Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Мінінфри переконує, що річковий транспорт корисний для довкілля

An aerial photo of the River Pripyat and its surrounding floodplain meadows, wetlands and oxbow lakes. This is an extremely important site for migrating birds (mainly waders) who stop here to feed on the abundance of food before continuing their migration. Turov area, Polesie, Belarus. © Daniel Rosengren

Це випливає із заяв учасників профільної секції форму “Україна-2030”. Хоча насправді збільшення перевезень річками означає погіршення якості води, ризики аварій і що скоро нам не буде де купитися та звідки брати воду для водоканалів. А що думають лобісти водних перевезень? Читайте у звіті.

Форум інфраструктури — одна із серії заходів «Україна 2030». Це ініціатива команди Президента України продемонструвати, як він планує вирішувати проблеми, та продемонструвати інвесторам потенціал України.
Форум з питань інфраструктури відбувся 22-24 лютого 2020 р. Одне із засідань форми було присвячене водному транспорту

Водний транспорт — крок у розвитку міжнародної торгівлі

Програма та учасники:

Модераторка: Ірина Кошель, Директорка Команди підтримки реформ у сфері інфраструктури

Наталія Форсюк, заступниця міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції

Олександр Голодницький, в.о. голови держпідприємства “Адміністрація морських портів України”

Василь Шевченко, перший заступник,  в.о. міністра транспорту та зв’язку (2008-2010)

Ольга Копійка, голова комітету з логістики та співголова з розвитку річкової і морської інфраструктури Європейської Бізнес Асоціації

Едвін Лок, керівник проєкту “Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро” (Оnline)

Джейсон Пеллмар, голова Регіонального представництва  Міжнародної  фінансової корпорації (IFC) в Україні, Білорусі та Молдові (Online)

Відео

Тези виступів:

Ольга Копійка: водний транспорт найбільш економічний і екологічний

Безоплатність внутрішніх водних перевезень – це плюс. Відмінені плати за шлюзування, спецводокористування, судна під час каботажного рейсу звільнені від портових зборів тощо. Судна під іноземним прапором звільнені від канального збору. (відповідно до Закону про внутрішній водний транспорт, ухваленому наприкінці 2020. НУО критикували цей законопроєкт. Зокрема, через те, що ми з вами заплатимо за усі ці послуги, а перевізники отримають зиск — ОЛ).

Передбачено створення державного фонду підтримки внутрішніх водних шляхів.

За часів СРСР перевозилися 60 млн тон вантажів {річками України}. Зараз експерти говорять про [можливість] перевезення 30 млн тон. 11.2 млн тон вантажів перевезено Дніпром у 2020 році. У 2019 – 11.8 млн тон. Зменшення через менше перевезень зернових вантажів. Потенційна вантажна база 6 областей уздовж Дніпра — 16 млн тон зернових вантажів. Це стокілометрове плече. Якщо говорити про 8 областей, то це 40 млн тон зернових вантажів. Доля перевезень Дніпром: 40% зерно, 45% будівельні матеріали. Це пов’язано з «Великим будівництвом», яке було розпочато. Також зростала впродовж останніх 5 років доля металопродукції — 5%. Металургійні компанії також кажуть, що річка є хорошою альтернативою залізничним перевезенням.

Ірина Кошель: Обсяг (потреба) фінансування операційної поточної діяльності внутрішніх водних шляхів на 5 років – 2.3 млрд грн.  Потреба у капітальних інвестиціях — 4 млрд грн. Відповідно в рік на обидва види діяльності треба понад 41 млн доларів США. У ВРУ зареєстровано законопроєкт про створення спеціального державного фонду внутрішніх водних шляхів. По аналогії з державним дорожнім фондом він забезпечить розвиток ВВШ.

Наталія Форсюк: Закон про внутрішній водний транспорт (ВВТ) це реалізація зобов’язань відповідно до угоди про асоціацію з ЄС.  Вузькі місця ВВТ – це шлюзи. Опрацьовуємо з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) нашу заявку на ремонт шести шлюзів, річкової інформаційної системи і на приймальні споруди.

Інші вузькі місця – це необхідність днопоглиблення, розбудови флоту. Тут ми плідно працюємо з експертами ЄС. ЄББР та ЕІБ готові з нами співпрацювати щодо розвитку річкової інфраструктури. Проєктна потужність наших шлюзів 60 млн тон. Використовується одна третина. У нас ще є 50 млн тон, які можемо перевантажити з доріг на річки. Якщо ознайомитися з транспортною стратегією ЄС, яка була оприлюднена в листопаді-грудні минулого року, вона дуже чітко ставить в пріоритет Зелену угоду ЄС (ГрінДіл). Відповідно до Грін діл є вимога переорієнтації з доріг на більш екологічні види транспорту або електрозалізниця, або водний. Таким чином ми намагаємося скоординувати наші зусилля з тою політикою, яку проводить ЄС. Ще нам треба залучати муніціпалітети до розвитку портових логістичних хабів.

Імплементація Зеленої угоди у нас означає що дві баржі плюс один буксир це дорівнює 250 вантажівок з зерном. Один мільйон тон вантажів перевезений річкою заощаждує один мільярд гривень на ремонт та експлуатацію доріг протягом 4 років. Це також зменшить викиди СО2 від вантажівок. У нас зареєстровано законопроєкт про мультимодальні перевезення. А допомоги експерті ЄС у нас розробляється транспортна модель, яка буде допомогати нам розуміти, як ті чи інші інвестиції вплинуть на вантажо та пасажиропотоки. За допомогою цієї моделі будемо бачити, чи треба інвестувати в нові шлюзи, як розвивати річкову і морську припортову інфраструктуру

Джейсон Пеллмар, голова Регіонального представництва  Міжнародної  фінансової корпорації (IFC) в Україні, Білорусі та Молдові (Online). Говорив про інвестиції в інфраструктуру в цілому, в порти, дороги тощо. Сказав, що ці інвестиції допоможуть Україні у боротьбі зі змінами клімату.

Олександр Холодницький, АМПУ

Адміністрація морських портів України (АМПУ ) дуже радіє розвитку річок України. У АМПУ є 14 одиниць техніки, які відремонтовані і почали днопоглиблення. Дніпро доведено до 3,65 метри. Було завдання відновлення судноплавної частини річки Прип’ять до 1,6 м. Ми його виконали.

! Це поглиблення проведене з порущенням законодавства, про що Холодницький не сказав — ОЛ 

Було озвучено питання до Наталі Форсюк з сайту Форуму (це питання я поставив ще до початку Форуму. Також задавав питання про Е40, але його не озвучили — ОЛ):

  • Чи враховані вимоги екологічної безпеки річкових перевезень (забруднення річок як джерел питної води тощо)?

Пані Форсюк: Питання екології є дійсно важливим. Без екологічної оцінки ніякі роботи не можуть проводитись. У тому числі і щодо річки Прип’ять і так далі, верхньої частини Дніпра. Проводилися усі необхідні аналізи і навіть нашим іноземним колегам ми свої міжнародні обіцянки давали за умови позитивної екологічної експертизи. Тому це обов’язкова вимога і ми її обов’язково дотримуємося. І там само вимога Європейського інвестиційного банку що екологічний компонент у разі їхнього фінансування має бути обов’язковим, тобто наявність позитивної екологічної оцінки.

Пані Форсюк сказала неправду, ОВД на Прип’яті не проводилося — ОЛ

Додамо, що у перший день президент Зеленський пообіцяв віддати будівництво річкових портів саудитам: https://greenpost.ua/news/ukrayinskyj-vodnyj-transport-viddadut-investoram-z-oae-i28966?fbclid=IwAR3PfvBExe4ICMWEcDsoKJgW2vY358pdSd_Nhz3QFuLdOyhp_YjxoWRe5cc

 

Leave a Reply