наші птахи на плакаті УТОП
|
|||||
фото Олега Федонюка Або про те, чому не варто годувати качок та голубів; як скоро опиниться у Дніпрі Верховна Рада; кого мають проклинати московські астматики і що спільного у взуття та липи звичайної. Тези виступу перед блогерами (тренінг “Просторове планування”, 13-16 грудня, Чернігів) (28.01.13 відбувся вебінар на цю ж тему. Відеозапис вебінару: http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=1BfdVznDe_s ) «Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас», – співає Андрій Макаревич. Саме цим принципом керуються містотворці. Люди намагаються створити міське середовище максимально зручним, комфортним для себе. І при цьому часто забувають про закони природи, які ніхто не відміняв. Розглянемо
Матеріали до тренінгу «Секрети блогерської майстерності для захисту громадських інтересів при просторовому плануванні міст» (Чернігів, 13-16 грудня) Чиновники наші вже остаточно повірили у свою безкарність і виробили стійкий імунітет до різного роду пікетів, мітингів, листів-звернень, заяв тощо. Та у захисників природи є ще чимало дієвих прийомів щоб змусити слуг народу дійсно служити, а не просто отримувати зарплату. Одним із таких способів є подання до суду. Як свідчить практика юридичної служби ПЗУ, звернення до суду нерідко вже само по собі є сильним стимулом для чиновників і часто ще до початку судового засідання вдається домогтися вирішення тих чи інших екологічних проблем. Статистика
В центрі – Ю Мірошніченко (кр стіл після дедлайну надання правок до закону) Вони знову можуть складати протоколи на порушників правил полювання та риболовлі. Президент України В.Янукович підписав Закон № 10218, яким, зокрема, внесено зміни до Адмінкодексу України. Згідно цих змін громадським екоінспекторам повернуто право складати протоколи за частиною 1,3 статті 85 (порушення правил полювання та риболовлі).Ці та інші подібні права у громадських інспекторів України було вилучено у 2000 р. Тим самим величезну армію громадськості було позбавлено можливості ефективно протистояти порушенням приро оохоронного законодавства, зокрема – масовому розгулу мисливського та рибного браконьєрства. Щоб відновити права громадськості, Київський еколого-культурний
сьогодні у Дністрі ще можна купатися, а завтра??? Коли ще в школі читав про війни, які вели африканські країни за воду, то сприймав це виключно як екзотику, хоч і жив у степовому Запоріжжі. У нас же води – хоч залийся. Дніпро повноводий, куди треба воду дотягнути – так це ми на раз-два. Он на Донбас канал прокопали, о отой – на Крим. А у Карпатах річок скільки. І дощів у горах неміряно, намет мій туристичний, пам’ятаю, не встигав сохнути. Це ж ті річки, що другу після Дніпра українську річку поять – Дністер. Так і що тут має бути Мы будем благодарны всем, кто готов подключиться к кампании, а также скажем спасибо за любую новую информацию о продаже, завозе, хранении, рекламе или использовании фосфида цинка, “Фосфита” и “Роденфоса” в Украине, и их экологическом вреде. Вл.Борейко, директор КЭКЦ По предложению Ивана Парникозы Киевский эколого-культурный центр, в рамках своей всеукраинской программы по борьбе с капканами, сетями, ядами и другими незаконными орудиями добычи животных , начал работу по прекращению завоза в Украину, хранения и использования сильнейшего яда, от которого гибнет масса диких животных – фосфида цинка. Вкратце о проблеме. Фосфид цинка представляет собой серовато-черный порошок, получаемый при сплаве цинка с фосфором и Пошукайте і своє прізвище у нижченаведеному списку – може і вас підставили дерибанщики з Коцюбинського, які хотіли порізати на шматки 4 тис га приміського столичного лісу. Редакція програми “Вікна-Новини” пообіцяла встановлювати осіб, на яких незаконно оформили ділянки в Біличанському лісі завдяки афері Коцюбинської селищної ради, яка незаконно роздала близько 100 гектарів лісу. Список власників був оприлюднений в останньому блозі Наталки Соколенко. Більшість осіб встановлюється за допомогою інтернету. Ми їх постійно оновлюємо. Так було знайдено Оржеха Олександра Івановича з Дніпропетровська – асистента кафедри Національної металургійної академії України. Він розповів редакції, що з ним сталося кілька років тому: “Ідеш по вулиці, до
19 июня 2012 г. в Верховной Раде Украины состоялось очередное заседание под председательством народного депутата Украины, представителя Президента Украины в Верховной Раде Украины Ю.Мирошниченко. В этот день в 18.00 заканчивался крайний срок внесения поправок к законам, которые были приняты в первом чтении 5 июня. В заседании приняли участие чиновники Минюста Украины, а также представителе различных ведомств, желающие внести правки в «законопроекты Мирошниченко» – пакет из семи законов, которым, по словам авторов «продвигается админреформа». В т.ч. это законопроект 10-218 (изменения 19 экозаконов) и 10-222 (изменения Земельного кодекса и Закона про охоту и охотхозяйство). (см также «Тяжелое совещание у Мирошниченко: лесники выступили Це все, що залишиться нам після прийняття «закону Лавриновича–Мірошниченка» Поки верстався номер: закон ухвалено у першому читанні. Є надія що після другого ряд дурниць вдастся вийняти з нього. Бо існує домовленість громадськості з нардепом Мірошніченком про внесення ряду правок, які ліквідують деякі негаразди законопроекту: ним обіцяно, інспектори усіх рівнів матимуть право складати протоколи і виносити по ним рішення; що безконтрольних палів не буде. Ішли активні переговори і про долю Комісії з Червоної книги, але поки що певності у її «закононому» житті немає. А от управління Мінприроди ніхто і не обіцяє урятувати. А найжахливіше те, що нинішній міністр охорони довкілля Чупакабра (з іспанського «сhupacabras», «chupar» – ссати й «cabra» – коза, тобто – «козячий вампір») – міфічна істота. Згідно з легендою, чупакабра вбиває тварин (переважно кіз) і висмоктує в них кров. Легенда про чупакабру бере початок в 1950-х роках, коли в Пуерто-Ріко виявили кілька мертвих кіз, у яких нібито була висмоктана кров. У середині 1990-х років легенда масово поширилася світом завдяки телебаченню та Інтернету. Український психоз В Україні вперше чупакабра «з’явилася» 2003 року у Збаразькому районі Тернопільської області. Але справжня епідемія «чупакабризації» починається у 2009–2010 рр. – в українських ЗМІ з’явилася ціла хвиля повідомлень. Воно й не дивно – коли |
|||||