A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
У добрих господарів
Три приклади підтримки традиційного господарювання та збереження культурних традицій
Ця подорож – у межах Косівського району Івано-Франківської області. Саме тут, на Косівському базарі чи по хатах сільських мешканців, ще й нині можна придбати справжні гуцульські вироби ужиткового мистецтва або традиційні харчові продукти. Ще є ентузіасти, які продовжують займатися традиційним для цієї місцевості бізнесом. Хоча, як не намагаються гуцули берегти давні звичаї, чимало їх втрачено. В гірському житті все взаємопов’язано: колір вишиванки залежить від культурних традицій конкретного села, занепад вівчарства призводить до знищення полонинської культури як явища, новітнє сміття в маленьких потічках посилює повені
Читати повний текст
Вироби народного майстра Романа Стринадюка
Останніми роками популярними стали так звані етнічні фестивалі, метою яких є повернення до місцевих традицій, їх відновлення та збереження, розвиток та популяризація звичаїв та обрядів, автентичного фольклору тощо. Найстаршому з українських карпатських фестивалів 18 років. Це традиційний «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях українських Карпат, але неодмінно на території проживання етнічних гуцулів. Фестиваль є міжнародним, але його незмінною умовою залишається використання гуцульських автенту, говірки та атрибутики. Таке свято стимулює відродження традицій Гуцульщини і дає змогу ознайомитися з ними гостям. Впродовж 10 років запрошує гостей фестиваль «Гуцульська бринза». Йдеться не просто про
Читати повний текст
Стежка до афинових галявин
З чорницями (місцевою говіркою – афинами) пов’язано чимало легенд і пісень. Поживна й смачна ягода завжди в Карпатах у щоденному меню. Гуцульські пироги (вареники на пару), варення, морси, сушені для чаю та просто ягоди з цукром… Втім, і вони останніми роками стали предметом нерозумного бізнесу. Кущики чорниць нещадно обдирають спеціальними гребінцями, не гребуючи листям, і везуть на продаж; найвигідніше – за кордони України. Якщо 200 років тому гуцули збирали афини для своєї родини, то рослини відновлювалися через рік. А за нинішнього безладного, і найчастіше – не дуже легального промислового збирання, заради заробляння грошей, ситуація
Читати повний текст
Штучне озерце аж «кипить» фореллю. Господарі залюбки демонструють туристам сріблясте багатство.
– Я сюди приїхав після розвалу Союзу, – розповідає господар невеличкої форельної ферми, – усе в занепаді, роботи нема, грошей нема, люди в розпачі. Я тоді сам собі вигадав роботу – зробив копанку і запустив форелей…
Сріблясті прозорі форелі завжди були гордістю гуцульських річок. У старі часи королівська риба жила справді по-королівському, її водилося чимало практично в усіх потічках. Але й люди тоді допомагали рибі, яка завжди потребувала і чистої протічної води, і затишних заводей, – дбайливо облаштовували й розчищали місця її мешкання.
Форелі смажені
Читати повний текст
Хто профукав Межигір’я?
Кожного разу, як чую «стєнанія» наших «демократів» на тему злобного Януковича, який загарбав державну дачу «Межигір’я» мені хочеться спитати: а що ж ви, хлопці та дівчата клювом щьолкали? У вас же була чудова можливість відродити цю святиню, використати як базу для патріотичного виховання, долучити до сонму символів українізму. Ні, не відродили, не використали, не долучили… Хотіли самі прихватизувати чи не вистачило волі, розуму, хазяйновитості?
Скажете перебільшую? Ні, я знаю про що говорю. На початку 2005 року я підготував для “Народної газети” статтю «Таємнича сила “Дзвінкової».У лютому 2005-го матеріал побачив світ і на моє прохання редакція направила його
Читати повний текст
Проблеми у лісовій галузі району, попри певні заходи з боку районної влади, досі актуальні. Відкритими залишаються питання прозорості діяльності лісових господарств і яким чином громади можуть захисти свої інтереси.
Про це та інше ми вирішили розпитати, так би мовити, фахівця у цій царині, журналіста-еколога Олега Листопада, який перебував у відрядженні цими днями на Жидачівщині.
За першою освітою п. Олег біолог, закінчив біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, за другою – журналіст. Брав активну участь у роботі низки громадсько-екологічних організацій, зокрема «Зелений світ», Київський екологічний культурний центр, «Еко-право». Свого часу працював заступником редактора у газеті «Зелений світ». Сьогодні –
Читати повний текст
Жителям територій, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, злидні нині псують життя більше, ніж радіація. Такий висновок я зробив для себе після чотириденного спілкування з провідними експертами МАГАТЕ, ВООЗ, ЮНІСЕФ та інших поважних міжнародних організацій, які зібралися під прапором ООН спеціально для спілкування із журналістами у підмосковному містечку Єршово, неподалік знаменитої Дубни – міста, де розроблялися ідеї радянської ядерної енергетики. Одразу уточню: у цій статті йтиметься не про зону відчуження, а про ті місцевості, де люди, попри отримання статусу постраждалих від аварії, залишилися жити і працювати. Нині, через 24 роки після найбільшої у світі ядерної катастрофи, на так званих «чорнобильських територіях» у трьох країнах (Україна, Росія, Білорусь) проживає близько 5 млн осіб. Уже до початку 1990-х років унаслідок природних процесів самоочищення й проведених захисних заходів на більшості слабко- і середньозабруднених територіях радіаційна обстановка суттєво поліпшилася.
Читати повний текст
16 квітня — День охорони навколишнього середовища. Як для України, тема є надто актуальною, аби привертати до неї увагу громадськості лише раз на рік, адже у сфері екології, хоч чого б вона стосувалася — води, повітря, землі, лісового господарства чи утилізації відходів, — суцільні небезпеки та ризики. Настільки великі, що можуть стати важливішими за військові чи інші загрози. Але будь-яка екологія починається з екології свідомості.
Читати повний текст
… А потiм били журналiстiв та розтрощили редакцiйну вiдеокамеру
Від автора блога: це повідомлення передруковано з газети “Експрес”. Я чомусь думав, що така жахлива подія мала б заполонити інтернет. Але ж ні!!! Вона не винесена на перші полоси!!! Деталі про ці події ще довелося пошукати!
Друге: показово, що історія почалася ще “за Юлі та Ющенка”, а “за Януковича” вона продовжується. Це показує, що на сьогодні будь-яка влада – не з народом!
Третє: у мене є друг, майор міліції. Чесна, порядна людина. Про те, що не усі у міліції сволочі – теж треба пам’ятати. Хоча проценти цікаво було б знати…
Четверте:
Читати повний текст
18-23 квітня 2010 року в київській галереї “ХудГраф” відбувається фотовиставка “Відкриті серця” Миколи Молдаванова та Аліни Севастюк-Молдаванової. Ця виставка – частина міжнародного арт-проекту “Відкриті серця”, куратором якого є Мирослава Макаревич. На виставці також буде представлено навчальний комплекс “Зелений пакет”, який ініційовано ОБСЄ в Україні.
Відкриття виставки – 18 квітня 2010 року о 13:00 (бульвар Шевченка, 33, поверх 2, поруч з площею Перемоги, в приміщенні Kyiv Daily).
“Фотографувати – відкрити світ і відкрити серце світлу”, – вважає один з авторів арт-проекту “Відкриті серця” Аліна Севастюк-Молдаванова. Як писав Монтень, тисячі шляхів уводять від мети, і лише один-єдиний веде до неї. Своєю
Читати повний текст
|
|