Ліс для… хапуг? Або Доки сонце зійде

До редакції звернулися жителі смт Коцюбинське Київської області. Вони просять допомоги у захисті прилеглого до селища лісу від загарбання, яке почалося і сягнуло свого апогею в останні дні правління «нашої (чи пак – їхньої) Юлі». І, чомусь здається багатьом коцюбинцям, не без «кришування» з високої владної гори.

Наклали лапу на чудовий (хоч і добряче пошарпаний) сосняк свої ж, односельці. Не прості, звичайно ж, а уповноважені владою, себто – депутати селищної ради. Народні обранці ухвалили, по-перше, ліс вважати (цитую рішення сесії сільради) «деревною рослинністю». А по-друге, віддати землі, вкриті «деревною рослинністю», під забудову.

Тепер кілька важливих деталей, які потрібно знати, щоб розуміти суть питання. Селище Коцюбинське впритул сусідить із столицею нашої держави. Від станції метро «Академмістечко» сюди можна доїхати маршруткою за дві гривні протягом двадцяти хвилин. Це означає, що земля навколо Коцюбинського коштує шалені гроші.

Друга деталь: ліс, який депутати Коцюбинської сільради з такою легкістю нарізали на вулиці, а вулиці – на ділянки, Коцюбинському не належить! Це київські землі, київські приміські ліси, втричі цінніші за інші тим, що мають величезне рекреаційне та оздоровче значення для змучених цивілізацією столичних жителів і в той же час слугували і парком, і лісом (гриби, ягоди тощо) для самих коцюбинців.

Втім, і тепер служать, ось тільки не для всіх. Бо третя деталь полягає в тому, що, виправдовуючи такий грабіж всенародного майна (а ці ліси і земля під ними – таки всенародне, або принаймні комунальне майно), депутати селищної ради не стомлюються повторювати: вони це зробили, бо затиснутому столичними околицями Коцюбинському немає змоги інакше розвиватися. Але якщо ви думаєте, що у відверто вкрадених у столиці лісах зводять школи, дитсадки чи будинки для навчання дітей, дозвілля молоді або пенсіонерів, то ви помиляєтеся. Соціальним житлом там теж не пахне. А пахне, чи то пак, навіть смердить уже давно знавіснілими простому люду «хатинками». Ясна річ, не для простих смертних. Це для тих, хто або десь у самій селищній раді сидить, або добрячий грошовий мішок поставив сільраді (тобто депутатам) на маківку.

Від першої особи

Ось що пишуть самі жителі Коцюбинського Київському природоохоронному прокурору В.В. Гаєвому: «Звертаємося до Вас з проханням надати допомогу у відновленні наших законних прав та інтересів, які грубо порушуються керівництвом Коцюбинської селищної ради, зокрема її головою – Садовським В.І., землевпорядним відділом і депутатами вказаної ради. Вказані особи свавільно роздають землі лісогосподарського призначення, підпорядковані м. Києву.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.09.2008 року № 689/22-5 тихцем, без громадських слухань, було затверджено техніко-економічне обґрунтування розвитку смт Коцюбинське та погоджено невідомо з ким перспективний план розвитку, а новим вулицям, утворення яких передбачено посеред столітнього лісу, вказаним планом присвоєно нові адреси.

Депутати Коцюбинської селищної ради під керівництвом Садовського В.І. під час розподілу земельних ділянок, на яких розташовано ліс 1-ї категорії, зовсім не взяли до уваги, що в Коцюбинському діє понад 10 екологічно шкідливих виробництв, які не мають належних очисних споруд, а також те, що цей ліс – «легені» і зона відпочинку не лише жителів селища, а й мешканців великого міста, де проживають мільйони людей. При цьому грубо порушується передбачене Конституцією України право людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля та загальне користування лісовими ресурсами.

Іншим рішенням Коцюбинської селищної ради (від 28.10.2008 року № 711/23-5) землі, на яких розташований ліс 1-ї категорії, віднесено до земель запасу і відведено для житлової та громадської забудови, віддано у приватну власність. Цим селищна рада перевищила свої повноваження, оскільки згідно із Земельним кодексом України зміна меж міст належить до компетенції Верховної Ради України. А вже рішенням від 25.12.2008 року 508 громадянам України, з яких близько 100 – місцеві депутати та їхні родичі, надано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 90 га для будівництва та обслуговування житлових будинків. Згодом стало відомо, що ця цифра «виросла» майже до 150 га. При цьому зі слів старшого помічника прокурора м. Ірпінь Романа Кимлика 19 заяв на видачу зазначених ділянок землі підробні. А тим часом усі ці земельні ділянки на території Києва та у користуванні Державного комунального підприємства „Святошинське лісопаркове господарство”.

Ми написали багато звернень, але змістовну відповідь було отримано лише з Міністерства охорони навколишнього природного середовища та МВС України. Згідно з листом-відповіддю Держуправління охорони навколишнього середовища (у Київській обл. – Ред.) за наявним електронним реєстром матеріали відведення зазначених земельних ділянок держуправлінням не розглядались, висновки щодо них не надавались.

Згідно з листом МВС України від 08.07.2009 р. державні акти на зазначені вище ділянки отримували здебільшого декілька осіб за дорученням їх власників.

На прохання Святошинського лісництва працівники Генпрокуратури виїздили до Коцюбинського лісу і зафіксували факт незаконних вирубки і будівельних робіт, однак ніяких заходів реагування вжито не було.

В даний час якийсь Андрій Старовойт одним з перших почав вирубку лісу для будівництва школи східних бойових мистецтв на ділянці, виділеній йому під забудову житлового будинку. При цьому Коцюбинською селищною радою не вживається ніяких заходів реагування з приводу нецільового використання землі. Сільрада зайняла дивну позицію, письмово повідомивши нас, що дозволу на забудову Андрієві Старовойту не надавала і проектної документації не погоджувала. Однак, чому тоді сільрада не вживає жодних передбачених законом заходів впливу, коли на очах ведеться самочинне будівництво, змінюється цільове призначення землі та ще й у лісі 1-ї категорії?

Також на кількох ділянках лісу (квадрат 76-3;77-9, 00-77) проводиться вирубка лісу, в ході якої неозброєним оком видно вирубану деревину вищого сорту, а сухостій і гнилі дерева не вирубуються.

Враховуючи викладене, просимо вас як прокурора:

1. Забезпечити належне прокурорське реагування на дане порушення закону;

2. З метою недопущення будь-якого відчуження та забудови накласти арешт на земельні ділянки, виділені під забудову рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 року, та подати позов про скасування всіх державних актів права власності на зазначені земельні ділянки.

3. Вжити передбачених законом заходів з метою недопущення зміни цільового призначення лісу першої категорії та забудови вказаного лісу».

Тепер ви розумієте, звідки у людей впевненість, що без «волохатої лапи» у оборудці з лісом не обійшлося. На сьогодні в ініціативної групи із захисту лісу назбирався стосик різного роду паперів… з палець завтовшки. Більшість відповідей з тих установ, що давно могли б і мали б зупинити це неподобство – звичайнісінькі відписки. Можна, звичайно, списати усе на чиновницьку байдужість і «футболізм» з установи в установу, але…

Про словоблудів та іже з ними

Втім, деякі документи у цьому стосику все ж варті уваги. Зокрема, «Акт обстеження лісових насаджень» на цікавій для нас ділянці, проведений двома докторами біологічних наук, що працюють у шанованому Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Вчені стверджують, що це таки ліс, а не якась там «деревинна рослинність». Ліс, який має природоохоронне та наукове значення і аж ніяк не може бути вилучено із державного лісового фонду.

Процитую ще один абзац, який показує рівень чи то безграмотності, чи то цинізму коцюбинських чиновників: «Що стосується визначення, даного селищним головою Садовським В.І. цьому лісовому масиву як «деревинна рослинність», то зазначимо, що у ботанічній та лісознавчий літературі такого терміну немає. А тип рослинності, утворений на певному просторі деревами та чагарниковими видами, що у своєму розвитку функціонально взаємопов’язані, називається лісовою рослинністю або лісом. Тому вважаємо, що Садовський В.І. займається непрофесійним словотворенням і підміною понять для реалізації неприпустимих дій щодо нашої природи». Отак, словоблуддям займається селищний голова!

А щодо решти «бамаг», то читаєш ці відписки і просто тетерієш. Усі усе знають, але робити нічого не хочуть. Ну, максимум вдаватимуть, що виконують свої службові обов’язки. Порушать справу кримінальну, але ведуть її так мляво, як мокре горить. Або проведуть перевірку і… відправлять її результати комусь там іще, хай ці «іще» реагують. При цьому усі посилаються на те, що діють виключно у межах своїх повноважень. Хоча повноважень у тієї ж земельної інспекції, екологічної інспекції, МВС – безліч. Що заважає інспекторам щодня приходити на ділянки, де не виконуються закони і щодня виписувати штрафи? Подавати до суду? Складати нові й нові приписи? Адже забудовники і не збираються зносити незаконно поставлені паркани, прибирати вже завезені будівельні матеріали, розбирати по цеглинці незаконно зведені будинки.

Не кажу вже про те, що у разі виникнення труднощів, себто якщо хтось таки створює перепони для роботи контролюючих органів, хто заважає їхнім керівникам провести прес-конференцію, назвати імена, показати справжній стан справ? Приміщення для того, щоб зібрати журналістів і відповідні служби у всіх відомствах є, зарплату справно отримують. Так у чому ж річ, панове?

Два слова про закон

Якби ж то ліс, точніше, землю під ним, крали просто на очах тільки в Коцюбинському. «Селянська правда» вже писала про аналогічне рейдерське захоплення лісу в Харківській області (Данилівський дослідний держлісгосп, 70 гектарів), поблизу селища Лісники Київської області тощо. Тобто явище це – системне. І одна з причин його – недосконале лісове та суміжне законодавство, яке неспроможне надійно захистити народний ліс від зазіхань «крутеликів». Зокрема, Лісовий кодекс, ухвалений 2006 року, виявився з добрячими «дірками».

Висновок: потрібно оновити лісове законодавство. Робити це варто гласно, щоб уникнути помилок, яких було допущено при підготовці і затвердженні Лісового кодексу, який, на думку низки експертів, місцями навіть гірший за аналогічні радянські закони. До того ж, є слушна нагода провести цю роботу справді фахово. Саме зараз в Україні працює ініційована Європейським союзом міжнародна екологічна програма «Правозастосування та управління у лісовому секторі», яка виконується такими відомими організаціями, як Світовий банк, Міжнародний союз охорони природи та Всесвітній фонд охорони дикої природи. Програма згуртувала навколо себе висококласних експертів – юристів, лісівників, соціологів, природоохоронців. Прикметно, що це саме українські (!) спеціалісти, тобто люди, чудово обізнані з нашими реаліями і специфікою. Навіть їжакувата зазвичай громадськість визнає, що ця Програма працює відкрито і професійно. Але міжнародні програми можуть лише радити та допомагати, вони дуже обережні, бо мають діяти дипломатично, щоб і думки ні в кого не виникло про втручання у чужі внутрішні справи. Тому слово – саме за державою Україна, бо тільки вона сама може вирішувати: змінювати закони чи користуватися недолугими, зберігати свої землі і ліси, чи дозволити розкрадати їх.

А поки що коцюбинці закликають нову владу і нового президента змусити чиновників і хапуг виконувати бодай ті закони, які чинні на сьогодні. Бо поки сонце зійде…

Леонід Ольшевський, «Селянська правда» №72 (337), 22 червня 2010

Добірка посилань на інші публікації про Коцюбинське від спільноти активістів “Відкрите коло”

Написати коментар