Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Скільки газет залишиться в строю?

Оскільки мої екологічні публікації виходять саме у державній газеті “Урядовий кур’єр”, вважаю, що про її майбутнє варто повідомити на екологічному сайтію

Реформи. Роздержавлення друкованих ЗМІ має супроводжуватися демонополізацією ринка передплати та відміною преференцій для російських видань

 

Нещодавно довелося спілкуватися з китайськими студентами, які опановують журналістику у Білоруському державному університеті. «Після навчання планую працювати у нашій невеликій районній газеті. Її тираж – два мільйони примірників», — розповів студент Чжан Мяо.

Виселяють та забирають машини

Наші «районки» теж мають «двійкові» тиражі. Тільки у тисячах, а не у мільйонах. Чи виживуть такі видання після втілення у життя закону «Про реформування державних і

Читати повний текст

Дихайте через раз.  Повітря столиці та інших міст країни небезпечне для здоров’я

«Що горить і кого сварити?» — такими були два головні запитання киян уранці 17 січня 2017 року. Всі озиралися у пошуках джерела диму й смороду. Астматики понаднормово хапалися за інгалятори. Державна служба з надзвичайних ситуацій оперативно провела ревізію й авторитетно заявила: впродовж доби значних пожеж не було. ЗМІ поширили інформацію, що причина задухи — несприятливі погодні умови, так звана інверсія. Це коли приземне повітря холодніше за верхні шари атмосфери, внаслідок чого вертикальна циркуляція уповільнюється і майже зупиняється.

Але погодна версія — це напівправда. Головна причина смогу, який накрив столицю перед Водохрещем, і таких самих жахливих днів минулого літа — забруднення

Читати повний текст

Гроза браконьєрiв. Данило Сєдун (? – 1930)

 

У Кримському заповiднику є “Кордон Сєдуна”. Бiля сторожки – могила цього безстрашного та вiдданого природi єгеря. Над нею виросла висока ялина.

Данила Хомича Сєдуна, 60-лiтнього єгеря Кримського заповiдника, вбили в нiч на 3 сiчня 1930 р., пiд час рейду на браконьєрiв. Браконьєри вистрiлили в нього впритул, у голову.

Сєдун народився в легендарнiй Бiловезькiй Пущi, поселеннi Бiловежа. Професор I. I. Пузанов писав про нього: “В молодостi вiн (Сєдун – В. Б.) славився в Бiловезькiй Пущi як зухвалий, невловимий браконьєр, потiм покаявся i, поступивши на службу в царське полювання єгерем, став справжньою грозою браокньєрiв”.

Коли у 1913 роцi бiловезького зубра вирiшили

Читати повний текст

Передсмертний лист природоохоронця Франца Шиллінгера (1874 – 1943)

 

Франц Францович народився 26 вересня 1874 року в Галiцiї, в поселеннi Вол-Баторська повiту Неполомицi, в сiм’ї лiсничого. Закiнчивши лiсовий iнститут в Агсбаху, вiн кiлька рокiв працював лiсничим у Бесарабськiй та Подiльськiй губернiях.

Франц Францович був найактивнiшим автором журналу “Охрана природи”, з-пiд його пера вийшло понад 50 статей i 10 книг з охорони природи, якi не втратили свого значення й досi. У своїх роботах вiн розробляв питання стратегiї i тактики охорони природи, заповiдної справи, вiдтворення мисливських угiдь, вказував на необхiднiсть будiвництва природоохоронних органiв.

Ф. Ф. Шиллiнгер був активним учасником Першого Всесоюзного з’їзду з охорони природи, де виступав з великою доповiддю.

Читати повний текст

Орнітолог, який рятував приморські заповідники. Олександр Шуммер (1875 – ?)

Олександр Олексiйович Шуммер народився у 1875 р. у Петербурзi. В 1908 р. закiнчив агрономiчний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Був активним членом Київського орнiтологiчного товариства, брав участь у природоохороннiй виставцi у Києвi у березнi 1914 року, займався науковими дослiдженнями на пiвднi України та Приднiпров’ї.

На початку 1920-х рокiв працював у Костромi, звiдки переїхав в Асканiю-Нова у 1926 роцi. На початку 1930-х став заступником директора Приморських заповiдникiв. Розташованi на багаточисельних косах та островах Чорного та Азовського морiв, вони займали понад 30 тисяч гектарiв, постiйно пiддавались атацi з боку мiсцевих господарникiв.

Цiкавий протокол наради в Голопристаньському райвиконкомi, куди 17 квiтня 1933 року

Читати повний текст

Соратник знаменитого Фальц-Фейна. Климентій Сіянко (1868 – 1946)

 

Iм’я органiзатора популярного заповiдника-зоопарку Асканiя-Нова дворянина Фрiдрiха Едуардовича Фальц-Фейна добре вiдоме у всьому свiтi. Проте iсторiя вимагає вiддати належне i його найближчому помiчнику, селянському сину Климу Сiянку. Без нього Фальц-Фейну багато чого не вдалося б досягти.

Климентiй Євдокимович Сiянко народився 25 листопада 1868 р. у селi Тюньки Чигиринського повiту Київської губернiї у скромнiй, релiгiйно-патрiархальнiй селянськiй родинi. Закiнчивши церковно-приходську школу, у 1884 роцi наймитом потрапив до Асканiї-Нова. Спочатку працював у плодовому саду, а з 1886 р. по 5 липня 1930 р. – у зоологiчному парку. Фрiдрiх Фальц-Фейн швидко помiчає працелюбного i талановитого хлопця, до того ж, великого любителя природи, i

Читати повний текст

Еколог iз свiтовим iм’ям. Володимир Станчинський (1882 – 1942)

 

Ця людина є засновником вiтчизняної екологiї. На жаль, за останнi пiвсторiччя iм’я В. В. Станчинського на Заходi, в Америцi згадувалося частiше, нiж на батькiвщинi.

Володимир Володимирович Станчинський народився 20 квiтня 1882 р. у Москвi в сiм’ї iнженера.

Поступивши на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету МДУ, вiн спецiалiзується спочатку в академiка М. А. Мензбiра, але в 1902 р. був звiльнений з унiверситету за революцiйну дiяльнiсть. Свої науковi заняття продовжив у Нiмеччинi, куди емiгрував, в Гейдельбергському унiверситетi. Пiсля II-го з’їзду РСДРП вступив у партiю меншовикiв, з якою не поривав до листопада 1917 року, мав партiйну кличку “Мчанов”. З 1915 по 1917

Читати повний текст

Борець з посухами. Олексій Вангенгейм (1881 — 1937)

 

Цю людину iз свiтовим iм’ям майже 60 рокiв нiхто не згадував. Видатний метеоролог, органiзатор науки, краєзнавець, дiяч природоохоронної справи, Олексiй Теодосiйович Вангенгейм був вилучений зi всiх енциклопедiй та довiдникiв.

 

Народився вiн 9 жовтня 1881 р. у селi Крапивна Конотопського повiту Чернiгiвської губернiї у помiщицькiй сiм’ї. Батько, Теодосiй Петрович, був земським дiячем, народним учителем та вiдомим метеорологом. Ще в 1897 р. на своєму хуторi Уютне вiн органiзував метеорологiчну станцiю i зразкове дослiдне поле, якими керував 22 роки. Потiм вiн працював у Харковi, у Наркомземi УРСР. Iнтерес до метеорологiчних дослiджень передався i його сину Олексiю.

 

У 1906 р. Олексiй

Читати повний текст

Земельна реформа. Кого озолотять селянські паї

Ринок землі не можливий без якісного кадастру, системи захисту прав хліборобів і прозорості процесу

Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби?

Наосліп шляху не здолати

Земельна реформа — це передовсім надійний облік усіх земельних ділянок і повна інформація про них.

Читати повний текст

Першопроходець. Олександр Яната. (1888 — 1938)

Олександра Алоїзовича Янату можна смiливо назвати першодiячем охорони природи 20-х, початку 30-х рокiв в Українi. Створення заповiдникiв, розробка природоохоронного законодавства, пропаганда охорони природи у газетах та книжках == усiм цим займався Яната.

Вiн народився 25 травня 1888 року у Миколаєвi, в родинi садiвника. Батько == чех, мати == нiмка. Саме вiд батька Яната “захворiв” ботанiкою на все життя. Ще навчаючись на агрономiчному факультетi Київського полiтехнiчного iнституту, вiн створює в 1909 роцi студентський гурток природознавцiв, а через рiк, на своїй батькiвщинi == Миколаївське товариство любителiв природи, починає випускати журнал “Природа”. Де б не жив Олександр Алоїзович == вiн активний дiяч рiзноманiтних

Читати повний текст