Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Ось як мають працювати природоохоронні прокурори

Відсутність виділення в натурі – не причина не працювати по охороні ПЗФ! Так, це ускладнює роботу, але ж її таки можна робити. Як описано тут, кримські прокурори і спеціалістів інституту землеустрою залучають, щоб прочитати карти, і “наявність у вільному доступі геоінформаційних програм”, якими відомство активно користується!!!

Повернути державі В Ялтинського заповідника вже сьогодні вистачає земельних проблем. У ході перевірок, які зараз проводяться природоохоронною прокуратурою Криму, оскаржено незаконні рішення щодо 23 земельних ділянок площею 2,1 га і вартістю у понад 3 мільйони гривень.

На жаль, подібні справи розглядаються в судах украй довго. Причина — брак у заповідників правовстановлюючих документів на землю.

Читати повний текст

Чи будуть каштани на Хрещатику?

КОПАЙМО ГЛИБШЕ. Загибель дерев у Києві свідчить про погану екологічну обстановку Прокуратура Києва почала перевірку закупівлі каштанів, висаджених цього року на Хрещатику. Бо як показала експертиза науково-дослідної лабораторії Ботанічного саду імені Фоміна, з 289 саджанців лише два належать до дорогущого імпортного сорту бріотті, а решта — переважно більш дешеві звичайнісінькі каштани білі. Поки правоохоронці з’ясовують, хто і на яку суму «нагрів» столичний бюджет, слід розібратися, чому довелося міняти майже три сотні дерев-символів на головній вулиці України.

За словами організаторів акції заміни каштанів, білоцвітна окраса наших вулиць чахне і гине внаслідок атаки широкомінуючої молі. Справді, років з десять тому така пошесть

Читати повний текст

Аграрні біотехнології: майбутнє агроекономіки?

В рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський.

За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань.

«Наступне покоління ГІ рослин, які активно розробляють нині, матиме нові властивості. Такі рослини міститимуть більше вітамінів,

Читати повний текст

Драний чобіт замість карася

вийнятого з браконьєрської стіки сома повертають у Дніпро

Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та

Читати повний текст

Про Форум “Довкілля-2013” та ековиставку

Що чекає на національну екологічну мережу

Наливаю в банку мастил, потім — спеціальної суміші, розробленої одним із українських академічних інститутів. За мить сорбенти зв’язують мастило, не даючи йому осісти на дно, а чотири види ретельно відібраних бактерій починають ласувати вмістом масного «коржа». На власні очі (руки) переконавшись, що вітчизняній науці є що запропонувати для боротьби із забрудненням нафтою та її похідними, прямую до іншого стенда. Виставка, що працює в рамках форуму «Довкілля для України», демонструє ще чимало цікавого.

Форум, який учора урочисто відкрили у столиці перший заступник Глави Адміністрації Президента Ірина Акімова і міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков,

Читати повний текст

Палкий привіт співочим пташкам?

Шістдесят гривень за вхід — і ні в чому собі не відмовляйте. Їжте органічну їжу по 30 гривень за порцію або жуйте звичайні шашлики по 25 гривень за 100 грамів, запиваючи шампанським. Купуйте дизайнерські краватки, кераміку, сумки, блокноти, прикраси. Чай і кава, щоправда, безплатно — від спонсорів заходу.

Який захід? А фестиваль «Три дні в саду». Шмат території ботанічного саду ім. М. М. Гришка обгородили на три дні решітками, поставили ятки, сцену, потужні динаміки (палкий привіт співочим пташкам). За парканом — щось середнє між Андріївським узвозом і ярмарком пирогівського Музею архітектури та побуту. Бо серед пропонованого краму не було ні

Читати повний текст

До питання про заповідник у Чорнобильській зоні

Зона потребує реабілітації Галина ІЩЕНКО, “УК” ПЕРСПЕКТИВА

Значні території, що де-юре належать до радіоактивно забруднених, можуть використовуватись без обмежень або захисних заходів

Про це повідомив під час парламентських слухань «Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» голова Держагентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша. Щоправда, коли це може статись та про які площі йдеться, чиновник не уточнив.

Дози менші — хворих більше За його словами, наразі до зони відчуження та зони безумовного обов’язкового відселення належить територія площею близько 2600 квадратних кілометрів, найбільш забруднена радіонуклідами. Але за 27 років проведено значні обсяги робіт, що поліпшили радіаційний стан у цих

Читати повний текст

Зона відчуження — не заповідник

Радіація вплинула на все живе у 30-кілометровій зоні відчуження. Фото УНIAН

Радіація вплинула на все живе у 30-кілометровій зоні відчуження. Фото УНIAН

Уряд тримає в полі зору ситуацію на ЧАЕС та прилеглих територіях. У цьому запевнив учасників відеоконференції, яка відбулася в Будинку уряду, міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков. Поспілкуватися в онлайн-режимі з очільником міністерства, головою Держагентства з управління зоною відчуження Володимиром Холошею, ректором Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександром Бондарем мали нагоду чиновники, журналісти і громадськість Дніпропетровська, Харкова, Львова й Одеси.

Оскільки під час нещодавніх парламентських слухань з нагоди річниці Чорнобильської катастрофи обговорювали переважно соціальні питання, на конференції міністр запропонував зробити акцент на екологічних та

Читати повний текст

Посадити — як народити

Аби день всеукраїнського прибирання вчергове не перетворився на банальну піар-акцію, про довкілля загалом, як і про висаджені деревця, треба дбати постійно

Десяток сухих нудних тичок — ось і все, що залишилось біля нашого теремківського озера після чергового дня довкілля. Кілька років тому ці берізки садили з помпою, за участі народного депутата, керівників районної влади й інших солі-і-ідних дядечків та гарних дівчат «з комсомольським» (чи як там зараз кажуть) завзяттям.

І так у всій Україні. Саджанці, поспіхом увіткнуті в землю людьми, які і зеленого уявлення не мають про те, як треба садити дерева, гинуть сотнями, тисячами. І не тільки через порушення

Читати повний текст

Пийте — не хворійте

Інформацію СЕС та інших контор коментує Ганна Цвєткова

Чим тамує спрагу Одеса

Вода має три стани. Вона може бути рідиною, парою чи кригою. Але зараз мова не про те. Говоритимемо про стан, у якому ми можемо отримати воду для найважливішого – для внутрішнього вживання. Отже…

Стан перший — водогін

Кажуть, у Швейцарії воду можна спокійнісінько пити і з-під крана: і органолептика, і мікробіологія — все на рівні. Не нам, звісно, тягатися з однією з найрозвиненіших країн Європи. Та й мити, приміром, питною водою підлогу, то, на думку фахівців, — уже занадто. Але дещо «проапгрейдити» наші водогони — завдання актуальне і,

Читати повний текст