Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Чи запрацює гравійний пилосос?

Природоохоронці стрвожені повідомленням про можливий масовий забір гравію з річок Західної України для будівництва деревообробного комібнату. З цього приводу вони написали листа в український офіс Гольціндустрі Швайкгофер.

звернення екологістів до компанії Швайкгофер щодо річкового гравію

“… масштаби майбутнього підприємства в м. Коломия та розмах даного проекту не можуть не викликати нашої пильної уваги, оскільки таке будівництво потенційно може впливати на екологічний стан регіону. Зокрема, нас хвилює питання використання у ході будівництва певних будівельних матеріалів. Наші організації та низка вчених і незалежних екологічних активістів вважають неприпустимим видобуток з річок гравію та піску, оскільки це руйнує екосистеми водойм. І

Читати повний текст

“Свобода” та “БюТ” заповідники бют!

Місцеві районні представники Батьківщини та Свободи ініціювали та лобіюють ЛІКВІДАЦІЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ “Тузловські лимани”. Неодноразові намагання очолити нацпарк з метою доступу (для власного збагачення) до природних ресурсів не мали результатів, тому вони вирішили йти шляхом ліквідації природоохоронної установи. Вони надзвичайно поспішають, вважають, що даний злочин зможуть скоїти поки Мінприроди очолює представник Свободи. > Тузлівські лимани (Татарбунарський район) внесені на початку 90-х в Рамсарський список і є водно-болотними угіддями міжнародного значення. Обов’язок держави – ЗБЕРІГАТИ ці унікальні екосистеми шляхом надання охоронного статусу, тобто створення об’єкту природно-заповідного фонду України. Для виконання державою зобов’язань минуло 15 років! і в січні 2010 року президент

Читати повний текст

Дніпропетровщина активно розширює національну екологічну мережу

фото Наталі Біловицької

фото Наталі Біловицької

Є де сховатись гіацинтику блідому

Депутати Дніпропетровської облради схвалили створення ландшафтного заказника «Сухарева Балка» місцевого значення на території Межівського району (загальною площею 618,3 гектара). Серед рідкісних видів рослин тут, зокрема, є деревій тонколистий, белевалія сарматська, гіацинтик блідий, ковила волосиста, а тварин — черепаха болотяна, жаба гостроморда, квакша звичайна, ящірка прудка, гадюка степова східна тощо.

Представники флори і фауни занесені до Червоної книги України та інших важливих охоронних документів, в тому числі й міжнародних. Тим часом антропогенний прес тисне на природу нещадно, тому в області щороку для її збереження дедалі більше територій набуває статусу заповідних.

Загалом

Читати повний текст

Сумний зелений сміх

Карикатура Олександра КОСТЕНКА

Карикатура Олександра КОСТЕНКА

Жалкую, що пішов. Думав підняти собі настрій — це ж виставка карикатур («Плюс 1°С. Кліматичні зміни мовою карикатуристів України і Швеції»)! Натомість мало не плакав. Роботи художників нагадали про море проблем, які маємо у сфері охорони довкілля. А тут ще й антураж. Виставка проходила в рамках ГогольFest’13, який розмістився в промисловій зоні Києва у корпусах Експериментально-механічного заводу.

Обідрані стіни, рейки в підлозі, запахи машинної олії та луна, яка сутужно билася серед цих інтер’єрів, жваво нагадали мені верстаки заводу, на якому починалася моя трудова біографія. А ще — випуски «Комсомольського прожектора» про наших алконавтів та прогульників,

Читати повний текст

Чи з’їдять нас миші?

Які способи зберегти врожай є екологічно безпечними

Про застосування хімічної зброї у Сирії говорять у всіх випусках новин. Про застосування потужної невибіркової отрути — фосфіду цинку та її варіацій — проти братів наших менших на українських просторах говорять лише неурядові організації. На жаль…

Труїти чи не труїти?

«В Україні налічується 38 видів гризунів. Серед них — ховрахи, пацюки, миші. Всі вони щороку масово розмножуються й через високу міграційну здатність постійно завдають шкоди всім культурам протягом року. Окрім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні як переносники чуми, холери, туляремії, рожі, інших хвороб», — читаємо на сайті Головної державної інспекції захисту рослин

Читати повний текст

Своє двадцятиріччя відсвяткував Національний антарктичний науковий центр

Будівлі української антарктичної станції «Академік Вернадський». Фото з альбому «XX років НАНЦ»

Будівлі української антарктичної станції «Академік Вернадський». Фото з альбому «XX років НАНЦ»

Наша територія на шостому континенті

Робота українців за міжнародними та національною антарктичними програмами — яскравий приклад дієвості приказки «хто не хоче — шукає причини, хто хоче — шукає можливості».

Створюючи 20 років тому Національний антарктичний науковий центр, незалежна Україна мала лише досвідчені наукові кадри та жагуче прагнення вступу до Антарктичного клубу. Погано було з коштами, обладнанням, а ще гірше — з наявністю, точніше — браком власної антарктичної станції.

Адже після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі

Читати повний текст

Полярник Сергій Лопарьов: «Пінгвінів — не їмо. Ми їх вивчаємо»

Учасник 5-ї антарктичної експедиції — про меню та побут, роботу і відпочинок антарктичних зимувальників на станції «Академік Вернадський».

— Сергію Олександровичу, чи правда, що їсти українським полярникам через обмеження бюджету доводиться пінгвінів? Жарт, звичайно.

— Зрозуміло, жарт! Адже ви, Олеже, чудово знаєте, що нині в Антарктиді заборонено навіть турбувати тварин, а тим більше збирати і вивозити зразки антарктичної фауни. Хіба що наукові: для музею, державної наукової колекції тощо. Вся наука будується на прижиттєвому вивченні об’єктів!

— Чим все-таки харчуються зимувальники?

— Продукти завозять раз на рік з Аргентини. Наприклад, картоплю з України везти не слід — вона через півроку починає

Читати повний текст

Кращий спосіб — не засмічувати

Сміттєпереробні заводи дають роботу і полегшують навантаження на довкілля. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

У Кабінеті Міністрів відбулася відеоконференція щодо розв’язання проблеми з відходами

Учасникам відеонаради, яка відбулася за участі заступника міністра екології та природних ресурсів Олександра Сушка, було про що говорити. Адже на нашій землі збільшуються обсяги накопичення відходів, кількість полігонів і звалищ для їх захоронення, погіршується санітарний стан населених пунктів. За офіційними даними, вже накопичено близько 36 мільярдів тонн відходів, або більш як 50 тисяч тонн на 1 квадратний кілометр території. Тим часом утилізується лише 30 відсотків промислових відходів та 4 відсотки — побутових.

Для розв’язання проблеми Мінприроди

Читати повний текст

Від чого рятують і як лікують святі криниці Буковини

біля Турецької криниці, Чернівці

Злим скручує язики, а добрим додає здоров’я

…Згодився тракторист за пляшку. Та ще парторг обіцяв путівку у профілакторій. Заїхав на гору і по черзі зніс трактором усі хрести, що стояли біля кожного з трьох святих джерел Анниної гори. Горілку випив, а до профілакторію так і не поїхав — занедужав тяжко. Та так, що вже й не встав. Мучився цілих півроку, поки жінка його не піднялася на гору і не поставила хрести на місце. Аж тоді тільки помер бідолаха.

Парторг запив, з партії кишнули, і кудись він із села подався, ніхто більше про нього не

Читати повний текст

Як уберегти береги наших річок від дерибану

Передовсім слід переглянути терміни позовної давності щодо справ про незаконне привласнення державного майна, у т.ч. земель прибережних смуг Прямуючи до улюбленого місця риболовлі, голова Асоціації рибалок України Сергій Чистяков раптом наштовхнувся на огорожу з колючого дроту. Подальше обстеження виявило, що колючкою обнесено добрих два гектари дніпровського берега аж до самої води. Активіст негайно повідомив про побачене Дніпровську екологічну прокуратуру (ДЕП). Прокурори перевірили сигнал і з’ясували, що громадянка К. уклала угоду про оренду цієї ділянки з місцевою райдержадміністрацією і вже навіть почала будівництво «хатинки», порушивши при цьому купу законів, зокрема статтю 88 Водного кодексу, якою забороняється будівництво у прибережних захисних смугах.

Читати повний текст