух суспільної самоорганізації через волонтерство й територіальну самооборону, є запит на соціальну справедливість, триває цифровізація. Тобто вікно можливостей широко відкрито. Але воно не може бути таким безкінечно довго ( http://surl.li/gipfb).
Цикл публікацій про енергетику – водневу, теплову, атомну…
«Низьковуглецевий тренд». №17 – 18, с. 4. Питання кліматичних змін та викликаних ними екологічних проблем, які потребують комплексного вирішення – як на міжнародному, так і на національному рівні розглядалися на науковій сесії загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки ( http://surl.li/gipfm).
«Зберегти водень і вдосконалити паливні комірки». № 43 – 44, с. 4. Глобальне потепління і загострення енергетичної кризи зумовлюють актуальність водневої енергетики. Про розроблення нових функціональних матеріалів для потреб водневої енергетики на засіданні президії НАН України. Результати досліджень і актуальні розробки презентував завідувач відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка, член-кореспондент НАН Ігор ЗАВАЛІЙ.
«Розрахувати стратегічний ресурс». №35 – -36, с. 8. Значення атомної енергетики для забезпечення енергетичної незалежності України важко переоцінити, а надто напередодні нинішнього осінньо-зимового періоду. Нові методи оцінювання міцності та прогнозування ресурсу критичних елементів обладнання АЕС було висвітлено у доповіді в.о. директора Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України Олександра ЧИРКОВА та в обговоренні доповіді (http://surl.li/gipge).
«Атомна енергетика: консервативна і сучасна». №47 – 48, с.4-5. Перспективи побудови нових енергоблоків на українських АЕС і подовження терміну експлуатації блоків, які працюють сьогодні, актуальні дослідження, що їх проводять наші вчені у ядерній галузі — ці теми зазвичай обговорюються на щорічній міжнародній конференції «Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику», яка традиційно відбулася в Інституті газу НАН України.
Але цьогоріч особливу увагу було зосереджено і на безпрецедентних безпекових викликах, які спричинила російська агресія. Конференцію організувала Рада молодих учених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України за підтримки ГО «Українське ядерне товариство».
«Враховуючи досвід експлуатації АЕС, інфраструктуру та достатні запаси урану, Україні доцільно орієнтуватись на випереджальний розвиток ядерної енергетики. Так вважає директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України академік Анатолій Носовський. Але якими мають бути нові реактори? І якою має бути загалом система забезпечення України електроенергією? Про це – розповідь газети (http://surl.li/gipgl).
Реформувати – це що робити?
«Наука, освіта та інновації: змінитися, щоб перемогти». № 37–38, с. 4-6. Що можна й потрібно зробити для відновлення науки, освіти та інновацій, досвід яких країн може стати нам у пригоді, які найкращі практики фінансування проєктів та управління національними системами наукових досліджень були б корисні для України? Такий комплекс питань розглядався на триденному семінарі «Відновлення науки, освіти та інновацій в Україні», який організували Національні академії наук, інженерії і медицини США. І він став подією в науковому світі України. І, як бачимо, мало продовження в наступних «серіях» співпраці.
Першого дня виступами-привітаннями обмінялися президент НАН України Анатолій Загородній та президент Національних академій наук, інженерії і медицини США Марсія Макнатт. Короткий огляд реформування науки в Україні від початку її незалежності зробила Наталія Шульга (Український науковий клуб). Академік НАН України Елла Лібанова у своєму виступі ознайомила з попередніми оцінками збитків та руйнувань наукових установ. Досвідом реформування Польської академії наук поділився її президент Єжи Душинський. Він розповів, що після набуття членства в ЄС Польща отримала мільярди євро на реалізацію освітніх та наукових програм. Президент ПАН закликав українських колег вкладати кошти насамперед у розвиток людського капіталу. Цікавим був також досвід реформування науки в Естонії, яка, за словами її президента, мусила реформуватись, оскільки не давала свободи у виборі досліджень. Окрім того, «вища освіта і наука існували ніби в різних світах». Тож за допомоги Шведської академії наук відбулася «наукова інвентаризація», частину інститутів було розформовано, а частина перейшла до університетів.
Підсумовуючи дискусію цього дня, академік НАН України Ярослав Яцків нагадав слова Річарда Бакмінстера Фуллера: «Ви ніколи нічого не зміните на краще, якщо будете боротися з наявною реальністю. Якщо хочете щось зробити, створіть нову модель, щоб стара безнадійно застаріла».
Другого дня учасники обговорювали проблеми вищої школи. Професор Кембридзького університету Енді Хоппер одним з «рецептів успіху» для України вважає створення національної цифрової інфраструктури технологій, яка міститиме платформи, програми, дані для кожної галузі. «Внески» до такої платформи робитиме як промисловість, так і вища школа.
Як зауважила заступниця директора Київського академічного університету Олександра Антонюк, в Україні є всі компоненти екосистеми інновацій — є законодавчі акти («Про наукові парки», «Про інноваційну діяльність», «Про індустріальні парки» тощо), є наукові інститути й ЗВО, бізнес-асоціації, акселератори й інкубатори і т.д. Але, на жаль, система не спрацьовує, а держава не бачить зв’язку між високоякісною освітою та наукою й економікою країни. Фактично не виконує своїх функцій Нацрада з розвитку науки і технологій, не реалізуються ухвалені законодавчі та нормативні акти.
На третій день було винесено сесію про кращі практики фінансування досліджень. А також відбулася підсумкова дискусія, результатом якої стало більше з’ясування позицій та обмін думками, ніж наближення до розуміння, яким чином діяти.
Продовження і реагування. На цьому семінарі працювала вся творча команда «Світу». Про публікацію в газеті було згадано на засіданні Президії Академії наук. Президент НАН України Анатолій Загородній закликав до обговорення висвітлених проблем. Було відкрито «Дискусійну панель» зі статтею академіка Вадима Локтєва «Жодні зміни неможливі, якщо їм опирається більшість» (http://surl.li/gipha) №43 – 44, с. 6. У руслі дискусії надруковано також аналітичну статтю доктора фізико-математичних наук, першого віцепрезидента Академії наук вищої школи Максима Стріхи «Українська наука: виклики війни потребують відповідей» (http://surl.li/giphu). №45 – 46, с.4-5, в якій, як і у виступі Ярослава Яцкова міститься теза: будь-яке реформування не має завдати шкоди розвитку української науки. Обговорення цієї важливої теми продовжується. Уже в №3 – 4 та 13-14 2023 року під рубрикою «Зворотний зв’язок» було опубліковано відгуки на цю тему.
ІІ. Наука та наукові колективи під час війни
«І в умовах воєнного стану наука продовжується». №11 – 12, с. 6-7. Як організовано роботу установ, організацій та підприємств Національної академії наук України під час війни? Про це репортаж із засідання Президії НАН України, на якому заслухали керівників: Відділення фізики і астрономії академіка НАН України Вадима ЛОКТЄВА; Відділення хімії НАН – академіка-секретаря Миколу КАРТЕЛЯ; біохімії, фізіології і молекулярної біології – академіка-секретаря Сергія КОМІСАРЕНКА, загальної біології – академіка-секретаря Володимира РАДЧЕНКА; економіки – академіка-секретаря Еллу ЛІБАНОВУ (котра сказала надзвичайно важливу тезу, як на початок війни: «Пора програмувати відродження життєвого простору України»).
«Попри обстріл, ми зберегли можливість проводити дослідження». №19–20, с. 7. У березні корпуси та лабораторії Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України зазнали ракетного удару. Кореспондент «Світу» на власні очі побачив руйнування, розпитав у директора інституту академіка НАН України Володимира Туркевича, якої допомоги потребує інститут, а також – дізнався про пропозиції науковців ІНМ щодо повоєнної тематики досліджень (http://surl.li/gipjc).
«Російські війська намагалися знищити наш інститут». №23 – 24, с. 4. Тимчасово виконуючий обов’язки директора Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова Національної академії наук Юрій ЛОГВІНОВ каже, що «За іронією долі деякі наукові роботи нашого інституту стосувалися саме розробок систем управління крилатими ракетами, тактичних засобів протиповітряної оборони тощо», і саме за це росія намагається знищити Інститут. Він розповів, що війна показала слабкі місця в організації праці наукових установ в екстремальних умовах. Щоб підвищити стійкість до ракетних ударів, необхідно розосередити найбільш цінне обладнання в різних корпусах, налагодити дистанційну роботу, дозволяти (і допомагати!) науковцям проводити експериментальні дослідження вдома. Він висловив побажання, щоб роботу таких інститутів, як їхній, цінували все-таки більше за виконані завдання, а не публікації навіть у журналах першого квартиля (http://surl.li/gipir).
«Виявити потреби і впоратися з викликами». №29 – 30, с. 6. Скільки науковців були змушені залишити домівки, і чи все райдужно у тих, хто знайшов прихисток за кордоном? Ініціатори проєкту UAScience.Reload («Українська наука: перезавантаження»), відзначаючи 100 днів від його створення, поділились інформацією про результати дослідження потреб українських науковців під час війни. Проєкт започатковано ініціативною групою представників кількох університетів, ГО «Агенція європейських інновацій», Інституту математики НАН України, Національного фонду досліджень України та інших. НФДУ звернувся до 169 команд, виконавців проєктів, які було призупинено через війну, із запитанням, чи спроможні вони продовжувати дослідження в умовах воєнного стану. «Так» відповіди лише 57 команд зі 169. 62 команди можуть продовжити, але за певних обставин, а 50 відповіли, що взагалі не зможуть продовжувати дослідження. Серед 2173 опитаних – 54% респондентів – науково-педагогічні працівники за основним місцем роботи, 32% – наукові працівники, 22,6% – працюють в інститутах НАН України. Майже 84% наукових і науково-педагогічних працівників сказали, що їхнє матеріальне становище погіршилось порівняно з довоєнним часом. При цьому 75% вчених не займаються жодною іншою діяльністю, крім наукової та/або науково-педагогічної, тож не мають іншої можливості заробляти кошти. Майже половина вчених змінила місце перебування. 38,1% з них – змінили його в межах України. Грантодавці визнають, що система допомоги науковцям не готова до таких випробувань (http://surl.li/gipjv).
«Ганна ТОЛСТАНОВА: «Завжди можна знайти портал можливостей». №25 – 26, с. 6-7. Цікавою практикою, вартою наслідування, поділилася з читачами «Світу» проректорка з науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Толстанова. В КНУ проаналізували, хто з науковців чи аспірантів опинився за кордоном і де саме, потім уважно вивчили запрошення, які надійшли до них з різних університетів світу. «Ми зрозуміли, що це портал можливостей. Ми почали допомагати нашим людям зв’язуватися з університетами тих країн, де вони перебувають. А нашим людям сказали: ви амбасадори, ви представляєте наш університет, тож представляйте його гідно». Також про чимало інших креативних рішень і задумів розповіла Ганна Толстанова кореспонденту «Світу» (http://surl.li/giplx).
«Готуємось до Нюрнбергу-2». №31 – 32, с. 4. Уже сьогодні ми повинні готувати юридичні звинувачення у воєнних та інших злочинах російської федерації та білорусі. Ці країни мусять заплатити: за зруйноване житло, наукові установи, адміністративні будівлі. Обсяги репарацій мають бути достатніми для відшкодування матеріальних збитків українській державі, її інституціям та окремим громадянам. Про методологічні аспекти осмислення уроків війни та виклики, які постають перед українськими науковцями, на засіданні президії НАН України говорив завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України професор Олександр ЛИСЕНКО. На його переконання, війна змінить конфігурацію центрів глобального впливу та систему міжнародної безпеки. А також — невідворотно переформатує світовий енергетичний і продовольчий ринки. Тому варто, не відкладаючи, прогнозувати роль і місце України в новому світі (http://surl.li/gipmr).
Вячеслав ЗАХАРЕНКО: «Найбільша цінність нашого інституту — люди». №29 – 30, с. 5. Радіоастрономічний інститут НАН України на Харківщині, де понад пів століття працює найбільший у світі радіотелескоп низькочастотних декаметрових хвиль УТР-2 – потерпів від обстрілів, а частина його території – і від окупації. Завдяки допомозі польських учених вдалося перемістити сервер збору та обробки даних радіофізичних досліджень геокосмосу до Центру космічних досліджень ПАН у Варшаві. Про масштаби збитків та порятунок обладнання (а також про добудову нового телескопу ГУРТ (гігантський український радіотелескоп), що здійснить «наукову революцію» в дослідженнях Всесвіту, Інтерв’ю директора РІ НАН України, члена-кореспондента НАН України Вячеслава ЗАХАРЕНКА (http://surl.li/gipni).
«Ми достойно прийняли бій на кіберфронті». № 27 – 28, с. 4-5. Ще 2016 року НАТО офіційно визнав кіберпростір однією з арен воєнних дій. Тож не дивно, що з початком широкомасштабної російської агресії активізувались бої і на цьому фронті. Успішність України у кібервійні з росіянами, пояснюється багаторічною працею з побудови та зміцнення національної системи кібербезпеки – від початку її створення 30 років тому до рішення РНБО щодо утворення кібервійськ України. Злободенне питання кібернетичного захисту інформаційних технологій було розглянуто на засіданні президії НАН України «Ми активно протидіємо кіберагресії проти нашої держави», – сказав директор Фізико-технічного інституту «КПІ ім. Ігоря Сікорського» член-кореспондент НАН України Олексій Новіков. Про підготовку фахівців і проведення розробок, які здійснювалися науковцями КПІ спільно з Інститутом кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, розповів академік НАН України Михайло Ільченко ( http://surl.li/gipnx).
«Ноїв ковчег» у пробірці. №31 – 32, с. 6. Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України сьогодні виглядає так, як і вся наша країна: найцінніше наукове обладнання заховано під мішками з піском, але науковці вперто продовжують роботу. Зокрема, підтримують та досліджують унікальну колекцію зародкової плазми рослин світової флори. В спеціальному приміщенні (термальна кімната), де підтримується потрібна температура, у скляних пробірках і чашках Петрі з поживним середовищем in vitro ростуть клітинні культури, отримані з рослин, що були привезені з найвіддаленіших куточків нашої планети. Про успіхи та проблеми сучасної української генетичної інженерії в інтерв’ю газеті розповів директор Інституту Микола КУЧУК. Зокрема про те, що на основі генномодифікованих білків можна створювати ліки, які допомагають при онкологічних, серцево-судинних, гормональних захворюваннях, а також — препарати з противірусними та антимікробними властивостями. Цей напрям досліджень називають «молекулярним фермерством».
Університети «під обстрілом» проблем. №31–32, с. 5. Під час онлайн-дискусій у рамках дослідження Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» «Університети в облозі: виклики для української системи вищої освіти після повномасштабного вторгнення росії в Україну» своїм досвідом поділилися переміщені ЗВО і виші, розташовані «на лінії вогню». Учасники намагались віднайти рецепти — як допомогти цим університетам (http://surl.li/gipot ).
Наука не повинна ділитися на університетську й академічну
«Якщо кожний буде на своєму місці, ми обов’язково переможемо». №9 – 10, с. 5. Наука не має кордонів, і не повинна ділитися на університетську і академічну, аматорську і професійну чи ще якусь. Є тільки справжня наука, яка несе нові знання, здобувається дослідницькою роботою, яка починається уже зі студентських років. Цикл репортажів, статей та інтерв’ю у перші місяці війни було присвячено життю університетів. Перший з таких репортажів – про те, як організовано заходи безпеки та можливість продовжувати наукову та навчальну роботу в КПІ ім. Ігоря Сікорського – опубліковано під рубрикою «На власні очі».
«Роботи не цураємось, війську допомагаємо, а оптимізмом – ще й поділимось», №11 – 12, с. 4. «На власні очі» Дмитро Шулікін роздивився, як організовують безпечне життя, можливості працювати над навчальними та науковими темами студентам та педагогам і науковцям Київського національного університету імені Тараса Шевченка (http://surl.li/gipqd).
«Ми переживаємо часи глобальних ціннісних зсувів. Україна змінює світ!» №13 – 14, с. 5. Інтерв’ю Сергія КВІТА, президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» – про те, як живе під час війни Могилянка, з якими викликами зіткнулася спільнота могилянців (http://surl.li/gippk).
«Викладачі і студенти СНАУ довели, що українські аграрії – «міцні горішки». №15 – 16, с. 7. Інтерв’ю з проректором з наукової роботи Сумського національного аграрного університету Юрієм Даньком про найскладніший час війни, коли росіяни стояли під Сумами і пробували наступати на Київ, про те, як вдалося створити безпечне проживання та зберегти наукове обладнання (http://surl.li/gippu).
«Легендарний Маріуполь» (http://surl.li/gipql), №9 – 10, с. 6, «Ми повернемось у Маріуполь! Історії тих, хто вибрався із пекла» (http://surl.li/giprf), № 13 – 14, с. 6. Йдеться зокрема про Маріупольський державний університет. «Наш університет має стати символом відновлення міста-героя Маріуполя» (http://surl.li/gipro), №15 – 16, с. 6. – інтерв’ю з Миколою Трофименком, ректором Маріупольського державного університету, який «перемістився» до Києва.
Інтерв’ю з директоркою Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту ще одного переміщеного вишу – Приазовського державного технічного університету Оленою Хаджиновою «Ми готуємо кадри, які відбудовуватимуть Маріуполь і всю країну» (http://surl.li/giprz), №17 – 18, с. 7.
Інтерв’ю з ректором Донбаського державного педагогічного університету, що «перемістився» в Дніпро, – Світланою Омельченко «Наші студенти пройшли шлях від «Євшана» до «Байрактара». №21 – 22, с. 7 ( http://surl.li/gipsq).
«Технологічні серця Познані й Києва б’ються в унісон». №33 – 34, с. 4-5. У березні 2018 року «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» зустрічав гостей із Познанського технічного університету, добре відомого ще як «Познанська політехніка». Сторони уклали Протокол про наміри щодо створення і запуску спільного наносупутника. КПІ на той час уже мав два успішні запуски наносупутників (один з яких, побивши всі рекорди, і нині продовжує працювати). Так почався відлік до запуску наносупутника PolyITAN-3-PUT, призначеного для дистанційного зондування Землі. Кореспондент «Світу» побував в лабораторії Інституту радіозв’язку факультету інформатики та телекомунікації Познанського технічного університету, де перебуває на тестуванні обладнання, призначене для PolyITAN 3 і зустрілася з його розробником професором Рафалом Кренцом та спеціалістом-міжнародником Ольгою Вахріною (http://surl.li/giptf)
З точки зору соціології
Євген ГОЛОВАХА: «Про цю війну вже можна складати легенди та балади». №19 – 20, с. 6. Директор Інституту соціології Національної академії наук України, член-кореспондент НАН Євген Головаха переконаний, що ця війна ввійде і в підручники літератури, і в підручники з воєнного мистецтва. Цифри масової підтримки путіна, яку нібито фіксують російські соціологи, насправді «липові». Не тому, що вони щось спеціально викривлюють – ситуація в тоталітарній країні робить це за них. Сьогодні у Європі немає сумнівів, що наша країна стане гідним членом співдружності (http://surl.li/giptw).
Найкраще почуваються чоловіки, які захищають Україну зі зброєю в руках. №29 – 30, с. 8. На засіданні президії НАН України були представлені дослідження щодо оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни. З ними ознайомив заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький. Підсумок: у напад громадяни України не вірили, але за країну їм не соромно. Зловісний образ українського націоналіста розвіявся. У порівнянні з 2021 роком більш, ніж удвічі, зросла гордість за Україну (з 34 до 80 відсотків). І у 18 разів (!) зменшилося відчуття сорому. Найвищий дистрес мають жінки, які брали участь в бойових діях зі зброєю в руках. Ті ж, хто допомагав війську чи добровольчим формуванням (готували їжу, шукали амуніцію тощо) – найменший. А от у чоловіків – навпаки. Найкращий психологічний стан мають ті, хто захищає Україну зі зброєю в руках (http://surl.li/gipuc).
ІІІ. Навчаємось, як краще зробити? Досвід та практика
Це постійна тема газети у довоєнний період.
«Європейські гранти: потрібен курс з «Горизонтознавства»!» №1 – 2 2022, с. 6. Нещодавно підписано угоду про участь України у рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та програмі «Євратом». Які ж пріоритети, структура та напрями цих програм? Про можливості, підводні камені та умови участі в європейських конкурсах (http://surl.li/gipur).
«Дуальна освіта: акценти і «підводні камені». №1 – 2, с. 7. Не «заочка», не «дистанційка», не виробнича практика, а окрема самобутня норма, яка поєднує навчання в університеті чи коледжі і на робочому місці, – дуальна освіта останнім часом попри критику (часто справедливу) стає в Україні дедалі популярнішою. Про це свідчать проміжні результати пілотного проєкту з впровадження такої форми підготовки фахівців в закладах фахової передвищої та вищої освіти (http://surl.li/gipvd).
Костянтин КИРИЧЕНКО: «Врятувати галактику» легше, ніж написати грант». №7 – 8, с. 7. Досвід написання грантів та участі в міжнародних проєктах стане для багатьох ЗВО «квитком» у нове життя. Саме досвід міжнародної співпраці допоможе залучити ресурси на роботу в умовах можливого дефіциту коштів, і, найважливіше, на відбудову закладів. Про те, як оптимально вибудувати роботу з грантами розповів начальник Управління міжнародного співробітництва Сумського державного університету Костянтин КИРИЧЕНКО (http://surl.li/gipvp).
«Вірити в себе, бачити ціль, не бачити перешкод». №33 – 34, с. 8. У газеті «Світ» кілька років поспіль однією з найактивніших є рубрика, що розповідає про стартапи. Boffin — це платформа додаткових групових онлайн-занять для дітей молодшої та середньої школи. Команда стартувала у листопаді 2018 року й не припиняла роботу навіть у найскладніші дні лютого й березня 2022 року. Мета Boffin — зробити так, щоб людей, які цікавляться наукою, більшало в Україні, і у всьому світі (http://surl.li/gipwa).
«Стартап із Харкова: рух уперед попри обстріли й «долину смерті». №45 – 46, с. 8. Чи існує універсальний алгоритм створення стартапу? Що забезпечує успіх справи? Які корисні й шкідливі поради для новачків? Як взаємодіяти з акселераторами, інкубаторами та інвесторами? І найважливіше — як пройти «долину смерті? Відповіді на ці запитання намагається дати початківцям команда платформи симуляційного навчання «ClinCaseQuest» (http://surl.li/gipwi).
ІV. Інноваційна трансформація України у повоєнний період
«Платформа повоєнної інноваційної трансформації України». №35 – 36, с. 4-5. Так називається інтерв’ю, яке дав газеті ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський. В КПІ ім. Ігоря Сікорського створили проєктну пропозицію щодо Платформи повоєнної інноваційної трансформації України на базі Всеукраїнської інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge Україна». На запитання, на яких засадах буде створюватися нова економіка, щоб зробити «стрибок через прірву», Михайло Згуровський зауважив: насамперед слід виходити з міжнародної кооперації, спрямувати національну політику на розвиток напрямів, потрібних зовнішньому світу, але не на сировинному, а високотехнологічному рівні, що вимагає залучення інтелектуального людського капіталу. «Полякам десяти років було достатньо для цього стрибка. Ми перебуваємо в таких умовах, що принаймні, за 4–5 років маємо досягнути самодостатності. А за 10, а то й менше років, стати рівними серед розвинутих країн» (http://surl.li/gipwp).
«Інноваційна трансформація України — інвестиція у стабільність Європи». №41 – 42, с. 1,4. Обговорення цієї теми було продовжено на одинадцятому фестивалі інноваційних проєктів, названому «Sikorsky Challenge 2022: Інноваційна трансформація України» (http://surl.li/gipwv).
Зокрема, наведено факти: перед війною інноваційна екосистема КПІ об’єднувала 25 стартап-шкіл у 20 регіонах України. Навколо них у 12 регіонах виникли інноваційні кластери, які об’єднують високотехнологічні компанії, банки, фонди, органи місцевої влади. Система вийшла й за межі України. Три представництва «Sikorsky Challenge Ukraine» відкрито у США, два — в Ізраїлі, два — в Азербайджані, два — в Китаї та одне у Польщі. За час діяльності університетської екосистеми до її складу увійшло 110 високотехнологічних компаній. 20 з них — зі США, 20 — з Європи, решта з України та інших країн світу. На ринки України і світу виведено понад 150 високотехнологічних продуктів і технологій.
«Перемагати ворога і лікувати «рани війни». №41 – 42, с. 5. Через школу стартапів КПІ ім. Ігоря Сікорського щороку проходять понад 3 тисячі майбутніх інноваторів. Цьогоріч на конкурс було подано 188 проєктів, до фіналу дійшли 75 команд, які виступили у п’яти секціях (http://surl.li/gipxa).
«Головне завдання найближчого часу: перемагати і відбудовувати!». №25 – 26, с. 4-5. Співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження країни – такою була тема форуму в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, про що розповіла газета. У форумі взяли участь біля 600 осіб. І серед них майже 150 представників бізнесових структур, громадських об’єднань і організацій, державних підприємств і органів влади. Висновок: у планах уряду на розвиток науки й інновацій закладено критично мало фінансування. Значну увагу було приділено проблемам землевпорядкування – з використанням ГІС-технологій, 3D-скануванням, електронним картографуванням. Не обійтися й без технологій індустрії 4.0, без автоматизації біологічних об’єктів, технології SmartGrid, використання нейронних мереж для обробки даних та прогнозування оптимальних режимів роботи технологічних об’єктів. У класичній – колись сільськогосподарській академії – лунають терміни, більш звичні для спеціалізованих технічних вишів. Але сільське господарство нині теж перетворюється на складну високотехнологічну індустрію. Для руху вперед потрібне оволодіння новими технологіями, розвиток дуальної освіти, залучення до процесів оновлення студентства, молодих вчених і науковців. І обов’язково – у співпраці з бізнесом (http://surl.li/gipxj).
«Переможна Україна: виклики, можливості, «червоні лінії». №1 – 2 2023, с. 3. Чимало університетів і наукових установ планують і розробляють проєкти щодо своєї участі у повоєнній трансформації України. Учені відділення економіки НАН України розробили візію «Повоєнне відродження України», у якій визначено ключові можливості, загрози й виклики майбутньому. Газета «Світ» розповіла про це на своїй сторінці у фейсбуку 26 грудня https://bit.ly/3SEkXkd та на сайті газети 27 грудня https://bit.ly/3YWt4ea У друкованій газеті статтю стало можливим надрукувати тільки у №1 – 2 2023 року. Але саме в 2023 році тема повоєнного відродження України ставатиме дедалі актуальнішою (http://surl.li/gipxn).
Дещо про висновки
«Світ» є відкритим дискусійним майданчиком для обговорення гострих проблем української науки. Якщо порівняти грудень 2021 до грудня 2022 року, то за останній рік кількість тих, хто читає та підтримує сторінку «Газета «Світ» (йдеться про фейсбук, де найпростіше зняти таку статистику) зросла втричі. А охоплення окремих публікацій сягає кількох десятків тисяч. Наприклад, публікації-рекордсмени 2022 року: «Попри обстріл ми знайшли можливість проводити дослідження» (Про Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля ) – 47 156 охоплень; «Юрій Логвінов: «Російські війська намагалися знищити наш інститут» (Про Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова) – 33 467 охоплень; інтерв’ю Світлани Омельченко: «Наші студенти пройшли шлях від «Євшана» до «Байрактара» – 30 089.
При цьому чітко простежується тенденція: найактивніше читаються публікації, які розповідають про конкретні наукові колективи, їхні досягнення. А також – публікації, які мають практичне значення для читача. Дуже активно читачі реагують на розповіді про стартапи, нові ініціативи, кооперацію науковців із різних сфер та їхню взаємодопомогу. Зростає молодіжна аудиторія газети. Згідно зі статистикою, найактивніша читацька аудиторія газети – 35-44 роки, на другому місці вікова категорія 45-54 роки. За останній рік значно «підтягнулася» аудиторія читачів 25-34 роки, вийшовши на третє місце після названих вище. Така новина свідчить про те, що газета, яка популяризує науку, знаходить дорогу до інтересів і уподобань молодих. Щоправда, виходячи з цієї статистики, жінки – активніші читачі, ніж чоловіки, однак таке співвідношення (61,80% до 38,20%) під час війни не викликає здивування . https://www.facebook.com/GazetaSvit/professional_dashboard/insights/audience
Наостанок хочемо зазначити, що газета «Світ» не отримує жодної копійки ні від НАН, ні від МОН України.
Leave a Reply