Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Як писати про екологічні проблеми міста (тези семінару)

фото Олега Федонюка

фото Олега Федонюка

Або про те, чому не варто годувати качок та голубів; як скоро опиниться у Дніпрі Верховна Рада; кого мають проклинати московські астматики і що спільного у взуття та липи звичайної.

Тези виступу перед блогерами (тренінг “Просторове планування”, 13-16 грудня, Чернігів)

(28.01.13 відбувся вебінар на цю ж тему. Відеозапис вебінару: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=1BfdVznDe_s  )

«Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас», – співає Андрій Макаревич. Саме цим принципом керуються містотворці. Люди намагаються створити міське середовище максимально зручним, комфортним для себе. І при цьому часто забувають про закони природи, які ніхто не відміняв.

Розглянемо основні екологічні фактори і як вони працюють у місті. Звичайно ж, з точки зору журналіста, блогера, читача. І спробуємо зрозуміти, чи може журналіст при цьому залишатися лише у кордонах міста.

Дихайте глибше
Без повітря людина може прожити не більше кількох хвилин. І помічати цей факт вона починає лише тоді, коли повітря їй катастрофічно не вистачає. Так сталося з жителями Москви влітку 2010 року, коли внаслідок лісових пожеж по усій Росії Білокам’яну накрив смог. Тисячі людей потрапили до лікарень.

Про що у цій ситуації мав писати журналіст? Фіксувати сам факт? Давати поради на кшталт «не виходьте з дому», «не відкривайте кватирки»? Критикувати МНС за погану роботу з гасіння пожеж? Розмірковувати на тему глобального потепління?

Глибинною причиною пожеж стала призвела реформа у лісовій галузі Росії, проведена президентом та урядом іще на початку 2000-х. Тоді було ліквідовано Міністерство лісового господарства Росії, фактично знищено лісову охорону. А лісник за статистикою виявляє та попереджає до 80% пожеж у своєму обході.

Нагадаю, що в Україні, попри надзвичайно жарке літо, ситуація з пожежами 2010-го була доволі благополучна.

Ось вам і цілий блок тем для міського журналіста: як уникнути повторення московської історії, чим українське лісове господарство краще за російське (хоча багато у чому – воно гірше), як цю перевагу зберегти, як люди ставляться до питання приватної власності на ліси і т.п.

Один з найкращих сайтів про ліс – «Український лісовод»

Але і без катастроф містам часто не мають можливості глибоко вдихнути. Нещодавно у Маріуполі пройшла низка мітингів з вимогою кардинально покращити якість повітря. Металургійні комбінати міста з одного боку дають йому роботу, з іншого – труять маріупольців. Цю ситуацію Маріуполь успадкував від СРСР. На важку задуху страждають й інші міста України (назвіть їх самі).

Знову питання: про що писати у такій ситуації? Про рівні забруднення? Про мітинги? Чи про те, як покращити ситуацію, скільки це буде коштувати, хто і що повинен для цього зробити?

Ефективним інструментом для боротьби із промисловим забрудненням повітря є Регістр викидів та перенесення забруднювачів) (РВПЗ). З одного боку РВПЗ – це додаток до Оргуської конвенції і є певним міжнародним протоколом. З іншого – це доволі дієва річ у разі його втілення на практиці у масштабах якогось міста. Такий регістр дає можливість визначити, хто (яке підприємство), скільки і чого викидає зі своїх труб.

Такі дані дозволяють визначити межі відповідальності, визначити перелік першочергових заходів, моделювати ситуацію тощо. Подібний регістр створено у Волгограді.
Детальніше про РВПЗ та практику його застосування:
http://www.dae.org.ua/ua/our-topics/public-participation/62-2011-07-27-08-41-17.html
http://www.kavkaz-uzel.ru/articles/150499/?print=true
http://www.prtr-volga.com/_situation.php – власне регістр забруднювачів Волгоградської області

Та навіть якщо закрити усі підприємства міст, повітря від цього не стане чистішим. (Чому? Які ще є джерела забруднень атмосферного повітря? Яку частину викидів дають інші види забруднень? На що варто звернути увагу при роботі з цією темою – які питання собі варто поставити?)

Мій зелений простір
Викохані вами тополі, верби та берези для чиновників, а тим більше – для забудовників, лише «деревна рослинність», перепона для реалізації своїх бізнес-проектів. Новий закон про містобудівну діяльність дозволяє ділкам після отримання ділянки у користування робити на ній із зеленими насадженнями що заманеться (http://pryroda.in.ua/lystopad/buduvatimut-i-nas-ne-spitayut/ та http://pryroda.in.ua/lystopad/gora-narodila-mishu/ ).

Певного захисту ділянка, засаджена деревами, кущами, трав’янистими рослинами набуває у наших умовах лише після отримання офіційного статусу. Це може бути статус скверу, парку, зеленої зони тощо. Ці елементи міського середовища «прописуються» у містобудівних та інших документах і цією «пропискою» можна користуватися для захисту своїх екологічних прав. Прикладом може слугувати історія із сквером у м. Херсоні.

Принагідно зазначу, до ДБН – дуже важливий містотворчий документ і міському блогеру, журналісту треба приділяти його змісту значну увагу. Кампанія за зміну однієї коми у ДБН може врятувати цілі зелені масиви і здоров’я багатьох людей. ДБН визначає відстань між сусідніми будинками, ДБН визначає кількість зелених насаджень на площу і на кількість жителів. ДБН навіть визначає доступність містобудівних планів.

Заповідне – не значить ізольоване (заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища)
Більш захищеними, ніж сквери та парки є заповідні об’єкти, або ж території природно-заповідного фонду. Процедура створення їх доволі складна, проте реалістична. Чимало корисних порад щодо заповідання можна знайти на сайті Київського еколого-культурного центру. У тому числі там є потужна бібліотека як на тему заповідання, так і щодо інших цікавих міському блогеру напрямків. Особливо корисною для практики заповідання буде книжка «Охорона місцевих природно-історичних святинь».
А також варто звернутися до першоджерела – Закону України «Про природно-заповідний фонд» (зокрема, ст. 51-53)

Прикладом того, наскільки важливим є природоохоронний статус для приміського лісу, є Білчанський ліс і та боротьба, як розгорілася за його збереження (http://pryroda.in.ua/lis/strashna-pravda-pro-bilchanskyy-lis/ , http://pryroda.in.ua/lis/lis-dlya-hapug/ тощо).

Ініціативна група громадян домагається надання лісу статусу Національного природного парку. У даному разі це правильний підхід до проблеми, оскільки іншими способами ліс навряд чи вдасться врятувати від дерибану.
Але часто допомагає надання ділянці природи «легшого» статусу – заказника, заповідного урочища, пам’ятки природи місцевого значення, парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Пролобіювати таке рішення місцевої ради під силу активній і послідовній ГО. Користь такого статусу у тому, що за збереження об’єктів ПЗФ відповідає держава, зокрема у особі Державної екологічної інспекції, яка має відповідні повноваження і важелі впливу. Інша справа, наскільки ДЕІ хоче і застосовує ці повноваження, але й тут у громадськості є чимало інструментів впливу.

А без води…
– Підземні та поверхневі джерела водопостачання (де беруть воду Київ і Суми, швейцарські проекти водопостачання у Криму). Пити з крану, свердловини чи природного джерела?
– Чим займається водоканал і де межа його відповідальності
– Підземні води як руйнівники
– Каналізація і… каналізація (зливова). Чим кожна з них небезпечна
– Що таке лептоспіроз і чи варто купатися там, де купатися заборонено
– Чим займається СУППР і що видно під землею
– …

Нехай синичка приліта під ваші вікна… (тварини в місті)
– Не годуйте качок і голубів, а синиць і горобців – обов’язково
– Яструб – друг чи ворог
– Якщо знищити усіх бродячих собак
– Собака – зброя
– Коли на тротуарах буде чисто (оцініть кількісно)
– Де їм гуляти (майданчики для вигулу)
– УТОП ще не утоп
– Рушниця у місті – злочин!
– Коні не винні
– …

Одна калина за вікном…
(зелені насадження, газони…)
– Листя: згрібати чи залишити: палити чи компостувати
– Газони: косити чи хай колоситься
– Знову про сіль і вартість дерева
– Скільки посадили, скільки доростили?
– Що таке «порядок у лісі» з точки зору лісника і еколога?
– …

Відходи – в доходи (побутові та промислові відходи, сміттєзвалища, різні способи утилізації відходів тощо)

Незриме (радіолокаційні та електричні поля)

Бережіть вуха (акустичне забруднення)

Деякі акценти:
– Що таке синергія?
– Чим ущільнення забудови шкідливе для здоров’я (норми інсоляції і туберкульоз) і з чого починати боротьбу (ДБН)
– Два питання для себе і шість – для читачів

1 comment to Як писати про екологічні проблеми міста (тези семінару)

Leave a Reply