Останні записи

Гроза браконьєрiв. Данило Сєдун (? – 1930)

 

У Кримському заповiднику є «Кордон Сєдуна». Бiля сторожки – могила цього безстрашного та вiдданого природi єгеря. Над нею виросла висока ялина.

Данила Хомича Сєдуна, 60-лiтнього єгеря Кримського заповiдника, вбили в нiч на 3 сiчня 1930 р., пiд час рейду на браконьєрiв. Браконьєри вистрiлили в нього впритул, у голову.

Сєдун народився в легендарнiй Бiловезькiй Пущi, поселеннi Бiловежа. Професор I. I. Пузанов писав про нього: «В молодостi вiн (Сєдун – В. Б.) славився в Бiловезькiй Пущi як зухвалий, невловимий браконьєр, потiм покаявся i, поступивши на службу в царське полювання єгерем, став справжньою грозою браокньєрiв».

Коли у 1913 роцi бiловезького зубра вирiшили

Читати повний текст

Передсмертний лист природоохоронця Франца Шиллінгера (1874 – 1943)

 

Франц Францович народився 26 вересня 1874 року в Галiцiї, в поселеннi Вол-Баторська повiту Неполомицi, в сiм’ї лiсничого. Закiнчивши лiсовий iнститут в Агсбаху, вiн кiлька рокiв працював лiсничим у Бесарабськiй та Подiльськiй губернiях.

Франц Францович був найактивнiшим автором журналу «Охрана природи», з-пiд його пера вийшло понад 50 статей i 10 книг з охорони природи, якi не втратили свого значення й досi. У своїх роботах вiн розробляв питання стратегiї i тактики охорони природи, заповiдної справи, вiдтворення мисливських угiдь, вказував на необхiднiсть будiвництва природоохоронних органiв.

Ф. Ф. Шиллiнгер був активним учасником Першого Всесоюзного з’їзду з охорони природи, де виступав з великою доповiддю.

Читати повний текст

Орнітолог, який рятував приморські заповідники. Олександр Шуммер (1875 – ?)

Олександр Олексiйович Шуммер народився у 1875 р. у Петербурзi. В 1908 р. закiнчив агрономiчний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Був активним членом Київського орнiтологiчного товариства, брав участь у природоохороннiй виставцi у Києвi у березнi 1914 року, займався науковими дослiдженнями на пiвднi України та Приднiпров’ї.

На початку 1920-х рокiв працював у Костромi, звiдки переїхав в Асканiю-Нова у 1926 роцi. На початку 1930-х став заступником директора Приморських заповiдникiв. Розташованi на багаточисельних косах та островах Чорного та Азовського морiв, вони займали понад 30 тисяч гектарiв, постiйно пiддавались атацi з боку мiсцевих господарникiв.

Цiкавий протокол наради в Голопристаньському райвиконкомi, куди 17 квiтня 1933 року

Читати повний текст

Соратник знаменитого Фальц-Фейна. Климентій Сіянко (1868 – 1946)

 

Iм’я органiзатора популярного заповiдника-зоопарку Асканiя-Нова дворянина Фрiдрiха Едуардовича Фальц-Фейна добре вiдоме у всьому свiтi. Проте iсторiя вимагає вiддати належне i його найближчому помiчнику, селянському сину Климу Сiянку. Без нього Фальц-Фейну багато чого не вдалося б досягти.

Климентiй Євдокимович Сiянко народився 25 листопада 1868 р. у селi Тюньки Чигиринського повiту Київської губернiї у скромнiй, релiгiйно-патрiархальнiй селянськiй родинi. Закiнчивши церковно-приходську школу, у 1884 роцi наймитом потрапив до Асканiї-Нова. Спочатку працював у плодовому саду, а з 1886 р. по 5 липня 1930 р. – у зоологiчному парку. Фрiдрiх Фальц-Фейн швидко помiчає працелюбного i талановитого хлопця, до того ж, великого любителя природи, i

Читати повний текст

Еколог iз свiтовим iм’ям. Володимир Станчинський (1882 – 1942)

 

Ця людина є засновником вiтчизняної екологiї. На жаль, за останнi пiвсторiччя iм’я В. В. Станчинського на Заходi, в Америцi згадувалося частiше, нiж на батькiвщинi.

Володимир Володимирович Станчинський народився 20 квiтня 1882 р. у Москвi в сiм’ї iнженера.

Поступивши на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету МДУ, вiн спецiалiзується спочатку в академiка М. А. Мензбiра, але в 1902 р. був звiльнений з унiверситету за революцiйну дiяльнiсть. Свої науковi заняття продовжив у Нiмеччинi, куди емiгрував, в Гейдельбергському унiверситетi. Пiсля II-го з’їзду РСДРП вступив у партiю меншовикiв, з якою не поривав до листопада 1917 року, мав партiйну кличку «Мчанов». З 1915 по 1917

Читати повний текст

Борець з посухами. Олексій Вангенгейм (1881 — 1937)

 

Цю людину iз свiтовим iм’ям майже 60 рокiв нiхто не згадував. Видатний метеоролог, органiзатор науки, краєзнавець, дiяч природоохоронної справи, Олексiй Теодосiйович Вангенгейм був вилучений зi всiх енциклопедiй та довiдникiв.

 

Народився вiн 9 жовтня 1881 р. у селi Крапивна Конотопського повiту Чернiгiвської губернiї у помiщицькiй сiм’ї. Батько, Теодосiй Петрович, був земським дiячем, народним учителем та вiдомим метеорологом. Ще в 1897 р. на своєму хуторi Уютне вiн органiзував метеорологiчну станцiю i зразкове дослiдне поле, якими керував 22 роки. Потiм вiн працював у Харковi, у Наркомземi УРСР. Iнтерес до метеорологiчних дослiджень передався i його сину Олексiю.

 

У 1906 р. Олексiй

Читати повний текст

Земельна реформа. Кого озолотять селянські паї

Ринок землі не можливий без якісного кадастру, системи захисту прав хліборобів і прозорості процесу

Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби?

Наосліп шляху не здолати

Земельна реформа — це передовсім надійний облік усіх земельних ділянок і повна інформація про них.

Читати повний текст

Першопроходець. Олександр Яната. (1888 — 1938)

Олександра Алоїзовича Янату можна смiливо назвати першодiячем охорони природи 20-х, початку 30-х рокiв в Українi. Створення заповiдникiв, розробка природоохоронного законодавства, пропаганда охорони природи у газетах та книжках == усiм цим займався Яната.

Вiн народився 25 травня 1888 року у Миколаєвi, в родинi садiвника. Батько == чех, мати == нiмка. Саме вiд батька Яната «захворiв» ботанiкою на все життя. Ще навчаючись на агрономiчному факультетi Київського полiтехнiчного iнституту, вiн створює в 1909 роцi студентський гурток природознавцiв, а через рiк, на своїй батькiвщинi == Миколаївське товариство любителiв природи, починає випускати журнал «Природа». Де б не жив Олександр Алоїзович == вiн активний дiяч рiзноманiтних

Читати повний текст

Нардепи, Мінприроди та громадськість закликають Гройсмана підтримати створення нацпарку на місці мисливських угідь Януковича

на території Сухолуччя: одне із боліт, де знайдено червонокнижні рослини

Наступний крок у створенні Дніпровсько-Тетерівського національного парку має зробити Кабінет Міністрів України. Зараз у КМУ знаходиться на розгляді проект указу президента про створення парку і у разі позитивного рішення уряду, наступним кроком стане направлення документів на підпис Петру Порошенку. З проханням підтримати створення парку до Прем’єр-Міністра Володимира Гройсмана звернулися також громадські активісти та народні депутати, зокрема — секретар Комітету з екополітики Остап Єднак.

Міністерство екології й природних ресурсів надіслало до Кабінету Міністрів проект про створення у Вишгородському й Іванківському районах Київської області Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку площею 34 тис.

Читати повний текст

Хроніки нищення екоконтролю. 2007-2017

Що треба вже зараз для відновлення ефективного екоконтролю: — Злити всі сім відомчих природоохоронних інспекцій в одну потужну і незалежну екоінспекції (це співпадає з концепцією реформи, яку хоче впровадити О. Семерак ОЛ) — Повернути до Кримінального кодексу інститут конфіскації за «антибраконьєрськими» статями. — Внести правки до АдмінКодексу, збільшивши штрафи за всіма екологічними статями в 10 разів. — Внести зміни до Закону «Про прокуратуру», відновивши прокуратурі функції загального нагляду, а також відновивши діяльність природоохоронних прокуратур. — Внести зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю)…», надавши можливість контролюючим органам проводити позапланові перевірки з будь-яких звернень фізичних та юридичних осіб, і без узгодження зі своїм центральним органом. — Припинити антиконституційну практику введення мораторіїв на перевірки суб’єктів господарювання. — Внести зміни до Закону «Про судовий збір», зменшивши судовий збір за подачу судових адміністративних позовів до початкової величини — 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. — Внести зміни до Цивільного кодексу, повернувши тривалість позовної давності до первісної — 10 років.

Читати повний текст