Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Від кого слід захищати природу?

Як працюється професійним та громадським природоохоронцям у різних куточках нашої країни? Які побутові та професійні проблеми їх хвилюють? Про це вони розповіли у своїх коротких листах.

ЗАОЩАДЖУЄМО КОПІЙКИ, ВТРАЧАЄМО МІЛЬЙОНИ

P2100560Я працюю в Шацькому національному природному парку і хочу звернути увагу на стан рекреаційних наметових містечок. З кожним роком відпочивальників приїжджає все більше і більше, а реставрація і ремонт містечок не ведеться через брак фінансування. Тому люди, які не поміщаються в наметових містечках, незаконно поселяються в прибережній зоні озер і на заповідних територіях лісів. А далі починаються вогнища, пожежі, сміття… Напевно, це коштує природі значно дорожче, ніж ми б витратили на облаштування додаткових місць для відпочинку. Знову економимо не на тому?
Андрій КОЗАК,
інспектор охорони природи Шацького НПП, Волинська область


БРАКОНЬЄРИ НАСТУПАЮТЬ

P2100619З наближенням зимового періоду на території Українського степового природного заповідника місцеві жителі розпочали незаконне полювання на зайця, фазана, лисицю, вовка. Розставляється багато петель, капканів, ведуться незаконні відстріли.
Також ставляться браконьєрські сітки на водоймах. Ще осінь, а вже вилучено 25 капканів, 1500 петель, 300 метрів сіток. Тож для працівників охорони заповідника зимовий сезон розпочався «весело» і жваво…
Володимир КІЯЙКІН,
начальник пожежно-сторожової охорони Українського степового заповідника, Луганська область




ГАСИМО ПОЖЕЖІ ВРУЧНУ І ЗА КОПІЙКИ

P2100613Зарплата в наших лісників – 800 грн. Скажіть, будь ласка, як можна прожити на таку зарплату, якщо треба заплатити за квартиру, воду, а ще ж їжа, одяг, ліки, навчання дітей? А якщо людина прихворіла? Ви чудово розумієте, що за наших цін важко так виживати. До того ж, це не відповідає складності роботи лісників: обходи за будь-якої погоди, гасіння пожеж тощо.
Бо що таке пожежогасіння в наших умовах? На гірських скелях заповідника пожежа гаситься «хлопавками» й ранцевими обприскувачами. «Хлопавка» – це держак завдовжки до 2 метрів і гумовий або брезентовий килимок. Ось із цим «надсучасним» устаткуванням – «хлопавка» й ранець із водою, вагою в 20 літрів, – доводиться підніматися в гори й збивати полум’я…
З повагою до вас
В’ячеслав ВАСИЛЕЦЬ,
завідувач відділу Карадазького природного заповідника, АР Крим


ВІД КОГО СЛІД ЗАХИЩАТИ ПРИРОДУ?

P2100591Шановна редакціє!
Пишу, щоб поділитися з вами своїм баченням стану справ у галузі природно-заповідного фонду України. Співробітники охорони природно-заповідного фонду України щодня виконують свою роботу, і я серед них. За час моєї роботи, з 2002 року, сформувалася певна думка. Найбільшої шкоди природно-заповідному фонду України завдають самі люди, а саме:
1. Народні депутати і працівники місцевих органів влади, які сплять і бачать, як перевести землі із заповідника в місцеві ради, а потім продати їх. Браконьєрством вони теж не гидують і роблять це з розмахом.
2. Працівники правоохоронних органів. Займаються вони браконьєрством і приховуванням правопорушень, а якщо їм хтось стає на заваді – уміло мстять. Невідворотність закону – це не для них. І стоять вони один за одного – горою.
3. Просто заможні люди, які за гроші купують собі все. І ліс, і полювання, і посадових осіб, і посади вони собі можуть придбати.
4. Працівники лісового господарства й природно-заповідного фонду. Хто з тупості, а хто з жадібності. У будь-якому разі внаслідок їхньої діяльності площі заповідників зменшуються й деградують.
А народ – він лише для статистики потрібний.
То, може, час створити бюро боротьби з депутатами й правоохоронними органами?
От і мені прикро!
Дмитро ПАСТУШКОВ,
єгер Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника, АР Крим


НЕКУЛЬТУРНИЙ ВІДПОЧИНОК ДНІПРОПЕТРІВЦІВ

P2100564Літні місяці – кара Господня для мешканців прибережної зони Дніпра. Уже стало традицією, що від травневих свят берег Дніпра у Дніпропетровську перетворюється на громадський смітник.
Наталя Наливайченко, яка живе тут 30 років, з гіркотою стверджує, що традиційне місце відпочинку її родини на березі річки вже непридатне ні для відпочинку, ні для купання. Мальовничий схил з поважними 100-літніми соснами перетворився на строкатий цвинтар бляшанок і битого скла. Лікарі-травматологи розповідають, що в області збільшується кількість порізів битим склом під час купання.
Народна мудрість навчає: «Людина після себе має залишити слід на землі». Дорогі городяни, не залишаймо після себе ТАКОГО сліду!
В. Афанасьєва,
аспірант кафедри зоології й екології Дніпропетровського університету імені Гончара


ПАРКУ – БУТИ

Шановна редакціє!

До вас звертаються мешканці села Маяки Біляївського району. Приводом до нашого звернення стала ситуація, що склалася в нашому селі, а точніше – на території новоствореного Нижньодністровського національного природного парку.
P2100569Ми впродовж багатьох років спостерігали, як скоюється злочин щодо природи, і кожен розумів, що треба щось робити, аби зупинити це. Промінчиком надії на краще стало рішення держави про створення Нижньодністровського національного природного парку. Під час підготовки рішення про створення парку проводились громадські слухання, на них не було жодної людини, яку б не турбувало питання збереження дельти Дністра для майбутніх поколінь, для наших дітей та онуків. Мабуть, уперше за останні роки люди були єдині у своєму рішенні підтримати створення парку в Біляївському районі.
З перших днів його існування фахівці, що працюють у парку, та його адміністрація керувались принципом «Парк – для людей». На жаль, не всім це до вподоби. Є «добродії», які сумують за тими часами, коли вони відчували себе на території парку більш комфортно, де хотіли і коли хотіли рибалили, організовували «царські» полювання. Ми бачимо, як складно ведеться співробітникам парку в умовах нефінансування, неналежного матеріально-технічного забезпечення. Люди працюють і виконують свою справу зі збереження та відтворення нашої мальовничої природи фактично на голому ентузіазмі.
Дуже хотілося б через редакцію висловити велику вдячність працівникам парку і підтримку людей в їх благородній справі. І хай знають недоброзичливці, що парк у нас усе одно працюватиме!
З повагою від громади с. Маяки Біляївського району Одеської області
Олександр ЖУКОВ


ЗУПИНИТИ НЕЗАКОННИЙ ВИЛОВ РИБИ!

P2100588Коли в нашому Деснянсько-Старогутському національному природному парку нереститься риба, починається просто навала браконьєрів із сітками і електровудками за «шаровою» юшкою.
Ці люди набивають свої транспортні засоби рибою, але вони не думають про те, що буде завтра, що з кожною виловленою рибиною з ікрою втрачаються сотні й тисячі майбутніх мальків. Неабияку шкоду завдають рибалки з електровудками: після них у воді не залишається нічого живого, а якщо рибина виживе, то вона ще п’ять років нереститиметься «пустою», безплідною ікрою.
У Десні водиться унікальний вид риби – стерлядь, занесена до Червоної книги України. Але й червонокнижний статус браконьєрів не спиняє. Та й іншим видам риб перепадає добряче. У нерестовий період охорона вилучає кілометри браконьєрських сіток, в яких гинуть тонни риби.
Як можна бездумно нищити таку прекрасну й унікальну природу? І що залишиться нашим нащадкам? Люди! Працівники НПП «Деснянсько-Старогутський» просять вас задуматися про те, що буде далі. Нас же з вами Бог наділив розумам, щоб не допустити загибелі природи.
Олег ЛЕОНТЕНКО,
інспектор І категорії, Деснянсько-Старогутський НПП, Сумська область


Відстаємо від браконьєрів технічно

P2100581У нацпарку «Прип’ять-Стохід» працюють люди, віддані своїй справі. Вони несуть свою варту вдень і вночі, хоч і отримують за свою роботу мінімальну зарплату, а в них теж є діти і сім’ї, яких треба годувати.
Також я хотів би привернути увагу до нефінансування технічного оснащення. Тепер браконьєри мають сучасні мотори, прилади нічного бачення та інше спорядження, а ми в цьому плані безнадійно відстаємо.
Олег ОСТИМЧУК,
майстер служби охорони природи НПП «Прип’ять-Стохід», Волинська область





ЗА ЧИСТЕ ДОВКІЛЛЯ ТРЕБА ПЛАТИТИ!

P2100582Поблизу автодороги Зміїв–Балаклія, у районі «Старих мостів», через річку Сіверський Донець, довелося встановити контрольно-пропускний пункт на в’їзді до Національного природного парку «Гомільшанські ліси» та ввести плату за відвідування парку. Що ж до цього спонукало працівників парку?
Так повелося, що протягом тривалого часу місцеве населення, жителі м. Зміїв, гості з Харкова та інших міст відпочивають на мальовничих берегах річки Сіверський Донець у районі «Старих мостів». Проте – далеко не завжди дотримуючись не лише вимог природоохоронного законодавства, а навіть елементарних правил поведінки. Найчастіше такий відпочинок супроводжується розведенням вогнищ, миттям транспорту, вирубуванням дерев та кущів, що дуже негативно впливає на навколишню природу.
Тому задля збереження та розвитку природного середовища, збереження цінності території та відповідно до проекту організації території адміністрація Національного природного парку, відповідно до ст. 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ухвалила рішення встановити плату за відвідування території, яка збиратиметься на контрольно-пропускному пункті та інспекторами відділу державної охорони Національного природного парку «Гомільшанські ліси» під час патрулювання. А отримані кошти підуть на вивезення сміття та підтримання чистоти у місцях відпочинку.
Олександр СРІБНИЙ,
начальник відділу державної охорони НПП «Гомільшанські ліси», Харківська область


IMG_0003-1
Це листи учасників п’ятого семінару відповідальних працівників служби охорони установ природно-заповідного фонду України, який зібрав 13 учасників з 12 установ природно-заповідного фонду. Захід вкотре проводився на базі Канівського природного заповідника (фото до листів – із садиби з-ка).

Листи – одне з виконаних ними учбових завдань.

Leave a Reply