Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

У ставках купатися і рибалити можуть усі

На часі — закон про адміністративну відповідальність за обмеження доступу до водойм. Фото Світлани Скрябіної

На часі — закон про адміністративну відповідальність за обмеження доступу до водойм. Фото Світлани Скрябіної

 

Нова постанова уряду не дозволить орендарям водойм знущатися з людей З 1 липня в Україні діє новий порядок оренди водойм. Він визначається «Типовим договором оренди водних об’єктів», що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29 травня цього року. Особливість типового договору — те, що за ініціативи Прем’єр-міністра до нього внесено пункт щодо обов’язковості забезпечення вільного доступу до цих водойм пересічних громадян: «Передача в оренду водного об’єкта здійснюється без обмеження права загального користування, якщо інше не визначено законом».

До речі, аналогічну вимогу висуває й

Читати повний текст

Доступ до водйм: в законі і в житті

Обмежувати доступ громадян до берегів водойм, якщо тільки це не місце, де розташовані гідротехнічні споруди або лікувальні заклади, — не можна. Так — у законі. А в житті? Відповідь на це запитання шукали кореспонденти «Урядового кур’єра».

Берег для всіх! Масштаби незаконних прибережних забудов привернули увагу генпрокурора Віктора Пшонки, який, зокрема, оцінюючи стан узбережжя Чорного та Азовського морів, сказав своїм підлеглим: «Йдеться не лише про туристів, а передусім про місцевих жителів, яких, через незаконне будівництво на прибережних територіях, позбавляють права безоплатного користування пляжами».

Щоб побачити правоту прокурора, не обов’язково їхати на море, досить побувати на найближчій річці чи озері. Нещодавно, скажімо,

Читати повний текст

Історія сучасного зеленого руху України очима соціолога

Олександр Стегній про минуле, сучасне і майбутнє екологістів. Плюс поради, що робити.

З книги “Соціологічне прочитання природи”

3.1.1. «Зелені» України між ретроспективою та перспективою

Ретроспектива розвитку Виникнення і розвиток екологічного руху в Україні відбувалися за умов тоталітарного суспільства радянського зразка. В такому суспільстві існував тотальний контроль за суспільним життям, проте навіть за таких умов існувала мінімальна можливість для самоорганізації у вигляді осередків інтелектуального середовища. Останні функціонували в рамках санкціонованих режимом інституційних структур.

Для розуміння генези екологічного руху в Україні як соціального феномена доцільно розглянути соціально-екологічний простір суспільних рухів в тоталітарному суспільстві, який став породжуючим середовищем. У випадку екологічного руху радянського

Читати повний текст

Чому цього року так багато кровососів і як з ними співіснувати?

Коли відчуваю, як засвербіла шкіра від уприскування комарячої слини, або коли відчищаю чергову криваву пляму на шпалерах від розчавленого дзизкотуна — лаюся і проклинаю. Коли бачу, як відмахуючись від комариної хмари, шашличники з прокльонами вибігають з лісу і вибирають для відпочинку не зелену галявинку, а пивбар, — радію.

Кращі за собак і колючий дріт Радію, бо менше буде кострищ на лузі, пластикових пляшок та пакетів на галявинах, гострих скляних уламків біля води і під водою. Комарики стережуть природу від нерадивих синів і дочок цієї ж природи не гірше, ніж собаки й колючий дріт. Завдяки цій гвардії пташки зможуть спокійно

Читати повний текст

Ось як мають працювати природоохоронні прокурори

Відсутність виділення в натурі – не причина не працювати по охороні ПЗФ! Так, це ускладнює роботу, але ж її таки можна робити. Як описано тут, кримські прокурори і спеціалістів інституту землеустрою залучають, щоб прочитати карти, і “наявність у вільному доступі геоінформаційних програм”, якими відомство активно користується!!!

Повернути державі В Ялтинського заповідника вже сьогодні вистачає земельних проблем. У ході перевірок, які зараз проводяться природоохоронною прокуратурою Криму, оскаржено незаконні рішення щодо 23 земельних ділянок площею 2,1 га і вартістю у понад 3 мільйони гривень.

На жаль, подібні справи розглядаються в судах украй довго. Причина — брак у заповідників правовстановлюючих документів на землю.

Читати повний текст

Чи будуть каштани на Хрещатику?

КОПАЙМО ГЛИБШЕ. Загибель дерев у Києві свідчить про погану екологічну обстановку Прокуратура Києва почала перевірку закупівлі каштанів, висаджених цього року на Хрещатику. Бо як показала експертиза науково-дослідної лабораторії Ботанічного саду імені Фоміна, з 289 саджанців лише два належать до дорогущого імпортного сорту бріотті, а решта — переважно більш дешеві звичайнісінькі каштани білі. Поки правоохоронці з’ясовують, хто і на яку суму «нагрів» столичний бюджет, слід розібратися, чому довелося міняти майже три сотні дерев-символів на головній вулиці України.

За словами організаторів акції заміни каштанів, білоцвітна окраса наших вулиць чахне і гине внаслідок атаки широкомінуючої молі. Справді, років з десять тому така пошесть

Читати повний текст

Аграрні біотехнології: майбутнє агроекономіки?

В рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський.

За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань.

«Наступне покоління ГІ рослин, які активно розробляють нині, матиме нові властивості. Такі рослини міститимуть більше вітамінів,

Читати повний текст

Драний чобіт замість карася

вийнятого з браконьєрської стіки сома повертають у Дніпро

Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та

Читати повний текст

Про Форум “Довкілля-2013” та ековиставку

Що чекає на національну екологічну мережу

Наливаю в банку мастил, потім — спеціальної суміші, розробленої одним із українських академічних інститутів. За мить сорбенти зв’язують мастило, не даючи йому осісти на дно, а чотири види ретельно відібраних бактерій починають ласувати вмістом масного «коржа». На власні очі (руки) переконавшись, що вітчизняній науці є що запропонувати для боротьби із забрудненням нафтою та її похідними, прямую до іншого стенда. Виставка, що працює в рамках форуму «Довкілля для України», демонструє ще чимало цікавого.

Форум, який учора урочисто відкрили у столиці перший заступник Глави Адміністрації Президента Ірина Акімова і міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков,

Читати повний текст

Палкий привіт співочим пташкам?

Шістдесят гривень за вхід — і ні в чому собі не відмовляйте. Їжте органічну їжу по 30 гривень за порцію або жуйте звичайні шашлики по 25 гривень за 100 грамів, запиваючи шампанським. Купуйте дизайнерські краватки, кераміку, сумки, блокноти, прикраси. Чай і кава, щоправда, безплатно — від спонсорів заходу.

Який захід? А фестиваль «Три дні в саду». Шмат території ботанічного саду ім. М. М. Гришка обгородили на три дні решітками, поставили ятки, сцену, потужні динаміки (палкий привіт співочим пташкам). За парканом — щось середнє між Андріївським узвозом і ярмарком пирогівського Музею архітектури та побуту. Бо серед пропонованого краму не було ні

Читати повний текст