Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Коли прилади брешуть

Небезпечно для здоров’я

Нещодавно спеціалісти ДП «Укрметртестстандарт» перевірили обладнання у 54 медичних закладах столиці. Результат: у 50 з них (92,6 %) виявлено неточні прилади, порушення термінів їх повірки тощо. На жаль, така ситуація не лише у Києві. За словами першого заступника генерального директора ДП «Укрметртестстандарт» Миколи Жалдака ця проблема загальнодержавна.

«ІКС НА ІГРЕК»

Нині майже кожна людина обізнана з процедурою вимірювання артеріального тиску. Модифікації тонометрів відрізняються за принципом дії приладу, функціональними можливостями, розмірами і вагою. Але незалежно від цих характеристик вони проходять випробування у медичних закладах та органах Держспоживстандарту України. Якщо результати задовільні, тонометр вноситься до Держреєстру засобів вимірювальної техніки

Читати повний текст

Росія бере з нас приклад. Але чи так у нас усе добре?

На думку голови Міжнародної конфедерації споживчих товариств Росії Дмитра Яніна, український досвід боротьби за чисту від тютюнового диму країну вартий наслідування

«Я часто звертаю увагу всіх зацікавлених сторін у Росії на досвід з акцизами у сусідній державі – в Україні, – сказав мені пан Дмитро в кулуарах міжнародної конференції «Заходи податкової політики, що стосуються скорочення попиту на тютюн та сприяють досягненню цілей у галузі охорони здоров’я країн СНД». – Адже відповідно до підписаних у червні 2010 року поправок до податкового кодексу у вас в країні з 1 липня 2010 року мінімальний акциз на сигарети з фільтром становить 150 гривень за

Читати повний текст

Ні – зменшенню різноманіття. І біологічного, і ландшафтного, і – мовного!!!

Передруковуючи заяву щодо нищення мови, хочу зауважити, що я не підтримую НРУ як політичну силу. Але підтримую ідею захисту української мови як субстанції вразливої, зникаючої, гнаної і занедбаної державою УКРАЇНА!!!

Жаль, що НРУнівці навіть у такому тексті допускають стилістичні помилки (хоча навіть суржик – це українська, і краще говорити ним, ніж російською). Але ще більше жаль, що вони так нічого КОНКРЕТНОГО і не запропонували у цьому зверненні. Цінного тут хіба що статистика, але, знову ж, немає посилання на першоджерело. Та каяття у гризні і тому, що за нею проґавили занесену над мовою сокиру – хочеться вірити, що каяття щире.

Звичайно

Читати повний текст

Про живу і мертву воду

– Спрага замучила, – рибінспектор вирив із сумки емальованого кухля, перехилився через борт дюралевого човна, у якому ми усі разом сиділи посеред Понч-озера, і з насолодою став пити.

Ми з однокурсником вибалушили очі. Йшов 1987-й рік, воду з Дніпра давно ніхто не пив без кип’ятіння та ще й додавання у неї марганцівки, а тут… Але річки та озера Кольського півострова, на теренах якого ми проходили нашу студентську практику, виявилися напрочуд чистими (крім тих, якими сплавлявся ліс) і ми побачили на власні очі, якими мають бути природні водойми та відчули на смак, якою має бути питна вода. З того часу тема

Читати повний текст

Куди селу подіти отруту?

Обережно! Небезпечна зона!

Наш колега Андрій Данилець, який працює редактором газети „Новий час” (Жидачівський район Львівської області), поділився тривогою щодо ситуації з непридатними отрутохімікатами, яких чимало на території району.

До Андрія звернулися жителі смт Гніздичів. Ось що вони пишуть:

«На території нашого селища є склад для зберігання отрутохімікатів – 71 тонна. Існує реальна загроза попадання їх у навколишнє середовище, адже будівля давно не ремонтувалася. А самі рідкі хімічні речовини зберігаються у залізних діжках, які давно втратили свою герметичність, тому отрутохімікати через пошкоджені стінки витікають назовні. Сипучі хімікати зберігаються в паперових мішках, які розм’якли і порвалися через дощові води,

Читати повний текст

Чотири плюси Нижнього Селища

На перший погляд село як село – одне з типових поселень Хустського району Закарпаття. Але має воно кілька особливостей, що вирізняють його з-поміж інших.

Таємничий “Longo May”

Звична для радянських людей споруда типового сільського Будинку культури (в середньо-благополучному селі): два широкі поверхи, обшарпані від часу й нешанування місцевих традицій будування зовнішні стіни, великі скляні вікна-вітрини, просторі приміщення всередині, де гуляє вітер… Але щось не в’яжеться з відомими стереотипами: вітер всередині не гуляє, тому що просторі вікна заклали цеглинами й поставили склопакети з теплоізоляцією; на першому поверсі розмістився затишний паб, куди залюбки заходять поспілкуватися після роботи місцеві жителі; в

Читати повний текст

Кому заважає національний парк?

Нещодавно у селищі Коропове (Задонецька сільрада, Зміївський район Харківської області) відбулися збори сільської громади, на яких обговорювалося колективне звернення жителів селища до Зміївської райдержадміністрації. Ініціатори цього звернення, висловлюючи своє ставлення до діяльності національного природного парку (НПП) “Гомільшанські ліси”, заявляють: “Такий парк нам не потрібний”.

Що ж пишуть автори звернення (до речі, під ним стоїть 271 підпис), яке ще у травні нинішнього року місцевий житель Іван Северін передав главі Зміївської РДА Євгенові Мураєву? Наскільки об’єктивну інформацію наведено в ньому? У цьому й спробували розібратися учасники сільських зборів.

Вів збори голова Задонецької сільради Володимир Омельченко. Серед промовців – директор НПП “Гомільшанські ліси”

Читати повний текст

Брати наші менші чи вороги?

Те, що собака чудовий охоронець, помічник і просто вірний друг, нікому доводити не треба. Але одна річ, якщо песик має дбайливого господаря, доглянутий, ситий, не обділений увагою і радісно махає хвостиком. Зовсім інша, коли безпритульні, голодні, ображені тварини збираються в зграю і стають небезпечними для людей. Не раз доводилося ставати свідком ситуа­цій, коли з дворів багатоповерхівок вибігали чималі, не дружелюбно налаштовані песики, що нападали на перехожих. Дорослі відганяли собак та заспокоювали переляканих, заплаканих дітей. Я часто їжджу містом на вело­сипеді, і частенько доводилось змінювати за­планований маршрут, аби уникнути небажаної зустрічі з тваринами, які реагують на велосипедистів. Собаки, як відомо, роверів

Читати повний текст

Усю гидоту- дітям?

«Діти – це наше майбутнє!» «Здорові діти – здорова нація!» – такі гасла ми проголошуємо раз по раз. Але про захист права дитини на якісне та безпечне життя, на жаль, дбаємо недостатньо.

Фахівці ДП «Укрметртестстандарт» нещодавно закупили зразки продукції дитячого асортименту в торговельних мережах і перевірили її якість. Результати виявилися вельми невтішними. Наші діти не отримують найкраще, навпаки, певна продукція українського і зарубіжного виробників може стати загрозою для здоров’я і навіть життя дитини.

Продавці товарів легкої промисловості пропонують кота у мішку – маркування на виробах було нерідко повністю або частково відсутнє. Поширена фальсифікація продукції, використання маркування відомої торгової марки, бренду.

Читати повний текст

Фіточай від пана Василя

У наших Карпатах цілком реально виробляти екологічно чисту харчову продукцію, використовуючи місцеву сировину, традиційні знання та застосовуючи сучасне обладнання. Фіточаї підприємства «Гинзура», які пропонує скуштувати пан Василь Антосяк, – саме такий продукт. Підприємство пана Василя розташоване в селі Луг Рахівського району, має міцні зв’язки з партнерами й колегами в інших регіонах Карпат: фірма співпрацює з компанією «Галка Карпати», що в Коломиї, з сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Ґазда», а з допомогою благодійної фундації «Хайфер Проджект Інтернешнл» придбала два фасувальні автомати, що значно підвищило продуктивність роботи. Основна діяльність – заготівля, висушування, подрібнення, переробка і розфасовка лікарсько-рослинної сировини і сухофруктів (ягід, грибів та іншої

Читати повний текст