A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Нещодавно неурядові організації заблокували роботу незаконних кар’єрів у Жихарі (селища на околиці Харкова). Через 40 хвилин після виклику на місце приїхав наряд міліції, який склав протокол про незаконну розробку піску й опечатав заблокований активістами навантажувач. Але активісти розуміють, що це – ще не перемога, бо справу можуть, як це бувало, «спустити на гальмах».
Активісти попередили міліцію, щоб вона не передавала, як торік, порушникам техніку на відповідальне зберігання (це все одно, що просто віддати її порушникам), і висловили готовність виходити на такі акції хоч щодня. Усі в’їзди в кар’єри було «запечатано» табличками з написом «Кар’єр закритий назавжди!».
Наступний етап кампанії проти
Читати повний текст
На одній із сесій Татарбунарської райради в 2005 році було прийнято програму з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Татарбунарського району у 2005–2010 роках. Вона передбачала боротьбу з карантинним бур’яном різними методами: хімічним, агротехнічним, механічним та іншими. Протягом 2005 року збиралися провести на території району семінари, практичні заняття з органами виконавчої влади й сільгоспвиробниками, і особливо – в навчальних закладах. Ця програма передбачала не тільки боротьбу за врожаї, але й за здоров’я людей. Про це сповіщалось в газеті «Татарбунарский вестник» №70 від 14 вересня 2005 року в статті В. Богданова «От амброзии не должно остаться ни рожек, ни ножек».
Читати повний текст
При виїзді убік Полтави із селища Пісочин, яке давно вже переросло звання харківського передмістя, але при цьому зберегло самостійність, будь-який проїжджаючий мимоволі здригається. Ландшафт раптом починає нагадувати декорації фільму жахів, фільму-катастрофи або фільму про інопланетні подорожі. На жаль, це – не кіно. Це – життя. З Харківщини, а, може, і з України вивозять родючий шар землі. Чорнозем. Як при фашистах?
Як би близько не був Пісочин до Харкова, як би часто не курсували тут автобуси та комфортні маршрутки від станції метро “Холодна Гора”, яким би великим не був відсоток пісочинців, що працюють на харківських підприємствах, все-таки за ментальністю це селище
Читати повний текст
Як нам заздрять ті, хто щороку долає сотні й тисячі важких кілометрів, щоб приїхати відпочити до моря. Та дарма, бо «чоботар без чобіт» – більшість жителів району не завжди має час та можливість поїхати до моря, щоб вдихнути свіжого повітря та пірнути у солоні хвилі.
Але цього літа ми таки знайшли кілька годин, щоб повезти дітей скупатися. Куди їхати питання не виникало – звісно ж, на Жебріянську косу. Але цього року дорога до моря була для нас довгою і з «сюрпризом». І бездоріжжя тут ні до чого.
Біля паркану насосної станції притулився будиночок із загрозливим попередженням «Стій!». Стали, бо як
Читати повний текст
– Спрага замучила, – рибінспектор вирив із сумки емальованого кухля, перехилився через борт дюралевого човна, у якому ми усі разом сиділи посеред Понч-озера, і з насолодою став пити.
Ми з однокурсником вибалушили очі. Йшов 1987-й рік, воду з Дніпра давно ніхто не пив без кип’ятіння та ще й додавання у неї марганцівки, а тут… Але річки та озера Кольського півострова, на теренах якого ми проходили нашу студентську практику, виявилися напрочуд чистими (крім тих, якими сплавлявся ліс) і ми побачили на власні очі, якими мають бути природні водойми та відчули на смак, якою має бути питна вода. З того часу тема
Читати повний текст
Обережно! Небезпечна зона!
Наш колега Андрій Данилець, який працює редактором газети „Новий час” (Жидачівський район Львівської області), поділився тривогою щодо ситуації з непридатними отрутохімікатами, яких чимало на території району.
До Андрія звернулися жителі смт Гніздичів. Ось що вони пишуть:
«На території нашого селища є склад для зберігання отрутохімікатів – 71 тонна. Існує реальна загроза попадання їх у навколишнє середовище, адже будівля давно не ремонтувалася. А самі рідкі хімічні речовини зберігаються у залізних діжках, які давно втратили свою герметичність, тому отрутохімікати через пошкоджені стінки витікають назовні. Сипучі хімікати зберігаються в паперових мішках, які розм’якли і порвалися через дощові води,
Читати повний текст
Нещодавно у селищі Коропове (Задонецька сільрада, Зміївський район Харківської області) відбулися збори сільської громади, на яких обговорювалося колективне звернення жителів селища до Зміївської райдержадміністрації. Ініціатори цього звернення, висловлюючи своє ставлення до діяльності національного природного парку (НПП) “Гомільшанські ліси”, заявляють: “Такий парк нам не потрібний”.
Що ж пишуть автори звернення (до речі, під ним стоїть 271 підпис), яке ще у травні нинішнього року місцевий житель Іван Северін передав главі Зміївської РДА Євгенові Мураєву? Наскільки об’єктивну інформацію наведено в ньому? У цьому й спробували розібратися учасники сільських зборів.
Вів збори голова Задонецької сільради Володимир Омельченко. Серед промовців – директор НПП “Гомільшанські ліси”
Читати повний текст
За кого голосує українська природа
Уздовж головних автошляхів України та на вулицях найбільших наших міст з’явилися плакати з силуетами тварин та занесеними над ними ножицями. «Ми вирізаємо їх з нашого життя» – підписано. Читачі цікавляться: що за «вирізки» такі? Про що йдеться?
Відповідаю: цими плакатами Представництво ООН в Україні та Асоціація природоохоронних територій розпочали кампанію на підтримку збереження біорізноманіття в Україні. Відтак Україна приєднується до більш ніж 100 країн, які беруть участь у Міжнародному році біорізноманіття. Ще ніколи біологічні види не вимирали так швидко, як нині. Це вимирання здебільшого пов’язане з діяльністю людини: забрудненням та виснаженням водних ресурсів, зміною та
Читати повний текст
Белорусские ученые продемонстрировали экспериментальную установку по уничтожению непригодных пестицидов. С опасными ядохимикатами боремся всем миром, но до победы еще далеко. О наследии советского прошлого – тоннах непригодных пестицидов на белорусских складах и в лесах – говорят мало. А между тем это одна из серьезнейших угроз природе и здоровью человека – настолько, что за ее решение в Беларуси готов платить и Запад.
Читати повний текст
Наприкінці травня цього року мені пощастило взяти участь у майстер-класі з екологічної журналістики «Як писати на складні екологічні теми на прикладі екоситуації півдня Білорусі», який організувала в Республіці Білорусь Міжнародна громадська організація «Екопроект Партнерство» для білоруських та українських журналістів.
З нами займалися фахівці з Білорусі, України (Ганна Гопко, Олег Листопад), Швейцарії (Сьюзан Боос, Микола Денисов) та Великобританії (Алекс Кірбі), а також упродовж кількох днів учасники, серед яких було 6 з України, зустрічалися з представниками Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь, Центрального НДІ комплексного використання водних ресурсів, Інституту меліорації тощо.
Акценти були зроблені на такі екологічні проблеми, спільні
Читати повний текст
|
|