Як писати про екологічні проблеми міста (тези семінару)

фото Олега Федонюка

Або про те, чому не варто годувати качок та голубів; як скоро опиниться у Дніпрі Верховна Рада; кого мають проклинати московські астматики і що спільного у взуття та липи звичайної.

Тези виступу перед блогерами (тренінг “Просторове планування”, 13-16 грудня, Чернігів)

(28.01.13 відбувся вебінар на цю ж тему. Відеозапис вебінару: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=1BfdVznDe_s  )

«Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас», – співає Андрій Макаревич. Саме цим принципом керуються містотворці. Люди намагаються створити міське середовище максимально зручним, комфортним для себе. І при цьому часто забувають про закони природи, які ніхто не відміняв.

Розглянемо основні екологічні фактори і як вони працюють у місті. Звичайно ж, з точки зору журналіста, блогера, читача. І спробуємо зрозуміти, чи може журналіст при цьому залишатися лише у кордонах міста.

Дихайте глибше
Без повітря людина може прожити не більше кількох хвилин. І помічати цей факт вона починає лише тоді, коли повітря їй катастрофічно не вистачає. Так сталося з жителями Москви влітку 2010 року, коли внаслідок лісових пожеж по усій Росії Білокам’яну накрив смог. Тисячі людей потрапили до лікарень.

Про що у цій ситуації мав писати журналіст? Фіксувати сам факт? Давати поради на кшталт «не виходьте з дому», «не відкривайте кватирки»? Критикувати МНС за погану роботу з гасіння пожеж? Розмірковувати на тему глобального потепління?

Глибинною причиною пожеж стала призвела реформа у лісовій галузі Росії, проведена президентом та урядом іще на початку 2000-х. Тоді було ліквідовано Міністерство лісового господарства Росії, фактично знищено лісову охорону. А лісник за статистикою виявляє та попереджає до 80% пожеж у своєму обході.

Нагадаю, що в Україні, попри надзвичайно жарке літо, ситуація з пожежами 2010-го була доволі благополучна.

Ось вам і цілий блок тем для міського журналіста: як уникнути повторення московської історії, чим українське лісове господарство краще за російське (хоча багато у чому – воно гірше), як цю перевагу зберегти, як люди ставляться до питання приватної власності на ліси і т.п.

Один з найкращих сайтів про ліс – «Український лісовод»

Але і без катастроф містам часто не мають можливості глибоко вдихнути. Нещодавно у Маріуполі пройшла низка мітингів з вимогою кардинально покращити якість повітря. Металургійні комбінати міста з одного боку дають йому роботу, з іншого – труять маріупольців. Цю ситуацію Маріуполь успадкував від СРСР. На важку задуху страждають й інші міста України (назвіть їх самі).

Знову питання: про що писати у такій ситуації? Про рівні забруднення? Про мітинги? Чи про те, як покращити ситуацію, скільки це буде коштувати, хто і що повинен для цього зробити?

Ефективним інструментом для боротьби із промисловим забрудненням повітря є Регістр викидів та перенесення забруднювачів) (РВПЗ). З одного боку РВПЗ – це додаток до Оргуської конвенції і є певним міжнародним протоколом. З іншого – це доволі дієва річ у разі його втілення на практиці у масштабах якогось міста. Такий регістр дає можливість визначити, хто (яке підприємство), скільки і чого викидає зі своїх труб.

Такі дані дозволяють визначити межі відповідальності, визначити перелік першочергових заходів, моделювати ситуацію тощо. Подібний регістр створено у Волгограді.
Детальніше про РВПЗ та практику його застосування:
http://www.dae.org.ua/ua/our-topics/public-participation/62-2011-07-27-08-41-17.html
http://www.kavkaz-uzel.ru/articles/150499/?print=true
http://www.prtr-volga.com/_situation.php – власне регістр забруднювачів Волгоградської області

Та навіть якщо закрити усі підприємства міст, повітря від цього не стане чистішим. (Чому? Які ще є джерела забруднень атмосферного повітря? Яку частину викидів дають інші види забруднень? На що варто звернути увагу при роботі з цією темою – які питання собі варто поставити?)

Мій зелений простір
Викохані вами тополі, верби та берези для чиновників, а тим більше – для забудовників, лише «деревна рослинність», перепона для реалізації своїх бізнес-проектів. Новий закон про містобудівну діяльність дозволяє ділкам після отримання ділянки у користування робити на ній із зеленими насадженнями що заманеться (http://pryroda.in.ua/lystopad/buduvatimut-i-nas-ne-spitayut/ та http://pryroda.in.ua/lystopad/gora-narodila-mishu/ ).

Певного захисту ділянка, засаджена деревами, кущами, трав’янистими рослинами набуває у наших умовах лише після отримання офіційного статусу. Це може бути статус скверу, парку, зеленої зони тощо. Ці елементи міського середовища «прописуються» у містобудівних та інших документах і цією «пропискою» можна користуватися для захисту своїх екологічних прав. Прикладом може слугувати історія із сквером у м. Херсоні.

Принагідно зазначу, до ДБН – дуже важливий містотворчий документ і міському блогеру, журналісту треба приділяти його змісту значну увагу. Кампанія за зміну однієї коми у ДБН може врятувати цілі зелені масиви і здоров’я багатьох людей. ДБН визначає відстань між сусідніми будинками, ДБН визначає кількість зелених насаджень на площу і на кількість жителів. ДБН навіть визначає доступність містобудівних планів.

Заповідне – не значить ізольоване (заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища)
Більш захищеними, ніж сквери та парки є заповідні об’єкти, або ж території природно-заповідного фонду. Процедура створення їх доволі складна, проте реалістична. Чимало корисних порад щодо заповідання можна знайти на сайті Київського еколого-культурного центру. У тому числі там є потужна бібліотека як на тему заповідання, так і щодо інших цікавих міському блогеру напрямків. Особливо корисною для практики заповідання буде книжка «Охорона місцевих природно-історичних святинь».
А також варто звернутися до першоджерела – Закону України «Про природно-заповідний фонд» (зокрема, ст. 51-53)

Прикладом того, наскільки важливим є природоохоронний статус для приміського лісу, є Білчанський ліс і та боротьба, як розгорілася за його збереження (http://pryroda.in.ua/lis/strashna-pravda-pro-bilchanskyy-lis/ , http://pryroda.in.ua/lis/lis-dlya-hapug/ тощо).

Ініціативна група громадян домагається надання лісу статусу Національного природного парку. У даному разі це правильний підхід до проблеми, оскільки іншими способами ліс навряд чи вдасться врятувати від дерибану.
Але часто допомагає надання ділянці природи «легшого» статусу – заказника, заповідного урочища, пам’ятки природи місцевого значення, парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Пролобіювати таке рішення місцевої ради під силу активній і послідовній ГО. Користь такого статусу у тому, що за збереження об’єктів ПЗФ відповідає держава, зокрема у особі Державної екологічної інспекції, яка має відповідні повноваження і важелі впливу. Інша справа, наскільки ДЕІ хоче і застосовує ці повноваження, але й тут у громадськості є чимало інструментів впливу.

А без води…
– Підземні та поверхневі джерела водопостачання (де беруть воду Київ і Суми, швейцарські проекти водопостачання у Криму). Пити з крану, свердловини чи природного джерела?
– Чим займається водоканал і де межа його відповідальності
– Підземні води як руйнівники
– Каналізація і… каналізація (зливова). Чим кожна з них небезпечна
– Що таке лептоспіроз і чи варто купатися там, де купатися заборонено
– Чим займається СУППР і що видно під землею
– …

Нехай синичка приліта під ваші вікна… (тварини в місті)
– Не годуйте качок і голубів, а синиць і горобців – обов’язково
– Яструб – друг чи ворог
– Якщо знищити усіх бродячих собак
– Собака – зброя
– Коли на тротуарах буде чисто (оцініть кількісно)
– Де їм гуляти (майданчики для вигулу)
– УТОП ще не утоп
– Рушниця у місті – злочин!
– Коні не винні
– …

Одна калина за вікном…
(зелені насадження, газони…)
– Листя: згрібати чи залишити: палити чи компостувати
– Газони: косити чи хай колоситься
– Знову про сіль і вартість дерева
– Скільки посадили, скільки доростили?
– Що таке «порядок у лісі» з точки зору лісника і еколога?
– …

Відходи – в доходи (побутові та промислові відходи, сміттєзвалища, різні способи утилізації відходів тощо)

Незриме (радіолокаційні та електричні поля)

Бережіть вуха (акустичне забруднення)

Деякі акценти:
– Що таке синергія?
– Чим ущільнення забудови шкідливе для здоров’я (норми інсоляції і туберкульоз) і з чого починати боротьбу (ДБН)
– Два питання для себе і шість – для читачів