Матеріали до Проекту створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський»

Текст матеріалів у форматі ворд – тут:  Матеріали до Проекту створення 22 10 2015

1. Обгрунтування  необхідності створення НПП.. 5
2. Відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання території і природних ресурсів НПП………….. 7
3. Аналіз користувачів та власників земельних ділянок, які планується включити до складу НПП.. 11
4. Характеристика території, що пропонується для заповідання. 12

4.1.       Природні умови, екологічна та біологічна цінність. 12

4.2.       Соціально-економічна характеристика регіону. 31

4.3.       Природоохоронна, наукова, рекреаційна, естетична та історико-культурна цінність. 52

4.4.       Існуючі території та об’єкти природно-заповідного фонду в межах території, запропонованої для заповідання  53

5. Обгрунтування та схема попереднього функціонального зонування території, запропонованої для заповідання 54
6. Соціально-економічні та екологічні наслідки створення національного природного парку. 58
7. Розроблення економічних показників розвитку національного природного парку. 63
8. Попереднє обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об’єктів, які передбачається здійснити протягом 5-ти років після створення національного природного парку, а також стратегії розвитку об’єкта природно-заповідного фонду на 10 років 79
9. Додатки. 87

9.1. Картосхема території національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський». 87

9.2. Клопотання щодо створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський». 88

9.3. Матеріали погоджень створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський». 89

Автори. 90

Список використаної літератури. 91

Вступ

У XXI столітті, в умовах зростаючого антропогенного навантаження, проблеми охорони довкілля, попередження деградації і збереження природного середовища, забезпечення збалансованого розвитку і невиснажливого використання природних ресурсів, охорона генетичного, видового, біологічного ландшафтного різноманіття набули винятково важливого значення. Розвиток людства і далі буде залежати від благ, які надає жива природа. Підтримання біологічного і ландшафтного різноманіття природи гарантуватиме міцність цих основ.

Світовий досвід засвідчує, що найбільш досконалою і повною формою охорони природи є створення природно-заповідних територій та об’єктів. Вони забезпечують сприятливі умови для збереження генофонду видів рослинного і тваринного світу, в першу чергу рідкісних та зникаючих, а також природних комплексів, дозволяють зберегти для науки і практики еталони природних екосистем. Не менш важливою функцією природно-заповідних територій є їх використання для відпочинку і оздоровлення людей. Тобто, природно-заповідні території мають не тільки природоохоронне, наукове, але й соціальне та економічне значення.

Віднесення певної території до заповідної базується на загальноприйнятих критеріях: ступінь репрезентативності і збереженості природних комплексів, типовість об’єктів для регіону, унікальність, наявність загрози зникнення, цінність об’єкту в природоохоронному, естетичному, рекреаційному та науковому відношеннях.

Формування екологічної мережі України передбачає збільшення кількості природоохоронних територій та забезпечення зв’язків між ними. Однією з важливих складових національної екомережі України та регіональної екологічної мережі Київської області повинен стати НПП «Дніпровсько-Тетерівський».

З проблемами охорони й раціонального використання природних ресурсів тісно пов’язуються питання організації відпочинку населення, зокрема туризму. Кількість людей, які віддають перевагу активному відпочинку – побути на лоні чарівної природи, помилуватися її красою, пройти екологічними стежками або подолати річку на човні – з кожним роком зростає. Туризм є масовим явищем. Це засіб збереження і поновлення здоров’я, підтримання активної працездатності населення. Проте, неорганізований, стихійний туризм стає значним споживачем природних ресурсів і порушником природоохоронного законодавства.

Парк, що проектується, продовжить формування мережі національних парків Полісся – регіону з унікальними природними комплексами, які ще певною мірою збереглись.

Крім того, створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський» має і політичне підґрунтя. Ця територія довгий час була закрита для місцевого населення і відвідувачів. Її основним призначенням було задоволення потреб можновладців та наближених осіб у відпочинку і мисливських забавах.

Створення національного природного парку як об’єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, відкритого для організованого відвідування людей, сприятиме формуванню позитивної думки суспільства про прозорість і відкритість політики держави.

Неповторність ландшафтів, багатство рослинного та тваринного світу у поєднанні із наявністю значних рекреаційних ресурсів доводить доцільність створення на цій унікальній у багатьох аспектах території національного природного парку.

1.    Обґрунтування необхідності створення НПП

Територія, на якій пропонується створити національний природний парк «Дніпровсько-Тетерівський», є цілісним комплексом, що характеризується високим рівнем біорізноманіття, наявністю видів флори і фауни занесених до Червоної книги України, регіональних переліків видів флори та фауни, що охороняються в областях, місць поширення рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, видів флори і фауни та оселищ, що знаходяться під охороною Бернської конвенції (додатки конвенції І, ІІ та ІІІ, Резолюції Постійного комітету конвенції № 4 (1996, 2010) «Про зникаючі природні середовища (оселища), що потребують спеціальних заходів для їх збереження» та № 6 (1998, 2011) «Про перелік видів, що потребують спеціальних заходів для їх збереження»). Детальна інформація наведена у розділі «Екологічна та біологічна цінність».

Не зважаючи на природоохоронну цінність території, запланованої для заповідання, комплексні наукові дослідження на ній не здійснюються. Види тварин і рослин, їх середовища існування останніми роками є під загрозою у зв’язку із збільшенням неконтрольованих відвідувачів, неналежним рівнем охорони території та відсутністю інформації про їх цінність і необхідність збереження. Через велику кількість штучно насаджених лісів, постійну потребу у догляді за лісом, кліматичні зміни, які призводять останніми роками до засух та аномальних погодних явищ, неконтрольованість відвідувачів існує велика загроза виникнення пожеж. Зменшення цієї загрози потребує, окрім звичайних заходів з охорони території, розроблення і впровадження окремих програм та природоохоронних заходів.

З іншої сторони, територія проектованого парку має у своєму складі потенційно привабливі місця для відпочинку і туризму, які при належній організації та інфраструктурі сприятимуть задоволенню потреб жителів та гостей Київської області у відпочинку на природі не наносячи шкоди навколишньому середовищу. Крім того, територія є привабливою для налагодження студентських практик, екологічних таборів, інших культурно-освітніх заходів, які на цей час ніким не організовуються.

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Вони відіграють подвійну роль, з одного боку, в них оберігаються ділянки “дикої” природи, які є закритими для туристів, з іншої – це популярні туристичні маршрути, місця відпочинку. Збереження балансу між цими двома напрямками на території, проектованій для заповідання, забезпечить надання їй статусу «національний природний парк».

Створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський» передбачено Указом Президента України від 01.12.2008 № 1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів»

До складу національного природного парку пропонується включити територію Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства (далі – ДЛМГ), яке розташоване в північній частині Київської області на території Вишгородського та Іванківського районів в межах 5-ти сільських рад: Вахівської, Богданівської, Сухоліської, Страхоліської, Руднє-Димерської площею 30401 гектара, яка надається національному природному парку із вилученням у користувача.

2.    Відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання території і природних ресурсів НПП

Національний природний парк «Дніпровсько-Тетерівський» (далі – НПП) пропонується створити на території Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства (далі – ДЛМГ), в північній частині Київської області на території Вишгородського та Іванківського районів, в межах 5-ти сільських рад: Вахівської, Богданівської, Сухоліської, Страхоліської, Руднє-Димерської площею 30401 гектара.

Територія ДЛМГ простягається з півночі на південь – 10 км, з заходу на схід – 26 км.

Північна межа: від північної околиці кв. 388 Сухолучського лісництва та перетину меж Іванківського та Вишгородського районів по лівому березі
р. Тетерів з межами земель КСП «Оранське» Іванківського району, південними межами кв. 37, 38, 39, 34, 36, 33 Іванківського ДЛГ по береговій лінії гирла
р. Тетерів до рибстану в с. Страхолісся, від рибстану с. Страхолісся по лінії на два створи р. Дніпро на сході та кв. 391 Сухолуцького лісництва.

Східна межа: від двох островів по фарватеру р. Дніпро до північно-східної околиці с. Сухолуччя Вишгородського району і південно-східної околиці кв. 321 Сухолуцького лісництва.

Південна межа: від північно-східної околиці с. Сухолуччя Вишгородського району і південно-східної околиці кв. 321 Сухолуцького лісництва по межі
кв. 320, 319 Пилявського лісництва та південній межі Сухолуцької меблевої фабрики кв. 318, 317, 367, 366 з лісовими масивами Димерського ДЛГ кВ. 272, 271, 270, 269, 268, 267, 312, 350, 349, 348, 347, 346, 345, 344, 343, 365, 364, 363, 375, 385 Овдієво-Нивського лісництва межують з північними межами земель КСП «Любиміський» кв. 385, 384, 383 Овдієво-Нивського лісництва, кв. 382, 381, 380, 379, 378, 377, 376 межують з кв. 19, 18, 17, 16, 15, 14, 13, 12, 11, 10, 9 Димерського держлісгоспу.

Західна межа: від західної околиці кв. 376 Рихтянського лісництва, північно-західної околиці кв. 9 Димерського ДЛГ по межах кв. 376, 368, 351, 326, 325, 324 Рихтянського лісництва; кв. 5, 3, 2, 1 Димерського ДЛГ; далі кв. 323, 322, 282, 235, 187, 141, 97, 56, 57, 58, 59, 60 Рихтянського лісництва по південних межах КСП «Оране» до північної околиці кв. 388 Сухолуцького лісництва та перетину меж Іванківського та Вишгородського районів по лівому березі
р. Тетерів.

Район розміщення ДЛМГ має сільськогосподарське спрямування і спеціалізується на вирощуванні технічних культур і вирощуванні м’ясо-молочної худоби.

В зоні діяльності ДЛМГ розташовані села: Ритне, Богдани, Пилява, Рихта, Авдієва Нива.

ДЛМГ відзначається високою лісистістю. Лісові насадження становлять більше 18 тис. га, що складає близько 60 % від загальної площі ДЛМГ. Ліси розташовані в одному масиві, за виключенням островів.

В адміністративно-господарському відношенні територія ДЛМГ розподілена на п’ять лісництв: Рихтянське, Богданівське, Пилявське, Авдієвонивське, Сухолуцьке.

На території ДЛМГ створено три єгерські дільниці та 43 обходи. Середня площа єгерського обходу складає 707 га.

Одним із основних заходів організації території мисливського господарства являється розподіл його на експлуатаційну та відновлювальну частини. З метою охорони та відтворення, а також поповнення поголів’я основних видів мисливської фауни в мисливських угіддях ДЛМГ виділено площі трьох відтворювальних ділянок в розрізі лісництв:

Назва лісництва	№№ кварталів	Площа, га
Відтворювальна ділянка № 1
Сухолуцьке	386, 387	245,0
Відтворювальна ділянка № 2
Рихтянське	24, 56-62, 97-105, 141-143, 187-190, 235-238, 282-285, 322-328, 351-352, 368-371, 376-382	2909,0
Богданівське	1, 2, 25, 26	271,0
Авдієвонивське	372-375, 383-385	289
Разом		3469,0
Відтворювальна ділянка № 3
Авдієвонивське	267-274, 364-365, 343-350, 311-314	1274,0
Пилявське	275-280, 315-320, 366, 377	897,0
Сухолуцьке	233, 234, 386, 387, 395, 396	1858,0
Разом		4002,0
Усього		7716,0

 

Всяке полювання на відтворювальній частині забороняється, за винятком селекційного, ветеринарного та вибіркового діагностичного відстрілу.

Решта території являється експлуатаційною частиною ДЛМГ, яка призначається для полювання.

 

 

За групами типів мисливських угідь загальна площа ДЛМГ поділяється таким чином:

Групи типів мисливських угідь	Площа, га	% від загальної площі ДЛМГ
Лісові угіддя	18331,8	60,3
Польові угіддя	598,1	2,0
Водно-болотні угіддя	1358,6	4,4
Інші землі (непридатні для бонітування)	10131,3	33,3

 

Відповідно до Проекту впорядкування мисливського господарства на території ДЛМГ є досить розгалужена сітка будівель та споруд для ведення лісомисливського господарства:

Назва споруди	Одиниця виміру	Кількість
Мисливські будинки, бази	шт	3
Біотехнічні вежі	шт	15
Кормосховища	шт	5
Штучні водойми для тварин	шт	40
Живоловильні для кабанів	шт	10
Годівниці	шт	450
Солонці	шт	470
Аншлаги	шт	16
Панно	шт	13
Підгодівельні майданчики	шт	23
Штучні гніздування	шт	200

 

Крім того Проектом передбачено створити 4 вольєри для ссавців та
2 вольєри для птахів, два кормосховища (для фазанів і качок), 2 приміщення для молодняка (фазан), 2 приміщення для сільгоспінвентаря, 2 інкубатори,
3 пташники, 8 солонців для фазана, 2 підгодівельні майданчики для фазана,
2 живоловильні майданчики для оленів тощо. Частина з цих робіт станом на
2015 рік вже здійснена.

Крім ведення мисливського господарства, на території ДЛМГ здійснюються лісогосподарські та протипожежні заходи, охорона території.

Загальна протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям (асфальтованих) по території ДЛМГ складає 169 км. Всі вони відносяться до доріг загального користування та використовуються мисливським господарством. Для під’їзду до ДЛМГ використовується асфальтована дорога Димер-Сухолуччя.

На території є сітка грунтових доріг, які проходять по лісових масивах лісомисливського господарства і використовуються для підвезення кормів до підгодівельних майданчиків, вивезення деревини, а також в протипожежних цілях. Для зменшення фактору турбування диких тварин проїзд по дорогах власним та загальним транспортом обмежений.

Межі проектованого національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський»

3.    Аналіз користувачів та власників земельних ділянок, які планується включити до складу НПП

До складу НПП планується включити земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства. Це господарство було організовано в 1967 році на підставі Постанови КМ УРСР від 20.11.1967 № 751 і наказу Міністерства лісового господарства України від 18.12.1967 № 387 на базі державного мисливського господарства Димерського лісгоспзагу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 № 87 і наказом Міністерства лісового господарства України від 17.07.1991 № 77 Дніпровсько-Тетерівське державне заповідне лісомисливське господарство перетворене на Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство безпосереднього підпорядкування Міністерству лісового господарства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2003 № 296-р «Про передачу Дінпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства» та відповідно до наказів Кабінету Міністрів України
від 03.06.2003 № 472 і Деркомлісгоспу від 04.06.2003 № 95 лісомисливське господарство передано в підпорядкування Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

На цей час ДЛМГ підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України. Штатна чисельність працюючих становить більше 100 чоловік. В адміністративно-господарському відношенні територія ДЛМГ розподілена на п’ять лісництв. Юридична адреса ДЛМГ: 07320, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Сухолуччя, е-mail: [email protected].

ДЛМГ знаходиться на півночі Київської області в 60-ти кілометрах від Києва у Вишгородському районі біля села Сухолуччя. У складі його території  гирла річок Тетерів, Здвиж і правий берег Дніпра, а також заболочені ділянки соснових, березових і осикових лісів.

З 1991 р. до початку 2000-х років ДЛМГ втратило статус «царського полювання» і велися роботи над створенням національного природного парку. Однак з приходом до влади Президента України В. Януковича політичної волі для створення парку не було. По периметру ДЛМГ створено 2-3-метровий рів, в середині території прокладено асфальтовані дороги, побудовано паркани, мисливські вишки, на зміну мисливським будиночкам членів ЦК КПУ споруджено мисливські палаци.

Зараз на території ДЛМГ є близько 800 мисливських вишок для облавних полювань і 16 вишок для індивідуального полювання, близько тисячі годівниць і солонців, десятки пасток для тварин, вольєр, 3 вежі операторів мобільного зв’язку, велика кількість доріг з асфальтовим покриттям.

4.    Характеристика території, що пропонується для заповідання

4.1.         Природні умови, екологічна та біологічна цінність

Згідно фізико-географічного районування України територія проектованого НПП відноситься до Нижньотетерівсько-придніпровського фізико-географічного району фізико-географічної області Київського Полісся.

Поверхня району складена товщею водно-льодовикових та древньоалювіальних піщаних відкладів. Переважають зандрові рівнини з дерново-слабопідзоленими грунтами. Рельєф місцевості рівнинний. Середні висоти над рівнем моря – 100 – 200 м. Невеликі за площею пониження зайняті болотами.

До підвищених місць приурочені сухі бори та субори, до понижень – вологі, сирі субори бори та вільшняки. Переважаючі ґрунти дерново-підзолисті. На понижених місцях представлені дерново-глеєві супіщані та торф’янисті ґрунти.

Клімат помірно-континентальний. Територія проектованого НПП відзначається високою обводненістю; існує мережа великих і малих рік, струмків, гідромеліоративних каналів. Заболоченість території невисока. Болота займають площу 1620 га. На надмірно зволожені лісові землі припадає 7,6 % площі ДЛМГ.

Згідно геоботанічного районування України, територія проектованого НПП відноситься до Горностайнільського геоботанічного району дубово-соснових та соснових лісів і евтрофних осокових та осоково-гіпсових боліт Київського геоботанічного округу дубово-соснових лісів Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області.

Рослинний світ

Територія проектованого НПП відзначається високою лісистістю. На лісові насадження припадає 18,38 тис. га, що складає 60,4% території парку. Найбільшу площу займають соснові ліси переважно штучного походження віком близько 60 років. Вони представлені лишайниковими, зелено моховими та довгомоховими сосняками. Сосняки лишайникові (Pineta cladinosa) приурочені до найбільш підвищених ділянок на піщаних відкладах. Грунти дерново-підзолисті піщані. Деревостани одноярусні, зімкненість крон – 0,7, низькобонітетні. Ярус підліску не виражений. В ньому зустрічаються лише окремі особини зіноваті руської (Chamaecytisus ruthenica( Fisch ex Woloszez.) Klaskova та дроку красильного (Genista tinctoria L.). Трав’яний розріз (проективне покриття 10 – 20%). В ньому домінує костриця овена (Festuca ovina L.), зустрічаються агалик-трава гірська (Jasione Montana L.), буквиця лікарська (Betonica officinalis L.), вероніка сиза (Veronica incana L.), нечуй-вітер волохатенький (Hierocium pilosella L.), келерія сиза (Koeleria glauca (Spreng D.C.), цмін пісковий (Helichyum arenarium (L.) Moench).

Лишайниковий покрив добре розвинений (проективне покриття 25 – 80%), утворений рідкими видами роду Cladonia glacilis, C. furcata, C. silvatica), Vaccinium myrtilles L., плауном річним (Lycopodium annotinum L.), плауном булавовидним (Lycopodium clavatum L.), щитником чоловічим (Dryopteris filix-mas (L.) schott), нечуйвітром зонтичним (Hieracium umbellatum L.). Моховий покрив утворений Pleurorium shreberi (Willd.) Mitt.

Сосняки зеленомохові (Pineta hylo-comiosa) представлені асоціацією Pinetum colluno-hylocomiosum займають рівнинні або дещо знижені ділянки, похилі схили дюн. Деревостан одноярусний, зімкненість крон – 0,7 – 0,9,
бонітет І. До складу деревостану, окрім сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), в невеликій кількості входить береза бородавчаста (Betula pendula Roth.).

Розріджений підлісок утворений окремими особинами крушини ламкої (Frangula alnus Mill.) та бузини червоної (Sambucus racemosa L.). Трав’яно-чагарниковий ярус утворений вересом звичайним (Calluna vulgaris (L.) Hull)
(30 –50 %), горицею.

На територіях проектованого НПП збереглись також природні соснові та вільхові ліси. Соснові ліси представлені асоціаціями: сосняк орляковий (Pinetum pterihosum) та сосняк молінієвий (Pinetum moliniosum).

Сосняки орлякові – це 100 –140 річні ліси, високого бонітету. Окрім сосни звичайної (Pinus sylvestris) до складу деревостану (Betula pendula) та рідкісний для флори Полісся клен польовий (Acer campestre L.). Чагарниковий ярус слабо виражений. До його складу входять зіновать руська (Chamaecytisum ruthenic L.) дрік красильний (Genista tinctoria L.) та крушина ламка (Frangula alnus). В трав’яно-чагарниковому ярусі домінє орляк (Pteridium aquilinum L.) До його складу входять також конвалія звичайна (Convallaria majalis L.), костриця (Rubus sanatilis L.), грушанка середня (Pyrola media L.). перстач звичайний (Melamryrum vulgatum Pers.), фіалка лісова (Viola silvestris L.), гориця (Vaccinium myrtillus). Моховий ярус утворений Pleurozium schrebeeri.

Cосняк займає більш зволожені ділянки. Деревостан ІІ бонітету, зімкненість крон – 0,7 – 0,8. Окрім сосни звичайної, до складу деревостану входять окремі дерева берези бородавчастої (Betula pendula) та вільхи клейкої (Alnus glutinosa (L.) Gaertn). Підлісок слабо виражений. До його складу входять окрем особини крушини ламкої (Frangula alnus) та верби попелястої (Salix cinerea L.). В трав’яно-чагарниковому ярусі (проективне покриття – 50 %) домінує моління голуба (Molinia caerulea (L.) Moenh, до його складу входять також вербозілля звичайне (Lysimachia vulygaris L.), верес звичайний (Calluna vulgaris), дріоптеріс гребенестий (Dryopteris cristata (L.) Gray), ситняк розлогий (Juncus effesus), горлиця (Vaccinium myrtillum). Моховий покрив утворений Polytrichum commune Hedw.

Вільхові ліси (Alneta glutinosa) приурочені до знижених ділянок другої тераси та заплав річок і представлені асоціацією вільшняка жіночобезщитовникового (Alnetum athyriosum (filix fominae). Вік деревостану 70 – 80 років зімкненість крон – 0,8 – 0,9. Окрім домінанта вільхи клейкої (Alnetum glutinosa), до складу деревостану входять береза бородавчаста (Betula humilis), осика (Populus tremula), дуб звичайний (Quercus robur L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris). Підлісок розріджений. Він утворений крушиною ламкою (Frangula alnus), вербою (Salix cinerea), горобиною звичайною (Salix cinerea), горобиною звичайною (Sorbus aucuparia L.), родиною горною (Ribes nigrum L.), калиною звичайною (Viburnum opulus ). Травостій добре розвинений (60 – 80%). В ньому домінує безщитник жіночий (Athyrium filix-femina (L.) Roth.) До його складу входять також вербозілля звичайне (Lysimoehia vulgaris L.), вербозілля лучне (Lysimochia nummularia L.), гадючник оголений (Filipendula (J. Et Presl.) Fritsch., герань Роберта (Geranium robertianum) та рідкісний внесений до Червоної книги України коручка морозниковидна (Epiactis helleborine (L.) Grantz.

Болотні екосистеми приурочені до западин в рельєфі, їх кількість значна, однак, розміри невеликі. Болота переважно евтрофні, осокові. Одним із найбільших осередків болотної рослинності в проектованому національному парку є урочище Ходильово. Домінантом рослинного покриву цих боліт є осока омська (Carex omskiana Meinch) (проективне покриття (35 – 60%). Зрідка трапляються віддалені одна від одної сосни (Pinus cinerea). До складу трав’яного покриву окрім домішка, входять бобівник трилистий (Menyanthes trifolia), вовче тіло болотне (Comarum palustre L.), очерет (Phragmites australis), осока жовта (Carex flava), кизляк китицевидний (Naumburgia thyrsiflora), шолудивник болотний (Pedicularis palustris L.).

На обводнених ділянках поміж зростає рідкісний вид флори Полісся пухирник середній (Utricularia intermedia Haym). Особини цього виду в значній кількості зростають також по меліоративних каналах. Разом з ними тут зростають кизляк китицевидний (Naumbergia thyrsiflora) та плавушник болотний (Hottonia palustris L.).

В лісовому масиві поряд з болотними трапляються невеликі за площею неглибокі озерця. Одне з таких озерець виявлено на площі 0,5 м² в 37 кв. Богданівського лісництва. В кінці травня воно виділялось своєю красою, завдяки лататтю білому (Nymphoea alba L.) та пухирнику малому (Pedicularia minor L.). В екотоні між водним плесом та суходолом тут масово зростають півники болотні (Iris pseudocorus L.) та зрідка трапляються півники сибірські
(Iris sibirica L.).

В акваторії Київського водосховища поширені угруповання рослин, утворені рідкісними видами сальвінією плаваючою (Salvinia natans L.) та горіхом плаваючим (Trapa natans L.).

У цілому на території проектованого НПП зафіксовано 7 видів, занесених до Червоної книги України (2009). Це – водяний горіх плаваючий (Trapa natans), коручка морозниковидна (Epipactis heleborine), плаун річковий (Lycopodium annotinum), пухирник малий (Utricularia minor L.), пухирник середній (Utricularia intermedia), сальвінія плаваюча (Salvinia natans).

Низку рідкісних видів флори проектованого НПП внесено до офіційного переліку регіонально рідкісних видів Київської області, затвердженого рішенням Київської обласної ради 7 лютого 2012 р. До таких видів належать: грушанка середня – Pyrola media Sw., латаття біле Nymphaea alba L., плаун булавовидний Lycopodium clavatum L., шолудивник болотний Pedicularis palustris L.

Найбільш цінним у фітосозологічному відношенні є природні соснові та вільхові ліси, болота та водойми. Їх варто вилучити із господарського використання і при зонуванні території національного парку віднести до заповідної зони.

Гідробіологічні дослідження

Об’єктом досліджень були представники основних груп зоопланктону: коловертки (клас Rotatoria), гіллястовусі ракоподібні (ряд Cladocera), веслоногі ракоподібні (клас Copepoda), черепашкові ракоподібні (клас Ostracoda), личинкові стадії двостулкових молюсків. Також реєстрували інші групи гідробіонтів, які потрапляли до знарядь відбору проб.

Матеріалом досліджень стали представники різних груп зоопланктону, яких було зібрано протягом сезонних досліджень у 2009 році в межах різнотипових гідроекосистем ДЛМГ.

Протягом року за допомогою різних методів були зібрані представники
71 виду зоопланктону. У фауністичному спектрі угруповання переважав кладоцерний комплекс, на долю якого припадала майже половина видів усіх дослідних груп зоопланктону: коловертки – 22 види (31%; вид Brachionus calyciflorus був представлений 5 підвидами, а Brachionus quadridentatus – 4 видами); гіллястовусі ракоподібні – 35 (49%); веслоногі ракоподібні – 14 (20%).

Екологічний спектр угруповання основних груп зоопланктону характеризувався відносною рівновагою: пелагічне угруповання – 28 видів (39,5%), придонне та придонно-фітофільне – 23 (32,5%), фітофільне та фітофільно-прибережне – 20 (28%). Серед коловерток помітно переважали представники пелагічної групи (13 видів із 22, тобто складали 59%). Основу різноманіття пелагічної групи коловерток склали представники роду Brachionus (6 видів із 13 – 46%). Фітофільна та фітофільно-прибережна групи були представлені 7 видами (32%). Основу різноманіття фітофільної групи коловерток склали представники роду Euchlanis (5 видів із 7 – 71,5%). Придонна та придонно-фітофільна групи налічували 2 види (9%). Серед гіллястовусих ракоподібних переважали представники придонного та придонно-фітофільного угруповань – 15 видів із 35 (43%), менше були представлені фітофільна та фітофільно-прибережні екологічні групи – 12 видів (34%), а пелагічна мала 8 видів (23%). Дорослі представники веслоногих ракоподібних були найменш представленою за видовим різноманіттям групою, у межах якої переважали пелагічне (7 видів – 50%), придонне та придонно-фітофільне (6 видів – 43%) угруповання, у той час як фітофільне угруповання було представлено єдиним видом Macrocyclops albidus (7%).

Також було з’ясовано сезонну динаміку літорального зоопланктону. Весною було відмічено 50 видів зоопланктону (див. табл. 1): коловертки – 18 видів (36%); гіллястовусі ракоподібні – 23 (46%); веслоногі ракоподібні – 9 (18%). За видовим різноманіттям прослідковувалось домінування ротаторно-кладоцерного комплексу, що пояснюється ще достатньо низькою весняною температурою та слабким розвитком макрофітів.

Під час денних досліджень влітку також було відмічено 50 видів зоопланктону (див. табл. 1): коловертки – 10 видів (20%); гіллястовусі ракоподібні – 28 (56%); веслоногі ракоподібні – 12 (24%). За фауністичним спектром угруповання переважали представники кладоцерного комплексу, що пояснюється високою температурою та потужним розвитком макрофітів , які сприяють активному розвитку фітофільних груп ракоподібних.

Восени було відмічено 15 видів зоопланктону: коловертки – 20% (3 види); гіллястовусі ракоподібні – 53% (8); веслоногі ракоподібні – 27% (4). Кількість видів була на порядок меншою, ніж навесні та влітку, хоча переважати продовжували гіллястовусі ракоподібні. Індекси показали дуже низький ступінь подібності видового складу осіннього літорального зоопланктону з таким в інші сезони: весна та осінь – J = 20, J дом. = 0, S = 0,34; літо та осінь – J = 20, J дом. = 0, S = 0,34.

Сезонні зміни видового складу, щільності (N, екз./м³) та біомаси (b, г/м3) літорального зоопланктону у межах різнотипових гідроекосистем Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства, 2009 рік

 

№	Сезон відбору проб Види	Весна		Літо			Осінь
		З	Н	З	Н		Н
I. Коловертки
1	Asplanchna priodonta Gosse, 1850	20/ 0,0004	100/ 0,002	20/ 0,0004	—		поод.
2	Asplanchna sieboldii Leydig, 1854	поод.		—	—		—
3	Brachionus angularis Gosse, 1851	—	—	—	20/ 0,00001		—
4	Brachionus bennini Leissling, 1924	поод.		20/ 0,00001	—		—
5.1	Brachionus calyciflorus amphiceros Ehrenberg, 1838	—	—	поод.			—
5.2	B. c. anureiformis Brehm, 1909	40/ 0,00028	—	—	—		—
5.3	B. c. calyciflorus Pallas, 1766	поод.		—	80/ 0,00056		—
5.4	B. c. dorcas Gosse, 1851	—	—	поод.			—
5.5	B. c. spinosus Wierzejski, 1891	поод.		—	—		20/ 0,00014
6	Brachionus diversicornis Daday, 1883	—	—	поод.			—
7.1	Brachionus quadridentatus ancylognathus Schmarda, 1859	—	—	поод.			—
7.2	B. q. cluniorbicularis Skorikov, 1894	80/ 0,00016	60/ 0,00012	—	40/ 0,00008		—
7.3	B. q. quadridentatus Hermann, 1783	40/ 0,00008	—	—	—		—
7.4	B. q. melheni Barrois and Daday, 1894	поод.		поод.			—
8	Brachionus nilsoni Ahlstrom, 1940	80/ 0,00004	20/ 0,00001	—	—		—
9	Brachionus urceus Linnaeus, 1758	поод.		—	—		—
10	Euchlanis dapidula Parise, 1966	100/ 0,0003	20/ 0,00006	—	—		—
11	Euchlanis deflexa Gosse, 1851	400/ 0,0008	40/ 0,00008	поод.			—
12	Euchlanis dilatata Ehrenberg, 1832	880/ 0,00176	100/ 0,0002	20/ 0,00004	—		—
13	Euchlanis lyra Hudson, 1886	поод.		20/ 0,00006	—		—
14	Euchlanis pyriformis Gosse, 1851	поод.		—	—		—
15	Keratella quadrata O.F.Müller, 1786	80/ 0,00004	40/ 0,00002	—	—		—
16	Filinia major Colditz, 1914	20/ 0,000006	—	—	—		—
17	Polyarthra vulgaris Carlin, 1943	—	—	—	20/ 0,000002		—
18	Synchaeta longipes Gosse, 1887	поод.		—	—		—
19	Synchaeta pectinata Ehrenberg, 1832	40/ 0,000032	—	—	—		—
20	Testudinella patina Hermann, 1783	поод.		—	—		—
21	Trichotria pocillum O.F.Müller, 1776	20/ 0,00001	—	—	—		—
22	Rotaria sp. Scopoli, 1777	—	—	—	—		поод.
∑	видів у 2 біотопах	18		10			3
∑	видів у різних біотопах	18	15	8	6		3
∑	щільність/біомаса	1800/ 0,003908	380/ 0,00249	80/ 0,00051	160/ 0,00065		20/ 0,00014
II. Гіллястовусі ракоподібні
23	Acroperus harpae Baird 1835	поод.		60/ 0,0018	—		40/ 0,0012
24	Alona intermedia Sars, 1862	—	20/ 0,0002	—	—		—
25	Alona guttata Sars, 1862	20/ 0,0001	—	—	—		—
26	Alona quadrangularis O.F.Müller, 1776	—	80/ 0,004	поод.			20/ 0,001
27	Alonella excisa Fischer, 1854	—	20/ 0,0001	—	—		—
28	Alonella exiqua Lilljeborg 1853	—	—	—	—		поод.
29	Alonella nana        Baird, 1850	160/ 0,0008	100/ 0,0005	—	—		—
30	Biapertura affinis Leydig, 1860	—	—	40/ 0,002	—		—
31	Bosmina crassicornis Lilljeborg, 1887	поод.		поод.			—
32	Bosmina longirostris O.F.Müller, 1776	80/ 0,0008	20/ 0,0002	40/ 0,0004	—		20/ 0,0002
33	Bosminopsis deitersi Richard, 1895	—	—	60/ 0,0006	160/ 0,0016		—
34	Ceriodaphnia affinis Lilljeborg, 1900	20/ 0,0006	поод	60/ 0,0018	140/ 0,0042		—
35	Ceriodaphnia quadrangula O.F.Müller,1785	20/ 0,0004	—	—	—		—
36	Chydorus latus Sars, 1862	поод.		200/ 0,004	40/ 0,0008		—
37	Chydorus ovalis Kurz, 1875	120/ 0,0012	40/ 0,0004	40/ 0,0008	20/ 0,0002		—
38	Chydorus sphaericus O.F.Müller, 1785	2600/ 0,026	1400/ 0,014	40/ 0,0004	—		20/ 0,0002
39	Daphnia cucullata Sars, 1862	—	—	поод.		40/ 0,0024	—
40	Diaphanosoma brachyurum Liévin, 1848	—	—	60/ 0,0024	280/ 0,0112		—
41	Eurycercus lamellatus O.F.Müller, 1776	—	—	60/ 0,03	20/ 0,01		—
42	Graptoleberis testudinaria Fischer, 1848	—	—	поод.			—
43	Ilyocryptus agilis Kurz, 1878	поод.		40/ 0,0008	20/ 0,0004		—
44	Iliocryptus sordidus Liévin, 1848	20/ 0,0004	—	поод.			—
45	Leydigia leydigii Leydig, 1860	—	20/ 0,0012	поод.			—
46	Macrothrix hirsuticornis Norman et Brady, 1867	—	—	поод.			—
47	Moina rectirostris Leydig, 1860	—	—	40/ 0,0024	140/ 0,0084		—
48	Monospilus dispar Sars, 1862	поод.		—	—		—
49	Pleuroxus aduncus Jurine, 1820	—	—	поод.			поод.
50	Pleuroxus laevis Sars, 1861	—	—	поод.			—
51	Pleuroxus striatus Schodler, 1863	—	—	поод.			—
52	Pleuroxus trigonellus O.F.Müller, 1776	—	20/ 0,0006	поод.			поод.
53	Polyphemus pediculus Linnaeus, 1761	20/ 0,0016	—	120/ 0,0096	—		—
54	Rhynchotalona rostrata Koch, 1841	поод.		поод.			поод.
55	Scapholeberis mucronata O.F.Müller, 1776	40/ 0,002	20/ 0,001	40/ 0,002	—		—
56	Sida crystallina O.F.Müller, 1776	80/ 0,024	—	1540/ 0,462	80/ 0,024		—
57	Simocephalus vetulus O.F.Müller, 1776	—	40/ 0,008	60/ 0,012	40/ 0,008		—
∑	видів у 2 біотопах	23		28			8
∑	видів у різних біотопах	17	18	28	22		8
∑	щільність/біомаса	3180/ 0,0579	1780/ 0,0302	2500/ 0,533	940/ 0,0712		100/ 0,0026
	Cladocera juv.	поод.		420/ 0,0021	140/ 0,00007		—
∑	усі вікові групи щільність/біомаса	3180/ 0,0579	1780/ 0,0302	2920/ 0,5351	1080/ 0,07127		100/ 0,0026
III. Веслоногі ракоподібні
58	Acanthocyclops americanus Marsh, 1893	20/ 0,0014	60/ 0,0042	80/ 0,0056	—		20/ 0,0014
59	Diacyclops bicuspidatus Claus, 1857	—	—	—	—		поод.
60	Eucyclops macruroides Lilljeborg, 1901	поод.		—	—		—
61	Eucyclops macrurus Sars, 1863	20/ 0,001	поод.	160/ 0,008	—		40/ 0,002
62	Eucyclops serrulatus Fischer, 1851	80/ 0,0048	120/ 0,0072	180/ 0,0108	40/ 0,0024		20/ 0,0012
63	Macrocyclops albidus Jurine 1820	поод.		80/ 0,016	40/ 0,008		—
64	Mesocyclops leuckarti Claus, 1857	—	20/ 0,001	100/ 0,005	40/ 0,002		—
65	Paracyclops affinis Sars 1863	—	—	20/ 0,0012	—		—
66	Paracyclops fimbriatus Fischer, 1853	поод.		20/ 0,0012	—		—
67	Thermocyclops crassus Fischer, 1853	—	—	60/ 0,0012	60/ 0,0012		—
68	Thermocyclops oithonoides Keifer, 1978	поод.		60/ 0,0012	—		—
69	Eurytemora affinis Poppe, 1880	—	—	поод.			—
70	Eurytemora lacustris Poppe, 1887	—	—	20/ 0,001	—		—
71	Eurytemora velox Lilljeborg, 1853	40/ 0,004	20/ 0,002	60/ 0,006	—		—
∑	видів у 2 біотопах Calanoida+Cyclopoida	9		12			4
∑	видів у різних біотопах	8	9	12	5		4
∑	щільність/біомаса	160/ 0,0112	220/ 0,0144	840/ 0,0572	180/ 0,0136		80/ 0,0046
	Harpacticoida	20/ 0,0003	40/ 0,0006	20/ 0,0003	+		20/ 0,0003
	Nauplia	860/ 0,0043	620/ 0,0031	360/ 0,0018	360/ 0,0018		100/ 0,0005
	Copepoda juv.	440/ 0,0044	520/ 0,0052	640/ 0,0064	520/ 0,0052		80/ 0,0008
∑	усі вікові групи щільність/біомаса	1480/ 0,0202	1400/ 0,0233	1840/ 0,0657	1060/ 0,0206		260/ 0,0062
IV. Черепашкові ракоподібні
∑	щільність/біомаса	100/ 0,01	80/ 0,008	40/ 0,004	+		20/ 0,002
Усі групи зоопланктону
∑	видів у 2 біотопах	50		50			15
∑	видів у різних біотопах	43	42	48	33		15
∑	щільність/біомаса	6560/ 0,092	3640/ 0,06399	4900/ 0,60531	2340/ 0,09252		420/ 0,01094

Примітки: З – зарослий біотоп, Н – не зарослий біотоп, поод. – представники зустрічаються поодиноко.

 

Зоопланктон як основний компонент гідробіоценозів серед інших екологічних груп гідробіонтів формує трофічну базу багатьох видів організмів, переводячи бактеріо- піко- фітопланктон, органічні речовини в доступну для споживання іншими водними організмами форму, відіграє важливу роль у процесах трансформації енергії в екосистемах, в осадженні детриту й накопиченні донних відкладів, тісно пов’язаний хоричними зв’язками з іншими гідро біонтами, і, таким чином, є одним з головних чинників забезпечення сталого різноманіття водних безхребетних. Види зоопланктону слугують індикаторами екологічного стану води, і їх угруповання мають велике індикаційне значення при вивченні забруднення навколишнього середовища, мікроеволюційних процесів, змін в екосистемах та в біосфері загалом.

 

Тваринний світ

Клас Кісткові риби – Osteichthyes

Гідротехнічне будівництво здійснюється на всіх континентах планети. Найбільш важливе значення мають різного роду меліорації (осушення і зрошування) і створення нових водних об’єктів – водосховищ і каналів. Водосховища – ключові, базові елементи гідротехнічних і водогосподарських систем будь-якого рангу, оскільки саме вони дозволяють здійснити регулювання водних ресурсів, перетворення гідросфери в бажаному для суспільства напрямку. Вони помітно, а нерідко і значно впливають на навколишнє середовище, викликаючи зміни природних і господарських умов на прилеглих територіях.

Формування біоти новоутворених водойм каскаду Дніпровських водосховищ у перші роки відбувалося на основі видів – мешканців руслових екосистем і також видів – мешканців заплавних водойм. Перші (в основному реофільні), дуже звузили свій ареал і залишилися переважно у верхів’ях водосховищ. Друга група видів (основу якої складають прибережно-фітофільні види) стала масовою на мілководдях, зарослих вищою водною рослинністю або вільних від неї. Подальші десятиліття ознаменувалися прогресуючою експансією у водосховища видів понто-каспійського фауністичного комплексу, що обумовлено зняттям бар’єру у вигляді течії на шляху їх розселення, оптимальними умовами їх природного відтворення та нагулу. Зараз у дніпровських водосховищах мешкають 14 видів риб понто-каспійського фауністичного комплексу.

Іхтіофауна водосховища здебільшого формується із місцевих риб Дніпровського басейну і складає понад 30 основних видів.

Найбільш представленою є родина коропові (Cyprinidae): плітка (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758), ялець (Leuciscus leuciscus L., 1758), головень (L. Cephalus L., 1758), в’язь (L. Idus L., 1758), гольян звичайний (Phoxinus phoxinus L.,1758), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus L.,1758), білизна (Aspius aspius L., 1758), вівсянка (Leucaspicus delineatus Heckel, 1843), лин (Tinca tinca L.,1758), чебачок амурський (Pseudorasbora parva Temminck et Schlegel,1846), пічкур звичайний (Gobio gobio gobio L., 1758), верховодка (Alburnus alburnus L., 1758), плоскирка (Blicca bjoerkna L.,1758), лящ (Abramis brama Linnaeus, 1758), клепець (A. sapa Pallas, 1814), синець (A. Ballerus Linnaeus, 1758), чехоня (Pelecus cultratus L., 1758), гірчак (Rhodeus sericeus Pallas, 1776), карась сріблястий (C. Auratus gibelio Bloch, 1782), короп (Cyprinus carpio L., 1758). Більшість видів даної родини не мають великого господарського значення, однак деякі з них є червонокнижними.

Родина Окуневі (Percidae) представлена невеликою кількістю видів, серед них: судак звичайний (Sander lucioperca L., 1758), окунь звичайний (Perca fluviatilis L.,1758), йорж звичайний (Gymnocephalus cernuus L.,1758) та йорж-носар (Gymnocephalus acerinus Guendelstaedt, 1774), що включений до Червоної Книги України.

Серед інвазивних видів розповсюджена родина Бичкові (Gobiidae). Найбільш масовими є бичок кругляк (Neogobius melanostomus Pallas, 1814), бичок головач (N.kessleri Gunther, 1861), бичок пісочник (N. fluviatilis Pallas, 1814), бичок гонець (N. gymnotrachelus Kessler, 1857), бичок-цуцик (Proterorhinus marmoratus Pallas, 1814). Зустрічаються також два червонокнижні види: бичок-пуголовочок Браунера (Benthophiloides brauneri Beling & Iljin, 1927) та бичок-пуголовок зірчастий (Benthophilus stellatus Sauvage, 1874).

Представниками понто-каспійської фауни є родини: Оселедцеві (Clupeidae): тюлька азово-чорноморська (Clupeanella cultriventris Nordmann, 1840); Колючкові (Gasterosteidae): колючка мала південна дев’ятиголкова (Pungitius platygaster Kessler, 1859), колючка триголкова (Gasterosteus aculeatus L., 1758); Голкові (Sygnathidae): іглиця чорноморська пухлощока (Syngnathus nigrolineatusnigrolineatus Eichwald, 1831).

Також серед видів, що включені до Червоної Книги України, в акваторії Київського водосховища зустрічається минь річковий (Lota lota L., 1758) родини миневі (Lotidae).

Акваторія річки Тетерів загалом характеризується аналогічним складом іхтіофауни, що і Київське водосховище. Серед рідкісних видів можна відзначити марену дніпровську (Barbus borysthenicus Dybowski, 1862) та марену звичайну (Barbus barbus L., 1758).

Крім того, верхів’я Київського водосховища традиційно є багатими нерестовищами і місцями нагулу риби. Зменшений тут, порівняно з іншими місцями, антропогенний тиск сприяє збагаченню фауни і рибних запасів.

Клас Птахи (Aves)

Птахи проектованого НПП представлені кількома орнітокомплексами, що зумовлено біотопічним різноманіттям території і поєднанням суходолу та водно-болотних угідь.

Найбільш широко представлені лісові угруповання птахів. Особливості лісового деревостану, а саме – переважання чистих молодих та середньовікових соснових, досить бідних, насаджень, зумовлює певну бідність видового складу лісової орнітофауни на переважаючих площах Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ. Виняток становлять окремі старовікові фрагменти борів і суборів природного походження, а також вільхові заболочені масиви, які є осередками підвищеного біорізноманіття. Наявність великих, дуплистих дерев створює сприятливі умови для гніздівлі птахів-дуплогніздників, а також для облаштування гнізд великими хижими птахами та чорними лелеками (Ciconia nigra).

Чисельними видами чистих соснових насаджень є зяблик (Fringilla coelebs), лісовий щеврик (Anthus trivialis), жовтобровий вівчарик (Phylloscopus sibilatrix), синиця велика (Parus major). Також трапляються чубата (Parus cristatus) і чорна синиці (Parus ater); звичайними видами є повзик (Sitta europaea), звичайний дятел (Dendrocopos major) тощо.

У листяних (здебільшого вільхових) заболочених насадженнях видовий склад птахів збагачений за рахунок видів, які потребують наявності густого підліску, а також за рахунок більшої кількості дуплистих дерев. Звичайними видами подібних насаджень, крім вище перелічених, є чорний дрізд (Turdus merula), волове очко (Troglodytes troglodytes), білошия мухоловка (Ficedula albicolis), чорноголова кропив’янка (Sylvia atricapilla), припутень (Columba palumbus), тощо. Старі дерева в листяних лісах і окремих фрагментах старих соснових лісів слугують домівкою для чорної жовни (Dryocopus martius); нестача старих дерев проявляється в тому, що одна стара сосна може містити до десятка дупел, зроблених цим птахом. Саме заболочені вільхові ліси на території Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ є найбільш придатними місцями для гніздування великих хижих птахів Червоної книги України, таких як орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), малий підорлик (Aquila pomarina), а також чорного лелеки (Ciconia nigra) (також занесеного до Червоної книги), хоча гнізда можуть бути розташовані і в інших типах лісів проектованого парку [1,2].

Птахи, існування яких пов’язане з наявністю відкритих просторів, трапляються на вирубках і на відкритих ділянках боліт. З першими пов’язаний лісовий жайворонок (Lullula arborea); терновий сорокопуд (Lanius collurio) трапляється в обох біотопах. Слід зазначити, що ряд лісових птахів, характерних для різних типів лісу, також так чи інакше потребують хоча б невеликих відкритих просторів, в ролі яких можуть виступати узбіччя широких просік, вітровальні ділянки чи узлісся на краю боліт. Серед них лісовий щеврик (Anthus trivialis) та вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita).

Великі болота відіграють ключову роль у виживанні занесеного до Червоної книги України сірого журавля (Grus grus). Відкриті ділянки боліт є мисливськими угіддями для ще одного хижака Червоної книги України – змієїда (Circaetus gallicus).

На лісових болотах гніздує ряд куликів – зокрема, коловодник лісовий (Tringa ochropus) та баранець звичайний (Gallinago gallinago) (характерний для більш відкритих ділянок).

Проте, група водно-болотних птахів має найбільше видове різноманіття у акваторії Київського водосховища, особливо – в гирловій ділянці річки Тетерів. Поєднання мілин, численних островів і очеретяних масивів створює сприятливі умови для гніздування та годівлі. Дана територія лежить на перетині одразу двох міграційних шляхів птахів – поліського північно-широтного, яким слідують, наприклад, білолоба гуска (Anser albifrons), крижень (Anas platyrhynchos), лебідь-шипун (Cygnus olor), та дніпровського, яким прямують сірий журавель (Grus grus), чубата чернь (Aythya fuligula) тощо. Птахи тут знаходять сприятливі умови для відпочинку. Серед рідкісних пролітних видів, занесених до Червоної книги України, варто назвати гоголя (Bucephala clangula).

Акваторія водосховища служить кормовими угіддями для орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), що гніздиться на території проектованого національного парку [1,2]. Крім нього, мешканцем узбережної смуги є інший хижак, занесений до Червоної книги України – чорний шуліка (Milvus migrans). З узбережжями (а на урбанізованих територіях – з дорогами) пов’язана широко поширена біла плиска (Motacilla alba); будівництво широкої мережі доріг через лісові землі угіддя призвело до поширення її рештою території проектованого парку.

В цілому, враховуючи велику площу Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ, розмаїття біотопів, низьку фрагментацію природних територій і віддаленість, та відносну важко доступність території, територія проектованого національного парку є надзвичайно цінною в орнітологічному відношенні. Точне складання фауністичних списків потребує детальної довгострокової кропіткої роботи, але, враховуючи географічну близькість і біотопічну подібність Чорнобильської зони відчуження, за приблизну основу можна взяти дані орнітологічних списків проектованого сусіднього Чорнобильського біосферного заповідника. Так, на його території доведене гніздування 160 видів, не виключене гніздування ще 44. В зимовий період на цій території трапляється 62 види птахів, із них присутність 45 не викликає сумнів. В цілому, в межах проектованого Чорнобильського біосферного заповідника можливі знахідки 245 видів птахів. Екстраполюючи ці дані до Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ, можна припускати схожість цифр, проте, так як на цій території відсутні великі площі земель сільськогосподарського призначення і землі житлової забудови (за винятком сіл всередині лісового масиву, що не входять в територію проектованого НПП), лише залітними, а не гніздовими, тут є польові і синантропні птахи, такі як польовий жайворонок (Alauda arvensis), хатній горобець (Passer domesticus) тощо.

Стосовно перспектив змін видового і кількісного складу орнітофауни Дніпрово-Тетерівського ДЛМГ, можна припускати збільшення кількості видів, пов’язаних із старовіковими лісами і віковими деревами, внаслідок збільшення віку молодих та середньовікових деревостанів. Крім того, можливе збільшення видового складу гніздових птахів за рахунок поселення рідкісних видів птахів, які по тим чи іншим причинам відсутні зараз, хоча угіддя мають сприятливі умови для їх майбутнього оселення. Серед таких видів можна назвати, наприклад, скопу (Pandion haliaeetus), яка зараз трапляється на міграціях, але поєднання великого лісового масиву і Київського водосховища з навколишніми річками робить можливою перспективу її гніздування.

Створення НПП дозволить зберегти біорізноманіття території Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ та дасть змогу налагодити ефективну наукову роботу, яка була довгий час неможливою через закритий статус угіддя.

Клас Ссавці (Mammalia)

Теріофауна Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ представлена переважно лісовими видами, крім них також присутні навколоводні види.

Великий відбиток на чисельність мисливських видів лісових ссавців наклало інтенсивне ведення мисливського господарства, зокрема – широка мережа підгодівельних майданчиків, годівниць та солонців для копитних. Очевидно, саме цим в першу чергу викликана висока чисельність диких кабанів (Sus scrofa), благородних оленів (Cervus elaphus) та лосів (Alces alces). Переважаючі в межах угіддя бідні соснові бори і суборі, очевидно, не здатні самі підтримати високу чисельність копитних. Звірі в своїй більшості сконцентровані в прилеглих до боліт і заболочених вільшаників ділянках, які значно багатші за кормовими якостями.

Наслідком високої кількості копитних, особливо кабанів, є великі площі поритостей в місцях їх сукупчення.

Окрім вищезгаданих видів ратичних, в лісах Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ проживає сарна європейська (Capreolus capreolus).

Велика кількість копитних та велика площа лісового масиву створює сприятливі умови для проживання великих хижих ссавців, в першу чергу – вовка (Canis lupus). Очевидно, крім місцевих вовків, популяція цього хижака постійно поповнюється за рахунок вовків, які розселяються з Чорнобильської зони відчуження. Іншим великим хижаком, що трапляється в межах Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ, є рись (Lynx lynx). Ймовірно, Тетерівським екологічним лісовим коридором триває розселення рисі з Чорнобильської зони на південний захід, і цей шлях пролягає через територію проектованого НПП. Можливим є поселення і розмноження рисі в цих межах.

З дрібних хижаків слід згадати норку американську (Neovison vison), інтродуцента, що повністю витіснив аборигенну норку європейську (Mustela lutreola). Трапляється американська норка вздовж берегової лінії Київського водосховища і затоки, утвореної впадінням р. Тетерів.

Фауна дрібних ссавців – гризунів, комахоїдних, кажанів потребує детального вивчення. Серед характерних для описуваної території гризунів варто відзначити бобра європейського (Castor fiber), який є досить чисельним, і оселяється на болотах і заболочених річках. Завалені нори бобра досить часто можна помітити в насипах, прокладених безпосередньо через болота в межах парку; таким чином, ці насипи стали гарною альтернативою традиційним бобровим хаткам, які споруджуються на рівнинних заболочених ділянках.

Стосовно кажанів, вивчення їх супроводжується рядом складнощів, і вимагає ретельних досліджень.

З впевненістю можна казати про наявність відносно поширених видів кажанів Червоної книги України, що мешкають в дуплах – таких, як руда вечірниця (Nyctalus noctula), нетопир-карлик (Pipistrellus pipistrellus), тощо.

Втім, варто зазначити, що потенційно придатних місць для поселення рукокрилих, а саме – вікових лісових масивів із дуплистими деревами – відносно не багато, в зв’язку з переважанням молодих і середньовікових, часто штучних соснових деревостанів.

Оскільки створення детального фауністичного списку потребує подальших досліджень, при оцінці загальної кількості видів ссавців можна спиратися на дані, отримані для сусідньої території – проектованого Чорнобильського біосферного заповідника – 70 видів ссавців. Очевидно, що при екстраполяції цих даних потрібно враховувати відсутність окремих видів, які зареєстровані в Чорнобильській зоні – бурого ведмедя (Ursus arctos), коня Пржевальського (Equus przewalskii) тощо.

В подальшому слід очікувати зміни теріофауни, пов’язані зі зміною статусу території – від мисливського господарства до національного природного парку і відповідно зміною відношення до мисливських тварин. Зникнення мисливського пресу може призвести до збільшення популяцій великих хижаків, що, в свою чергу, може стабілізувати чисельність ратичних звірів на оптимальній для даної території чисельності. Чисельність останніх також залежатиме від інтенсивності підгодівлі на годівельних майданчиках.

Створення НПП дозволить організувати ефективний природоохоронний менеджмент і розпочати необхідну наукову роботу з досконального вивчення тваринного світу парку.

4.2.         Соціально-економічна характеристика регіону

Вишгородський район

Площа району – 203,1 тис. га. водна поверхня району складає – 48,8 тис. га; 90,4 тис. га – ліси, переважно соснові з домішками ялини, дуба, берези, осики та вільхи. Площа сільськогосподарських угідь – 46 тис. га.

Район розташований у межах Поліської низовини на берегах Київського водосховища. Межує з Іванківським, Броварським, Бородянським, Києво-Святишинським районами, Чернігівською областю, м. Київ. У районі протікають річки басейну Дніпра: Ірпінь, Здвиж, Десна. Корисні копалини – глей, пісок, торф.

Чисельність населення 72 679 осіб, у т.ч. 54,3% жінок.

Не репродуктивний вік (0-14 років) 13,7%.

Репродуктивний вік (15-59 років) 66,3%.

Після продуктивний вік 20%

Рівень безробіття 0,5%.

Освітня система району включає в себе 30 загальноосвітніх, 13 дошкільних, 3 позашкільних навчальних заклади, міжшкільний навчально-виробничий комбінат та дитячий будинок змішаного типу “Любисток”. На території району функціонує також Катюжанське вище професійно-технічне училище.

Навчальні заклади району

№ п/п	Назва навчального закладу	Проектна потужність, учнівських місць	2012-2013 н.р., кількість учнів	Наповнюваність закладу у % від проектної потужності
1.	Вишгородська районна гімназія “Інтелект”	1176	965	82
2.	Вишгородська спеціалізована школа “Сузір’я”	980	730	74
3.	Димерська гімназія	311	328	105
4.	Демидівська спеціалізована школа	640	371	58
5.	Катюжанська спеціалізована школа	1176	386	33
6.	Технічний ліцей НТУУ “КПІ”	орендоване приміщення площею 1078м2	49
7.	Вишгородська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1	960	579	60
8.	Димерська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1	560	370	66
9.	Жукинська ЗОШ І-ІІІ ступенів	480	111	23
10.	Литвинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	260	173	67
11.	Лютізька ЗОШ І-ІІІ ступенів	560	271	48
12.	Новопетрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1	560	244	44
13.	Вищедубечанська ЗОШ І-ІІІ ступенів	163	116	73
14.	Старопетрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	624	391	63
15.	Гаврилівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	784	275	35
16.	Лебедівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	320	103	32
17.	Любимівська ЗОШ І-ІІІ ступенів	180	69	38
18.	Нижчедубечанська ЗОШ І-ІІІ ступенів	195	128	65
19.	Ясногородська ЗОШ І-ІІІ ступенів	280	62	22
20.	Козаровицька ЗОШ І-ІІІ ступенів	320	129	40
21.	Воропаївська ЗОШ І-ІІ ступенів	160	53	33
22.	Глібівська ЗОШ І-ІІ ступенів	130	46	35
23.	Новопетрівська ЗОШ І-ІІ ступенів №2	240	162	68
24.	Новопетрівська ЗОШ І-ІІ ступенів №3	240	155	48
25.	Ровівська ЗОШ І-ІІ ступенів	192	40	21
26.	Синяківська ЗОШ І-ІІ ступенів	320	148	46
27.	Хотянівська ЗОШ І-ІІ ступенів	130	46	46
28.	Новосілківська ЗОШ І-ІІ ступенів	100	36	36
29.	Руднє-Димерська ЗОШ І-ІІ ступенів	240	34	14
30.	Вишгородська спеціальна ЗОШ “Надія”	орендоване приміщення площею 250 м2	28
Всього:		12281	6598	54

 

Дошкільні навчальні заклади

№ п/п	Назва дошкільного навчального закладу	2012-2013 рік
		Груп	Дітей
1.	Вишгородський ДНЗ “Чебурашка”	12	362
2.	Вишгородський ДНЗ “Ластівка”	8	236
3.	Демидівський ДНЗ “Орлятко”	6	190
4.	Пірнівський ДНЗ “Берізка”	2	43
5.	Лютізький ДНЗ “Барвінок”	3	92
6.	Димерський ДНЗ “Зернятко”	8	216
7.	Катюжанський ДНЗ “Лелеченя”	6	141
8.	Гаврилівський ДНЗ “Веселка”	8	212
9.	Старопетрівський ДНЗ “Пролісок”	4	160
10.	Вишгородський ДНЗ “Сонечко”	7	247
11.	Вишгородський ДНЗ “Золотий ключик”	9	240
12.	Литвинівський ДНЗ “Малятко”	3	46
13.	Жукинський ДНЗ “Сонечко”	1	18
	Всього:	77	2203

 

Місцеві органи влади

Загальна інформація:

Вишгородська районна державна адміністрація

Поштові реквізити: 07300, м. Вишгород. пл. Шевченка, 1

Телефони: (04596)22-022, (044) 430-34-45

Факс: (04596)22-031

Вишгородська районна рада

Поштові реквізити: 07300, м. Вишгород. пл. Шевченка, 1

Телефони: (04596) 22-122

Факс: (04596) 22-123

Транспортна інфраструктура

Перевезення пасажирів в районі здійснюється на 46 маршрутах загальна довжина яких становить 1510 кілометрів. Щоденно здійснюється понад 500 рейсів. Всі населені пункти району охоплені постійним автобусним сполученням з м. Києвом та майже всі з районним центром – м. Вишгород. Не мають прямого автобусного сполучення з районним центром населені пункти Абрамівської, Богданівської, Вахівської, Катюжанської, Любимівської, Ровівської, Руднє-Димерської, Сухолуцької, Толокуньської та Ясногородської сільських рад.

Перевезення населення забезпечують: ПАТ “Димерське АТП”, ТОВ “Авто-Лайн”, ТОВ “Глобус-Авто”, ПП Джунківський Ю.О., ПП Грицаєнко Р.І., ССЖКП “Нептун”, АП№8 КП “Київпастранс”.

Особливості району

Вишгородщина – потужний регіон столичної області, що має вигідне економіко-географічне положення та великі резерви для розвитку.

Сильними сторонами району, що визначають його привабливість для розвитку, як виробничої, так і невиробничої сфери є наступні фактори:

– наявність потужного рекреаційного потенціалу;

– вигідне розташування щодо перетину міжнародних транспортних коридорів та міжнародного аеропорту Бориспіль;

– перспективи будівництва великої кільцевої дороги навколо м. Києва та річкового порту у м. Вишгороді;

– наявність висококваліфікованої робочої сили;

– формування вторинного ринку землі, у тому числі промислового та рекреаційного призначення.

На території району розташована гідроелектростанція Каскад Київських ГЕС і ГАЕС, яка є філією Національної акціонерної компанії “Енергетична компанія України” ПАТ “УкрГідроЕнерго”.

Район має всі можливості для взаємовигідного і плідного міжнародного співробітництва. Підтвердженням цьому є успішна робота на території Вишгородщини понад 50 спільних підприємств.

Рішенням Вишгородської районної ради від 24.09.2009 №357-26-V затверджено Стратегію розвитку Вишгородського району на період до 2015 року. Серед ключових завдань стратегії є використання рекреаційного потенціалу району для розвитку туристичного, оздоровчого та спортивного відпочинку.

Іванківський район

Іванківський район Київської області створений у 1923 році. У районі діють 1 селищна та 26 сільських рад, яким підпорядковані 81 населений пункт.

Район межує із Житомирською та Чернігівською областями, Бородянським, Поліським, Вишгородським районами Київської області, а також Республікою Білорусь. Центр району – смт. Іванків розташований на лівому березі річки Тетерів.

Район розташований у зоні Київського Полісся: заліснено 44,8 % території. Рельєф – переважно рівнина. Ґрунти здебільшого пісчані – 50%, субпісчані – 20%, глеюваті пісчані – 12%, дерново-підзолисті – 5%, мулувато- болотні – 5%, глинисті – 5%, торфово-болотні – 3%.

Природний потенціал: торф, глина, будівельні піски.

Відстань до найближчої залізниці, станції Тетерів, – 40 км, до м. Києва – 80 км, до м.Чорнобиль – 50 км, до кордону з 30 – ти км зоною відчуження – 25 км.

Довжина автомобільних доріг 533,5 км, в тому числі протяжність автомобільних доріг загальнодержавного значення – 78 км.

Територія району 361,6 тис.га , в тому числі зона відчуження ЧАЄС – 181,8 тис.га.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 22 населених пунктів віднесено до 3 зони (гарантованого добровільного відселення), 59 населених пунктів – до 4 зони (посиленого радіоекологічного контролю).

Земельний фонд району на 01.01.2012 року (тис. гектарів):

Загальна площа: 361,6 у тому числі:

1.Площа зони відчуження 181,8

2.Відкриті заболочені землі 8,4

3.Лісовий фонд 161,9

4. Сільськогосподарські угіддя 81,2
5. Відкриті землі без рослинного покриву 3,7
6. Площі населених пунктів 14,2
7. Водний фонд 42,8
8. Інші землі 49,4

Клімат: вітри переважно північно-західні. Клімат – помірно континентальний. Середня температура січня – 15оС, липня +19оС. Середня річна вологість повітря становить 80%. Річна кількість опадів становить 570 – 610 мм.

Населення: на території району на 1 січня 2012 року чисельність наявного населення становить 30971 осіб (в селищі – 10678 особи), що складає 1,8 % до наявного населення області.

Освітній рівень населення

Освіта	Разом	В т.ч. чоловіки	В т.ч. жінки
Вища	6520	2509	4011
Незакінчена вища	73	40	33
Середня	9634	5494	4140
Неповна середня	6621	3148	3473
Початкова	6837	2559	4278
Без освіти	3357	1180	2177
Інша освіта	631	70	561
Всього:	33603	14961	18642

 

Загальноосвітні школи (усього учнів: 2908)

№ з/п	Назва	Адреса	Кількість учнів		Кіл-ть викладачів	Кіл-ть технічного персоналу
			факт	розрах.
1	Іванківський районний ліцей	смт Іванків, вул. Орєхово-Зуєвська, 6	92	240	11	7
2	Іванківська ЗОШ І-ІІІ ст. №1	смт Іванків, вул. Орєхово-Зуєвська, 6	609	760	58	20
3	Іванківська ЗОШ І-ІІІ ст.№2	смт Іванків, вул. Проскури, 49	571	600	50	16
4	Горностайпільське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок»	с.Горностайпіль, вул. Леніна, 9	166	306	20	15
5	Кухарівська ЗОШ І-ІІІ ст.	с. Кухарі, вул. Л.Українки, 1	73	378	19	11
6	Мусійківська ЗОШ І-ІІІ ст.	с. Мусійки, вул.Шкільна, 10	94	165	18	9
7	Обуховицьке НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок»	с. Обуховичі, вул. Шляхова, 1	146	350	21	13
8	Олізарівська ЗОШ І-ІІІ ст.	с. Олізарівка, вул. Леніна, 12	80	192	11	5
9	Прибірське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок»	с. Прибірськ, вул. Жовтнева, 1	101	392	24	6
10	Розважівська ЗОШ І-ІІІ ст.	с. Розважів, вул. Шкільна, 15	103	560	18	10
11	Сукачівське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок»	с. Сукачі, вул. Леніна, 69	177	360	21	9
12	Феневицьке НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок»	с. Феневичі, вул. Петровського, 11	150	306	23	11
13	Шпилівська ЗОШ І-ІІІ ст.	с. Шпилі, вул. Шкільна, 27	80	250	17	9
14	Блідчанське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок»	с. Блідча, вул. Шкільна, 3	41	320	11	7
15	Варівська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Варівськ, Шкільна, 1	36	90	10	6
16	Жміївська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Жміївка, вул. Дзержинського, 10	47	106	8	5
17	Запрудське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок»	с. Запрудка, вул. Шевченка, 79	80	400	13	8
18	Кропивнянська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Кропивня, вул. Леніна, 58	25	108	8	7
19	Макарівська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Макарівка, вул. Леніна, 20-А	27	220	9	6
20	Оливське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок»	с. Олива, вул. Дружби, 1	27	112	6	7
21	Оранська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Оране, вул. Червоний шлях,146-148	47	70	10	6
22	Русаківське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок»	с. Русаки, вул. Леніна, 9	35	100	10	5
23	Руднє-Тальська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Рудня Тальська, вул. Радянська, 4	16	160	6	6
24	Страхоліська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Страхолісся, вул. Бикова, 43	21	100	9	5
25	Термахівська ЗОШ І-ІІ ст.	с. Термахівка, вул. Поліська, 15	36	280	7	7
	Усього:		2908	6925	408	220

 

 

 

Інтернати/дитячі будинки

№ з/п	Назва	Адреса	Кількість учнів, дітей	Кіл-ть викладачів, вихователів	Кіл-ть технічного персоналу	Джерела фінансування (тис. грн.)
1.	Дитячий будинок сімейного типу	с. Жерева, вул. Жеревська, 57	9 Власних -1 Вихованців -5 Під опікою – 3	2	0	Управління праці і соціального захисту населення
2	Дитячий будинок сімейного типу	смт. Іванків, вул. Молодіжна, 10-б	12 Власних -5 Вихованців -5 Під опікою – 2	2	0	Управління праці і соціального захисту населення
	Усього:2	–	21	4	0	–

 

Дошкільні навчальні заклади

№ п/п	Назва	Адреса	Кіл-ть учнів, дітей	Кіл-ть викладачів, вихователів	Кіл-ть технічного персоналу	Джерела фінансування (тис. грн.)
1	Іванківський ДНЗ (ясла-сад) №1 «Сонечко» комбінованого типу	вул. Київська, 16, смт Іванків	186	22	20	1811,0 тис. грн.
2	Іванківський ДНЗ (ясла-садок) №5 «Іванко» комбінованого типу	вул. Івана Проскури, 50 смт Іванків	144	16	15	1530,0 тис. грн.
3	Іванківський ЦРД «Веселка»	вул. Поліська, 10, смт Іванків	125	19	23	1890,0 тис.грн.
	Усього:		455	57	58	5231,0 тис. грн.

 

Будинки культури

№ п/п	Назва	Адреса	Кіл-ть місць	Кіл-ть персоналу
1.	Районний Будинок культури	смт Іванків вул. І.Проскури, 2	600	45
2.	Сільський Будинок культури	с. Шпилі	250	2
3.	Сільський Будинок культури	с. Обуховичі	340	2
4.	Сільський Будинок культури	с. Горностайпіль	200	2
5.	Сільський Будинок культури	с. Феневичі	200	3
6.	Сільський Будинок культури	с. Макарівка	350	2
7.	Сільський Будинок культури	с. Термахівка	355	2
8.	Сільський Будинок культури	с. Страхолісся	250	1
9.	Сільський Будинок культури	с. Дитятки	350	2
10.	Сільський Будинок культури	с. Оране	50	1
11.	Сільський Будинок культури	с. Прибірськ	364	1
12.	Сільський Будинок культури	с. Кухарі	300	1
13.	Сільський Будинок культури	с. Сидоровичі	320	1
14.	Сільський Будинок культури	с. Олізарівка	300	1
15.	Сільський Будинок культури	с. Димарка	200	1
16.	Сільський Будинок культури	с. Піски	290	1
			1699	68

 

Сільські клуби

№ п/п	Назва	Адреса	Кіл-ть місць	Кіл-ть персоналу
1.	Сільській клуб	с. Болотня	100	1
2.	Сільський клуб	с. Варівськ	80	1
4.	Сільський клуб	с. Воропаївка	100	1
5.	Сільський клуб	с. Доманівка	138	1
6.	Сільський улуб	с. Жмиївка	100	1
7	Сільський клуб	с. Зорин	100	1
8	Сільський клуб	с. Запрудка	224	2
9	Сільський клуб	с. Заруддя	100	1
10	Сільський клуб	с. Кропивня	200	1
12	Сільський клуб	с. Коленці	100	1
13	Сільський клуб	с. Леонівка	138	1
14	Сільський клуб	с. Ладижичі	150	1
15	Сільський клуб	с. Мала Макарівка	90	1
16	Сільський клуб	с. Мусійки	100	1
17	Сільський клуб	с. Нові Макалевичі	100	1
18	Сільський клуб	с. Олива	150	1
19	Сільський клуб	с. Пироговичі	177	1
20	Сільський клуб	с. Петрівське	74	1
21	Сільський клуб	с. Поталіївка	80	1
23	Сільський клуб	с. Підгайне	110	1
24	Сільський клуб	с. С.Русаки	130	1
25	Сільський клуб	с. Рудня Тальська	170	1
26	Сільський клуб	с. Розважів	150	3
27	Сільський клуб	с. Старі Соколи	100	1
28	Сільський клуб	с. Соснівка	115	1
29	Сільський клуб	с. Ставрівка	100	1
30	Сільський клуб	с. Станішівка	90	1
31	Сільський клуб	с. Слобода Кухарська	100	1
32	Сільський клуб	с. Старовичі	80	1
33	Сільський клуб	с. Тетерівське	100	1
34	Сільський клуб	с. Фрузинівка	100	1
36	Сільський клуб	с. Хочева	40	1
	Усього:		8489	37

 

Бібліотеки, музеї (книжковий/музейний фонд: 287495, всього читачів: 12102)

№ п/п	Назва	Адреса	Книжковий, музейний фонд	Кіл-ть місць читал. залу	Кіл-ть персоналу	Кількість читачів (осіб)
1	Обуховицька бібліотека – філія №1	с. Обуховичі пров. Радянський, 4	10630	20	2	610
2	Розважівська Бібліотека-філія №2	с.Розважів вул. Іванківська, 9	9830	15	2	710
3	Феневицька Бібліотека-філія №3	с. Феневичі вул. Петровського, 9	8689	5	1	476
4	Кухарівська Бібліотека-філія №4	с. Кухарі вул. Лесі Українки, 24	7793	2	1	344
5	Блідчанська Бібліотека-філія №5	с. Блідча	10634	6	1	344
6	Прибірська Бібліотека-філія №6	с. Прибірськ вул. Петровського, 3	9431	10	1	468
7	Оранська Бібліотека-філія №7	с. Оране вул. Червоний шлях, 114	4522	13	1	319
8	Шпилівська Бібліотека-філія №8	с. Шпилі вул. Леніна, 49	11847	20	1	479
9	Тетерівська Бібліотека-філія №9	с. Тетерівське вул. Жовтнева, 3	3579	5	1	150
10	Термахівська Бібліотека-філія №10	с. Термахівка вул.Леніна, 11	10587	15	1	317
11	Запрудська Бібліотека-філія №11	с. Запрудка вул. Шевченка,18	4257	14	1	504
12	Сукачівська Бібліотека-філія №12	с. Сукачі вул. Дружби, 6	6592	8	2	698
13	Мусійківська Бібліотека-філія №\13	с. Мусійки вул. Леніна	5043	10	1	360
14	Макарівська Бібліотека-філія №14	с. Макарівка вул. Пушкіна	5997	12	1	272
15	Доманівська Бібліотека-філія №15	с. Доманівка вул. Пролетарська	78500	20	1	160
16	Коленцівська Бібліотека-філія №16	с. Коленці вул. Миру, 86	7556	10	1	207
17	Сидоровицька Бібліотека-філія №17	с. Сидоровичі вул.Франка, 57	4794	10	1	118
18	Соснівська Бібліотека-філія №18	с. Соснівка	3978	5	1	125
19	Кропивнянська Бібліотека-філія №19	с. Кропивня вул. Леніна, 12	6188	10	1	268
20	Ст.Соколівська Бібліотека-філія №20	с. Ст. Соколи вул. Ворошилова, 91	3898	15	1	157
21	Заруддянська Бібліотека-філія №21	с. Заруддя вул. Шкільна, 1	4870	10	1	145
22	Жміївська Бібліотека-філія №22	с. Жміївка вул. Будьоного, 8	8233	21	1	350
23	Димарська Бібліотека-філія №23	с. Димарка вул. Кірова, 46	3816	5	1	106
24	Станішівська Бібліотека-філія №24	с. Станішівка вул. Леніна, 68	4495	12	1	221
25	Пісківська Бібліотека-філія №26	с. Піски	5454	10	1	120
26	Підгайненська Бібліотека-філія №27	с. Підгайне вул. Сергієнка, 88	3941	5	1	159
27	Варівська Бібліотека-філія №28	с. Варівськ вул. Центральна	4917	6	1	294
28	Пироговицька Бібліотека-філія №30	с. Пироговичі вул. Пролетарська	4718	7	1	116
29	Р. Тальська Бібліотека-філія №31	с. Рудня Тальська вул. Жовтнева, 44	3749	5	1	108
30	Оливська Бібліотека-філія №32	с. Олива вул. Жовтнева, 6	4646	8	1	280
31	Воропаївська Бібліотека-філія №33	с. Воропаївка вул. Рокитна, 4	4852	2	1	125
32	Поталіївська Бібліотека-філія №35	с. оталіївка вул. Жовтнева , 6	4269	10	1	121
33	Леонівська Бібліотека-філія №36	с. Леонівка вул. Кибенка, 6	3911	20	1	120
34	Мало-Макарівська Бібліотека-філія №38	с. М.Макарівка	3734	10	1	159
35	Русаківська Бібліотека-філія №39	с.Русаки вул. Черненка, 42	4538	2	1	200
36	Олізарівська Бібліотека-філія №41	с. Олізарівка пр. Леніна, 12	5642	15	1	300
37	Ново-Макалевицька Бібліотека-філія №44	с. Н.Макалевичі вул.Миру	3549	2	1	83
38	Горностайпільська Бібліотека-філія №46	с. Горностайпіль вул. Інтернаціональна	10608	10	1	443
39	Дитятківська Бібліотека-філія №47	с. Дитятки вул. Мічуріна	3574	10	1	275
40	Страхоліська Бібліотека-філія №48	с. Страхолісся вул. Бихова 18 а	4862	20	1	302
41	Зоринська Бібліотека-філія №49	с.Зорин вул. Шляхова 17	4320	4	1	241
42	Центральна районна бібліотека	смт Іванків вул. І.Проскури, 2	23831	34	11	2317
43	Районна бібліотека для дітей	смт Іванків вул.Толочина, 33	20465	44	4	1946
	Усього:		286866	486	59	15658
	Іванківський історико-краєзнавчий музей	смт Іванків вул. Шевченка, 4	63 365	–	5	–

 

Іванківський район Київської області є одним з найбільш потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС. На 01.01.2012 року 27486 громадян мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них діти – 6076. Загальна кількість пенсіонерів у Іванківському районі складає 12134 особи.

 Нерухомість та житло: на утриманні Іванківського виробничиго управління житлово-комунального господарства знаходиться 55 багатоповерхових житлових будинків, загальною площею 92474,1 кв.м., серед них 2 дев’ятиповерхові з ліфтами. У районі переважну більшість житлового фонду становлять індивідуальні господарства.

Сільське господарство: виробництвом сільськогосподарської продукції в районі займаються 16 діючих сільськогосподарських підприємств з них: СГВК – 8, СТОВ – 5, ПАТ -1 та 2 фермерських господарства. Цими підприємствами заключено 1559 договорів оренди земельних паїв. Розмір орендної плати становить 3%. Під урожай 2012 року сільгосппідприємства посіяли 3134 га озимих культур (2301 га – озимого жита, 833 га – озимої пшениці) та 639 га озимого ріпака.

Підприємницька діяльність: за даними Єдиного державного реєстру в Іванківському районі зареєстровано 1472 суб’єктів господарювання (1204 фізичних осіб-підприємців та 268 юридичних осіб). Загальна чисельність працівників, зайнятих у малому бізнесі, становить майже 3,3 тис.осіб. У районі, із розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, функціонують 86,4 малих підприємств. Від діяльності малого бізнесу, станом на 01.01.2012 надійшло 8459,8 тис.грн. (4993,7 тис.грн. – від юридичних осіб, 3466,1 тис.грн. – від фізичних осіб), що складає 11,7 % від загальної суми надходжень.

Транспортна мережа: довжина автомобільних доріг становить 533,5 км, із них довжина автомобільних доріг загальнодержавного значення -78 км, протяжність вулиць населених пунктів – 543,9 км, в т.ч. з твердим покриттям- 315,5 км. Загальна протяжність вулиць смт. Іванкова – 46 км. По території району проходить траса державного значення Київ-Іванків-Овруч. Для сполучення всіх населених пунктів району з м. Києвом та райцентром працюють 2 приватних підприємства «Іванків – Автолюкс», «Іванків – Автотранс» та приватні перевізники.

Технічна інфраструктура: з 81 населеного пункту 35 – потребують газифікації. Станом на 01.01.2012 року в Іванківському районі експлуатується Іванківською філією по експлуатації газового господарства 168,048 км підвідного та 357,457 км розподільчого газопроводу. Для повної газифікації району потрібно побудувати 58,3 км підвідного та 177,3 км розподільчого газопроводів. Центральним водопостачанням забезпечені смт. Іванків та 44 населені пункти, що становить 55,6 % від загальної кількості населених пунктів району. Обслуговуванням водопровідних мереж займаються комунальні підприємства, які засновані на спільній власності територіальних громад району. Обслуговування сільської водопровідної мережі здійснює комунальне управління водного господарства, загальна протяжність якої становить 475,2 км. Підприємством з 3730 власниками житлових будинків заключні договори на водопостачання. Крім населення району, послуги з водопостачання надаються закладам освіти, культури, охорони здоров’я та госпрозрахунковим організаціям. На балансі КУВГ знаходиться 122 артезіанських свердловин, 2 станції із знезалізнення води. Комунальне підприємство «Іванківводоканал» обслуговує 64 км водопровідних мереж селища, 10 км каналізаційних мереж та 18 артсвердловин.

Інвестиційна політика: у 2011 році у сільському господарстві розпочато впровадження інвестиційного проекту, розробленого групою приватних компаній та банком «Ренесанс Капітал». Проект включає обробіток 50 тис. га землі, вирощування та переробки зернових (пшениці, кукурудзи, ріпака, сої). Після багаторічної перерви у 2011 році відновив свою роботу Оранський крохмальний завод. Нові господарі інвестували в нього понад 8 мільйонів гривень, повністю замінивши застаріле обладнання на сучасне, менш енергоємне і продуктивніше. ТОВ «Вердані», що розташоване в с. Макарівка, закінчило реконструкцію нежитлової будівлі з розміщенням виробництва хімічно зшитого пінополіетилену. Закінчено реконструкцію виробничих приміщень ТОВ «Софтсвіт», біля с.Запрудка, основним видом діяльності якого буде виробництво будівельних матеріалів. На стадії переговорів знаходиться інвестиційний проект будівництва електростанції на сонячних батареях у Іванківському районі. Потужністю 10 МВт з подальшим розширенням до 100 МВт.

4.3.         Природоохоронна, наукова, рекреаційна, естетична та історико-культурна цінність

Територія проектованого НПП має важливе природоохоронне, наукове, рекреаційне та історико-культурне значення. Географічне розміщення цієї території на півночі Київського Полісся робить проектований НПП особливо цінним не тільки як природоохоронний об’єкт національного значення, а й як біосферноформуюче ядро в складі екологічної мережі Всеєвропейського рівня. Адже новостворений НПП складатиме єдине ціле з майбутнім Чорнобильським біосферним заповідником та Білоруським Поліським радіаційним заповідником.

Природоохоронне значення території НПП полягає у перспективах збереженні тут типового для Центрального Полісся біологічного різноманіття. На території функціонуючого тут мисливського господарства з обмеженим доступом добре збереглись унікальні екосистеми регіону: ліси, луки, водно-болотні угіддя. Наявність заболочених практично непрохідних ділянок сприяла збереженню в долині річки Тетерів та вздовж Дніпра рідкісних видів рослин і тварин, які мають можливість вільно пересуватися, розмножуватися, мігрувати. Природоохоронній меті сприяє і статус водоохоронної зони, який має відповідні нормативні обґрунтування для збереження на території заповідання не лише раритетних видів рослин, таких як надзвичайно цінна комахоїдна рослина – альдрованда (Aldrovanda vesiculosa) і тварин, таких як орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), та існування цілих формацій еталонного типу.

Є ще один важливий аспект, який необхідно враховувати при визначенні природоохоронної цінності території заповідання НПП «Дніпровсько-Тетерівський». Це її виділення із сфери господарської діяльності місцевого населення впродовж усього повоєнного періоду, тобто близько семидесяти останніх років. У свідомості місцевого населення вже склався необхідний стереотип поведінки, за якого обмеження природокористування не потребує додаткових організаційних заходів.

Наукова цінність території заповідання пов’язана з наявними тут добре збереженими екосистемами Центрального Полісся. В складі майже всіх типів тутешньої рослинності виявлено види рослин занесені до Червоної книги України. В цілому на території проектованого Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку зафіксовано 7 видів внесених до Червоної книги України (2009). Це водяний горіх плаваючий (Trapa natans),  коручка морозниковидна (Epipactis heleborine), плаун річний (Lycopodium annotinum), пухирник малий (Utricularia minor), пухирник середній (Utricularia intermedia) та сальвія плаваюча (Salvia natans). Таким чином, заповідання наявних ресурсів разом із наявною тут мережею об’єктів ПЗФ має надзвичайну наукову цінність. Вивчення об’єктів території заповідання дасть можливість науковцям розробити систему дійових заходів – програму реабілітації природних ресурсів Київського Полісся. Територія проектованого НПП може в перспективі стати важливим полем наукових досліджень учених України та Білорусі, в яких збереглися відповідні поліські ландшафти, що теж потребують реабілітаційних заходів. Таким чином, територія заповідання НПП «Дніпровсько-Тетерівський» в перспективі може стати об’єктом комплексної наукової програми досліджень міжнародного рівня.

Окремо необхідно відзначити деякі рекреаційні ресурси території НПП. Фрагмент узбережжя Київського водосховища з часів функціонування мисливського господарства використовується з метою рекреації. Ця місцевість відзначається мальовничими краєвидами. Звичайно, річковий туризм на теренах парку має бути чітко лімітований. Але за межами заповідної зони проектованого НПП «Дніпровсько-Тетерівський» туризм і рекреації – справа цілком перспективна. Крім того, туристичні маршрути можуть здійснюватись через інші фрагменти усіх зон парку окрім заповідної, де для цього є всі необхідні умови: розвинена мережа шляхів сполучення, наявність населених пунктів і належні умови рекреаційного та туристичного побуту (вода, продукти харчування, товари першої необхідності, медичне обслуговування, електрика тощо).

На території проектованого НПП наявний комплекс цінних етнокультурних ресурсів, які можуть бути використані при розвитку тут рекреаційно-туристичної діяльності. До складу таких ресурсів ми відносимо традиційні поліські хати і підсобні приміщення, колодязі, фольклор, традиції, одяг, специфіку місцевої кулінарії тощо. Все це збереглося у місцевих поліських селах не гірше, ніж природні екосистеми.

Естетична та історико-культурна цінність території заповідання відповідно велика. Вона становить особливу ресурсну перспективу для формування на місцевих теренах рекреаційної та туристичної мережі. Естетичний аспект таких ресурсів надзвичайно високий, але до сьогодні, на жаль, використаний недостатньо.

Тутешня місцевість належить до давніх історико-археологічних ареалів. Зокрема на території проектованого парку або поблизу, відомо три археологічні пам`ятки: поселення часів бронзи у с. Дудки та с. Ритні, а також курганна група у с. Завадівка. На кордоні території заповідника в с. Страхолісся на березі водосховища розташований меморіальний комплекс, присвячений працівникам водного господарства України, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказані об`єкти можуть бути використані для розбудови маршруту екскурсійного відвідування НПП. Слід відмітити й безпосередню близькість с. Нові Петрівці з комплексом музею визволення Києва в 1943 р.

Велику естетичну цінність становлять краєвиди узбережжя Київського водосховища, а також лісові масиви, прилеглі до заплави р. Тетерев, особливо в осінній час.

4.4.         Існуючі території та об’єкти природно-заповідного фонду в межах території, запропонованої для заповідання

Не дивлячись на велику природоохоронну цінність, на території проектованого НПП станом на 01.01.2015 не створено і не функціонують території чи об’єкти природно-заповідного фонду.

5.    Обґрунтування та схема попереднього функціонального зонування території, запропонованої для заповідання

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території національних природних парків встановлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням, яке передбачає наявність в їхній структурі:

– заповідної зони;

– зони регульованої рекреації;

– зони стаціонарної рекреації;

– господарської зони.

Заповідна зона – призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Зона регульованої рекреації – в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони.

Зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації.

Господарська зона – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків.

В національних природних парках України реалізовано різні підходи до виділення функціональних зон. В результаті площа заповідної зони коливається від 0,6 % в НПП “Подільські Товтри” до 74,4 % в НПП “Азово-Сиваський”. Зона регульованої рекреації займає від 1,2 % в НПП “Азово-Сиваський” до 79,3 % в НПП “Святі Гори”. Зона стаціонарної рекреації – від 0,04 % в НПП “Синевир” до 4,7 % в НПП “Святі Гори”. Господарська зона складає від 9,4 % в НПП “Святі Гори” до 94,4 % в НПП “Подільські Товтри”.

Заповідна зона

Найвищий рівень охорони природних комплексів властивий заповідній зоні, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. Тобто ця територія повністю виключається із господарського використання. Виділяючи заповідну зону на території проектованого НПП враховували наявність рідкісних видів рослин і тварин, середовищ їх існування, тип ландшафтів, існуюче зонування території, доступність території, рівень радіаційного забруднення.

Заповідна зона складається з 4 частин загальною площею близько 5461,0 гектари, що складає близько 18 % території парку.

Перша і найбільша ділянка заповідної зони простягається вздовж центрального болотного масиву та річки Жидок. Вона включатиме урочища Бердихіни та Котилево. Цей переважно болотяний масив має особливе природоохоронне та наукове значення, оскільки тут будуть охоронятися первісні автохтонні рослинні угруповання, занесені до Зеленої Книги України.

Друга ділянка заповідної зони представляє собою цінний масив лісу і чагарникових заростей на пагорбі борової тераси Дніпра так-званого острова Хільча. Периферія острова поросла прибережно-водною рослинністю за участі видів занесених до Червоної книги України – водяного горіха плаваючого та сальвінії.

Третя ділянка заповідної зони являє собою фрагмент заплави р. Тетерев (гирлова область) від с. Фрунзівка та с. Ратни та с. Богдани. Дана територія цінна з точки зору непорушеності заплави та наявності гніздових територій цінних видів водно-болотяних птахів (чорний (Chlidonias nigra) та білощокий крячок (Chlidonias hybrida)).

Четвертий фрагмент заповідної зони включає найбільш південно-західну частину лісового масиву. Дана територія забруднена радіонуклідами, що виключає господарювання на ній.

На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить цільовому її призначенню і порушує природний розвиток процесів та явищ, або створює загрозу для природних комплексів та об’єктів, які тут знаходяться. До складу таких шкідливих для заповідної зони й заборонених видів діяльності відносяться:

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту та зв’язку, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів;

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом;

мисливство, рибальство, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь;

збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт тут допускається:

– виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними природними комплексами;

– здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів внаслідок антропогенного впливу – збереження і відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають тощо;

– здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують режиму заповідної зони.

Таким чином, одне з основних завдань проектованого НПП, а саме збереження унікальних природних ландшафтів долин річок Дніпра та Тетерева, раритетних видів місцевої флори та фауни, здійснюватиметься саме в межах заповідної зони. Майже всі масиви заповідної зони мають природну ізоляцію внаслідок своєї практичної неприступності для відвідувачів.

Зона регульованої рекреації

Для виділення зони регульованої рекреації враховувався рекреаційний потенціал території, існуючу інфраструктуру та практику використання території, можливі загрози для рідкісних видів рослин і тварин, середовищ їх існування.

До складу цієї зони віднесено територію узбережжя Дніпра та його акваторії разом з гирлом р. Тетерева. Південною межею даної зони є бетонна дорога, яка сполучає с. Богдани та с. Сухолуччя. В зоні регульованої рекреації окремими невеликими анклавами знаходяться фрагменти зони стаціонарної рекреації, які будуть описані нижче.

В межах зони регульованої рекреації передбачається короткочасний відпочинок та оздоровлення людей, огляд особливо мальовничих місць під час екскурсій і туристичних походів. У цій зоні дозволяється влаштування туристичних маршрутів і екологічних стежок, відповідне обладнання території рекреаційними пунктами, рекламними щитами, тощо.

Зона регульованої рекреації проектованого НПП, за результатами аналізу рекреаційно-туристичного потенціалу регіону, становитиме близько 8997,0 га або 29,6 % площі НПП.

У зоні регульованої рекреації планується обладнати екологічні стежки та маршрути для туристів, які відвідуватимуть парк.

У межах зони регульованої рекреації передбачається:

збереження природної рослинності берегів Дніпра та гирла р. Тетерев;

збереження та поліпшення стану лісів і насаджень;

охорона заплав з чагарниками від незаконних порубів, пошкоджень і порушень гідрологічного режиму;

охорона заплав від пожеж і здійснення протипожежних заходів;

захист лісів від хвороб та шкідників, запровадження біологічних методів боротьби з ними;

відновлення і охорона тваринного і рослинного світу, існуючих природних популяцій;

здійснення господарських заходів для поліпшення санітарного стану території;

діяльність, пов’язана з наданням туристичних послуг, проведенням екскурсій і туристичних походів;

впорядкування, обладнання доріг і стежок.

Означені заходи сприятимуть активізації рекреаційної та туристичної діяльності на території НПП «Дніпровсько-Тетерівський».

Зона стаціонарної рекреації

Зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв та інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку. Площа цієї зони становить близько 30 га.

До складу зони стаціонарної рекреації пропонується віднести існуючі на території парку ділянки з інфраструктурою для рекреації, а саме пірс біля с. Богдани, урочища «Острів» та «Акація» біля с. Пилява та територію фазанарію напроти острова Хільча, невеличкі ділянки біля сіл Пилява, Богдани і Сухолуччя для можливості будівництва на цих ділянках стаціонарних об’єктів рекреаційної інфраструктури. Таке відведення даних об’єктів колишнього мисливського господарство є найбільш раціональним з точки зору перспектив існування даного парку.

Господарська зона НПП – це територія, в межах якої проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань.

На території господарської зони НПП забороняється будь-яка діяльність, яка призводить, або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження природоохоронної, наукової та рекреаційної цінності території парку.

Господарська зона виконує функції буферної захисної смуги навколо заповідної і рекреаційної зон, захищає їх від негативних техногенних впливів і зменшує ризики екологічних криз на цій території.

Площа господарської зони НПП становить близько 15913 га, що складає приблизно 52,4 % території парку. Територія цієї зони займає решту території проектованого НПП та являє собою переважно молоді саджені соснові ліси, в яких проводяться звичайні заходи ведення лісового господарства.

Запропонована схема функціонального зонування території НПП не є остаточною. Коригування конфігурації та площ функціональних зон та остаточне зонування НПП буде проведено у процесі узгодження матеріалів Проекту створення НПП із землекористувачами та на стадії розробки Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів.

 

Розподіл земель проектованого НПП за функціональними зонами і землекористувачами представлено

Землекористувач, земельні ділянки якого увійшли до території НПП	Загальна площа, га/%	у тому числі (га)
		землі, що надаються НПП у постійне користування	землі, що залишаються в користуванні інших користувачів
ДП „Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ”	30401,0/100	30401,0	0,0
у тому числі:
Заповідна зона	≈ 5461/18,0	≈ 5461/18,0	0,0
Зона регульованої рекреації	≈ 8997/29,6	≈ 8997/29,6	0,0
Зона стаціонарної рекреації	≈ 30,0/0,0	≈ 30,0/0,0	0,0
Господарська зона	≈ 15913/52,4	≈ 15913/52,4	0,0
Разом: га	30401,0/100	30401,0	0,0
%	100,0	100,0

 

6.    Соціально-економічні та екологічні наслідки створення національного природного парку

Створення національного природного парку, територія якого охопить цінні у природоохоронному, науковому та рекреаційному відношенні ділянки, дасть можливість планомірно розвивати чисельні напрями господарської діяльності у регіоні із залученням коштів Державного бюджету, Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, коштів міжнародних організацій, благодійних внесків тощо.

Спрямування коштів Державного бюджету в регіон

Національні природні парки фінансуються із Державного бюджету за окремими визначеними бюджетними програмами із обсягом, який залежить від площі установи, чисельності штатних працівників та особливостей регіону.

За попередніми розрахунками, при загальній площі парку 30,4 тис. га (в т.ч. площа земель, наданих у постійне користування – 30,4 га) чисельність штатних працівників новоствореної установи складатиме 130 чоловік.

Крім того, будуть залучатися працівники за трудовими угодами для здійснення природоохоронних заходів.

Видатки із Державного бюджету на утримання установи на рік становитимуть близько 6,6 млн. грн.

Спрямування коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в розвиток регіону

Щорічно із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища фінансуються окремі природоохоронні заходи, визначені керівництвом національних природних парків і спрямовані на розвиток природоохоронної, рекреаційної, еколого-освітньої діяльності в установі, створення інфраструктури парку.

Для здійснення природоохоронних заходів залучаються місцеві природоохоронні, освітньо-виховні, будівельні та інші організації, що сприяють розвитку регіону в цілому.

Залучення коштів міжнародних організацій, іноземних грантів на розвиток і збереження національного природного парку

Із створенням природоохоронної установи на державному рівні, підніметься престиж та інтерес до регіону в цілому.

Оскільки у світі природоохоронна діяльність вважається одним із головних пріоритетів розвитку більшості держав, а національні природні парки є об’єктами найвищого рівня заповідності, увага до національного природного парку буде приділятися як на державному рівні, так і з боку міжнародних організацій та фондів.

Залучення інвесторів для розвитку рекреації в регіоні

Рекреаційна діяльність на території парку є прямою інвестицією в економічний розвиток регіону. Вона здійснюється шляхом створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів на лоні природи і включає: облаштування екологічних та туристських маршрутів та зон відпочинку; організацію екологічних таборів для школярів та молоді; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності (надання платних послуг відвідувачам щодо розміщення, харчування та супроводу); надання інформаційних послуг через випуск друкованої, фото- та відеопродукції, виготовлення інформаційних стендів; залучення та співпраця з рекреаційними закладами регіону щодо відвідування території парку; забезпечення додержання вимог щодо відвідування території; попередження правопорушень та засмічення і захаращення території; реалізації заходів з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників та хвороб; запобігання виникненню пожеж та інших надзвичайних ситуацій тощо.

Створення парку дасть можливість і поштовх для розвитку малого туристичного та іншого бізнесу – стоянки, мотелі, заклади торгівлі та харчування, кінні маршрути, прокат човнів, тощо для обслуговування туристів в парку та поза межами установи.

Національний природний парк сприятиме розвитку у регіоні (навколишніх селах) зеленого (сільського) туризму, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня життя місцевого населення.

Розвиток туристичної інфраструктури буде сприяти створенню нових робочих місць, активізує роботу закладів торгівлі, культурно-побутового та транспортного обслуговування. До обслуговування туристів і постачання продуктів харчування будуть долучені місцеві жителі, які отримають від цієї діяльності додаткові прибутки.

Надходження власних коштів

Установи природно-заповідного фонду надають платні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.00 № 1913 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду” із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів від 02.06.03 № 827.

До платних послуг, які надаються установами ПЗФ відносяться:

1. Послуги, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду згідно з їх функціональними повноваженнями (послуги, пов’язані із забезпеченням провадження рекреаційної діяльності; організацією та проведенням екологічних освітньо-виховних і природоохоронних заходів; послуги, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю).
2. Послуги, які можуть надаватися бюджетними установами у сфері господарської діяльності. (послуги, пов’язані із створенням умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності; фотопослуги, послуги з проведення громадянами та організаціями відео-, кіно- та телевізійних зйомок; користування автостоянками, пристанями (причалами); рекламно-видавнича діяльність; ветеринарні профілактичні та лікувальні послуги; реалізація тварин та їх продукції, складових частин зоологічних колекцій; збирання та реалізація лікарських рослин, трав, ягід, грибів; вирощування та реалізація рослин, саджанців, сіянців, насіння; реалізація продукції підсобних господарств; реалізація деревини та виробів з неї (сувенірів, столярних виробів); виготовлення та реалізація предметів декоративно-прикладного мистецтва; послуги з надання у користування автомототранспортних засобів, обладнання, майна, інструментів, що належать установам природно-заповідного фонду).

Створення національного парку і його функціонування передбачає проведення регулярної науково-просвітницької та культурно-виховної роботи, а також науково-дослідної роботи. Для цього у структурі парку будуть створені спеціальні підрозділи (наукові відділи, відділ еколого-просвітницької роботи тощо), укомплектовані кваліфікованими фахівцями. Це сприятиме підвищенню загального рівня культури в регіоні.

Науковці різних спеціальностей будуть проводити екологічний моніторинг, слідкуватимуть за станом природних комплексів і популяціями рідкісних видів рослин і тварин, на підставі чого будуть розроблені спеціальні програми покращення екологічного стану території та прилеглих до парку ділянок.

Науковцями парку будуть досліджуватись можливості екологізації різних напрямів господарської діяльності, що здійснюються на його території (лісове, водне і мисливське господарство).

Крім наявності штатних наукових працівників, установи природно-заповідного фонду укладають угоди із іншими науковими організаціями різних рівнів з метою залучення кваліфікованих працівників та досвіду природоохоронної діяльності регіонів України та інших держав.

Велике значення буде мати налагодження на постійній основі екологічної освіти, спрямованої на місцевих жителів, відвідувачів парку і, що особливо важливо, школярів. Еколого-освітні підрозділи установ згідно з законодавством зобов’язуються вести активну еколого-освітню діяльність на безоплатній основі, насамперед, у школах усіх населених пунктів в районі місцезнаходження природно-заповідної установи. Це включає надання інформації про парк, облаштування інформаційних стендів, проведення уроків з охорони природи, проведення екскурсій екологічними стежками та туристичними маршрутами, організація за свої кошти екологічних таборів, вікторин, круглих столів тощо.

Національний природний парк стане осередком екоосвіти, просвіти і  інформування,  відіграватиме важливу роль у вихованні місцевої молоді та екологічному інформуванні населення.

Забезпечення режиму території національного природного парку, здійснення заходів по відтворенню/відновленню природних ресурсів дозволяє суттєво примножити багатство місцевої флори та фауни.

При створенні парку особливо враховуються інтереси місцевого населення, особливо щодо традиційного природокористування: сінокосіння, випас худоби, спортивне рибальство, бджільництво, збір грибів, ягід та лікарських рослин, вирішуються питання заготівлі дров тощо.

Без сумніву, саме тісна співпраця з місцевим населенням, поєднання завдань збереження природного і ландшафтного різноманіття території з її соціально-економічним розвитком є запорукою успішного, безконфліктного функціонування національного природного парку. І лише за таких умов національний природний парк відповідатиме своєму призначенню.

Створення НПП призведе до таких економічних та соціальних наслідків:

1) У промисловості: збереження існуючих виробництв, їх модернізація, створення за узгодженням з територіальними органами управління й дирекцією парку окремих нових підприємств агропромислового та соціального комплексів з високим рівнем технічної оснащеності, максимальною екологічністю функціонування.

У сільському господарстві: нарощування виробництва продукції і вдосконалення спеціалізації з врахуванням природно-кліматичної специфіки регіону на основі переходу до нових форм організації землекористування та сільськогосподарського виробництва, відмова від хімічних засобів захисту рослин і підвищення родючості ґрунтів.

У лісовому господарстві: перехід від лісосировинної спеціалізації до розширення відтворення екологічних функцій лісових екосистем, рекреаційної підготовки та утримання території.

У будівництві: збільшення потужностей будівельних організацій, які обслуговують потреби регіону, на будівництво та спорудження рекреаційних об’єктів і пов’язаної з ними інфраструктури. Згідно з досвідом міжнародного туристичного бізнесу, будівництво таких об’єктів рекреаційної індустрії як готелі, мотелі, кемпінги, кафе, ресторани, їдальні та ін. окупаються вже на 2-6 році введення їх в експлуатацію при сталому і насиченому потоці рекреантів.

У рекреаційному господарстві: створення відповідно до можливостей регіону матеріально-технічної бази індустрії відпочинку та оздоровлення. Перехід на нові економічні умови функціонування рекреаційної сфери й підвищення її віддачі у відповідності до суспільної споживчої вартості рекреаційних ресурсів.

В інших галузях невиробничої сфери: зростання рівня розвитку житлово-комунального господарства, благоустрою території, будівництва доріг з твердим покриттям, побутового обслуговування за рахунок збільшення видатків на соціальний розвиток.

У зайнятості населення: переорієнтація на рекреаційне обслуговування. Розвиток інфраструктури рекреаційної галузі спричинить створення додаткових робочих місць.

В охороні навколишнього середовища: «екологізація» виробництва та житлово-комунального господарства, створення системи оперативного контролю за станом навколишнього середовища, запровад­ження жорстких нормативно-правових та економічних санкцій за порушення природоохоронних вимог, що передбачені статусом НПП.

Очікується, що особливо позитивно вплине НПП на залучення до природоохоронної діяльності шкільної молоді прилеглих сіл та міст. Це дозволить реалізувати їх інтереси, отримати додаткові знання та навики у сферах екології, біології, географії, краєзнавства та інш.

У сучасних умовах все це має працювати на сталий розвиток регіону, підвищення життєвого рівня місцевого населення та покращання екологічної ситуації.

7.    Розроблення економічних показників розвитку національного природного парку

Розрахунок економічних показників проектованого НПП здійснювався на підставі Нормативів чисельності і примірних штатів працівників установ природно-заповідного фонду Мінприроди України, затверджених наказом Мінприроди від 08.05.2014 № 145 та на основі існуючої практики управління національними природними парками в державі.

Зведений розрахунок видатків на утримання території національного природного парку “Дніпровсько-Тетерівський”, що пропонується для створення  за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету у 2016 році
Загальна площа парку – 30,4 тис.га                                                                                                                                                                                      Площа, надана в постійне користування- 30,4 тис.га                                                                                                                                                      планована чисельність –  130 штатних одиниць
Період, на який розраховуються видатки – 1 рік
	Найменування видатків	Сума, тис.грн.
2110	Оплата праці	3524,7
2120	Нарахування на оплату праці	1279,5
2210	Предмети, матеріали, обладнання та інвентар	568,0
2240	Оплата послуг (крім комунальних)	30,3
2250	Видатки на відрядження	14,6
2270	Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	88,5
2281	Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм	0,0
2800	Інші поточні видатки	0,5
3000	Капітальні видатки	1085,0
3110	Придбання обладнання і предметів довгострокового користування	1085,0
	Разом	6591,1

 

Детальний розрахунок видатків на утримання території національного природного парку “Дніпровсько-Тетерівський” за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету у 2016 році
Розрахунок видатків на оплату праці та нарахувань на неї (код 2110, 2120)
КЕКВ	Найменування видатків	Одиниця виміру		Кількість		Середньомісячні витрати на 1 штатного працівника (грн.)		Витрати на місяць всього, (тис.грн.)			На рік (тис.грн.)
2110	Оплата праці	чол.		130		2250,78		293,73			3524,72
2120	Нарахування на заробітну плату										1279,47
	Разом										4804,20
Розрахунок видатків на придбання товарів і послуг (код 2200)
КЕКВ	Найменування видатків		Одиниця виміру	Кількість	Ціна за одиницю (грн.)		Сума (грн.)		Витрати на місяць, тис.грн.			На рік (тис.грн.)
2210	Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування						567958,5		94660			567,96
	– канцелярське, письмове приладдя, придбання виготовлення бухгалтерських, статистичних бланків тощо						6522,5		1,087			6,523
	Папір в пачках		шт.	70	50		3500,0		0,583			3,50
	Факс-папір		рул	16	15		240,0		0,040			0,24
	Письмове приладдя		шт.	130	4		520,0		0,087			0,52
	Швидкозшивач		шт.	70	2		140,0		0,023			0,14
	папір МС А4 (кольоровий)		пачки	2	120,0		240,0		0,040			0,24
	зошит		шт.	40	25,0		1000,0		0,167			1,00
	марки, конверти		шт.	100	3,5		350,0		0,058			0,35
	папки пластикові		шт.	40	3,0		120,0		0,020			0,12
	папки паперові		шт.	70	1,25		87,5		0,015			0,09
	файли		пач.	7	25		175,0		0,029			0,18
	календар перекидний		шт.	10	15		150,0		0,025			0,15
	– передплата періодичних, довідкових інформаційних видань						3177		0,530			3,18
	Урядовий кур’єр		компл.	1	783		783		0,131			0,783
	Бюджетна бухгалтерія		компл.	1	1922,4		1922		0,320			1,922
	Праця і зарплата		компл.	1	471,6		472		0,079			0,472
	Інше								0,000
	– придбання  матеріалів та інвентарю для господарських цілей						2114,0		0,352			2,11
	Миючі засоби		шт.	20	70		1400		0,233			1,400
	цвяхи		кг	0	17,5		0		0,000			0,000
	скоби		пач	0	12,5		0		0,000			0,000
	мішки для сміття		шт.	400	0,36		144		0,024			0,144
	шпатлівка		шт.	0	70,0		0		0,000			0,000
	електролобзик		шт.	0	500,0		0		0,000			0,000
	перчатки		шт.	20	3,5		70		0,012			0,070
	набір інструментів		шт.	2	200,0		400		0,067			0,400
	ножниці садові		шт.	2	50,0		100		0,017			0,100
	дискові пили		шт.	0	400,0		0		0,000			0,000
	– придбання матеріалів, комплектуючих для ремонту виробничого і невиробничого обладнання та для проведення господарських робіт власними силами						1550,0		0,258			1,55
	Замки (навесні, накладні)		шт.	10	110		1100		0,183			1,100
	Фарба		бан.	10	45		450		0,075			0,450
	– придбання малоцінних предметів						53420,0		8,903			53,42
	телефонні апарати		шт.	20	150		3000		0,500			3,000
	Калькулятор		шт.	18	90		1620		0,270			1,620
	Принтери		шт.	37	1100		40700		6,783			40,700
	Факс		шт.	4	900		3600		0,600			3,600
	велосипед		шт.	5	900		4500		0,750			4,500
	– придбання розрізнених меблів						58300,0		9,717			58,30
	Шафа дляґ одягу		шт.	15	600		9000		1,500			9,000
	Стіл		шт.	50	500		25000		4,167			25,000
	шафа для паперів		шт.	30	600		18000		3,000			18,000
	Стільці		шт.	70	90		6300		1,050			6,300
	– придбання витратних матеріалів до комп’ютерної техніки та оргтехніки, швидкозношувальних предметів						16875,0		2,813			16,88
	Картридж		шт.	37	450		16650		2,775			16,650
	Дискети, СД, флеш-пам’ять		шт.	15	15		225		0,038			0,225
	вал для картриджа		шт.	0	100		0		0,000			0,000
	– придбання предметів і матеріалів для науко-дослідних робіт (реактивів, хімікатів, спецпосуду, насіння тощо)						0		0,000			0,00
	– придбання хімікатів та біопрепаратів для оброблення лісових насаджень та рибопосадкового матеріалу, придбання добрив		л	0	30		0		0,000			0,000
	– придбання квіткової продукції, сувенірів, новорічних дитячих подарунків								0,000
	– придбання грунту для клумб, однолітніх озеленювальних насаджень, рослин, квітів для оформлення клумб, багаторічних насаджень віком до 1 року		пач	0	5		0		0,000			0,000
	– придбання тварин для вирощування та відгодівлі								0,000
	– придбання аптечки і їх поповнення, якщо установа не має медкабінету чи пункту		шт.	6	150		900		0,150			0,90
	М’який інвентар та обмундирування						300000,0		50,000			300,00
	– постільна білизна та білизна, спецодяг, всі види обмундирування, штори, килими, матраци						300000		50,000			300,00
	Формений одяг для працівників служби державної охорони		компл.	75	4000		300000		50,000			300,00
	– утримання транспорту, придбання паливно-мастильних матеріалів						125100		20,850			125,10
	Бензин		л	7560	16,5		124740		20,790			124,74
	ДП		л	0	9,5		0		0,000			0,00
	Масло		л	6	60		360		0,060			0,36
2240	Оплата послуг (крім комунальних)						30300,0		5,050			30,30
	– поточний ремонт автомобілів та транспортних засобів		шт.авт.	0	0,00		0		0,000			0,00
	-страхування автомобіля, дорожній збір, оформлення прав водія, технічний огляд транспортного засобу, податок з власників транспортних засобів, плата за стоянки інші збори						2100		0,350			2,10
	Страхування		шт.авт.	6	350		2100		0,350			2,10
	Технічний огляд		шт.авт.	1	0		0		0,000			0,00
	Податок з власників транспортних засобів		шт.авт.	1	0		0		0,000			0,00
	– оренда траспортних засобів всіх видів		шт.авт.	1	0		0,00		0,000			0,00
	Оренда у т.ч.						200,0		0,033			0,20
	– плата за використання приміщень (гаражів, складів тощо)		кв.м	200	1		200		0,033			0,200
	– оренда обладнання								0,000
	Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання у т.ч.						1000,0		0,167			1,00
	– поточний ремонт обладнання, інвентарю, будівель, доріг						0		0,000			0,00
	поточний ремонт оргтехніки (комп’ютер, сканер, лазерний принтер)		шт.	0	200		0		0,000			0,000
	поточний ремонт засобів радіозв’язку		шт.	0			0		0,000			0,000
	– технічне обслуговування комп”ютерної, розмножувальної та іншої техніки		шт.	5	200		1000		0,167			1,00
	поточний ремонт орендованого приміщення		кв.м	0	0		0		0,000			0,00
	Послуги зв’язку-всього						15000,0		2,500			15,00
	– оплата послуг фіксованого телефонного зв’язку (абонплата, місцевий, міжміський зв’язок)						13200		2,200			13,20
	абонплата		тел.	20	30		7200		1,200			7,200
	міжміські переговори		міс.	5	100		6000		1,000			6,000
	– факсимільний зв”язок, електронна пошта		міс.	0	0		1800,0		0,300			1,80
	– оплата поштових відправлень (послуги експрес-пошти)		лист	120	15		1800		0,300			1,800
	інше								0,000
	Оплата інших послуг та інші видатки у т.ч.						12000,0		2,000			12,00
	оплата робіт та професійних послуг сторонніх фахівців, підприємств та організацій згідно із укладеними договорами та угодами (газопідведення, ліцензійне супроводження бухгалтерської програми “Парус”, зберігання зброї, заправка вогнегасників, лісогосподарські послуги та інше)						0		0,000			0,000
	вивіз сміття		м.куб.	240	50,0		12000,0		2,000			12,000
	– оплата банківських послуг, пов’язаних з виплатою готівки						0		0,000			0,000
	-інші видатки						0		0,000			0,000
2200	РАЗОМ						598259		94665			598,3
2800	Інші видатки						500,0		0,083			0,50

 

Розрахунок видатків на відрядження (код 2250)
КЕКВ	Найменування видатків	Одиниця виміру		Кількість			Ціна за відр. (грн.)				Сума (грн.)			Загальний фонд
														Витрати на місяць для однієї установи, тис.грн.				На рік
2250	Видатки на відрядження у т.ч.										14600			2,433				14,600
	– видатки на відрядження працівників бюджетних установ			20			730				14600			2,433				14,600
	– придбання службових проїзних квитків та оплата проїзду за маршрутними листами			0			0				0			0,000				0,000
Розрахунок видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 2270)
КЕКВ	Найменування видатків	Одиниця виміру			Кількість			Ціна за  одиницю (грн.)		Сума (грн.)			Загальний фонд
													Витрати на місяць, грн.				На рік, тис.грн.
2270	Оплата комунальних послуг та енергоносіїв у т.ч.									88518,21			14,75				88,52
2272	Оплата водопостачання та водовідведення
	у натуральних показниках	м.3			450			11,63		6280			10,467				62,802
2273	Оплата електроенергії																0,000
	у натуральних показниках	Квт.год.		180				1,081		2334,96			0,389				2,335
2271	Оплата теплопостачання																0,000
	у натуральних показниках	Гкалл		7,25				1075		23381,3			3,897				23,381
Розрахунок капітальних видатків (код 3110)
КЕКВ	Найменування видатків	Одиниця виміру	Кіль-кість			Ціна за  одиницю (грн.)			Сума (грн.)			Витрати на місяць, тис.грн.				На рік (тис.грн.)
3110	Придбання обладнання і предметів довгострокового користування								1085000			180,833				1085,0
	спецавтомобіль	шт	6			150000			900000			150,000				900
	персональний комп”ютер	шт	37			5000			185000			30,833				185

 

8.    Попереднє обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об’єктів, які передбачається здійснити протягом 5-ти років після створення національного природного парку, а також стратегії розвитку об’єкта природно-заповідного фонду на 10 років

Відповідно до чинного законодавства національний природний парк – природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Основними завданнями національних природних парків є:

збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів;

проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;

проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Таким чином, стратегія розвитку НПП на 10 років і більше має включати в себе розвиток в напрямку природоохоронної, науково-дослідної, екопросвітницької, рекреаційної та господарської діяльності.

Всі завдання НПП тісно пов’язані між собою. Проте основна ціль природоохоронної діяльності – забезпечення збереження цінних природних комплексів і об’єктів парку, може бути досягнута за умови вдалого функціонального зонування його території, забезпечення парком дотримання визначених законодавством режимів функціональних зон та науково обґрунтованих лімітів використання природних ресурсів.

Науково-дослідна діяльність – один з найважливіших аспектів функціонування НПП, так як діяльність парку практично у всіх напрямках має бути науково обґрунтованою. Основною метою наукових досліджень має стати розробка наукових основ (рекомендацій та заходів) збереження і відновлення видів, угруповань і ландшафтів в цілому, а також розробка таких форм і методів господарювання (в різних галузях господарства), які б не наносили шкоди природі.

В результаті наукової діяльності оцінюється стан природних комплексів та здійснюється його моніторинг, картографується поширення рідкісних видів, складаються менеджмент плани для їх збереження, розробляються ліміти використання природних ресурсів, нормативи щодо рекреаційного використання території тощо. Тобто результати науково-дослідної діяльності парку – є основою для його розвитку і функціонування.

Наукова діяльність парку здійснюється відповідно до наказу Мінекоресурсів від 09.08.2000 № 103 «Про затвердження нової редакції Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних парків України».

Для посилення наукової діяльності парк може залучати фахівців науково-дослідних установ різних галузей природничих наук. Робитися це може на договірній основі, в рамках спільних науково-дослідних тем, виконання дисертаційних робіт. Можлива організація досліджень на конкурсній основі. Має підтримуватися проведення польових практик студентів природничих факультетів вищих навчальних закладів.

Діяльність парку в напрямку розвитку рекреації має бути спрямована, перш за все, на її регламентацію та недопущення деградації природних комплексів. У парку мають розвиватися тільки екологічно безпечні форми рекреаційного використання території, які не пошкоджують і не руйнують природне середовище. Обов’язково мають бути обґрунтовані та розраховані допустимі навантаження на різні природні комплекси при здійсненні різних видів рекреаційної діяльності та забезпечуватися їх дотримання.

Еколого-освітня діяльність парку тісно пов’язана з іншими його функціями, перш за все з природоохоронною та рекреаційною. Без екологічного виховання місцевого населення та відвідувачів парку (тобто виховання екологічної культури по відношенню до природи, екологічної відповідальності за стан довкілля) та екоосвітньої роботи (розширенні світогляду людини щодо складної структури екосистем, міжекосистемних зв’язків і наслідків їх порушення) неможливим є виконання завдань із збереження, відновлення та ощадливого використання природних, в першу чергу, рекреаційних ресурсів парку. НПП має здійснювати свою еколого-виховну та еколого-освітню діяльність відповідно до “Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків”. НПП має стати регіональним центром екоосвіти та екологічного виховання, широко співпрацювати з засобами масової інформації, висвітлювати проблеми та здобутки парку, проводити або приймати участь у загальнодержавних та місцевих природоохоронних акціях, особливу увагу приділяти роботі з учнівською та студентською молоддю тощо.

Господарська діяльність НПП має полягати у розвитку матеріально-технічної бази парку для забезпечення досягнення ним його цілей та виконання завдань.

До найважливіших заходів, що мають здійснюватися парком в найближчі 5 років за основними напрямками його діяльності слід віднести наступні заходи.

В організаційній сфері необхідно:

– укомплектувати штати адміністрації НПП фахівцями відповідних професій;

– забезпечити встановлення меж НПП у натурі (на місцевості), отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками, що надаються парку у постійне користування;

– забезпечити розроблення Проекту організації території НПП, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів;

– забезпечити приміщення для облаштування адміністрації НПП та природоохоронних науково-дослідних відділень;

– постійно здійснювати підвищення кваліфікації працівників НПП (або перекваліфікацію) через відповідні інститути підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів та шляхом участі в семінарах і навчаннях, що організуються Мінприроди та іншими установами і організаціями.

В природоохоронній діяльності необхідно:

– сформувати Службу державної охорони НПП (СДО);

– забезпечити дотримання режимів функціональних зон парку;

– встановити на території НПП охоронно-межові та інформаційні знаки і аншлаги;

– проводити регулярні навчання, брати участь в семінарах для працівників СДО щодо виконання ними їх обов’язків (ознайомлення з чинним законодавством, яким регулюється діяльність НПП, порядком використання природних ресурсів в межах НПП, режимами функціональних зон, необхідною діяльністю щодо запобігання виникненню, поширенню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та їх ліквідації, заходів з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників і хвороб тощо).

Рекомендації до ведення лісового господарства

Ведення лісового господарства в межах проектованого національного парка повинно цілком і повністю підпадати під Закон України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема, під статтю 7 Закону: «На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного … призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних … комплексів та об’єктів …»

Основу лісів, віднесених до заповідної зони проектованого національного парку, становлять вологі та сирі типи лісових ділянок, представлені переважно вільховими сугрудками, а також дубово-сосновими суборями. Як правило, це природного походження лісові ділянки, що, в силу своєї заболоченості і важко доступності, не підлягали інтенсивній господарській діяльності. Занесення цих лісів до заповідної зони юридично забезпечить подальше збереження особливо цінних лісових ділянок, які відіграють важливу роль у підтриманні біорізноманіття. Відповідно ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за якою режим заповідної зони прирівнюється до режиму природних заповідників, та ст.16 вищеназваного Закону, що забороняє будь-яку господарську чи іншу діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника (в нашому випадку – призначенню заповідної зони національного парку, яким є збереження біорізноманіття), порушує природний розвиток процесів та явищ, або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти, в межах заповідної зони проектованого національного парку забороняється проведення будь-якої лісогосподарської діяльності, в тому числі проведення рубок головного користування, всіх типів суцільних та вибіркових санітарних рубок, лісовідновних рубок, рубок реконструкції, ландшафтних, переформування, вузько лісосічних, поступових та будь-яких інших типів рубок.

Переважна більшість лісових площ входитиме до господарської зони, а також до зони регульованої рекреації. Зважаючи на вищеназвану статтю 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ведення лісового господарства в цих зонах має бути максимально ощадливим, і з урахуванням впливу на біорізноманіття. Згідно ст. 21 вищеназваного закону, на території зони регульованої рекреації заборонено проведення рубок головного користування; крім того, окремим пунктом в ст. 21 прописано, що господарська діяльність в межах господарської зони та зони регульованої рекреації забороняється, якщо може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку. Очевидно, що такою діяльністю може бути будь-яка лісогосподарська діяльність, включаючи усі види рубок, що призводять до знищення біотопів, в яких мешкають рослини і тварини Червоної книги України. Так само очевидно, що охорона таких видів не може бути цілком покладена на заповідну зону, і вимоги їх охорони, прописані в Червоній книзі України, слід враховувати при проектуванні всіх можливих лісогосподарських заходів. Це передбачено Лісовим Кодексом України, а саме ст. 20 і п.9 ст. 46 Лісового кодексу України. Отже, проведення усіх типів рубок тут потребує попереднього обстеження території на предмет наявності видів Червоної книги України та її цінності для них, а також оцінки можливого впливу проектованого лісогосподарського заходу на них. Дане обстеження та оцінка потребують залучення фахівців – ботаніків та зоологів. Особлива увага має приділятися збереженим ділянкам лісів природного походження.

В науково-дослідній діяльності необхідно:

– створити Науково-технічну раду НПП;

– визначити наукового куратора НПП – науково-дослідну установу чи вищий навчальний заклад, розташований в регіоні розташування парку, який є близьким за науковим профілем і має значний досвід проведення досліджень в НПП;

– започаткувати роботи за головною науковою темою НПП – “Літописом природи” (закладання наукових полігонів, стаціонарів, постійних пробних площ, профілів, трансептів);

– визначити перелік спеціальних наукових тем, пов’язаних з вивченням наукових основ охорони, відтворення і використання біорізноманіття та особливо цінних природних комплексів (розпочати роботи з інвентаризації флори, рослинності та фауни; картографування місць знахідок і вивчення особливостей біології рідкісних видів флори і фауни, оцінці здатності природних комплексів до самовідновлення, розробці менеджмент-планів для збереження видів, угруповань, ландшафтів тощо);

– розробляти щорічні робочі плани, а також плани природоохоронних та науково-технічних заходів;

– щорічно розробляти обґрунтування лімітів щодо здійснення всіх видів природокористування в межах НПП;

– започаткувати створення та оснащення комплексної лабораторії з вивчення природних комплексів за напрямками: екологія, гідробіологія, ґрунтознавство, зоологія, ботаніка, що дасть змогу належним чином відслідковувати зміни в навколишньому середовищі і налагодити систему сучасного моніторингу за його станом;

– за результатами досліджень та моніторингу, за необхідності, розробити матеріали щодо оптимізації території НПП, удосконалення функціонального зонування його території;

– розпочати створення наукових фондів та бібліотеки НПП.

В рекреаційній діяльності необхідно:

– визначити пріоритетні напрямки розвитку рекреаційної діяльності – безпечні для природи види рекреації, що мають розвиватися в НПП;

– розробити декілька туристичних маршрутів та екологічних стежок територією парку та за його межами;

– здійснити розрахунок допустимих навантажень на природні комплекси та об’єкти відповідно до видів рекреації, що буде здійснюватися в межах певних природних комплексів;

– вивчати та впроваджувати досвід існуючих НПП у справі розвитку рекреації, сільського, зеленого туризму;

– здійснити детальне обслідування прилеглих до парку територій, їх природних та історико-культурних цінностей для можливого включення їх до екскурсійних і туристичних маршрутів;

– налагодити на постійній основі співробітництво з туристичними компаніями, громадськими організаціями, що займаються туризмом.

В екоосвітній діяльності необхідно:

– розробити символіку НПП. В якості символу для даного парку ми пропонуємо унікальну тутешню рослину – альдрованду;

– започаткувати цілеспрямовану системну еколого-виховну та еколого-просвітницьку роботу з усіма групами населення та відвідувачами НПП (налагодження тісної співпраці у еколого-просвітницькій діяльності із органами державної влади та місцевого самоврядування, державними установами та громадськими організаціями, районним відділом освіти, загальноосвітніми школами та іншими навчальними закладами, дитячими садочками, будинком дитячої та юнацької творчості, місцевими громадами, бібліотеками, засобами масової інформації тощо);

– здійснювати ведення пропагандистської діяльності, особливо через ознайомлення населення та відвідувачів з нормативно-правовими актами в галузі заповідної справи; пропаганду ролі й місця заповідної справи в рішенні актуальних завдань охорони та невиснажливого використання і відновлення природних ресурсів, розповсюдження краєзнавчих, екологічних, біологічних, географічних знань про рідний край і НПП; інформування про стан та необхідність охорони рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та ін.;

– щорічно складати та виконувати плани пропагандистської діяльності НПП (влаштування постійно діючих та пересувних виставок, фотостендів, лекцій, організація екологічних (учбових) стежок та екскурсій і ін.);

– започаткувати розвиток видавничої діяльності – видання буклетів, листівок, календарів, плакатів, путівників, праць з проблем заповідної справи тощо;

– започаткувати створення експозицій Музею природи НПП  з метою створення в майбутньому Інформаційно-екологічного візит-центру парку, який буде включати Музей природи, бібліотеку, зали для проведення семінарів, лекцій, виставок, кінолекторіїв тощо;

– організовувати масові природоохоронні та еколого-освітні заходи на підтримку акцій: “Міжнародний день водно-болотних угідь” (2 лютого), “День довкілля” (третя субота квітня), “Міжнародний день Землі” (22 квітня), “Міжнародний день біологічного різноманіття” (22 травня), “Всесвітній день захисту навколишнього середовища” (5 червня), “Всесвітній день туризму” (27 вересня), “Первоцвіти”, “День птахів” та ін.;

– започаткувати формування на базі НПП регіонального центру підготовки кадрів в сфері екологічної освітньо-виховної роботи та професійної підготовки спеціалістів відповідного профілю (проведення на базі НПП підвищення кваліфікації відповідальних осіб НПП та організацій-природокористувачів, вчителів природничих дисциплін місцевих шкіл, організація спеціальних курсів, розробка методичних рекомендацій і посібників);

– організувати освітню роботу із студентами і учнями шляхом організації дипломних, наукових, польових практик, літніх експедицій і екологічних таборів, організації гуртка юних натуралістів, проведення екологічних олімпіад тощо;

– розробити цільові програми, орієнтовані на різні вікові та фахові групи населення, щодо пропаганди невиснажливого природокористування, усталеного способу життя та традицій господарювання.

В господарській діяльності НПП необхідно:

– забезпечити формування необхідної матеріальної-технічної бази природоохоронної, науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності НПП (забезпечити НПП, відповідно до діючих нормативів, спеціальною технікою, автомобілями, оргтехнікою, меблями, засобами зв’язку, форменим одягом тощо);

– започаткувати розвиток рекреаційного господарства НПП з метою надання послуг, в т.ч. платних, відвідувачам за всіма видами відпочинку і рекреації;

– розпочати рекреаційне облаштування зони регульованої рекреації в місцях, де проходитимуть екскурсійні і туристичні маршрути, екологічні стежки;

– сприяння відновленню традиційних народних промислів (лозоплетіння, гончарства, народного малярства ткацтва та ін.), налагодити випуск сувенірів з символікою НПП;

– започаткувати розвиток маркетингової діяльності парку (системи управління виробничою і реалізаційною діяльністю парку, спрямованої на виявлення потреб споживачів, організацію виробництва товарів та послуг у відповідності до цих потреб, на забезпечення просування товарів до потенційного споживача). Для успішного ведення маркетингової діяльності необхідно в уяві потенційного споживача сформувати позитивний імідж парку (висвітлення його цілей, особливостей його діяльності, рекреаційних та екскурсійних можливостей). Ця діяльність передбачає:

– створення у Всесвітній мережі Інтернет власної сторінки парку;

– встановлення на автодорогах знаків, вказівників з інформацією про парк та його розташування;

– поширення інформаційно-рекламних матеріалів про парк, науково-популярних фільмів, буклетів, путівників тощо;

– започаткувати виробництво сувенірної продукції з символікою парку.

Очевидно, що здійснити всі ці заходи за 5 років неможливо, проте парк має розпочати свою діяльність в означених напрямках. В перспективі (за 10 років) НПП  має стати потужною науково-дослідною установою, центром наукових досліджень з питань охорони навколишнього природного середовища, центром екоосвіти та ековиховання, зразком ведення природозберігаючого природокористування, центром підготовки спеціалістів з природоохоронної та рекреаційної діяльності.

 9.    Додатки

9.1. Картосхема території національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський»

 

 

9.2. Клопотання щодо створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський»

 

9.3. Матеріали погоджень створення національного природного парку «Дніпровсько-Тетерівський»

Автори

Мельник В.І., д.б.н. проф., завідуючий відділом природної флори Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (розділ 4.1. Природні умови, екологічна та біологічна цінність, Рослинний світ)

Парнікоза І., старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, відділ генетики клітинних популяцій (розділ 4.3. Природоохоронна, наукова, рекреаційна, естетична та історико-культурна цінність, розділ 5. Обґрунтування та схема попереднього функціонального зонування території, запропонованої для заповідання)

Плига А.,  аспірант кафедри зоології ННЦ “Інститут біології” КНУ імені Тараса Шевченка (розділ 4.1. Природні умови, екологічна та біологічна цінність, Клас Птахи (Aves), Клас Ссавці (Mammalia), розділ 8. Рекомендації до ведення лісового господарства)

Томищ Ю.С., аспірант кафедри екології ННЦ “Інститут біології” КНУ імені Тараса Шевченка (розділ 4.1. Клас Кісткові риби – Osteichthyes)

Фесянов Б.П. (розділ 4.1. Гідробіологічні дослідження)

Чмишенко Д.І. (картографічні матеріали)

Драпалюк А.М. (упорядник тексту)

 

Список використаної літератури

Гаврилюк М.Н., Грищенко В.М.. Современное состояние популяции орлана-белохвоста в среднем Приднепровье // Беркут – № 9 – вип. 1-2 – 2000. – 28-38 с.

Гаврилюк М.Н. Изменение численности орлана-белохвоста на территории Украины в ХХ ст и возможные их причины// Беркут – №13 – вип. 2 – 2004. – 205-225 с.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Відомості Верховної Ради України, 1992. – №34.

Закон України «Про Червону книгу України» // Відомості Верховної Ради україни, 2002. – №30. – С. 201.

Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» : [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://www.ecolife.org.ua/laws/ua/laws/2000/03.php

Закон України «Про екологічну мережу України» : [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1864-15

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII . [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12

Закон України «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року № 2894-III. [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2894-14

Закон України «Про рослинний світ» 9 квітня 1999 року. № 591-XIV. [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/591-14

Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 року № 2818-VI. //Відомості Верховної Ради України, 2011, № 26, ст.218 [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: zakon.rada.gov.ua/go/2818-17‎

Земельний кодекс України. 25 жовтня 2001 року № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – ст.27. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14

Водний кодекс України. 6 червня 1995 року № 213/95-ВР Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №24. – ст.189. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page

Заповідна справа в Україні: Навчальний посібник / За загальною редакцією М.Д. Гродзинського, М.П. Стеценка. – К., 2003. – 306 с.

Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч.посіб. для студ. вищих навч. закл. / В.Ф. Кифяк. — Чернівці :Книги-ХХІ, 2003. — 298с.

Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року № 3852-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1994. – № 17. – ст.99. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: zakon.rada.gov.ua/go/3852-12‎

Любіцева О. Туристичні ресурси України: навч. посібник /О.Любіцева, Є. Панкова, В. Стафійчук. – К.: Альтерпрес, 2007. – 369 с. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади [Електронний ресурс] // Головне управління статистики у Рівненській області. – Режим доступу: http://www.rv.ukrstat.gov.ua/

Матеріали проекту створення національного природного парку «Соколині гори», Київ, 2013.

Офіційний сайт Іванківської райдержадміністрації: http://ivankiv-rda-rada.gov.ua/ua/articles/71.html

Офіційний сайт Київськї облдержадміністрацї: http://invest-koda.gov.ua/wp-content/uploads/2012/09/IP_Ivankiv_district_ua.pdf

Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків (затверджене наказом Мінекобезпеки України від 21.09.1998 р. № 140, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 жовтня 1998 р. за № 630/3070). [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua

Проект впорядкування мисливського господарства на території державного підприємства «Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ».

Указ Президента України «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» від 1.12.2008 № 1129/2008. [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://zakon.rada.gov.ua

Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.

Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009.– 600 с.