Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Кому дістанеться водний мільярд

Лобісти знову намагаються зруйнувати природоохоронні інституції: просто зараз реанімується ідея забрати Державне агентства водних ресурсів зі сфери управління Міндовкілля.

Попередні спроби руйнування були ініційовані міністром аграрної політики і продовольства наприкінці 2020-початку 2021 року. Він мотивував бажання отримати ДАВР під своє крило потребами розвитку водної меліорації. Забуваючи при цьому, що річки – це у першу чергу регулятори клімату і джерела питного водопостачання. Також агролобісти хотіли отримати «ліс» та «рибу».

В результаті їм таки вдалося забрати Державне агентство рибного господарства та усю меліоративну складову Держводагентства. Ухвалена 24 травня 2021 року постанова «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері

Читати повний текст

Мінінфри переконує, що річковий транспорт корисний для довкілля

An aerial photo of the River Pripyat and its surrounding floodplain meadows, wetlands and oxbow lakes. This is an extremely important site for migrating birds (mainly waders) who stop here to feed on the abundance of food before continuing their migration. Turov area, Polesie, Belarus. © Daniel Rosengren

Це випливає із заяв учасників профільної секції форму “Україна-2030”. Хоча насправді збільшення перевезень річками означає погіршення якості води, ризики аварій і що скоро нам не буде де купитися та звідки брати воду для водоканалів. А що думають лобісти водних перевезень? Читайте у звіті.

Форум інфраструктури — одна із серії заходів

Читати повний текст

«Олешківські піски» варті інвестицій та розширення

Розташований на Херсонщині національний природний парк (НПП) «Олешківські піски» треба суттєво розширити та покращити його фінансування й матеріальну базу.

Такого висновку дійшли учасники дискусії, яка відбулася 7 листопада у Херсонському прес-клубі. Обговорювали роль цього Парку у збереженні природи Херсонщини, необхідність розширення території НПП та результати впровадження проекту з відродження озер, які тут існують.

«Олешківські піски» — один із 49 НПП України, єдиний, де охороняються пустельні та напівпустельні ландшафти. Приклад такого відновлення — розчищення озер в оазах. Воно проводилося у рамках спільного проекту нацпарку та Українського товариства охорони птахів за підтримки Фундації Кока-Кола (детальніше тут: https://www.coca-colaukraine.com/stories/RenovationOleshkivsky).

керівник Херсонського

Читати повний текст

Між дерев співається найкраще

саме зелень дерев і куців створює унікальну акустику для концертів під відкритим небом. Бережіть дерева і кущі! І траву! І природу взагалі!

Ми – європейці. Фестиваль опери та оперети зібрав музикантів 15 країн світу

Авторська версія. Лінк на скорочений і редагований усіма редакторами варіант – в кінці

 

Шикарний був концерт на Європейській площі напередодні отримання безвізу — “Антитіла”, Руслана, Kozak System, “Піккардійська терція”, Христина Соловій, Тарас Чубай/Плач Єремії та Katya Chilly Group. Але я на ньому не був. По-перше, не люблю, коли навколо натовп зі смердючими цигарками та пивом, яке так і мріє пролитися на твою

Читати повний текст

Межигір’я. Як непросто повернути награбоване

це один з будинків на Парковій алеї, на які було виміняно Межигір’я. У 1910 у них була лікарня для хронічно хворих дітей

Виявилося, що в загарбанні Януковичем території колишнього Межигірського монастиря не останню роль відіграли колишні керівники природоохоронного відомства Василь Джарти, а згодом Едуард Ставицький. Нинішнє керівництво Мінприроди, проаналізувавши ситуацію і порадившись з юристами, бачить можливість повернути вкрадене державі. «Ми продовжуємо розбирати завали попередньої влади і шукати справедливість, — каже міністр Остап Семерак. — Свого часу Мінприроди відіграло не останню роль у відчуженні державного майна у Межигір’ї на користь Януковича. Першій спробі завадила Помаранчева революція. Висновки було зроблено.

Читати повний текст

Чи вистачить нам води.

Зміни клімату вимагають невідкладної реакції від уряду й суспільств

У кожен з двох найменш водних для України в цьому сторіччі років — 2003-му та 2007-му — ми через посухи втратили під час виробництва зерна понад 3 мільярди євро. Начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеоцентру Тетяна Адаменко каже, що урожайність озимої пшениці у 2003-му була трохи більшою за 10 центнерів з гектара, тоді як у сприятливому 2014-му — майже 40.

На це ЗМІ якось не дуже звертають увагу. Інша річ — паводки. Катастрофа на Дністрі 2008 року завдала збитків лише на мільярд євро, але про неї не писав і не знімав сюжети

Читати повний текст

Михайло Полоз — перший голова Українського комітету охорони пам’яток природи

Михайло Миколайович Полоз займав не лише високi пости в партiї українських комунiстiв та уряду УРСР. Вiн ще був i першим головою Українського комiтету охорони пам’яток природи. Iм’я Полоза довгий час не згадувалось не лише в природоохороннiй лiтературi, але й замовчувалось у довiдковiй. Так, в останнiй Українськiй радянськiй енциклопедiї (1985) про М.М. Полоза немає нi слова. Тому всi матерiали про Михайла Миколайовича довелось шукати в держархiвах України, архiвах СНБ України, у дечому допомогла його дочка, Рада Михайлiвна.

Михайло Миколайович Полоз народився у Змiївському районi Харкiвської губернiї (з iнших джерел — у самому Харковi) 23 грудня 1891 р. у сiм’ї збiднiлого дворянина,

Читати повний текст

Склад боєприпасів як еконебезпечний об’єкт

Українська екологічна асоціація “Зелений світ” ще у 1994 році акцентувала увагу суспільства та влади на небезпеці, у т.ч. екологічнй, складів боєприпасів. Ось відповідний розділ зі спецвипуска газети “Зелений світ” “Екологічні злочини радянської армії”.

Тоді Антимілітарна комісія “Зеленого світу” нарахувала в Україні понад сто складів. Після того були катастрофи на складах під Мелітополем, у Артемівську. Якісь висновки, звичайно, були зроблені, але знаючи армійський менталітет, який ще довго нам витравлювати з нашої армії.

До речі, не факт, що склади під Балаклією Харківської області вибухнули через диверсію, таку думку висловив і Дмитро Тимчук.

РВАHЕТ == HЕ РВАHЕТ?

== А pотный знает, что склад

Читати повний текст

Боротьба за збереження риби стає жорсткішою

 

Голова Держрибагентства Ярема Ковалів розповів «УК», як плани щодо осучаснення галузі втілюються в життя

Відповіді на запитання попереднього інтерв’ю, яке очільник відомства дав «УК» рік тому, починалися словами «плануємо, хочемо, збираємося». Що вдалося реалізувати із запланованого? Це стало головною темою розмови із головою Держрибагентства Яремою КОВАЛІВИМ.

Голова Державного агентства рибного господарства України Ярема КОВАЛІВ

— На річках вже майже скресла крига. Браконьєри гострять остроги, закупили кілометри сіток, нові катери, перебрали мотори своїх швидкісних джипів. А як, Яремо Богдановичу, готується до весни Держрибагентство? Чи зможе риба цього року нормально віднереститися?

— У держбюджеті-2017 на придбання нової техніки для новоствореного рибного

Читати повний текст

Дихайте через раз.  Повітря столиці та інших міст країни небезпечне для здоров’я

«Що горить і кого сварити?» — такими були два головні запитання киян уранці 17 січня 2017 року. Всі озиралися у пошуках джерела диму й смороду. Астматики понаднормово хапалися за інгалятори. Державна служба з надзвичайних ситуацій оперативно провела ревізію й авторитетно заявила: впродовж доби значних пожеж не було. ЗМІ поширили інформацію, що причина задухи — несприятливі погодні умови, так звана інверсія. Це коли приземне повітря холодніше за верхні шари атмосфери, внаслідок чого вертикальна циркуляція уповільнюється і майже зупиняється.

Але погодна версія — це напівправда. Головна причина смогу, який накрив столицю перед Водохрещем, і таких самих жахливих днів минулого літа — забруднення

Читати повний текст