A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
За зовнішнім виглядом вона нагадує полин звичайний. Декому може навіть видатися красивою. На родючих грунтах, за достатнього зволоження і рідкого травостою, окремі рослини сягають 2-2,5 метра заввишки. Але боронь Боже прикрасити своє обійстя цією «йолочкою». Амброзія полинолиста — страшний алерген. Основні «радості» вона приносить саме зараз — під час цвітіння, яке починається з середини липня і триває до жовтня.
Пилок амброзії викликає у людей так званий амброзійний поліноз, або сінну пропасницю. У період цвітіння амброзії на це захворювання страждає величезна кількість населення. Люди втрачають працездатність, у них опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання,
Читати повний текст
Борщівник викликає опіки другого ступеня. У Києві він зустрічається в Національному виставковому центрі та на берегах Китаївських ставів. Фото автора
Марія-Світольда Н-ва (прівище не вказано з етичних міркувань)вирішила максимально злитися з природою. Виїхавши з подругами за місто, вона не лише насолодилася повномасштабними сонячними ваннами, а й захотіла увічнити цей момент на фото. Причому на тлі розлогих, високих, гарноквітучих «лопухів». А після фотосесії Луїза-Марія опинилася… в лікарні — з опіками другого ступеня. Бо «лопух», листям якого прикривала свої принади панянка, виявився небезпечним бур’яном — борщівником Сосновського.
Трапляються і менш екзотичні, проте не менш неприємні випадки. Особливо прикро, що нерідко
Читати повний текст
Два дуба в околицях села Новосілки (неподалік Школи міліції) Київської області дорогою на Хотянівку. Обидва обгороджені, при них – стандартні охоронні таблички. Але другий дуби геть вигнив із середини. Жаль.
Читати повний текст
забудова берегів Десни біля с. Новосілки Київська обл (на Хотянівський Старусі)
Постреволюційне керівництво Мінприроди продовжує виявляти «чорні діри» природоохоронних бюджетів
Та про те, хто буде ловити браконьєерів, якщо екоінспекторів відправлять у відпутску на 5 місяців
З 817 проектів, які мають фінансуватися за так звані гроші Кіотського протоколу, колегія Мінприроди беззаперечно схвалила продовження лише двох — зниження енергоспоживання потягів Київського метрополітену шляхом їх реконструкції на Крюківському вагонобудівному заводі та переоснащення міліційних патрулів (пересадження їх зі звичайних авто на електрично-бензинові «Тойоти»).
Решту проектів ретельно перевірять Держфінінспекція та спеціальна міжвідомча комісія. За словами міністра Андрія Мохника, є вагомі підстави сумніватися у
Читати повний текст
Дністер без гравію – помре!
Український офіс Гольціндустрі Швайкгофер відмовчується. На лист екологістів, у якому вони висловлюють стурбованість можливим видобуванням з річок Західної України понад 500 тис тонн гравію, бізнесмени не відповіли. Тому природоохоронці написали одночасно до австрійського офісу компанії та звернулмся з аналогічним посланням до посольства Австрії в Україні: “наскільки нам стало відомо, для будівництва вашого підприємства тільки цього року необхідно не менше 500 000 тонн гравію. Світова й українська практика засвідчує значну шкоду довкіллю від видобування гравію з річок.
Тим не менше ваша дочірня компанія «Швайгофер-Україна» і український генеральний підрядник, який відповідає за будівництво ТОВ
Читати повний текст
Природоохоронці стрвожені повідомленням про можливий масовий забір гравію з річок Західної України для будівництва деревообробного комібнату. З цього приводу вони написали листа в український офіс Гольціндустрі Швайкгофер.
звернення екологістів до компанії Швайкгофер щодо річкового гравію
“… масштаби майбутнього підприємства в м. Коломия та розмах даного проекту не можуть не викликати нашої пильної уваги, оскільки таке будівництво потенційно може впливати на екологічний стан регіону. Зокрема, нас хвилює питання використання у ході будівництва певних будівельних матеріалів. Наші організації та низка вчених і незалежних екологічних активістів вважають неприпустимим видобуток з річок гравію та піску, оскільки це руйнує екосистеми водойм. І
Читати повний текст
фото Наталі Біловицької
Є де сховатись гіацинтику блідому
Депутати Дніпропетровської облради схвалили створення ландшафтного заказника «Сухарева Балка» місцевого значення на території Межівського району (загальною площею 618,3 гектара). Серед рідкісних видів рослин тут, зокрема, є деревій тонколистий, белевалія сарматська, гіацинтик блідий, ковила волосиста, а тварин — черепаха болотяна, жаба гостроморда, квакша звичайна, ящірка прудка, гадюка степова східна тощо.
Представники флори і фауни занесені до Червоної книги України та інших важливих охоронних документів, в тому числі й міжнародних. Тим часом антропогенний прес тисне на природу нещадно, тому в області щороку для її збереження дедалі більше територій набуває статусу заповідних.
Загалом
Читати повний текст
Карикатура Олександра КОСТЕНКА
Жалкую, що пішов. Думав підняти собі настрій — це ж виставка карикатур («Плюс 1°С. Кліматичні зміни мовою карикатуристів України і Швеції»)! Натомість мало не плакав. Роботи художників нагадали про море проблем, які маємо у сфері охорони довкілля. А тут ще й антураж. Виставка проходила в рамках ГогольFest’13, який розмістився в промисловій зоні Києва у корпусах Експериментально-механічного заводу.
Обідрані стіни, рейки в підлозі, запахи машинної олії та луна, яка сутужно билася серед цих інтер’єрів, жваво нагадали мені верстаки заводу, на якому починалася моя трудова біографія. А ще — випуски «Комсомольського прожектора» про наших алконавтів та прогульників,
Читати повний текст
Які способи зберегти врожай є екологічно безпечними
Про застосування хімічної зброї у Сирії говорять у всіх випусках новин. Про застосування потужної невибіркової отрути — фосфіду цинку та її варіацій — проти братів наших менших на українських просторах говорять лише неурядові організації. На жаль…
Труїти чи не труїти?
«В Україні налічується 38 видів гризунів. Серед них — ховрахи, пацюки, миші. Всі вони щороку масово розмножуються й через високу міграційну здатність постійно завдають шкоди всім культурам протягом року. Окрім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні як переносники чуми, холери, туляремії, рожі, інших хвороб», — читаємо на сайті Головної державної інспекції захисту рослин
Читати повний текст
Будівлі української антарктичної станції «Академік Вернадський». Фото з альбому «XX років НАНЦ»
Наша територія на шостому континенті
Робота українців за міжнародними та національною антарктичними програмами — яскравий приклад дієвості приказки «хто не хоче — шукає причини, хто хоче — шукає можливості».
Створюючи 20 років тому Національний антарктичний науковий центр, незалежна Україна мала лише досвідчені наукові кадри та жагуче прагнення вступу до Антарктичного клубу. Погано було з коштами, обладнанням, а ще гірше — з наявністю, точніше — браком власної антарктичної станції.
Адже після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі
Читати повний текст
|
|