А що ж робити пересічним українціям? Перечікувати, поки закінчиться у лісі «негрибний» сезон? Чи усе ж таки знайти найближчі «печеніги» (або створити подібні самим) і разом узятися за наведення ладу й у лісі, й у державі в цілому?
|
|||||
|
А що ж робити пересічним українціям? Перечікувати, поки закінчиться у лісі «негрибний» сезон? Чи усе ж таки знайти найближчі «печеніги» (або створити подібні самим) і разом узятися за наведення ладу й у лісі, й у державі в цілому? Наша історія про земельне рейдерство, але починається вона з казки про богатиря Микиту Кожум’яку, який запряг у плуг Змія. Там, де орала легендарна зміюка, утворилися цілком реальні оборонні насипи, що протяглися Україною аж на тисячі кілометрів – такий собі вітчизняний аналог Великої китайської стіни, названий нашими предками Змієвими Валами. А тепер сучасне продовження цієї історії, яке нажаль зовсім не героїчне. Вона про дерибан спадку Микити Кожум’яки – приватизацію фрагмента Змієвих Валів. Також наша оповідь про політиків різноманітної партійної орієнтації, з земельними махінаціями яких зіткнувся автор, коли досліджував цю тему. Негероїчна казка про Змієві Вали Почнемо з приватизації Змієвих Валів. Мова Нещодавно вкотре побував у райському куточку Києва – Національному ботанічному саду ім. Гришка (див. фото нижче). Там саме відбувалася презентація книги «Ботанічні сади та дендропарки», виданої за підтримки проекту ПРООН/ГЕФ. У новій книзі можна знайти дані про історію створення та розвитку, а також сучасний стан всіх 26 ботанічних садів та 17 дендропарків в Україні. Національний ботсад займає у цьому довіднику гідне місце. А чи залишиться для нього місце у реальному житті – питав я себе, захоплюючись азаліями та камеліями, що саме зацвіли у той час у оранжереях саду. Адже не раз товстосуми намагалися влізти своїми брудними черевиками із крокодилової відрізнити законну деревину від незаконної дуже важко Фото О.Листопада Цікаве журналістське розслідування щодо долі українських лісів – рідкість, тим даний матеріал колег із Радіо Свобода цінніший. До великих плюсів цього матеріалу відношу й велику кількість коментарів, що дає надію залучити до дискусії про долю наших лісів ширшого кола зацікавлених людей. Мабуть, хтось скаже, що хлопці занурились у проблему не достатньо глибоко. Але у одному матеріалі це зробити нелегко. Для цього варто було зосередитись на якомусь одному аспекті проблеми. Тому, на жаль залишились за рамками матеріалу пропозиції щодо створення міжвідомчої ради (наприклад, під егідою РНБО, про що говорилося на Члени НКК рекомендували продовжити дослідження та підготовку рекомендацій з покращення лісового та суміжного законодавства та схвально поставилися до ідеї створення міжвідомчої (Держкомлісгосп, Мінприроди, митниця, КРУ, МВС та інші) групи, яка б провела порівняння усіх даних щодо заготівлі та продажу деревини в Україні Дивіться Еко-ТБ на супутниковому каналі або через інтернет HELLAS SAT 2 на частоті 11 512 ГГц або у інтернеті: www.ecotv.nxt.ru. І – пишіть про свої враження. Ми маємо знати, хто прийшов у ефір, прикривачись щитом благородного зеленого кольору. категории «экологично-неэкологично», «полезно-вредно» буржуины и мальчиши-плохиши не понимают. С ними можно говорить только на юридическом языке. Водорегулюючої ролі лісу ніхто не скасовував. А щодо масштабів рубок, то хоча їх немає згідно з офіційною статистикою, народ бачить ситуацію дещо інакше. Так, у рамках лісового проекту FLEG («Правозастосування та… Експерти закликають владу всерйоз узятися за реформу лісового законодавства Фото з “лісового” семінару НУО Фото Євгена Дробкова/FLEG та Олега Листопада/FLEG |
|||||