Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

«Україні потрібне глибинне буріння»

Геніально і переконливо про те, що американцям сланцевий газ – в кайф, а нам — тільки проблеми. Від ученого секретаря Інституту газу НАН України кандидата технічних наук Бориса Ільєнко.

Україна вступила в еру третьої газової війни, і про це не втомлюються говорити експерти. Як вийти з неї із найменшими втратами і чи є альтернатива російському газу? Чи й справді сланцевий газ, який нині називають ледь не основною причиною кривавих протистоянь на сході України, може бути цією альтернативою? Наш співрозмовник — учений секретар Інституту газу НАН України кандидат технічних наук Борис Ільєнко.

Учений секретар Інституту газу Борис Ільєнко

Читати повний текст

Амброзія: змушує чухатись і чхати

Амброзія у Голосііївському районі Києва. Фото Олега Листопада

Амброзія викликає сильну алергічну реакцію. Фото з сайту punktekaertle.de

За зовнішнім виглядом вона нагадує полин звичайний. Декому може навіть видатися красивою. На родючих грунтах, за достатнього зволоження і рідкого травостою, окремі рослини сягають 2-2,5 метра заввишки. Але боронь Боже прикрасити своє обійстя цією «йолочкою». Амброзія полинолиста — страшний алерген. Основні «радості» вона приносить саме зараз — під час цвітіння, яке починається з середини липня і триває до жовтня.

Пилок амброзії викликає у людей так званий амброзійний поліноз, або сінну пропасницю. У період цвітіння амброзії на це захворювання страждає величезна кількість населення. Люди втрачають працездатність, у них опухають слизові

Читати повний текст

Не обпечіться об “лопух”

Борщівник викликає опіки другого ступеня. У Києві він зустрічається в Національному виставковому центрі та на берегах Китаївських ставів. Фото автора

Борщівник викликає опіки другого ступеня. У Києві він зустрічається в Національному виставковому центрі та на берегах Китаївських ставів. Фото автора

Марія-Світольда Н-ва (прівище не вказано з етичних міркувань)вирішила максимально злитися з природою. Виїхавши з подругами за місто, вона не лише насолодилася повномасштабними сонячними ваннами, а й захотіла увічнити цей момент на фото. Причому на тлі розлогих, високих, гарноквітучих «лопухів». А після фотосесії Луїза-Марія опинилася… в лікарні — з опіками другого ступеня. Бо «лопух», листям якого прикривала свої принади панянка, виявився небезпечним бур’яном — борщівником Сосновського.

Трапляються і менш екзотичні, проте не менш неприємні випадки. Особливо прикро, що нерідко

Читати повний текст

Як почуваються дуби княгині Ольги

Два дуба в околицях села Новосілки (неподалік Школи міліції) Київської області дорогою на Хотянівку. Обидва обгороджені, при них – стандартні охоронні таблички. Але другий дуби геть вигнив із середини. Жаль.

Читати повний текст

Чи запрацює гравійний пилосос-2

 

Дністер без гравію – помре!

Український офіс Гольціндустрі Швайкгофер відмовчується. На лист екологістів, у якому вони висловлюють стурбованість можливим видобуванням з річок Західної України понад 500 тис тонн гравію, бізнесмени не відповіли. Тому природоохоронці написали одночасно до австрійського офісу компанії та звернулмся з аналогічним посланням до посольства Австрії в Україні: “наскільки нам стало відомо, для будівництва вашого підприємства тільки цього року необхідно не менше 500 000 тонн гравію. Світова й українська практика засвідчує значну шкоду довкіллю від видобування гравію з річок.

Тим не менше ваша дочірня компанія «Швайгофер-Україна» і український генеральний підрядник, який відповідає за будівництво ТОВ

Читати повний текст

Чи запрацює гравійний пилосос?

Природоохоронці стрвожені повідомленням про можливий масовий забір гравію з річок Західної України для будівництва деревообробного комібнату. З цього приводу вони написали листа в український офіс Гольціндустрі Швайкгофер.

звернення екологістів до компанії Швайкгофер щодо річкового гравію

“… масштаби майбутнього підприємства в м. Коломия та розмах даного проекту не можуть не викликати нашої пильної уваги, оскільки таке будівництво потенційно може впливати на екологічний стан регіону. Зокрема, нас хвилює питання використання у ході будівництва певних будівельних матеріалів. Наші організації та низка вчених і незалежних екологічних активістів вважають неприпустимим видобуток з річок гравію та піску, оскільки це руйнує екосистеми водойм. І

Читати повний текст

Чи з’їдять нас миші?

Які способи зберегти врожай є екологічно безпечними

Про застосування хімічної зброї у Сирії говорять у всіх випусках новин. Про застосування потужної невибіркової отрути — фосфіду цинку та її варіацій — проти братів наших менших на українських просторах говорять лише неурядові організації. На жаль…

Труїти чи не труїти?

«В Україні налічується 38 видів гризунів. Серед них — ховрахи, пацюки, миші. Всі вони щороку масово розмножуються й через високу міграційну здатність постійно завдають шкоди всім культурам протягом року. Окрім цього, вони небезпечні в епідеміологічному відношенні як переносники чуми, холери, туляремії, рожі, інших хвороб», — читаємо на сайті Головної державної інспекції захисту рослин

Читати повний текст

Полярник Сергій Лопарьов: «Пінгвінів — не їмо. Ми їх вивчаємо»

Учасник 5-ї антарктичної експедиції — про меню та побут, роботу і відпочинок антарктичних зимувальників на станції «Академік Вернадський».

— Сергію Олександровичу, чи правда, що їсти українським полярникам через обмеження бюджету доводиться пінгвінів? Жарт, звичайно.

— Зрозуміло, жарт! Адже ви, Олеже, чудово знаєте, що нині в Антарктиді заборонено навіть турбувати тварин, а тим більше збирати і вивозити зразки антарктичної фауни. Хіба що наукові: для музею, державної наукової колекції тощо. Вся наука будується на прижиттєвому вивченні об’єктів!

— Чим все-таки харчуються зимувальники?

— Продукти завозять раз на рік з Аргентини. Наприклад, картоплю з України везти не слід — вона через півроку починає

Читати повний текст

Чи врятує Молочний лиман столичний десант?

На оздоровлення лиману та однойменної річки потрібно понад 150 мільйонів гривень

На виїзному засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, що відбулося на базі Мелітопольського державного педуніверситету, чиновники і вчені обговорили шляхи порятунку унікального гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман». Наша газета в торішній публікації «Поверніть пеленгасу Молочний лиман» вже розповідала своїм читачам про біди тутешньої природи — зниження рівня води, підвищення солоності (вона в 2,5 раза вища, ніж в океані) тощо. У лимані зникає риба, у т.ч. знаменитий пеленгас, а водойма має вигляд, як кілька пересохлих озер і пустир. Не функціонує канал, який ще 5 років тому з’єднував

Читати повний текст

Битва за кінбурнських вовків

Знайти вовків у плавнях — справа непроста. Фото з сайту googleusercontent.com

Знайти вовків у плавнях — справа непроста. Фото з сайту googleusercontent.com

Чи заважає жителям Кінбурнського півострова сусідство з хижаками?

Кінбурнський півострів, який закінчується вузькою косою, розділяє Чорне море та Дніпро-Бузький лиман. Тут збереглися своєрідні піщані й приморські ландшафти, серед яких живуть унікальні рослини і тварини. Споконвіку на Кінбурні уживалися разом люди, звірі, птахи. Не завжди це співіснування було мирним.

Синдром чупакабри

Жахливі відео з кістками й черепами, картинки з вовчим оскалом, коментарі з приводу вовків-мутантів з певною періодичністю з’являються у ЗМІ. Рекордна кількість подібних повідомлень припала на січень-березень нинішнього року. Видання рясніли заголовками: «На Кінбурнській косі вовки загризли

Читати повний текст