A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Друга половина 1960-х. Село за п’ять кілометрів від райцентру. Доріжка, садові лавки, білені бордюри, квітник з пишними квітами, вишні. Контора з табличкою «Сортовиробувальна дільниця». Веранда з дерев’яними лавами уздовж стін. На одній сидить візник Степан, біля нього — завідувач дільниці Іван Павлович у білій сорочці з краваткою і бригадирка Петрівна у синьому робочому халаті. На Степанові попри спеку — темні піджак, сорочка, штани, картуз з ґудзичком на маківці. Узутий у кирзові чоботи. СТЕПАН: А я вам не розказував, як від вовків втікав? Ні? ЗАВІДУВАЧ (перезираючись із Петрівною, тихо посміюючись): Ні-ні, розкажи. #gallery-1 { margin: auto; } #gallery-1 .gallery-item { float:
Читати повний текст
Дев’ять плюс одна. Свіжі п’єси від свіжих драматургів
Минуло чимало часу, але шалений кінець липня досі вибухає у мені спогадами, картинами, звуками, запахами і смаком точно зайвої енської чашки кави. Бо саме у ті дні вирував третій Фестиваль перших п’єс Театру ветеранів.
Передивитися/переслухати у акторському виконанні 30 п’єс за вісім днів – ще той марафончик. Під силу хіба що професіональним критикам. І справа навіть не у тому, що треба виділити на це прорву дефіцитного часу. Для мене лімітуючим фактором є саме емоції. Витримати шалений шквал піднесень, радощів, суму, співпереживань, та що там приховувати – навіть сліз – це для мене,
Читати повний текст
Фото Івана Русєва
Автор п’єси – Олег Листопад
Присвячується Володимиру Борейку
Дійові особи:
Рожеві фламінго, птахи неземної краси, вразливі і тендітні
Дельфіни, найрозумніші істоти Чорного моря
Пелікани, хом’яки, ховрахи, мартини, лиси, шакали, качки та інші тварини національного природного парку «Тузлівські лимани»
Марія Тудор, 45 років, мати 5 дітей, науковий співробітник національного природного парку
Андрій Мороз, 60+ років, інспектор парку, ветеран війни.
Матвієнко Сергій Сергійович, 55 років, полковник міліції у відставці, голова мисливського товариства, хам і браконьєр
Суддя міжрайонного суду (він або вона)
Марек Елас, 28 років, журналіст з Європи
Сцена перша
Міжрайонний суд
МАТВІЄНКО: Я вимагаю моральні збитки, десять
Читати повний текст
Коли знаходиш на березі загиблого дельфіна, який ще й полежав вже на сонці і його тіло розпадається на шматки, оголюючи хребет, ребра, череп, довгі щелепи, застиглі у дикій усмішці… Коли згадуєш, як ще учора живими вітрильниками різали хвилі їхні спинні гострі плавці… Коли у вухах бринить їхній мелодійний свист та клацання, коли вони кружляють навколо твого човна… Тоді піднімається така хвиля ненависті, така лють. Але наша робота вимагає холодної голови, тверезого аналізу, точності у наших звітах і публікаціях. Ми маємо розповісти світові про цей злочин. Ще і про цей…
Бачите ці темні плями на його шкірі? Це мазут. Він розтікається
Читати повний текст
Текст створено в межах 3-го освітнього курсу Театру Ветеранів. КИЇВ.2026
Автор афіші – Олексій Єрмолін. Запис перформативного читання: https://youtu.be/p3K1QthK00s
Не ті, що були. Не такі, як здавались
Справжні володарі суходолу — слони. Живуть стадами, турбуються про хворих і немічних, захищають одне одного. Вагітність у слонів триває майже два роки, малюків оточують особливою турботою. Не бояться ні левів, ні тигрів, ні гієн. Бічними гілками еволюції слонів були мамонти та мастодонти.
ДІЙОВІ ОСОБИ:
2022-й:
ІГОР – вайлуватий, але швидкий, вдягнений у новенький мисливський костюм, адвокат 53 роки.
ЮРІЙ – спортивний, у темному зручному одязі, 56 років.
ВІКТОР в окулярах, худорлявий, у міському
Читати повний текст
Держава та громадянське суспільство на шляху притягнення російських агресорів до відповідальності за шкоду довкіллю: основні актори (організації і люди) і ролі, процеси і результати
Аналітичне дослідження
Дисклеймер: Звіт підготовлено організацією Мережа захисту національних інтересів (АНТС) в рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість і верховенство права в Україні», фінансованого The U.S. State Department, Bureau of Democracy, Human Rights and Labor (DRL). Зміст звіту є виключно відповідальністю авторів, а зроблені у ньому висновки можуть не поділятися організацією, яка підтримала виконання проєкту.
Вступ
Дванадцять років російської агресії проти України та, у тому числі, чотири роки повномасштабної війни, стали тригером значних змін довкілля
Читати повний текст
Кожного року в Україні реєструються сотні лісових пожеж, які завдають непоправної шкоди довкіллю та економіці країни. Серед найочевидніших наслідків лісових пожеж — екологічна шкода: знищення біорізноманіття, деградація ґрунтів; економічні збитки: втрата лісових ресурсів, витрати на відновлення; соціальні наслідки: загроза життю людей, знищення населених пунктів; глобальні проблеми: викиди парникових газів, зміна клімату.
Скільки згорає
Так у 2020 році, який був рекордним за останнє десятиріччя, сталося понад 2,5 тисячі лісових пожеж, які охопили понад 75 тисяч гектарів. Для порівняння: площа Києва – 83 тисячі гектарів. За даними Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР, Держліс), які воно надало на запит Мережі захисту національних інтересів
Читати повний текст
Фламінго походить від латинського слова «флама» — полум’я. Перші розвідувальні «жарини» цього полум’я великою зграєю з’явилися в національному природному парку «Тузлівські лимани» (Татарбунарський район Одеської області) ще в 2021 році. Це був рік, коли на головних колоніях фламінго в Туреччині на озері Туз загинуло багато і пташенят, і дорослих птахів. І ми тоді писали, що вони незабаром загніздяться в нас на Тузлах. Адже останніми роками через потепління клімату фламінго дедалі частіше став залітати в Північне Причорномор’я. Ареал його проживання простягається від Південної Африки до Центральної Азії і Середземномор’я.
Життя цих пернатих пов’язане з мілководдям солоних водойм, де вони знаходять
Читати повний текст
Російські ракетні атаки по українській інфраструктурі вбивають людей, позбавляють міста світла й тепла, а також ставлять під загрозу унікальні об’єкти світового значення. Про це у своєму дописі в соціальних мережах нагадала лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, звернувши увагу на критичну ситуацію в оранжереях Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Йдеться зокрема про збереження унікальних колекцій тропічних і субтропічних рослин — національного та світового надбання. Про реальний стан справ і можливі наслідки енергетичної кризи «Світ» поговорив із завідувачем відділу тропічних та субтропічних рослин НБС, доктором біологічних наук Романом ІВАННІКОВИМ. Не просто оранжереї, а репозитарій живих рослин —Пане
Читати повний текст
Що робити, якщо російські агресори нищать наш газовидобуток, електро- і теплову генерацію? Правильно, треба знищити агресора. Але як дожити до того часу? Як існувати в умовах браку тепла й енергоресурсів? Один зі шляхів розв’язання проблеми — термомодернізація будівель: університетів, шкіл, садочків, лікарень, житлового сектору. Приклади таких проєктів, таких технічних рішень в Україні вже є. Поки що вони переважно виконуються на грантові або кредитні кошти міжнародних установ та організацій. Зокрема, Європейського інвестиційного банку.
уперше надруковано в газеті “Світ”
Але відразу варто сказати, що кредити ЄІБ надаються під неймовірно (в Україні важко знайти вітчизняні приклади таких умов) низькі відсотки (1,5–2,5 %)
Читати повний текст
|
|