A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
наші птахи на плакаті УТОП
Читати повний текст
На карті Києва це тут: http://bit.ly/11lPK7z
куди здати батарейки, рт лампи та термометри у Києві
Перевірено учасниками Фейсбуку:
Mary Sirenko Нарешті все з’ясовано! Bони таки працюють, батарейки, енергозберігаючі лампи, ртутні термометри приймають.Але адреса в них якась плутана : Жилянська 26а разом з Горького 38 Б або В ( по телефону не розібрала :–(Там на воротах має бути знак служби порятунку. Про ваш досвід співпраці з службою порятунку у цій царини у Києві та інших регіонах – пишіть у коментах!!!
Читати повний текст
фото Олега Федонюка
Або про те, чому не варто годувати качок та голубів; як скоро опиниться у Дніпрі Верховна Рада; кого мають проклинати московські астматики і що спільного у взуття та липи звичайної.
Тези виступу перед блогерами (тренінг “Просторове планування”, 13-16 грудня, Чернігів)
(28.01.13 відбувся вебінар на цю ж тему. Відеозапис вебінару: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=1BfdVznDe_s )
«Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас», – співає Андрій Макаревич. Саме цим принципом керуються містотворці. Люди намагаються створити міське середовище максимально зручним, комфортним для себе. І при цьому часто забувають про закони природи, які ніхто не відміняв.
Розглянемо
Читати повний текст
Матеріали до тренінгу «Секрети блогерської майстерності для захисту громадських інтересів при просторовому плануванні міст» (Чернігів, 13-16 грудня)
Чиновники наші вже остаточно повірили у свою безкарність і виробили стійкий імунітет до різного роду пікетів, мітингів, листів-звернень, заяв тощо. Та у захисників природи є ще чимало дієвих прийомів щоб змусити слуг народу дійсно служити, а не просто отримувати зарплату.
Одним із таких способів є подання до суду. Як свідчить практика юридичної служби ПЗУ, звернення до суду нерідко вже само по собі є сильним стимулом для чиновників і часто ще до початку судового засідання вдається домогтися вирішення тих чи інших екологічних проблем.
Статистика
Читати повний текст
сьогодні у Дністрі ще можна купатися, а завтра???
Республика Молдова и Украина подписали Договор о сотрудничестве в области охраны и устойчивого развития бассейна реки Днестр
29 ноября 2012 г., Рим – 29 ноября министр окружающей среды Республики Молдова г-н Георге Шалару и министр экологии и природных ресурсов Украины г-н Эдуард Ставицкий подписали двусторонний Договор о сотрудничестве в области охраны и устойчивого развития бассейна реки Днестр. Церемония подписания состоялась в парламенте Италии в ходе Совещания Сторон Конвенции по охране и использованию трансграничных водотоков и международных озер (Конвенции по трансграничным водам) Европейской экономической комиссии Организации Объединенных Наций (ЕЭК ООН).
Новый
Читати повний текст
В центрі – Ю Мірошніченко (кр стіл після дедлайну надання правок до закону)
Вони знову можуть складати протоколи на порушників правил полювання та риболовлі.
Президент України В.Янукович підписав Закон № 10218, яким, зокрема, внесено зміни до Адмінкодексу України. Згідно цих змін громадським екоінспекторам повернуто право складати протоколи за частиною 1,3 статті 85 (порушення правил полювання та риболовлі).Ці та інші подібні права у громадських інспекторів України було вилучено у 2000 р. Тим самим величезну армію громадськості було позбавлено можливості ефективно протистояти порушенням приро оохоронного законодавства, зокрема – масовому розгулу мисливського та рибного браконьєрства.
Щоб відновити права громадськості, Київський еколого-культурний
Читати повний текст
Нам чужого лайна не треба!
Тільки завдяки активній позиції громадських організацій вдалося призупинити перекачку каналізації Борисполя на Переяславщину і злив у річку Карань
Влада усіляку гидоту намагається зробити тишком-нишком. Не винятком став і проект скидання каналізаційних стоків з нових очисних споруд м. Борисполя в невеличку, мілководну, регульовану багатьма шлюзами Карань, яка протікає також територією нашого Переяславського району та міста. Інформація про цей проект замовчувалася, влада робила вигляд, що нічого не планується і не відбувається. У той час, як ще в серпні 2011 року науково–технічна рада Мінрегіонбуду розглянула і погодила робочий проект будівництва каналізаційних споруд м. Бориспіль, а Кабмін України в
Читати повний текст
сьогодні у Дністрі ще можна купатися, а завтра???
Коли ще в школі читав про війни, які вели африканські країни за воду, то сприймав це виключно як екзотику, хоч і жив у степовому Запоріжжі. У нас же води – хоч залийся. Дніпро повноводий, куди треба воду дотягнути – так це ми на раз-два. Он на Донбас канал прокопали, о отой – на Крим.
А у Карпатах річок скільки. І дощів у горах неміряно, намет мій туристичний, пам’ятаю, не встигав сохнути. Це ж ті річки, що другу після Дніпра українську річку поять – Дністер. Так і що тут має бути
Читати повний текст
Новина зі знаком запитання
З нагоди Дня працівників заповідної справи у Львівському державному управлінні охорони навколишнього природного середовища (ЛДУОНПС) відбувся круглий стіл, на якому обговорювали питання можливостей розширення території природно-заповідного фонду Львівщини. Захід зібрав чиновників, науковців та громадськість.
Начальник управління Мирослав Хом’як зауважив, що впродовж наступного року у Львівській області передбачено розширити території паркових заповідників удвічі: «Вважаю, нині важливо заслухати думки представників усіх заповідних територій нашого краю, щоб спільно сформувати план приєднання конкретних земель до вже діючих нацпарків і заповідників. Адже попереду чимало процедур: погодження земельних ділянок з місцевими громадами, лісовими господарствами, виготовлення проектної документації. Розвиток заповідно-паркової справи на Львівщині
Читати повний текст
Понад сорок відсотків енергії (42,6% якщо бути точним), яку споживає Україна, дає нам спалювання природного газу. Того самого, надміру дорогого і «конфліктного», переважно – російського. Розумна Європа голубого палива споживає майже удвічі менше (25,1%). Але на цьому сумне для нас порівняння не закінчується. Європейці майже десять відсотків (9,8%) своєї енергії отримують за рахунок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – вітру, сонця, спалювання відходів сільського та лісового господарства; від станцій, які працюють на метані сміттєзвалищ та отриманому з гноївки тощо. Українці ж спромоглися на сьогодні «вичавити» з відновлюваних джерел аж… 1,6% від загального споживання енергії. Тобто – у 5 разів менше за
Читати повний текст
|
|