Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Матеріали до Проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський»

Текст матеріалів у форматі ворд – тут: Матеріали до Проекту створення 22 10 2015

Обгрунтування необхідності створення НПП.. 5 Відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання території і природних ресурсів НПП………….. 7 Аналіз користувачів та власників земельних ділянок, які планується включити до складу НПП.. 11 Характеристика території, що пропонується для заповідання. 12

4.1. Природні умови, екологічна та біологічна цінність. 12

4.2. Соціально-економічна характеристика регіону. 31

4.3. Природоохоронна, наукова, рекреаційна, естетична та історико-культурна цінність. 52

4.4. Існуючі території та об’єкти природно-заповідного фонду в межах території, запропонованої для заповідання 53

Обгрунтування та схема попереднього функціонального зонування території, запропонованої для заповідання 54 Соціально-економічні

Читати повний текст

Святий Миколай просить захисту

Потрібна допомога Мінприроди та Генпрокуратури, щоб протидіяти захопленню території національного природного парку «Гуцульщина» й винищенню лісу

Вони саме розслабилися, приймаючи теплі ванни, як холодно зблиснув ствол і пролунав здвоєний постріл. Розриваючи шкіру і м’язи, вдарила картеч…

Це не оповідки про сицилійську мафію. Це сценарій, який може будь-якої ночі реалізуватися у Кутському держлісгоспі (ДЛГ). Браконьєри спорудили в цих краях кілька мисливських веж для незаконного полювання на кабанів, які приходять на улюблені галявини приймати грязьові ванни чи поритися у пошуках смачненьких корінців. Жертвами можуть стати й косулі або олені, що сторожко скрадаються до солонцю.

Лісничий Косівського лісництва Кутського ДЛГ Петро Пліхтяк (він

Читати повний текст

Пляжам – так, парканам – ні

Від народних обранців залежить, чи матимемо вже цього літа безперешкодний доступ до берегів річок та морів

Комітет з екополітики Верховної Ради одностайно затвердив поправки і рекомендував для остаточного ухвалення законопроект №1107 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування». Якщо парламент не ловитиме гав, уже цього літа зможемо вільно гуляти морськими та озерними берегами, відвідувати ще вчора приватизовані пляжі та рибалити в улюблених затонах без ризику бути покусаними собацюрою.

Проект закону передбачає заборону встановлення на пляжах огорожі або застосовувати інший спосіб (наприклад, охоронців) перешкоджання доступу громадян до узбережжя.

Читати повний текст

Чи запрацює гравійний пилосос-2

 

Дністер без гравію – помре!

Український офіс Гольціндустрі Швайкгофер відмовчується. На лист екологістів, у якому вони висловлюють стурбованість можливим видобуванням з річок Західної України понад 500 тис тонн гравію, бізнесмени не відповіли. Тому природоохоронці написали одночасно до австрійського офісу компанії та звернулмся з аналогічним посланням до посольства Австрії в Україні: “наскільки нам стало відомо, для будівництва вашого підприємства тільки цього року необхідно не менше 500 000 тонн гравію. Світова й українська практика засвідчує значну шкоду довкіллю від видобування гравію з річок.

Тим не менше ваша дочірня компанія «Швайгофер-Україна» і український генеральний підрядник, який відповідає за будівництво ТОВ

Читати повний текст

Чи запрацює гравійний пилосос?

Природоохоронці стрвожені повідомленням про можливий масовий забір гравію з річок Західної України для будівництва деревообробного комібнату. З цього приводу вони написали листа в український офіс Гольціндустрі Швайкгофер.

звернення екологістів до компанії Швайкгофер щодо річкового гравію

“… масштаби майбутнього підприємства в м. Коломия та розмах даного проекту не можуть не викликати нашої пильної уваги, оскільки таке будівництво потенційно може впливати на екологічний стан регіону. Зокрема, нас хвилює питання використання у ході будівництва певних будівельних матеріалів. Наші організації та низка вчених і незалежних екологічних активістів вважають неприпустимим видобуток з річок гравію та піску, оскільки це руйнує екосистеми водойм. І

Читати повний текст

Влада Росії знищує заповідну систему

У нас теж не усе гаразд, але у сусідів – ще гірше. Єднаймося на захист заповідної природи!

Заповедная система России, создававшаяся в течение последних 95 лет, сейчас быстро разрушается и приходит в упадок

З Лісового форуму Грінпіс Росії

11 января 2012 года заповедной системе Российской Федерации исполняется 95 лет. 11 января 1917 год (29 декабря 1916 года по старому стилю) в России был создан первый заповедник – “Баргузинский” на севере Байкала. Дата создания заповедника считается днем рождения уникальной заповедной системы России, которая с тех пор, несмотря на революции, войны и другие потрясения, развивалась и крепла. Заповедная система России заслуженно считается

Читати повний текст

20 статей о бассейне Днестра, ГЕСах, Калуше

Статьи, написанные участниками ЕНВИСЕКовского/ООНовского прес-тура по Днестру/мастер класса (июль 2011):

Статья Марьяны Вербовской «Зона екологічної тиші», газета «Львівська пошта», субота. 30 липня №82 (1114) http://www.lvivpost.net/content/view/10758/491/ Статья Ирины Гищук «Як живеш, Дністер», газета «Репортер», 4 августа, №31, http://www.report.if.ua/sotsium/sotsium/yak-zhyvesh-dnister Заметка Натальи Барбиер «Ученые-экологи предупреждают, что ситуация на реке Днестр деградирует из-за деятельности Новоднестровской ГАЭС» на сайте на сайте Молдньюс, 03.08.2011 Статья Натальи Барбиер «Деятельность Новоднестровской ГЭС вредит фауне реки Днестр» на сайте «Новый регион – Приднестровье»03.08.2011 http://www.nr2.ru/pmr/342122.html Статья Романа Матвиюка «Нас єднає Дністер» на Буском интернет-портале, http://busk2011.blogspot.com/2011/08/blog-post_08.html 8 августа 2011 Статья Романа Матвиюка «Чи виконає свою обіцянку мер?» на сайте «Корреспондент» http://blogs.korrespondent.net/users/blog/romangmatviyuk/a41410

Читати повний текст

Сонце – є, совісті – …

Український готель із сонячними батареями (фото «Зеленого досьє»)

За рахунок власних паливно-енергетичних ресурсів Україна задовольняє свої потреби лише на 47–49%. Уряд, парламент, державні мужі високих і не дуже рангів мали б з усіх сил думати і щось робити, щоб віднайти спосіб зменшити ці потреби і відшукати додаткові ресурси. Мали б, та – не роблять. Хоча можливостей – вдосталь.

Зокрема, наша держава має суттєвий середньорічний потенціал сонячної енергії – 1235 кВт год/м². Абсолютні цифри мало що кажуть, тому додамо, що це більше, ніж у Німеччині (1000 кВт год/м²), яка активно використовує енергію Сонця, чи в Польщі (1080 кВт год/м²),

Читати повний текст

Зернотермінал чи Шевченко

Фото Олега Листопада

Фото Олега Листопада

Пристрасті по-канівськи

Гаряче літо цього року доповнилось у Каневі не менш гарячими дебатами навколо проекту компанії «Нібулон». Але єдиний результат громадських слухань влітку 2010 року – це розкол місцевої громади на дві половини.

Перші громадські слухання у червні щодо будівництва терміналу на березі Дніпра сказали тверде «ні» інвестору. Мотиви – канівська громада вже по саму зав’язку «сита» екологічними проблемами від двох попередніх інвесторів – групи «Миронівський хлібопродукт» (завод торгової марки «Наша ряба») та групи «Верес» (завод «Укршампіньйон»).

Однак і місяця не минуло, як нова ініціативна група організувала в липні другі громадські слухання щодо пропозицій

Читати повний текст

Практика буденної економії

Турготель «Косів» та приватна «зелена» садиба «Живиця», обидва з Івано-Франківської області, щойно отримали сертифікати «Екоготель». Вони змогли облаштувати свої господарства так, що мають змогу заощаджувати до 50 відсотків електроенергії та тепла. Пані Руслана Петричук, хазяйка турготелю «Косів», щиро зізнається: «Дбала, перш за все, про економію коштів. Якщо хочеш, щоб твоє господарство процвітало, треба вміти добре рахувати. Виявляється, що навіть наші маленькі хитрощі – коли і як вимкнути чи ввімкнути обігрів – складаються копієчка до копієчки і в результаті дають дуже відчутну економію».

Для пана Володимира Брошкевича природне середовище навколо його «Живиці» є дуже важливим: гармонійне життя для родини і аргумент

Читати повний текст