Перемогою громадськості та прогресивної преси закінчилася кампанія за внесення до Червоної книги України двох видів осетрів.
|
|||||
|
Перемогою громадськості та прогресивної преси закінчилася кампанія за внесення до Червоної книги України двох видів осетрів. Ви давно бачили на прилавках п’ятикілограмового сома або, скажімо, метрову щуку? Давно? Отож-бо! Навіть неозброєним оком помітно, що за останні двадцять років в Україні катастрофічно скоротилися запаси промислових риб. Так, за даними доктора біологічних наук Сергія Межжеріна, запасів ляща залишилося 20% від колишнього багатства, щуки – 2-3% , судака – 10 %, сома – 1-2%. От автора блога: А упоминаемый в статье тов. Курыкин что сделал в свое время для прекращения отстрела зубров? – А ничего! Да и про заповедники он “заливает”. Я лично ходил к нему с письмом и просил Сергея по старой дружбе активизировать работу по созданию новых и укреплению существующих заповедных територый. Результат – ноль. Колеги-журналисты! Будьте осторожны с такими бывшими министрами! Якби ж то пропали безвісті лише волинські зубри. 1992 року на Чернігівщині мешкало 120 зубрів. Сьогодні – жодного. А ще повністю знищено популяції цих тварин у Рівненській, Хмельницькій та Івано–Франківській областях. якщо у відомій пісні 1990-х «мальчік хочєт в Тамбов», то сучасні українські ветеринари не такі скромні. Їм хочеться до Швейцарії Похоже, что в Украине создан преступный синдикат, занимающийся противозаконным коммерческим отстрелом зубров. В его состав входят владельцы охотничьих сайтов, руководители охотничьих хозяйств и чиновники Госкомлесхоза, разработавшие и утвердившие приказ, регламентирующий охоту на зубров. Просте пояснення цього – полювання в цій зоні може собі дозволити далеко не кожен мисливиць, який навіть має ліцензію на полювання. Річ у тім, що на території Львівської області ці угіддя належать фізкультурно-спортивному товариству „Динамо”, яке формують силовики: міліція, прокуратура, Державна прикордонна служба, СБУ і так далі… Свій проти свого ніколи в житті не піде, це є корпоративні речі. Хто більші звірі — ті, на кого полюють чиновні «цабе» чи самі сановиті мисливці? Стаття «Кабани спецпризначення» та кілька попередніх публiкацiй минулих років (ситуація, на жаль, покращилася ненабагато) розкривають тему так званих «панських полювань». Такi й досi у нас є, хоча пани, офiцiйно, давно перевелися… Звичай органiзовувати бiйню тварин у найкращих куточках української природи, облаштовувати закритi мисливськi зони для обраних учасники зеленого руху вважають характерною ознакою феодалiзму, з обiймiв якого нiяк не вирветься Україна. Мир – заповедникам, война – браконьерам всех мастей Мир – заповедникам, война – браконьерам всех мастей |
|||||