A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Чи відповідатимуть наші будівлі вимогам ЄС щодо показників термомодернізації й енергоефективності? Які зобов’язання Україна взяла на себе у цій сфері та як рухається до їх виконання? Про це — в інтерв’ю з експертом з енергоефективності, ключовим фахівцем Технічної підтримки програми «Енергоефективність громадських будівель в Україні» (UPBEE), членом Асоціації енергоаудиторів України Дмитром МАРУСИЧЕМ.
— Пане Дмитре, наскільки наші будинки споживають більше енергії й тепла, ніж у країнах Європи?
— Показники питомого споживання енергії будівлями в Україні у 2–3 рази вище за аналогічні показники в країнах ЄС. Питоме споживання енергії житловими будівлями в Україні в середньому складає 163 кВт∙год/м² на рік (відповідно
Читати повний текст
Як убезпечити природу – ліси, луки, очерети, степи – від пожеж.
Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів та природокористування і керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) Сергій ЗІБЦЕВ відповідає на запитання «Світу» про старі проблеми й нові виклики у боротьбі з пожежами.
— Сергію Вікторовичу, які масштаби впливу війни на лісові ресурси України?
— Війна «накрила», за різними оцінками, від двох з половиною до трьох мільйонів гектарів наших лісів. Тобто до 30 % від загальної їх кількості — 9,6 млн га — або в зонах бойових дій, або на окупованих територіях.
Коли ми говоримо про вплив
Читати повний текст
НПП Тузлівські лимани. Фото Івана Русєва https://svit.kpi.ua/2025/07/07/%d1%84%d0%bb%d0%b0%d0%bc%d1%96%d0%bd%d0%b3%d0%be-%d0%bf%d0%b5%d0%bb%d1%96%d0%ba%d0%b0%d0%bd%d0%b8-%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%84%d1%96%d0%bd%d0%b8-%d0%b4%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%b8-%d0%b2%d0%b8%d0%b1/
Уряд Юлії Свириденко підготував Проєкт Програми дій https://priorities.gov.ua/ . «Пріоритети сформовані так, щоб допомогти країні вистояти у час війни та водночас забезпечити рух уперед — відновлення, розвиток економіки та зміцнення держави після перемоги. Ми спрямовуємо ресурси на дії з найбільшим ефектом, усуваємо бар’єри для розвитку та відкриваємо нові можливості. Це гнучкий підхід, який дозволяє швидко реагувати на зміни, працювати узгоджено та ефективно, раціонально використовувати ресурси й створювати основу для довгострокових змін», — повідомляють урядовці. Відразу уточню, що відповідальність за підготовку та реалізацію цієї програми як і за (анти)екологічну з урядом мають
Читати повний текст
НПП Тузлівські лимани. Фото Івана Русєва
У 1991 році площа природно-заповідного фонду України (ПЗФ) становила близько 1,9 мільйона гектарів — 3,2% від загальної площі країни. Зараз маємо майже 7% заповідної території. Очевидний прогрес. Хоча якщо дивитися на виконання планів розвитку заповідної справи, то усе не так і красиво. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити площу природно-заповідного фонду з 6,7% від загальної площі країни до 30%. Тобто на сьогодні в Україні створено лише 1/5 необхідного показника. А згідно з Державною стратегією сталого розвитку, до 2030 року Україна має досягти показника 15%.
І
Читати повний текст
Це особливий вид сміття. Його вкрай важко локалізовувати, збирати й переробляти. Воно всюдисуще, смердюче і прокляте усіма категоріями двірників та прибиральників. Воно утворюється у неймовірних кількостях і вже приросло «нащадками» — ще більш токсичним і ще менш придатним для утилізації поколінням решток такого роду виробів. Його не треба довго шукати — досить вийти на сходову клітину, вигулькнути з під’їзду, поглянути навколо себе на зупинці громадського транспорту або ж просто покрутити головою, роззираючись довкруг.
Потонути у морі «бичків»
Здогадались? Так, усе це про недопалки. Лише в Україні щороку їх викидають десятки мільярдів штук. Не вірите? За даними Державної податкової служби, у
Читати повний текст
Романтики Вовчих ям
Репортаж про реалізацію проєктів з відновлення водно-болотних угідь Чехії, опис практичного досвіду і лайфхаків
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid02EBoHL7TCoMde1ZPhRiXyXPYpoaNy65HCoRfKegia2M7d2xLZnkgHXfNMn8AnU6SWl
Без науки заповідна справа приречена
Наскільки ефективно працює система природно-заповідних територій України, що потрібно зробити для її удосконалення до європейського рівня? – Інтерв’ю з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Віктором Демченком.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid025XyhLrSnwjvL5Yyd6ak2QwtwhsrZwWAgMq3tdrmHCg2XHgiiEYQrB4HUyAyzyPsRl
Коли рослини полюватимуть на людей
Репортаж з охоронюваної ландшафтної області (ОЛО) «Брди» у Чехії, яка суміщає природоохоронні функції зі статусом військового артилерійського полігону.
https://www.facebook.com/Oleg.Lystopad/posts/pfbid0kBxGQeJGsjg94C5qhsgHdqHoFA1aF8CeF8DdDnKJFyhWvuNbMsuavRyEjBoWyKusl
російський шантаж Запорізькою атомною: не перебільшувати небезпеку
Що може статися на окупованій Запорізькій АЕС, які сценарії можуть
Читати повний текст
Уже років через 15–20 з таким запитанням звертатимуться до батьків маленькі українці. Якщо тільки ми усією планетою не зупинимо зміну клімату. Про наші кліматичні перспективи та ризики під час INSCIENCE Conference 2024 розповіла відома кліматологиня Світлана КРАКОВСЬКА. Інт. публікується в газеті “Світ”.
Про сніг — це не жарти. За прогнозами метеорологів у 2040-х в Україні в цілому і в Карпатах зокрема снігу практично не буде. Це привід задуматися про майбутнє власникам гірськолижних курортів. Але й в інших точках планети буде непереливки.
Планета нагрівається
«За 50 років температура в Антарктиді піднялася на 2,5 градуса. Я це фіксувала особисто, коли у 1997–98
Читати повний текст
Радник Генерального прокурора України Максим Попов – один з “моторів”-організаторів конференції
Міжнародні партнери України вважають, що підрив греблі Каховської ГЕС – трагедія не лише для України. Про це йшлося на тематичній панелі міжнародної конференції «United for Justices. United for Nature». Конференція проходила 20-21 жовтня у Києві за участі міністрів захисту довкілля багатьох країн світу та представників європейський інституцій. Головна тема – наслідки російської агресії для довкілля та як їх подолати. Одна з панелей була присвячена наслідкам підриву росіянами Каховської ГЕС і називалась «Каховська ГЕС: тероризм чистої води. Найбільша техногенна катастрофа останніх десятиліть».
У заході узяли участь
Читати повний текст
фото Якова Дідуха
Заява ГО щодо схвалення урядом експериментального проєкту з відбудови Каховської ГЕС
Прем’єр-міністру України Шмигалю Д. А.
Підрив греблі Каховської ГЕС російськими окупантами 6 червня 2023 року є однією із найбільших техногенних та екологічних катастроф в Україні з часів аварії на Чорнобильській АЕС.
Наслідки цього екологічного злочину і досі досліджуються та уточнюються. У довгостроковій перспективі найбільш очевидним і масштабним серед них є фактично повне зникнення Каховського водосховища із оголенням понад 80 % площі його колишнього дна, і повернення Дніпра до свого природного русла.
Зважаючи на це, наразі в експертних колах розглядаються різні варіанти можливого відновлення інфраструктури
Читати повний текст
NGOs believe that it is not necessary to rebuild the Kakhov`ska HPP or demand to apply a comprehensive approach to assessing the situation and developing scenarios for the development of the region around the former Kakhovs`ka reservoir.
на фото: учасник Каховської платформи академік Яків Дідух Academician Yakiv Didukh, a member of the Kakhov Platform
In particular, a number of public organizations created the Kakhov platform, which included more than thirty representatives of the public and experts from various fields.
The purpose of this platform is to assess the situation and find optimal scenarios for the development of the
Читати повний текст
|
|