Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

ЗАПОВІДНИК «ХОРТИЦЯ» як фортеця історичної пам’яті й природоохорони

Як живе і працює у прифронтовій області Національний заповідник «Хортиця», як відреагували археологи та екологи на підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, як почувається риба у Дніпрі біля острова — в інтерв’ю з в. о. завідувача відділу охорони пам’яток історії, археології та природи цього заповідника Михайлом МУЛЕНКОМ для газети “Світ” Меч Святослава — у безпеці — Михайле, як заповідник пережив перші тижні повномасштабного вторгнення росії в Україну? — Спочатку було складно зорієнтуватись, але ми швидко ухвалили рішення про евакуацію предметів основного фонду, адже росіяни наступали спочатку дуже швидко. Починали з найціннішого. На жаль, у нас в Україні не були пропрацьовані

Читати повний текст

ГМО та пестициди

Вплив гліфосату на ґрунт, сільськогосподарські культури, тварин, людей і навколишнє середовище Дон М. Хубер, почесний професор Університету Пердью Технічний переклад.

Розрекламовані переваги гербіцидів, що містять гліфосат, неправильно представляють як безпеку, так і необхідність цих продуктів. Добре задокументовано, що багато бур’янів стійкі до цих хімікатів і що культури мають зменшений ріст коренів, знижену щільність поживних речовин, збільшення хвороб, більший стрес сприйнятливість і потреба в більшій кількості пестицидів, ніж посіви, обприсковані іншими сполуками.

Скани статті:

Велика кількість бур’янів, стійких до гербіцидів на основі гліфосату, ускладнює нашу здатність контролювати цих шкідників і додає додаткові токсичні пестициди, яким піддаються наші діти та домашні

Читати повний текст

Жовтий рододендрон та інші скарби. Чому на Поліссі треба створити міжнародний біосферний резерват

Щоб побачити природну, екологічну цінність Полісся, досить глянути на географічну карту Європи. Саме тут вимальовується найбільша зелена пляма, тобто – найбільші за площею ландшафти, вкриті рослинністю.

фото Сергія Канциренка/Полісся — дика природа без кордонів

«Чомусь люди вважають найбільш збереженою природною територією Карпати. Так, ця гірська система дуже цінний осередок біорізноманіття. Але там висока щільність населення, розвинута інфраструктура – дороги, залізниця, лінії електропередач, газогони. Села переходять у сусідні села, міста – в містечка. На Поліссі ж людей живе небагато. Унікальна екологічна цінність, збереженість природи – одна з причин створити на Поліссі міжнародний (українсько-білоруський) біосферний резерват Прип’ятьське Полісся (БРПП). Територія

Читати повний текст

Де садити білу акацію та червоний дуб

Лісоводи активно використовують інвазивний дуб червоний у лісовідновленні. Київська область, Вищедубечанський лісгосп

Біологи й екоактивісти б’ють на сполох і вимагають суттєво обмежити використання завезених дерев (інтродуцентів), а надавати перевагу місцевим (аборигенним). Це стане особливо актуально, коли почнемо відновлювати пошкоджені війною ліси та непридатні для сільськогосподарського використання заміновані землі.

Чому і як ця проблема виникла та набула такої актуальності?

Про це написала газета “Світ” ↓

«Наприкінці ХІХ століття промислова революція набула загрозливих для довкілля масштабів. Ліси вирубали, створили поля, пасовища теж перетворили на поля. Натомість худобу стали здебільшого випасати в заплавах річок, тут же — заготовляти сіно. Наслідком цього

Читати повний текст

План відновлення країни. Довкілля

Зліва – Владислав Антипов та Олег Листопад

Ми хочемо жити у квітучій, зеленій, чистій країні? Тоді треба не лише відновити зґвалтовану російською війною природу, а й вийти на європейські показники якості довкілля. Готуватися потрібно вже тепер, щоб відразу після перемоги наростити зусилля й у максимальному темпі рухатися до визначених цілей. Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Він активно аналізується експертами та екоактивістами.

Не так давно обговорення проєкту

Читати повний текст

Рятуйте лісосмуги

Останнім часом безоглядно винищено сотні, а то й тисячі кілометрів лісосмуг, що призвело до масового опустошення сільськогосподарських угідь. За це ніхто не був покараний, що дозволило розбій на українських землях продовжувати…

Кожен другий гектар лісу в Україні – рукотворний. Це легко побачити: у такому лісі дерева ростуть рівними рядами, придивіться хоч у найближчому гайку. Протягом останніх 50 років радянської влади в Україні було посаджено 440 тис. га полезахисних смуг, а під захистом штучних насаджень у найкращі роки було 13 млн га сільськогосподарських угідь. Один гектар лісосмуги захищає 20–30 га ріллі, збільшення врожаю при цьому становить близько 15%.

Свого часу було

Читати повний текст

Стародавні дерева України. Реєстр-довідник

П.І. Гриник, М.П. Стеценко, С.Л. Шнайдер, О.Г. Листопад, В.Є. Борейко Ця публікація видана в межах виконання спільного Проекту Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Глобального Екологічного Фонду «Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій в Україні». Якщо ви володієте інформацією про дерева, що не ввійшли в цей довідник, прохання надчилати Ваші зауваження та доповнення за адресою [email protected]

Навіщо захищати стародавні дерева 1. Стародавні дерева є пам’ятками історії, культури, живими свідками минулих століть.

2. Стародавні дерева мають велику естетичну і символічну цінність, що викликають у людей почуття натхнення і захоплення. 3. Стародавні дерева є унікальними багатоповерховими будинками для

Читати повний текст

Для чого рахують грициків

Вчені проводять облік грициків великих в українській та білоруській частинах Полісся, зокрема, у заплаві Прип’яті. Великі грицики – це рідкісні птахи (нещодавно занесені до Червоної книги України), які зупиняються в Поліссі під час міграцій. Частина з них полетить північніше, а частина залишається гніздуватися. Найбільші скупчення спостерігаються на луках поблизу міста Турова (Гомельська область Білорусі), де збираються тисячні зграї. Але відомі їхні колонії і в українському Поліссі – на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Київщині.

Фото Тетяни Кузьменко

Птах вирізняється своїм довжелезним дзьобом, завдяки якому легко дістає комах та їхніх личинок, молюсків та іншу поживу з мілководдя. Грицик великий трохи більший

Читати повний текст

Підпишіть петицію, щоб врятувати Полісся – «Амазонію Європи», поки ще не пізно!

Звертаємось до Прем’єр-міністрів України, Польщі, Білорусі та президента Європейської комісії

Щоб підписати, заходьте сюди: Петиція на захист Полісся

The Stokhid River in the Pripiat-Stokhid National Park in the Polesie area, Ukraine. Photo taken with a drone. © Daniel Rosengren

Полісся ­– найбільша дика болотиста територія Європи, розташована на території України, Польщі, Білорусі та Росії. Полісся має площу вдвічі більшу місце ніж Португалія (186 000 км2).

Полісся недарма називають «Амазонією Європи»: воно має багатий рослинний і тваринний світ, тут збереглися унікальні культура, промисли та традиції. Від збереженості Полісся залежить виживання багатьох видів, що перебувають під загрозою зникнення у всьому

Читати повний текст

І радіація на десерт: чому Стратегія розвитку Зони-2030 неприйнятна

Адміністрація Чорнобильської зони на словах планує «забезпечувати бар’єрну функцію», а на ділі – планує нагодувати-напоїти радіацією дві третини України. Це видно з щойно оприлюдненої Стратегії розвитку зони відчуження на 2021-2030 р.р.

An aerial photo of the River Pripyat and its surrounding floodplain meadows, wetlands and oxbow lakes. This is an extremely important site for migrating birds (mainly waders) who stop here to feed on the abundance of food before continuing their migration. Turov area, Polesie, Belarus. © Daniel Rosengren

Зокрема, до Стратегії з якогось дива включено розділ 5.9.Розвиток транспортної інфраструктури. Це пряма і очевидна робота лобістів з Мінінфраструктури

Читати повний текст