Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Кому заважає національний парк?

Нещодавно у селищі Коропове (Задонецька сільрада, Зміївський район Харківської області) відбулися збори сільської громади, на яких обговорювалося колективне звернення жителів селища до Зміївської райдержадміністрації. Ініціатори цього звернення, висловлюючи своє ставлення до діяльності національного природного парку (НПП) “Гомільшанські ліси”, заявляють: “Такий парк нам не потрібний”.

Що ж пишуть автори звернення (до речі, під ним стоїть 271 підпис), яке ще у травні нинішнього року місцевий житель Іван Северін передав главі Зміївської РДА Євгенові Мураєву? Наскільки об’єктивну інформацію наведено в ньому? У цьому й спробували розібратися учасники сільських зборів.

Вів збори голова Задонецької сільради Володимир Омельченко. Серед промовців – директор НПП “Гомільшанські ліси”

Читати повний текст

Не вирізайте нас насмерть!

За кого голосує українська природа

Уздовж головних автошляхів України та на вулицях найбільших наших міст з’явилися плакати з силуетами тварин та занесеними над ними ножицями. «Ми вирізаємо їх з нашого життя» – підписано. Читачі цікавляться: що за «вирізки» такі? Про що йдеться?

Відповідаю: цими плакатами Представництво ООН в Україні та Асоціація природоохоронних територій розпочали кампанію на підтримку збереження біорізноманіття в Україні. Відтак Україна приєднується до більш ніж 100 країн, які беруть участь у Міжнародному році біорізноманіття. Ще ніколи біологічні види не вимирали так швидко, як нині. Це вимирання здебільшого пов’язане з діяльністю людини: забрудненням та виснаженням водних ресурсів, зміною та

Читати повний текст

“Налог” на добавленный яд

Белорусские ученые продемонстрировали экспериментальную установку по уничтожению непригодных пестицидов. С опасными ядохимикатами боремся всем миром, но до победы еще далеко. О наследии советского прошлого – тоннах непригодных пестицидов на белорусских складах и в лесах – говорят мало. А между тем это одна из серьезнейших угроз природе и здоровью человека – настолько, что за ее решение в Беларуси готов платить и Запад.

Читати повний текст

Екологічні проблеми: нотатки тренінгу з екожурналістики в Білорусі

Малюнок

Наприкінці травня цього року мені пощастило взяти участь у майстер-класі з екологічної журналістики «Як писати на складні екологічні теми на прикладі екоситуації півдня Білорусі», який організувала в Республіці Білорусь Міжнародна громадська організація «Екопроект Партнерство» для білоруських та українських журналістів.

З нами займалися фахівці з Білорусі, України (Ганна Гопко, Олег Листопад), Швейцарії (Сьюзан Боос, Микола Денисов) та Великобританії (Алекс Кірбі), а також упродовж кількох днів учасники, серед яких було 6 з України, зустрічалися з представниками Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь, Центрального НДІ комплексного використання водних ресурсів, Інституту меліорації тощо.

Акценти були зроблені на такі екологічні проблеми, спільні

Читати повний текст

Как журналисты раскрыли секрет радиоактивности на Полесье

Видана у 1974 році книга «Глобальні випадіння цезію-137 та людина» білоруському екологу та біологу Олексію Дубровському потрапила до рук не випадково. Її допитливому чоловіку «підсунули» знайомі, дізнавшись, що він цікавиться питаннями радіаційного забруднення українського та білоруського Полісся. Коли Олексій Дубровський порівняв карту радіаційного забруднення у книзі з подібними сучасними картами, виявилося, що вони збігаються. Це наштовхнуло його на думку, що радіація на Поліссі була задовго до аварії на Чорнобильській АЕС.

Читати повний текст

«Сьогодні — Дерево. Завтра — ТИ!»

Чи вдасться харків’янам відстояти 130 га парку в центрі міста, залежить від того, чи зможе їх підтримати вся Україна. Солідарність українців має показати, що влада не всесильна, а громадськість має право голосу. Після закінчення громадських слухань мешканці з інших міст та регіонів спільно з харків’янами створять «живий» символ підтримки — висадження в парку ім. М. Горького клумби з квітів, які своїм барвистим розмаїттям демонструватимуть всеукраїнську підмогу харківській місцевій громаді.

Читати повний текст

Дніпро чи аквапарк?

Запрошую подивитися сюжет про про великомасштабну забудову на Київському березі Дніпра. З нього ви дізнаєтесь де, хто і що планують спорудити і як це загрожує Борисфену. В ньому ви почуєте аргументи обох сторін конфлікту. Отже що важливіше для киян: можливість відпочивати на березі природної річки, чи аквапарк з багатоповерховими паркінгами і електростанцією.

Читати повний текст

Хто доведе до ладу криниці Татарбунар?

Одне слово «криниця» – і в уяві постає доглянута криниця з прозо­рою, холодною, смачною, цілющою водою. А ще мені згадується уривок з поеми Антона Михайлевського «Франкова криниця»: Запахло житом. Прокричала птиця. Здалося, що не був отут сто літ. Він оглянувсь… Засипана криниця Під голубими вікнами стоїть…

Читати повний текст

Срібляста й прозора…Форель!

Штучне озерце аж «кипить» фореллю. Господарі залюбки демонструють туристам сріблясте багатство.

– Я сюди приїхав після розвалу Союзу, – розповідає господар невеличкої форельної ферми, – усе в занепаді, роботи нема, грошей нема, люди в розпачі. Я тоді сам собі вигадав роботу – зробив копанку і запустив форелей…

Сріблясті прозорі форелі завжди були гордістю гуцульських річок. У старі часи королівська риба жила справді по-королівському, її водилося чимало практично в усіх потічках. Але й люди тоді допомагали рибі, яка завжди потребувала і чистої протічної води, і затишних заводей, – дбайливо облаштовували й розчищали місця її мешкання.

Форелі смажені

Читати повний текст

Народний ліс – народу

У той час, як українці обговорюють здачу розшукуваного за підозрою у вбивстві нардепа від БЮТу Лозінського у руки правосуддя, екологи обговорюють іще одну новину – повернення угідь, у яких сталося вбивство, Кіровоградському обллісгоспу.

Господарський суд Києва рішенням від 22 лютого визнав незаконним і скасував рішення Кіровоградської обласної ради від 21.03.08 № 424 «Про надання мисливських угідь у користування ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське», визнав недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 01.08.2008 та зобов`язав повернути спірні мисливські угіддя Кіровоградському обласному управлінню лісового та мисливського господарства.

Новину поширила прес-служба Генпрокуратури, бо саме ця установа подавала позов. Суд погодився із аргументами

Читати повний текст