Не обпечіться об “лопух”

Борщівник викликає опіки другого ступеня. У Києві він зустрічається в Національному виставковому центрі та на берегах Китаївських ставів. Фото автора

Марія-Світольда Н-ва (прівище не вказано з етичних міркувань)вирішила максимально злитися з природою. Виїхавши з подругами за місто, вона не лише насолодилася повномасштабними сонячними ваннами, а й захотіла увічнити цей момент на фото. Причому на тлі розлогих, високих, гарноквітучих «лопухів». А після фотосесії Луїза-Марія опинилася… в лікарні — з опіками другого ступеня. Бо «лопух», листям якого прикривала свої принади панянка, виявився небезпечним бур’яном — борщівником Сосновського.

Трапляються і менш екзотичні, проте не менш неприємні випадки. Особливо прикро, що нерідко жертвами борщівника стають діти, які не надто обережні у виборі місць для ігор. А одна бабуся вразила лікарів тим, що, доглядаючи дитину, використала листя борщівника замість… туалетного паперу. Лікуватися довелося обом.

Жорстока алергія

Кандидат біологічних наук Іван Парнікоза пояснює, що прикрість від контактів з борщівником стається через те, що всі частини цієї рослини містять фуранокумарини — речовини, що різко підвищують чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання. Найсильніші опіки борщівник викликає в ясні сонячні дні. Але щоб зазнати опіку, буває достатньо і нетривалого та легкого опромінення сонцем. Як правило, на вражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Медики це називають фітофотодерматитом і уточнюють, що, по суті, це гостра алергічна реакція організму людини на високомолекулярні білки, які виділяє рослина.

Час прояву опіку — від кількох годин до кількох діб. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не дає жодних неприємних відчуттів. Борщівник також є контактним і дихальним алергеном та має сильний запах, який відчувається вже за п’ять метрів від рослини. Варто якнайшвидше змити отруту з тих ділянок шкіри, що контактували з рослиною, з рук та тих частин тіла, яких постраждалий торкався після контакту з борщівником. Увага! Наступний обов’язковий крок — звернутися до лікаря.

Треба зізнатися, що реагують на борщівник далеко не всі. Щасливчикам від контакту з цією рослиною, як кажуть, ні пече, ні парить. Та й у тих, хто на борщівник реагує, реакція може варіюватися від катастрофічної до легкого малопомітного подразнення, яке часто помилково списують на інші чинники.

Борщівник викликає опіки другого ступеня. У Києві він зустрічається в Національному виставковому центрі та на берегах Китаївських ставів. Фото автора

А не треба було знущатися з природи…

Росте борщівник обабіч річок, доріг, лісів та полів, а тепер поступово перебирається і на поля, дачні ділянки. В Києві, наприклад, ним рік у рік дедалі більше заростають узбіччя та галявини улюбленого місця відпочинку жителів столиці та гостей — Національного виставкового центру.

Борщівник — чужий нашій природі шкідник. «Розумні» радянські вчені завезли його з Кавказу для розширення кормової бази великої рогатої худоби. Проте і багатьом колгоспникам, і самій худобі такий харч виходив боком. Тож довелося борщівник спочатку силосувати, а тоді вже згодовувати корівкам. Тваринкам покращало. А ось те, що колгоспникам, які закладали зелену пекучу масу в силосні ями, легше не стало, мало кого цікавило. Врешті-решт борщівник як кормову культуру перестали вирощувати через те, що молоко відчутно гірчило.

Та було вже пізно. З експериментальних та експериментально-виробничих кормових ланів борщівник зумів переповзти в інші місця — як самостійно, так і за допомогою недоумкуватих любителів екзотики, які вирішили прикрасити садиби або клумби при милих радянських установах пишноквітучими і розлоголистими диковинами. Товсті, майже триметрові стебла, великі білі суцвіття — кр-раса!

Далі вже знаєте. Такий собі полегшений варіант «Дня триффідів» — описаного американським фантастом Джоном Уїндемом захоплення планети Земля чужоземними рослинами. Почитайте — аналогії просто вражають. Добре хоч борщівник не може ходити, перемовлятися та вцілювати жалючим пагоном просто в очі.

Як боротися

Як і багато інших чужинців, борщівник виявився надзвичайно живучим. Вивести його — проблема з проблем, бо кущі можуть довго рости на одному місці. Метод боротьби з поширенням цієї рослини в дикій природі — картування зон його самосіву та знищення рослин до появи насіння. Відразу уточню, що викошувати борщівник — заняття марне, його треба викорчовувати. Надмірних фінансових ресурсів для цього не потрібно. Ефективніше знищувати рослини, викопуючи і спалюючи корені.

Варто додати, що на керівниках органів місцевого самоврядування та на орендарях угідь, на керівниках установ та організацій лежить уся відповідальність за безпеку підпорядкованих їм територій, зокрема й за ліквідацію борщівника. Невжиття заходів боротьби з бур’янами згідно зі статтею 52 Кодексу України про адміністративне порушення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів.