Напевне, «стандартівці» б знайшли набагато більше порушень, але наш уряд так «турбується» про наше здоров’я, що «забув» закласти у бюджет кошти на випробування зразків продукції органами держконтролю! Як і на закупівлю зразків для цього контролю.
|
|||||
|
Напевне, «стандартівці» б знайшли набагато більше порушень, але наш уряд так «турбується» про наше здоров’я, що «забув» закласти у бюджет кошти на випробування зразків продукції органами держконтролю! Як і на закупівлю зразків для цього контролю. Проведені опитування свідчать, що переважна більшість громадян України підтримує заборону алкогольної і тютюнової реклами. Така повна заборона необхідна для зменшення темпів «підсаджування» української молоді на «легальні» наркотики (тютюн і алкоголь). У Великобританії закон про повну заборону вводили трьома етапами – у 2002 р. заборонили традиційні форми тютюнової реклами, у 2003-му – стимулювання продажу тютюнових виробів і спонсорування тютюновими компаніями місцевих спортивних заходів і протягом 2004–2005 рр. заборонили тютюнову рекламу в торговельних точках та «розширення бренду» (використання відомих марок для реклами тютюнових виробів). Кожен етап введення закону супроводжувався суттєвим зниженням впливу тютюнового маркетингу на молодь. Чого ж так казяться лобісти тютюнової індустрії? Бо таке підвищення урізає навар від масової контрабанди 30 мільярдів штук українських цигарок до країн ЄС та СНД і сприяє послабленню контрабанди з України. депутат-курильщик вынужден максимально уменьшить контакты с избирателями: меньше контактов — меньше шансов подцепить инфекцию. Но ведь и без того народные избранники плохо знают, как живет народ — они не ездят в метро и трамваях, не стоят в очередях в поликлиниках, не охотятся за наиболее дешевым товаром на рынках и в начиненных секонд-хендом торговых палатках. Кстати, вельможи позволяют себе эту вредную привычку через куріння в Україні щороку помирає 100-110 тисяч осіб, з них 10% – пасивні курці. Зараз кожна 5-та жінка є активним курцем. А ще два десятки років тому була лише кожна 20-та! То звідки ж у нас в країні візьмуться здорові діти?! І як можна розпочинати будь-які проекти у цьому регіоні, не вирішивши кардинальним чином проблеми самого Сасика? Він що, далі «цвістиме», загниватиме й отруюватиме життя всьому навколишньому світові? Науковці з Інституту гідробіології НАН України; Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, а також кількох інших спеціалізованих установ пропонують прорити дамбу, знову поєднати Сасик із морем і, повернувши до природного, Богом заповіданого статусу морського лиману, дозволити Природі самій вдатися до його відродження. Та ось тільки проблема одна — криза. Зараз не ясно, які суми взагалі можна планувати в бюджеті. Мабуть, треба мешканцям Південної Бессарабії ще зачекати. Поки, щоправда, незрозуміло скільки. На семінарі неурядових організацій Чорноморського регіону “Формування громадської платформи щодо Конвенції про захист Чорного моря від забруднення з огляду на регіональну зустріч Сторін”, який пройшов 12-13 березня 2009 року чимало говорилося про те, як покращити Бухарестську конвенцію та інші важливі документів. А ще більше – говорилося про те, як домогтися їх ефективного впровадження, особливо щодо доступу до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень, механізмів узгодження та вимог до звітів. Називалося чимало «вузьких місць» у збереженні чорноморського довкілля, і серед них – незадовільне поводження з відходами, каналізаційними стоками тощо. Якщо українська держава не здатна захистити наші екологічні права, не спроможна на таку просту річ, як повернення Сасика морю, то для чого нам такі міністри й президенти?..» А у якому стані Ваше озеро? Річка? Ставок? Що треба зробити для їх порятунку? |
|||||