Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Про участь газети «Світ» у конкурсі НАН України «За популяризацію науки»

Ми вважаємо, що газета чесно, об’єктивно й неупереджено відпрацювала неймовірно складний воєнний рік (маючи в активі дві третини року всього три творчі одиниці, оскільки ще один наш колега перебував в ЗСУ). І нехай про наш внесок в популяризацію української науки говорять наші публікації, подані на конкурс.

Газета «Світ»-2022 – у друці, на сайті та на сторінці у фейсбуці

Ці три формати не є ідентичними, але основні публікації, що стосуються науки і освіти, присутні скрізь. На конкурс НАН України подавалося друковане видання, зокрема, тільки авторські публікації журналістів.

І. Здобутки, дослідження, проблеми

«Українські науковці працюють на нашу спільну перемогу!», №9-10, с.

Читати повний текст

Посол зеленого братерства

Новела

Усі збіги – випадкові, усі персонажі – вигадані. Ну майже :). Текст написаний у 2018 на конкурс новел Газети по-українськи, що був присвячений впливу безвізу на наше життя

Невже? Невже відтепер не треба записуватися за сто років наперед, висиджувати, а то й вистоювати на ногах й у чадну київську спеку, й у дошкульний морозище довжелезні черги під посольствами та консульствами, заповнювати тупі анкети… А головне – відповідати на дурні запитання висушених тіток чи напудрених молодиків, які дивляться на тебе як на потенційну повію. Або, принаймні, як на мисливицю за статками вгодованого, випещеного, з усіх боків дотованого Євросоюзом фермера.

Читати повний текст

Новий килимок Струтинського і Ко

Він пістрявий, як осінній ліс. Або як квітучий луг відразу як зійде повінь. Або як домотканий килимок — один з тих, що для душі за традиційною технологією майструє моя дружина.

Це я про мюзікл «Скрипаль на даху», який усе ще крутиться і грає у моїй голові, хоча від побаченої прем’єри вже минуло кілька днів.

Коли художній керівник Національної оперети Богдан Струтинський на прес-конференції сказав, що музика Джеремі Бока просто фантастична, то не перебільшив. Саме вона робить це втілення творів Шолом Алейхема про Тев’є-молочара унікальним. Музика забарвлює сюжетні ходи та філософію твору у геть нові кольорі, вона просочується у підсвідомість разом

Читати повний текст

Між дерев співається найкраще

саме зелень дерев і куців створює унікальну акустику для концертів під відкритим небом. Бережіть дерева і кущі! І траву! І природу взагалі!

Ми – європейці. Фестиваль опери та оперети зібрав музикантів 15 країн світу

Авторська версія. Лінк на скорочений і редагований усіма редакторами варіант – в кінці

 

Шикарний був концерт на Європейській площі напередодні отримання безвізу — “Антитіла”, Руслана, Kozak System, “Піккардійська терція”, Христина Соловій, Тарас Чубай/Плач Єремії та Katya Chilly Group. Але я на ньому не був. По-перше, не люблю, коли навколо натовп зі смердючими цигарками та пивом, яке так і мріє пролитися на твою

Читати повний текст

Видатний ентомолог і природоохоронець Сергій Медвєдєв (1899 – 1979)

 

Відомий український зоолог, професор Харкiвського унiверситету С. I. Медвєдєв не любив згадувати минуле. На жаль. Вiн багато знав, i за його допомогою можна було б багато вiдновити в iсторiї форпоста української екологiї – заповiдника Асканiя-Нова та iнших природоохоронних дослiджень.

Народився Сергiй Iванович Медвєдєв 16 сiчня 1899 року у Харковi, у збiднiлiй дворянськiй сiм’ї. Глава сiм’ї займався агрономiєю. У 1916 роцi пiсля закiнчення реального училища Сергiй поступив на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету харкiвського унiверститету. Тут i познайомився з професором В. I. Талiєвим – лiдером природоохоронного руху в Українi. Проте активна участь у роботi Харкiвського товариства любителiв природи йому не судилась:

Читати повний текст

Харківська екологіня Наталiя Десятова-Шостенко (1889 – 1968) — забута парижанка з України

 

Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У

Читати повний текст

Творець полтавських заповiдникiв Валентин НIКОЛАЄВ (1889 – 1973)

Вiдомий полтавський природознавець В. Ф. Нiколаєв “зустрiвся” з органами ЧК-ДПУ-НКВС, мабуть, ранiше вiд усiх iнших українських природоохоронцiв == ще в 1920 роцi. Нова влада iснувала лише три роки, але вже почала прибирати “вольнодумцiв”.

Народився Валентин Федорович Нiколаєв 26 липня 1889 року у сiм’ї провiзора, у мiстi Слов’янську Харкiвської губернiї. Закiнчивши Харкiвську гiмназiю i природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету Харкiвського унiверситету, переїхав до Полтави, де з 1915 р. очолив перший в Українi Полтавський земський природничо-iсторичний музей.

Вже тодi, разом з братом, вiн брав участь в органiзацiї у Харковi першої в Росiйськiй iмперiї виставки охорони природи (грудень 1913 == сiчень 1914). А потiм

Читати повний текст

Чи вистачить нам води.

Зміни клімату вимагають невідкладної реакції від уряду й суспільств

У кожен з двох найменш водних для України в цьому сторіччі років — 2003-му та 2007-му — ми через посухи втратили під час виробництва зерна понад 3 мільярди євро. Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеоцентру Тетяна Адаменко каже, що урожайність озимої пшениці у 2003-му була трохи більшою за 10 центнерів з гектара, тоді як у сприятливому 2014-му — майже 40.

На це ЗМІ якось не дуже звертають увагу. Інша річ — паводки. Катастрофа на Дністрі 2008 року завдала збитків лише на мільярд євро, але про неї не писав і не знімав сюжети

Читати повний текст

Михайло Полоз — перший голова Українського комітету охорони пам’яток природи

Михайло Миколайович Полоз займав не лише високi пости в партiї українських комунiстiв та уряду УРСР. Вiн ще був i першим головою Українського комiтету охорони пам’яток природи. Iм’я Полоза довгий час не згадувалось не лише в природоохороннiй лiтературi, але й замовчувалось у довiдковiй. Так, в останнiй Українськiй радянськiй енциклопедiї (1985) про М.М. Полоза немає нi слова. Тому всi матерiали про Михайла Миколайовича довелось шукати в держархiвах України, архiвах СНБ України, у дечому допомогла його дочка, Рада Михайлiвна.

Михайло Миколайович Полоз народився у Змiївському районi Харкiвської губернiї (з iнших джерел — у самому Харковi) 23 грудня 1891 р. у сiм’ї збiднiлого дворянина,

Читати повний текст

Склад боєприпасів як еконебезпечний об’єкт

Українська екологічна асоціація “Зелений світ” ще у 1994 році акцентувала увагу суспільства та влади на небезпеці, у т.ч. екологічнй, складів боєприпасів. Ось відповідний розділ зі спецвипуска газети “Зелений світ” “Екологічні злочини радянської армії”.

Тоді Антимілітарна комісія “Зеленого світу” нарахувала в Україні понад сто складів. Після того були катастрофи на складах під Мелітополем, у Артемівську. Якісь висновки, звичайно, були зроблені, але знаючи армійський менталітет, який ще довго нам витравлювати з нашої армії.

До речі, не факт, що склади під Балаклією Харківської області вибухнули через диверсію, таку думку висловив і Дмитро Тимчук.

РВАHЕТ == HЕ РВАHЕТ?

== А pотный знает, что склад

Читати повний текст