Проблеми лісу очима журналістів

Найбільше за ліс переживають журналісти Львівщини. Такий висновок можна зробити, ознайомившись із результатами дослідження, проведеного експертами Програми FLEG (Forest Law Enforcement and Governance – Правозастосування та управління у лісовому секторі)*, які проаналізували «лісові» публікації українських видань за минулий рік**. Зокрема, дослідники з’ясували, в яких регіонах журналісти найчастіше пишуть про лісові проблеми. Виявилося, що найбільша кількість проаналізованих публікацій у ЗМІ стосується Львівської області, далі йдуть Закарпаття та Івано-Франківщина. Найчастіше увагу журналістів на лісові проблеми звертають прес-служби МВС, Держекоінспекції (разом з Мінприроди) та прокуратура.

Найцікавішим же є аналіз змісту та тематики публікацій. Найчастіше до поля зору журналістів потрапляли такі теми: «Незаконні рубки», «Порушення природоохоронного законодавства у лісопідприємствах», «Махінації із землями лісового фонду», «Контрабанда лісу», «Участь працівників лісового господарства у незаконних оборудках», «Незахищеність лісівників», «Ліс і місцеві жителі». Чемпіоном у рубриці «Махінації із землями лісового фонду» стала Харківська область, де «підприємці» намагаються за підробним рішенням одного з київських судів загарбати 70! гектарів лісу.
Найбільше ж публікацій присвячено незаконним рубкам.

Левова частка таких матеріалів – це коротка інформація про порушення: затримали порубщика або кількох, затримали автомобіль із краденою деревиною тощо. Також часто зустрічаються замітки-звіти контролюючих органів: за рік (на початку наступного), за один-два місяці (зазвичай – перші місяці року), за квартал, за півроку, за три квартали.

Зазвичай усі ці замітки не дають змоги зрозуміти, наскільки масштабними є незаконні рубки (немає порівняння із масштабами рубок по країні в цілому тощо; даються просто абсолютні цифри – без аналізу). В одних замітках повідомляється кількість зрубаних дерев, у інших наводяться збитки у гривнях. А якщо дається й те, й інше, то все одно не зрозуміло, збільшується чи зменшується кількість порушень та завдана ними шкода з року в рік. На жаль, журналісти не шукають причин, через які людина йде рубати ліс. Не ясно також, що заважає ефективно боротися із порушеннями: недосконалість закону чи відсутність реального покарання, недопрацювання суду чи прокуратури, занадто маленькі чи занадто великі штрафи? Цікаво, що при обговоренні цього питання на семінарі у Івано-Франківську, який для вивчення ситуації із незаконними рубками наприкінці минулого року організувала та ж Програма FLEG, лісівники скаржились, що карати порушників заважають зависокі(!) штрафні санкції. Коли вартість кількох незаконно зрубаних дерев перевищує вартість майна порушника, то суд зазвичай взагалі звільняє його від відшкодування збитків!

Але загальний висновок із аналізу публікацій такий: державна машина доволі справно працює у випадках затримання неорганізованих браконьєрів-лісорубів. Куди складніше мати справу з організованими групами нелегальних лісорубів.

Частину таких порушників теж успішно затримують, але якщо деревина встигає перетворитися на «живі» гроші, то порушники не менш успішно обходять усі закони, особливо якщо вартість вкраденого рахується мільйонами. Коли ж йдеться про масштабні рубки, то зазвичай система покарання взагалі буксує.

Робота журналістів із інформування суспільства про ситуацію в лісовому господарстві по-різному оцінюється лісівниками, громадськістю, представниками правоохоронних органів тощо. Але з тим, що вона потрібна, погоджуються всі. Так само як і з тим, що у лісовому секторі країни потрібен більший порядок і сильніший закон.

*Детальніше про антикорупційну екологічну програму FLEG тут: http://pryroda.in.ua/lystopad/antikorrupcionnaya-ekologicheskaya-programma-fleg/
або за адресою [email protected] (Олег Листопад)

**Повний варіант аналізу публікацій щодо лісових проблем тут:
Проблеми українського лісу очима журналістів – повний текст

Також дивіться анотований перелік проаналізованих публікацій

Порядок подачі інформації у анотованому переліку:

Номер у списку публікацій; дата; назва; область та підпорядкування території (Деркомлісгоп, агроліси тощо – якщо є, назва ліснопідприємства тощо); ЗМІ; джерело або автор; суть повідомлення та коментарі (акцентується увага на тих аспектах, які цікавлять програму FLEG – інформація про обсяги рубок, махінації із землями лісфонду, контрабанда тощо. А також: причини цих явища, наскільки успішні були спроби їх зупинити, чи були покарані порушники, пропозиції щодо покращення боротьби з ними. Як різні відомства борються з цими порушеннями, як вони співпрацюють. Окрема увага – ставлення до проблематики FLEG місцевого населення та його залучення до управління лісами); примітки

Про програму ЄПД ФЛЕГ
Регіональна програма «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» надає підтримку урядам країн-учасниць програми, громадянському суспільству та приватному сектору в розробленні раціональних та сталих методів ведення лісового господарства, включаючи запобігання незаконній діяльності в лісовому секторі. Країни-учасниці програми – Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Росія та Україна. Програма фінансується Європейським Союзом.

Про Світовий банк
Світовий банк є одним із найбільших світових джерел фінансування країн, що розвиваються. Головна мета діяльності Світового банку – допомога найбіднішому населенню та найбіднішим країнам. Банк використовує свої фінансові ресурси, співробітників та широкий досвід для того, щоб допомогти країнам, що розвиваються, знизити рівень бідності, підвищити рівень економічного зростання та покращити якість життя населення.
www.worldbank.org

Про МСОП
МСОП (Міжнародний союз охорони природи), допомагає світові знаходити практичне вирішення наших найнагальніших проблем, пов’язаних із довкіллям та розвитком.
МСОП опікується такими питаннями як біорізноманіття, зміна клімату, енергоресурси, засоби для існування населення та «озеленення» світової економіки шляхом підтримки наукових досліджень, управління проектами на місцях по всьому світу, а також об’єднання урядів, неурядових організацій, ООН та бізнесу з метою розроблення політики, законодавства та найкращих практик.
МСОП – найстаріша та найбільша міжнародна екологічна організація в світі, до якої входить понад 1000 урядових та неурядових організацій та майже 11000 експертів-волонтерів із приблизно 160 країн. Діяльність МСОП підтримують більш ніж 1000 співробітників у 60 представництвах та сотні партнерів у державному, недержавному та приватному секторах у всьому світі.
www.iucn.org

Про WWF
Всесвітній фонд дикої природи – одна з найбільших і найбільш шанованих незалежних природоохоронних організацій у світі, яка має майже 5 мільйонів прибічників та глобальну мережу в більш ніж 100 країнах. Місія WWF – зупинити занепад природного середовища земної кулі та побудувати майбутнє, в якому люди житимуть у гармонії з природою, шляхом збереження світового біорізноманіття, забезпечення сталого використання відновлювальних природних ресурсів і сприяння зниженню рівня забруднення та нераціонального споживання.
www.panda.org