Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Іще дещо про майбутній Чорнобильський заповідник

А миші там радіоактивні чи ні?

Клопотання заступника голови НЕЦУ Олексія Василюка до Мінприроди про створення ЧБЗ з детальним поясненням сенсу створення цього об’єкту; довідка про те, хто і за чиї кошти робив проект створення та інша інформація, яку я отримав від департамента заповідної справи у відповідь на інформаційний запит ще кілька місяців тому.

АЛЕ! Олексій Всилюк заявляє, що він такого документа не підписував, понад те, він зазначає, що не є і не був заступником директора, бо у НЕЦУ взагалі немає такої посади. НЕЦУ дійсно надсилала клопотання, але по-перше, воно було іншого обсягу – на 5 сторінках, а,

Читати повний текст

До питання про заповідник у Чорнобильській зоні

Зона потребує реабілітації Галина ІЩЕНКО, “УК” ПЕРСПЕКТИВА

Значні території, що де-юре належать до радіоактивно забруднених, можуть використовуватись без обмежень або захисних заходів

Про це повідомив під час парламентських слухань «Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» голова Держагентства з управління зоною відчуження Володимир Холоша. Щоправда, коли це може статись та про які площі йдеться, чиновник не уточнив.

Дози менші — хворих більше За його словами, наразі до зони відчуження та зони безумовного обов’язкового відселення належить територія площею близько 2600 квадратних кілометрів, найбільш забруднена радіонуклідами. Але за 27 років проведено значні обсяги робіт, що поліпшили радіаційний стан у цих

Читати повний текст

Зона відчуження — не заповідник

Радіація вплинула на все живе у 30-кілометровій зоні відчуження. Фото УНIAН

Радіація вплинула на все живе у 30-кілометровій зоні відчуження. Фото УНIAН

Уряд тримає в полі зору ситуацію на ЧАЕС та прилеглих територіях. У цьому запевнив учасників відеоконференції, яка відбулася в Будинку уряду, міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков. Поспілкуватися в онлайн-режимі з очільником міністерства, головою Держагентства з управління зоною відчуження Володимиром Холошею, ректором Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олександром Бондарем мали нагоду чиновники, журналісти і громадськість Дніпропетровська, Харкова, Львова й Одеси.

Оскільки під час нещодавніх парламентських слухань з нагоди річниці Чорнобильської катастрофи обговорювали переважно соціальні питання, на конференції міністр запропонував зробити акцент на екологічних та

Читати повний текст

Відголоски Чорнобиля в фотографіях

До 25-ї річниці аварії на ЧАЕС розміщуємо фото з архіву газети “Зелений світ”.

Фото різних років.

Радіація в Довгівці: їжте ложками

Влада вперто не хоче помічати високих рівнів випромінювання на Дніпропетровщині

На початку листопада 2010-го члени неурядової організації (НУО) «Громадський дозор» разом з представником харківської НУО «Печеніги» Олексієм Ведмідським провели обстеження території покинутого заводу з геохімічного видобутку урану (виробництво на базі родовища урану «Девладово») біля села Довгівка Софіївського району Дніпропетровської області. Тоді дозиметром «Inspector» (виробництво США) ми зафіксували забруднені радіацією ділянки ґрунту на території заводу з випромінюванням від 200 мікрорентген/год. до 2, 611 рентген/год.

Після цього «Громадський дозор» звернувся до прокуратури Дніпропетровської області й облдержадміністрації з вимогою провести комплексну державну перевірку радіаційного стану території покинутого виробництва з розробки родовища урану “Девладово”.

Читати повний текст

Как журналисты раскрыли секрет радиоактивности на Полесье

Видана у 1974 році книга «Глобальні випадіння цезію-137 та людина» білоруському екологу та біологу Олексію Дубровському потрапила до рук не випадково. Її допитливому чоловіку «підсунули» знайомі, дізнавшись, що він цікавиться питаннями радіаційного забруднення українського та білоруського Полісся. Коли Олексій Дубровський порівняв карту радіаційного забруднення у книзі з подібними сучасними картами, виявилося, що вони збігаються. Це наштовхнуло його на думку, що радіація на Поліссі була задовго до аварії на Чорнобильській АЕС.

Читати повний текст

Чорнобильська трагедія

Жителям територій, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, злидні нині псують життя більше, ніж радіація. Такий висновок я зробив для себе після чотириденного спілкування з провідними експертами МАГАТЕ, ВООЗ, ЮНІСЕФ та інших поважних міжнародних організацій, які зібралися під прапором ООН спеціально для спілкування із журналістами у підмосковному містечку Єршово, неподалік знаменитої Дубни – міста, де розроблялися ідеї радянської ядерної енергетики. Одразу уточню: у цій статті йтиметься не про зону відчуження, а про ті місцевості, де люди, попри отримання статусу постраждалих від аварії, залишилися жити і працювати. Нині, через 24 роки після найбільшої у світі ядерної катастрофи, на так званих «чорнобильських територіях» у трьох країнах (Україна, Росія, Білорусь) проживає близько 5 млн осіб. Уже до початку 1990-х років унаслідок природних процесів самоочищення й проведених захисних заходів на більшості слабко- і середньозабруднених територіях радіаційна обстановка суттєво поліпшилася.

Читати повний текст