Анализ публикаций за январь-сентябрь 2009 года на темы незаконной вырубки и торговли лесом, ненадлежащего лесоуправления и т.п.
|
|||||
|
Анализ публикаций за январь-сентябрь 2009 года на темы незаконной вырубки и торговли лесом, ненадлежащего лесоуправления и т.п. На всю Україну залишилося якихось три сотні бурих ведмедів. Добре хоч, що шість років тому ведмедя було занесено до Червоної книги України. Та й то лише завдяки самовідданій праці природоохоронців, зокрема – президента асоціації “Наш дім” Юрія Васідлова. Дикі українські ведмеді водяться, звичайно ж, у Карпатах. Саме тут живуть етнічні групи населення, які великою мірою зберегли приязний для природи гір спосіб господарювання. Тут зберігаються випробувані віками культури землеробства і скотарства, художніх промислів і архітектури. Проте наступ агресивних факторів цивілізації на Карпати наростає. Він виявляється у дестабілізації потоків гірських річок, в ерозії ґрунтів, виснаженні лісів, в зростанні сили і частоти катастрофічних В угіддях Берегометського лісомисливського господарства на Буковині зростає поголів’я бурого карпатського ведмедя. Головний мисливствознавець господарства Андрій Марчук повідомив, що приблизно 10 особин таборяться нині в глухих і віддалених урочищах Чемернар та Фальків. Деякі журналісти пишуть про ведмедя, що цей звір дуже хитрий і підступний. Але звір – він і є звір. Він не може мати людських рис, він просто як уміє добуває собі харч. Такі характеристики більше підійшли б для нинішніх політиків, через яких скрутно доводиться і людям, і тваринам. За спостереження єгерської служби, у сприятливому на погоду дні листопаді ведмеді перебиваються рослинними кормами. Та з настанням снігів та Шановна редакціє, пише вам житель міста Горлівка, прагну поділитися своїми тривогами. Щоразу, коли йду рідним містом, помічаю, що ми переселяємося на смітник. Складається він зі сміття, кинутого повз урну, зі сміття у дворах багатоповерхівок, зі стихійних смітників у приватному секторі й парках. Чому так відбувається? Я думаю, справа у відповідальності кожного з нас. Наприклад, більшість горлівців, і я зокрема, маємо відповідати за чистоту вулиць. У нас є вибір – кинути сміття в урну чи поза нею. А якщо урни поруч немає? Тоді ми вибираємо між безвідповідальним засмічуванням наших вулиць і відповідальністю за їх чистоту. Урн мало, але вони є, і На території нашого району величезними темпами виростають незаконні стихійні смітники. Через це в сусідніх населених пунктах масово хворіють і дорослі, і діти. Районні органи влади на такі порушення попросту заплющують очі. Але ж ця проблема набирає обертів! На жаль, лише силами працівників Українського степового природного заповідника дуже важко запобігти вивозу сміття в не відведені для цього місця. Забруднюються лісосмуги, поля, водойми… Хіба це поліпшить наше з вами здоров’я? Владимир КИЯЙКІН, начальник пожежно-сторожової охорони Українського степового природного заповідника, Луганська область. Шановна редакціє! До вас звертається житель м. Канева Володимир Миколайович Шимко. Мене турбує ситуація, що склалась із початком виробництва компосту на підприємстві «Укршампіньйон», яке розташоване поблизу м. Канева. Через роботу цього підприємства до міста постійно долітає неприємний запах, простіше кажучи, постійно смердить. А все тому, що підприємство не побудувало очисних споруд над цехом з виробництва компосту. Неодноразово проводились експертизи санітарною станцією, які довели, що викиди шкідливих речовин перевищують норми. Подавалися запити депутатів міської ради до керівництва підприємства, на які приходили відписки. А практична робота щодо зменшення викидів шкідливих речовин у повітря не проводилась. Жителі мікрорайону Костанець Звертається до вас житель м. Городище Черкаської області О.О. Москаленко. Мені подобається ваша газета, її стиль, уміння подати та професійно і компетентно донести до читача матеріали різного характеру, а особливо на природоохоронну тематику. Нині в нашій країні виникла дуже серйозна проблема, яка набуває загрози для всього населення. Це – збереження природи і її відтворення та охорона. Не обминуло це лихо і нас, городищан. Є в нас водоймище «Сачиків став», створене на руслі річки Вільшанка, що в межах міста. Якраз місце розташування водоймища та його висока репродуктивність зробила його важливим об’єктом для наших ділових людей, і тому за Я живу у славному мальовничому місті Кам’янець-Подільський. Хто хоч раз побував у нашому місті, назавжди запам’ятав Кам’янецьку фортецю та мальовничий витвір природи – Смотрицький каньйон. Цей каньйон є геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. До того ж, територія Південно-Західного Поділля, в центрі якого Кам’янець-Подільський, не потрапила в лісові зони суцільного зараження радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, є унікальні умови для відпочинку та розвитку туризму. Але, на превеликий жаль, місцеві жителі не цінують унікальності та краси свого краю. Проблема в тому, що через декілька років каньйон перетвориться на звалище твердих побутових відходів, а річка Смотрич стане відкритим каналізаційним стоком. Прогулянки Мене звуть Ксенія Кравченко, я – волонтер Харківської обласної організації «Ліга допомоги тваринам». У рамках підготовки нашого міста до ЄВРО–2012 влада нарешті звернула увагу на проблему великої чисельності безпритульних тварин на вулицях міста. Адже вимогою підготовчого комітету ЄВРО–2012 є зменшення кількості безпритульних кішок і собак найближчими роками. Харківська обласна організація «Ліга допомоги тваринам» для вирішення проблеми безпритульних тварин запропонувала піти гуманним шляхом зменшення темпів росту кількості тварин на вулиці. А саме – провести стерилізацію безпритульних тварин та обмежити розмноження тих домашніх тварин, які не мають племінної цінності. Винищити ж треба тільки хворих на сказ тварин, підвищено агресивних (які Пожежі – це прокляття Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника. На початку жовтня 2009 р. в Гурзуфському лісництві сталося чергове загоряння, на момент виявлення його площа становила 120 кв. м. Працівники по радіозв’язку повідомили чергову заповідника про місце загоряння, його характер і площу. До прибуття основних сил єгерська група самотужки стримувала вогонь від поширення. А почалась пожежа від багаття, яке розклали туристи. Після спиртного увечері за вогнищем не стало кому наглядати. Оговтавшись і побачивши, що вогонь став некерованим, відпочивальники просто втекли. З початку року – це 39-те загоряння! Без розуміння й допомоги населення нам буде дуже важко зберегти природу в її первісному |
|||||