Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Чем «подсолим» ниву?

Ученые и аграрии-практики обеспокоены: сегодня в Украине внесение в почву калийных удобрений почти в 25 раз ниже нормы. Хотя этот химический элемент чрезвычайно важен для всего сельского хозяйства страны и непосредственно определяет урожайность полей и качество продовольствия. «Государство должно иметь свое калийное производство, если хочет быть экономически независимым и выращивать конкурентоспособную продукцию, – заявил недавно Западной информационной корпорации доктор технических наук, профессор, руководитель секции химии и химических технологий украинского Западного научного центра Виктор Яворский. – Поскольку отечественные месторождения полиминеральных калийных руд промышленно не разрабатываются, у нас намерены закупать калий в Беларуси. И это при том, что стоимость белорусского калия постоянно

Читати повний текст

Від Сяну до Дону

#gallery-2 { margin: auto; } #gallery-2 .gallery-item { float: left; margin-top: 10px; text-align: center; width: 33%; } #gallery-2 img { border: 2px solid #cfcfcf; } #gallery-2 .gallery-caption { margin-left: 0; } /* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */

Нині багато пишеться про відмінності різних регіонів України, чимало говориться про різницю у світогляді та звичаях українців.

А ми пропонуємо у ці часи непевні, коли бачимо багато намагань розколоти, роз’єднати Україну, посварити між собою її жителів, пригадати про те, що нас єднає, що притаманне усім нам. Серед цих спільностей – шана до води, до джерел, наділення

Читати повний текст

Хто доведе до ладу криниці Татарбунар?

Одне слово «криниця» – і в уяві постає доглянута криниця з прозо­рою, холодною, смачною, цілющою водою. А ще мені згадується уривок з поеми Антона Михайлевського «Франкова криниця»: Запахло житом. Прокричала птиця. Здалося, що не був отут сто літ. Він оглянувсь… Засипана криниця Під голубими вікнами стоїть…

Читати повний текст

Природа для “Президенції”

Брєжнєв і Шелест після вдалого полювання в Заліссі

Брєжнєв і Шелест після вдалого полювання в Заліссі

У радянському підручнику з фізики за восьмий клас на форзаці була картинка: шматок металевої рейки — у вакуумі, під скляним ковпаком. Це еталон метра, який лежить у Парижі. Його всіляко бережуть, щоб рівняти за ним усі інші метри. Заповідник — природний або біосферний — це теж еталон. Еталон певного типу природного комплексу. Національний природний парк (НПП) зазвичай також має у своєму складі еталонний шмат території, але тут є й місце для спілкування пересічних громадян із природою. Заповідники та НПП виконують ще десятки дуже важливих і корисних функцій, але я відразу

Читати повний текст

Україна, яка не зникне

У добрих господарів

Три приклади підтримки традиційного господарювання та збереження культурних традицій

Ця подорож – у межах Косівського району Івано-Франківської області. Саме тут, на Косівському базарі чи по хатах сільських мешканців, ще й нині можна придбати справжні гуцульські вироби ужиткового мистецтва або традиційні харчові продукти. Ще є ентузіасти, які продовжують займатися традиційним для цієї місцевості бізнесом. Хоча, як не намагаються гуцули берегти давні звичаї, чимало їх втрачено. В гірському житті все взаємопов’язано: колір вишиванки залежить від культурних традицій конкретного села, занепад вівчарства призводить до знищення полонинської культури як явища, новітнє сміття в маленьких потічках посилює повені

Читати повний текст

Фестивалі сиру, баноша, меду, молодого вина

Вироби народного майстра Романа Стринадюка

Останніми роками популярними стали так звані етнічні фестивалі, метою яких є повернення до місцевих традицій, їх відновлення та збереження, розвиток та популяризація звичаїв та обрядів, автентичного фольклору тощо. Найстаршому з українських карпатських фестивалів 18 років. Це традиційний «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях українських Карпат, але неодмінно на території проживання етнічних гуцулів. Фестиваль є міжнародним, але його незмінною умовою залишається використання гуцульських автенту, говірки та атрибутики. Таке свято стимулює відродження традицій Гуцульщини і дає змогу ознайомитися з ними гостям. Впродовж 10 років запрошує гостей фестиваль «Гуцульська бринза». Йдеться не просто про

Читати повний текст

Карпатські афини

Стежка до афинових галявин

З чорницями (місцевою говіркою – афинами) пов’язано чимало легенд і пісень. Поживна й смачна ягода завжди в Карпатах у щоденному меню. Гуцульські пироги (вареники на пару), варення, морси, сушені для чаю та просто ягоди з цукром… Втім, і вони останніми роками стали предметом нерозумного бізнесу. Кущики чорниць нещадно обдирають спеціальними гребінцями, не гребуючи листям, і везуть на продаж; найвигідніше – за кордони України. Якщо 200 років тому гуцули збирали афини для своєї родини, то рослини відновлювалися через рік. А за нинішнього безладного, і найчастіше – не дуже легального промислового збирання, заради заробляння грошей, ситуація

Читати повний текст

Срібляста й прозора…Форель!

Штучне озерце аж «кипить» фореллю. Господарі залюбки демонструють туристам сріблясте багатство.

– Я сюди приїхав після розвалу Союзу, – розповідає господар невеличкої форельної ферми, – усе в занепаді, роботи нема, грошей нема, люди в розпачі. Я тоді сам собі вигадав роботу – зробив копанку і запустив форелей…

Сріблясті прозорі форелі завжди були гордістю гуцульських річок. У старі часи королівська риба жила справді по-королівському, її водилося чимало практично в усіх потічках. Але й люди тоді допомагали рибі, яка завжди потребувала і чистої протічної води, і затишних заводей, – дбайливо облаштовували й розчищали місця її мешкання.

Форелі смажені

Читати повний текст

Межигір’я. Прихватизація.

Хто профукав Межигір’я?

Кожного разу, як чую «стєнанія» наших «демократів» на тему злобного Януковича, який загарбав державну дачу «Межигір’я» мені хочеться спитати: а що ж ви, хлопці та дівчата клювом щьолкали? У вас же була чудова можливість відродити цю святиню, використати як базу для патріотичного виховання, долучити до сонму символів українізму. Ні, не відродили, не використали, не долучили… Хотіли самі прихватизувати чи не вистачило волі, розуму, хазяйновитості?

Скажете перебільшую? Ні, я знаю про що говорю. На початку 2005 року я підготував для “Народної газети” статтю «Таємнича сила “Дзвінкової».У лютому 2005-го матеріал побачив світ і на моє прохання редакція направила його

Читати повний текст

Ніхто не буде за людей захищати їхні права, якщо вони самі цього не захочуть

Проблеми у лісовій галузі району, попри певні заходи з боку районної влади, досі актуальні. Відкритими залишаються питання прозорості діяльності лісових господарств і яким чином громади можуть захисти свої інтереси.

Про це та інше ми вирішили розпитати, так би мовити, фахівця у цій царині, журналіста-еколога Олега Листопада, який перебував у відрядженні цими днями на Жидачівщині.

За першою освітою п. Олег біолог, закінчив біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, за другою – журналіст. Брав активну участь у роботі низки громадсько-екологічних організацій, зокрема «Зелений світ», Київський екологічний культурний центр, «Еко-право». Свого часу працював заступником редактора у газеті «Зелений світ». Сьогодні –

Читати повний текст