У нас теж не усе гаразд, але у сусідів - ще гірше. Єднаймося на захист заповідної природи!
Заповедная система России, создававшаяся в течение последних 95 лет, сейчас быстро разрушается и приходит в упадок
З Лісового форуму Грінпіс Росії
11 января 2012 года заповедной системе Российской Федерации исполняется 95 лет. 11 января 1917 год (29 декабря 1916 года по старому стилю) в России был создан первый заповедник - "Баргузинский" на севере Байкала. Дата создания заповедника считается днем рождения уникальной заповедной системы России, которая с тех пор, несмотря на революции, войны и другие потрясения, развивалась и крепла. Заповедная система России заслуженно считается одной из
Статьи, написанные участниками ЕНВИСЕКовского/ООНовского прес-тура по Днестру/мастер класса (июль 2011):
Статья Марьяны Вербовской «Зона екологічної тиші», газета «Львівська пошта», субота. 30 липня №82 (1114) http://www.lvivpost.net/content/view/10758/491/ Статья Ирины Гищук «Як живеш, Дністер», газета «Репортер», 4 августа, №31, http://www.report.if.ua/sotsium/sotsium/yak-zhyvesh-dnister Заметка Натальи Барбиер «Ученые-экологи предупреждают, что ситуация на реке Днестр деградирует из-за деятельности Новоднестровской ГАЭС» на сайте на сайте Молдньюс, 03.08.2011 Статья Натальи Барбиер «Деятельность Новоднестровской ГЭС вредит фауне реки Днестр» на сайте «Новый регион – Приднестровье»03.08.2011 http://www.nr2.ru/pmr/342122.html Статья Романа Матвиюка «Нас єднає Дністер» на Буском интернет-портале, http://busk2011.blogspot.com/2011/08/blog-post_08.html 8 августа 2011 Статья Романа Матвиюка «Чи виконає свою обіцянку мер?» на сайте «Корреспондент» http://blogs.korrespondent.net/users/blog/romangmatviyuk/a41410 ,
Український готель із сонячними батареями (фото «Зеленого досьє»)
За рахунок власних паливно-енергетичних ресурсів Україна задовольняє свої потреби лише на 47–49%. Уряд, парламент, державні мужі високих і не дуже рангів мали б з усіх сил думати і щось робити, щоб віднайти спосіб зменшити ці потреби і відшукати додаткові ресурси. Мали б, та – не роблять. Хоча можливостей – вдосталь.
Зокрема, наша держава має суттєвий середньорічний потенціал сонячної енергії – 1235 кВт год/м². Абсолютні цифри мало що кажуть, тому додамо, що це більше, ніж у Німеччині (1000 кВт год/м²), яка активно використовує енергію Сонця, чи в Польщі (1080 кВт год/м²), яка
Гаряче літо цього року доповнилось у Каневі не менш гарячими дебатами навколо проекту компанії «Нібулон». Але єдиний результат громадських слухань влітку 2010 року – це розкол місцевої громади на дві половини.
Перші громадські слухання у червні щодо будівництва терміналу на березі Дніпра сказали тверде «ні» інвестору. Мотиви – канівська громада вже по саму зав’язку «сита» екологічними проблемами від двох попередніх інвесторів – групи «Миронівський хлібопродукт» (завод торгової марки «Наша ряба») та групи «Верес» (завод «Укршампіньйон»).
Однак і місяця не минуло, як нова ініціативна група організувала в липні другі громадські слухання щодо пропозицій «Нібулону»,
Турготель «Косів» та приватна «зелена» садиба «Живиця», обидва з Івано-Франківської області, щойно отримали сертифікати «Екоготель». Вони змогли облаштувати свої господарства так, що мають змогу заощаджувати до 50 відсотків електроенергії та тепла. Пані Руслана Петричук, хазяйка турготелю «Косів», щиро зізнається: «Дбала, перш за все, про економію коштів. Якщо хочеш, щоб твоє господарство процвітало, треба вміти добре рахувати. Виявляється, що навіть наші маленькі хитрощі – коли і як вимкнути чи ввімкнути обігрів – складаються копієчка до копієчки і в результаті дають дуже відчутну економію».
Для пана Володимира Брошкевича природне середовище навколо його «Живиці» є дуже важливим: гармонійне життя для родини і аргумент
Три приклади підтримки традиційного господарювання та збереження культурних традицій
Ця подорож – у межах Косівського району Івано-Франківської області. Саме тут, на Косівському базарі чи по хатах сільських мешканців, ще й нині можна придбати справжні гуцульські вироби ужиткового мистецтва або традиційні харчові продукти. Ще є ентузіасти, які продовжують займатися традиційним для цієї місцевості бізнесом. Хоча, як не намагаються гуцули берегти давні звичаї, чимало їх втрачено. В гірському житті все взаємопов’язано: колір вишиванки залежить від культурних традицій конкретного села, занепад вівчарства призводить до знищення полонинської культури як явища, новітнє сміття в маленьких потічках посилює повені
Останніми роками популярними стали так звані етнічні фестивалі, метою яких є повернення до місцевих традицій, їх відновлення та збереження, розвиток та популяризація звичаїв та обрядів, автентичного фольклору тощо. Найстаршому з українських карпатських фестивалів 18 років. Це традиційний «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях українських Карпат, але неодмінно на території проживання етнічних гуцулів. Фестиваль є міжнародним, але його незмінною умовою залишається використання гуцульських автенту, говірки та атрибутики. Таке свято стимулює відродження традицій Гуцульщини і дає змогу ознайомитися з ними гостям. Впродовж 10 років запрошує гостей фестиваль «Гуцульська бринза». Йдеться не просто про сир,
Список знищених або сплюндрованих за останні роки курганів просто вражає. Природоохоронний статус – хоч і слабенька, але чи не єдина на сьогодні можливість урятувати такі об'єкти від знищення. Адже навіть за тими з них, що занесені до археологічних пам'яток, нема кому сьогодні доглянути.
Щоб зрозуміти всю красу поезії Тараса Шевченка, треба побувати в Каневі на його могилі. Зійти на Тарасову гору, на повні груди вдихнути вітер із боку річки, побачити ті ж таки «лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Що, досі ще не бували й не бачили? Тоді покваптеся, бо завтра такої можливості вже можете й не застати.
Чтобы понять всю красоту поэзии Тараса Шевченко, надо побывать в Каневе на его могиле. Подняться на Тарасову гору, полной грудью вдохнуть веющий с реки ветер, увидеть те самые «лани широкополі, і Дніпро, і кручі». Что, еще не были и не видели? Тогда поторопитесь, потому что завтра такой возможности уже может и не быть.
Останні коментарі