A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
7 листопада відбулося засідання Херсонського прес-клубу, на якому обговорювалася роль національного природного парку (НПП) «Олешківські піски» у збереження природи Херсонщини, необхідність розширення парку та результати впровадження проекту з відродження озер, які тут існують.
#gallery-1 { margin: auto; } #gallery-1 .gallery-item { float: left; margin-top: 10px; text-align: center; width: 33%; } #gallery-1 img { border: 2px solid #cfcfcf; } #gallery-1 .gallery-caption { margin-left: 0; } /* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */
Розташований на Херсонщині національний природний парк (НПП) «Олешківські піски» треба суттєво розширити та покращити його фінансування й матеріальну базу.
Такого висновку дійшли учасники дискусії, яка відбулася 7 листопада у Херсонському прес-клубі. Обговорювали роль цього Парку у збереженні природи Херсонщини, необхідність розширення території НПП та результати впровадження проекту з відродження озер, які тут існують.
«Олешківські піски» — один із 49 НПП України, єдиний, де охороняються пустельні та напівпустельні ландшафти. Приклад такого відновлення — розчищення озер в оазах. Воно проводилося у рамках спільного проекту нацпарку та Українського товариства охорони птахів за підтримки Фундації Кока-Кола (детальніше тут: https://www.coca-colaukraine.com/stories/RenovationOleshkivsky).
керівник Херсонського
Читати повний текст
Нардеп Ігор Луценко і Київський еколого-культурний центр, за підтримки ЕкоПраво-Київ, подали позов до суду на Кабінет Міністрів України за невиконання Закону про охорону пралісів
31 серпня 2017 року, Президент України Петро Порошенко підписав Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2063-19). Закон забороняє рубки лісу в пралісах, вводить адміністративну відповідальність за знищення та пошкодження пралісів і направлений на охорону української частини об’єкта Міжнародної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи», виконанню Карпатської конвенції та Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Але
Читати повний текст
Він пістрявий, як осінній ліс. Або як квітучий луг відразу як зійде повінь. Або як домотканий килимок — один з тих, що для душі за традиційною технологією майструє моя дружина.
Це я про мюзікл «Скрипаль на даху», який усе ще крутиться і грає у моїй голові, хоча від побаченої прем’єри вже минуло кілька днів.
Коли художній керівник Національної оперети Богдан Струтинський на прес-конференції сказав, що музика Джеремі Бока просто фантастична, то не перебільшив. Саме вона робить це втілення творів Шолом Алейхема про Тев’є-молочара унікальним. Музика забарвлює сюжетні ходи та філософію твору у геть нові кольорі, вона просочується у підсвідомість разом
Читати повний текст
Канали дотримуються квот, але чи стало української більше в ефірі?
Наше ТБ — на 100% українськомовне. Про це офіційно заявили журналістам представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Не вірите? Ваш ящик поводиться по-іншому і левову частку часу рєчьот па-рускі?
Хто ж правий? І ви, і Нацрада. А відчуття когнітивного дисонансу спровоковане Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». У ньому записано, що протягом так званого перехідного періоду можна не дублювати/не озвучувати українською фільми, зняті до 1991 року. І, що особливо мене бісить, фільми й передачі власного виробництва. Пройдіться з пультом
Читати повний текст
саме зелень дерев і куців створює унікальну акустику для концертів під відкритим небом. Бережіть дерева і кущі! І траву! І природу взагалі!
Ми – європейці. Фестиваль опери та оперети зібрав музикантів 15 країн світу
Авторська версія. Лінк на скорочений і редагований усіма редакторами варіант – в кінці
Шикарний був концерт на Європейській площі напередодні отримання безвізу — “Антитіла”, Руслана, Kozak System, “Піккардійська терція”, Христина Соловій, Тарас Чубай/Плач Єремії та Katya Chilly Group. Але я на ньому не був. По-перше, не люблю, коли навколо натовп зі смердючими цигарками та пивом, яке так і мріє пролитися на твою
Читати повний текст
Відомий український зоолог, професор Харкiвського унiверситету С. I. Медвєдєв не любив згадувати минуле. На жаль. Вiн багато знав, i за його допомогою можна було б багато вiдновити в iсторiї форпоста української екологiї – заповiдника Асканiя-Нова та iнших природоохоронних дослiджень.
Народився Сергiй Iванович Медвєдєв 16 сiчня 1899 року у Харковi, у збiднiлiй дворянськiй сiм’ї. Глава сiм’ї займався агрономiєю. У 1916 роцi пiсля закiнчення реального училища Сергiй поступив на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету харкiвського унiверститету. Тут i познайомився з професором В. I. Талiєвим – лiдером природоохоронного руху в Українi. Проте активна участь у роботi Харкiвського товариства любителiв природи йому не судилась:
Читати повний текст
Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У
Читати повний текст
Ліси Покутських Карпат треба захистити найвищим заповідним статусом
(авторська версія. Редакційну читайте на сайті газети: “Повені зупиняться перед деревами”
З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!».
Я помотав головою і видіння зникло. Але і туман, і величний буковий праліс, і гірське озеро, в якому мешкають схожі на мініатюрних драконів тритончики, залишилися. Тут, на заповідному Корматурському хребті національного природного парку «Гуцульщина» на диво органічно співіснують легенди і наука. І поки комусь за потонулими у хмарі, яка саме зачепилася за
Читати повний текст
Вiдомий полтавський природознавець В. Ф. Нiколаєв “зустрiвся” з органами ЧК-ДПУ-НКВС, мабуть, ранiше вiд усiх iнших українських природоохоронцiв == ще в 1920 роцi. Нова влада iснувала лише три роки, але вже почала прибирати “вольнодумцiв”.
Народився Валентин Федорович Нiколаєв 26 липня 1889 року у сiм’ї провiзора, у мiстi Слов’янську Харкiвської губернiї. Закiнчивши Харкiвську гiмназiю i природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету Харкiвського унiверситету, переїхав до Полтави, де з 1915 р. очолив перший в Українi Полтавський земський природничо-iсторичний музей.
Вже тодi, разом з братом, вiн брав участь в органiзацiї у Харковi першої в Росiйськiй iмперiї виставки охорони природи (грудень 1913 == сiчень 1914). А потiм
Читати повний текст
|
|