Щоб побачити природну, екологічну цінність Полісся, досить глянути на географічну карту Європи. Саме тут вимальовується найбільша зелена пляма, тобто – найбільші за площею ландшафти, вкриті рослинністю.
фото Сергія Канциренка/Полісся — дика природа без кордонів
«Чомусь люди вважають найбільш збереженою природною територією Карпати. Так, ця гірська система дуже цінний осередок біорізноманіття. Але там висока щільність населення, розвинута інфраструктура – дороги, залізниця, лінії електропередач, газогони. Села переходять у сусідні села, міста – в містечка. На Поліссі ж людей живе небагато. Унікальна екологічна цінність, збереженість природи – одна з причин створити на Поліссі міжнародний (українсько-білоруський) біосферний резерват Прип’ятьське Полісся (БРПП). Територія цього резервату розташована практично в центрі Європи на півночі України вздовж кордону з Республікою Білорусь в межах Рівненської та Житомирської областей. Його площа складає 0,6 млн га і включає різноманітні ландшафти та екосистеми, притаманні Поліссю», — говорить експерт проєкту «Полісся — дика природа без кордонів» Леонід Проценко.
Пасіться, лосі, гуляйте, олені
Особливість і унікальність збереження території БРПП для Європи полягає, зокрема, в природності ландшафтів і рослинності на площі більше чим 0,5 млн .га. Природа зберігається тут переважно завдяки низькій родючості ґрунтів, що обмежує ведення сільського господарства. На відміну від зони Степу та Лісостепу, де чорноземи та інші родючі землі розорані на 65%, а місцями навіть більше. На Поліссі ж ведеться в основному лісове господарство (орієнтовно 70% відсотків площі проєктованого БРПП). Тут також багато заболочених територій. А от густина населення – незначна.
«На території майбутнього резервату домінують лісові та болотяні екосистеми, в яких є вкраплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Чотири річки пересікають всю територію переважно з півдня на північ. Якби лось чи олень захотів пройти зі сходу на захід БРПП, використовуючи для руху ділянки з природною рослинністю, обминаючи населенні пункти та сільськогосподарські поля, то йому б це вдалося. А відстань по прямій лінії від західної до крайньої східної точки меж БРПП становить 190 км. Тобто, територія БРПП дуже добре збереглася в природному стані і перепон для міграції тварин — мало. Густота населення, яке проживає в БРПП, майже в 10 разів менша, ніж в країнах Євросоюзу та в 7 разів менша чим в Україні. Природа тут відносно мало потерпає від людини, що сприяє збереженню біорізноманіття. Більшу небезпеку для збереження біорізноманіття в регіоні становлять зміни клімату», — пояснює Леонід Проценко.
Тут багато різноманітних ландшафтів, великі хвойно-широколистяні ліси, густа річкова сітка, мережа водно-болотних угідь. Більша частина східної території БРПП (Житомирське Полісся), розташована на кристалічному щиті. Тому річкові долини тут вузькі та відносно глибокі, багато великих лесових (лес- нестійка геологічна порода – ред.) островів і незначною заболоченістю території. Десять річок починають свою течію в БРПП, або перетинають його територію переважно з півдня на північ і через кордон з Республікою Білорусь несуть свої води до річки. Прип’ять. БРПП.
Фото Сергія Канциренка/Полісся — дика природа без кордоні
Особливо цінні
На цій території є чотири водно-болотних угіддя міжнародного значення які охороняються Рамсарською конвенцією: «Поліські болота» (Polissia Mires) 2145 га (рік створення — 2004), Болото Сира Погоня (Syra Pogonia Bog) 9926 га (2013), Болота Сомине (Somyne Swamps) 10852 га (2013), Торфовище Переброди (Perebrody Peatlands) 12718 га (2004).
Збереглися шматочки пралісів, зокрема, в околицях Поліського природного заповідника є урочище Камінь-Човен з прилеглою ділянкою пралісу Свята Діброва, в котрому документально підтверджено відсутність рубок впродовж всього історичного часу. Між селами Червонка і Городець, де ще вціліли невеликі ділянки стиглих дубових і грабових лісів, викликає здивування розмаїття незвичних рослин, які навряд чи можна побачити в інших місцях Полісся, та й узагалі в Україні. Тільки тут можна побачити рештки пралісів із дуба скельного.
«В силу значного і цінного біорізноманіття видів, екосистем і біотопів, в регіоні створено державою чимало об’єктів природно-заповідного фонду. Межі БРПП спроектовані таким чином, що вони охоплюють регіональну концентрацію 60 існуючих природно-заповідних об’єктів різних категорій (переважно сконцентровані на півночі Житомирської та Рівненської областей, на кордоні України з Республікою Беларусь).
Окрім цього тут розташовані вісім об’єктів Смарагдової мережі, вже зареєстрованих Бернською конвенцією, та шість «смарагдових» об’єктів, матеріали яких знаходяться в процесі розгляду секретаріатом цієї конвенції», — інформує Леонід Проценко.
Для чого нам болота
На території проєктованого резервату знаходяться одні з найбільших в центральній і західній частині Східної Європи масиви оліготрофних (бідних на органічні речовини) боліт. Зокрема, спільні з Респіблікою Білорусь — найбільший в Європі та ще збережений в природному стані комплекс верхових, перехідних і низинних боліт «Ольмани-Переброди”.
До того ж ці болота розташовані на південній межі їх поширення і є одними з найцінніших оселищ та екосистем регіону. З ними пов’язана багато рідкісних видів рослин і тварин, які охороняються відповідно до міжнародних конвенцій, занесені до Червоної книги України та міжнародних «червоних» списків. Рослини нерідко ростуть у рідкісних комбінаціях та у незвичних місцевостях, тому їх відносять до рідкісних і охоронюваних оселищ Європи. У ландшафтному відношенні оліготрофні болота грають також важливу роль, тому що їх чергування з лісовими масивами створює унікальну мозаїку біотопів, притаманну тільки цьому регіону півночі Полісся України.
«З іншого боку тутешні екосистеми мають для місцевого населення важливе ресурсне значення — як місця збору ягід журавлини, чорниці та інших продуктів лісу, що разом із заготівлею грибів становить основу традиційного сталого природокористування населення з лісу та боліт і є важливим джерелом їх доходів. На них спираються історично складені традиції та культура, які тут сформувалися Це ще одна з причин для ретельної охорони природи Полісся і той ґрунт, на якому варто шукати порозуміння з мешканцями регіону у пошуку спільного бачення задач і цілей майбутнього резервату», — говорить заступник директора з наукової роботи Ростислав Журавчак.
Вітаємо у рододендровому краї
Рододендрон східнокарпатський – він же червона рута – оспіваний у однойменній пісні і реклами не потребує. А ось його поліський брат відомий дещо менше. Хоча у ботанічному світі про нього говорять чимало.
Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum Sweet), який охороняється Бернською конвенцією та Оселищною директивою ЄС, росте якраз на території майбутнього біосферного резервату. Природні популяції жовтого рододендрону є лише у восьми країнах Європи (Австрії, Білорусі, Греції, Польщі, Сербії, Словенії, Росії, Україні). Ну й ще відома окрема значна гірська популяція виду у Південно-західній Азії – у Туреччині.
«Цей рододендрон зустрічається на висотах 150-260 метрів над рівнем моря в рівнинній частині України на площі понад 1,5 млн. га. На близьких висотах цей вид зростає також у Білорусі, Польщі та Словенії. В Австрії та Греції Rhododendron luteum зустрічається на висотах 600-800 м н.р.м.. Однак, ареали поширення Rhododendron luteum в цих країнах незначні, наприклад, в Словенії площа ареалу складає лише 1,75 га. Більш того, цей вид занесений до Червоних списків Словенії, Польщі та Австрії. Кардинально відмінні біотопи займає вид у Туреччині (найчастіше – 400-1800 м н.р.м.). У Грузії та Росії вид зустрічається в горах на Великому Кавказі у широкому діапазоні висот – від рівня моря до висоти 2200 м», — пояснює Леонід Проценко.
Тож в Україні знаходиться основний природний ареал (main natural range) поширення рододендрону жовтого в Європі. І наші жовтоквітучі галявини цієї рослини — найбільші за площею в рівнинній частині ареалу Rhododendron luteum у Європі та в світі. В БРПП рододендрон зустрічається практично по всій території, причому межі резервату запроектовані таким чином, що вони охоплюють найбільш щільну і цінну частину його популяції.
Моніторинг стану унікальної для Європи та Світу популяції Rhododendron luteum та запобігання погіршенню її стану буде однією з багатьох природоохоронних та наукових завдань резервату. Певні ділянки лісів з цим рододендроном у підліску вже зберігаються у низці державних заказників, зокрема, Словечанський кряж, Поясківський, Страхів та в 6 об’єктах Смарагдової мережі (усі ці території пропонується включити до складу резервату). Також на проєктованій території БРПП спеціально для охорони цього виду вже виділено IPA-територію (Important Plant Area – важлива для рослин територія) Olevski Lisy (Олевські ліси).
Загалом же флора Українського Полісся налічує близько 2100 видів, з них природна флора включає, за даними доктора біологічних наук Тетяни Андрієнко, близько 1500 видів. З них чимало рідкісних, занесених у відповідні списки міжнародних конвенцій та Червону книгу України. Понад 80 видів гірських реліктових рослин зростає на Словечансько-Овруцькому кряжі і серед них – плющ звичайний.
Летіла лелека
Територія БРПП знаходиться на перетині меридіонального (з півночі на південь і навпаки) та широтного (схід-захід і навпаки) міграційних коридорів для птахів. По меридіональному коридору через БРПП щороку мігрують 170 видів птахів. З них 28 видів занесені до Червоної книги України, 12 видів – з Червоного списку МСОП, 161 вид знаходиться під охороною Бернської конвенції, 88 видів – під охороною Бонської конвенції, 19 видів — конвенції CITES.
В широтному Поліському міграційному коридорі відбувається міграція 49 видів птахів, 9 з яких занесені до Червоної книги України, два види – з Червоного списку МСОП, 46 видів знаходиться під охороною Бернської конвенції, 28 видів – під охороною Бонської конвенції, три види — конвенції CITES.
Підтримку створенню резервату надають українські та міжнародні громадські організації та фонди. Зокрема, ГО «Українське товариство охорони птахів» у пратнерстві з Франкфуртським зоологічним товариством (FZS), Німеччина, Білоруським товариством охорони птахів (APB), Британським орнітологічним фондом (BTO), Консервейшн Кепітал (СС) за фінансової підтримки фундації «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузин та Пітера Болдвіна».
Але без підтримки держави — як фінансової, так і організаційної та адміністративної — «підняти» такий проєкт неможливо. Тому мають належним чином попрацювати Міндовкілля, Національна академія наук України, обласні та районні державні адміністрації, керівники ОТГ, сільських та селищних і міських рад.
«Створення біосферного резервату – це шлях підсилення збереження біорізноманіття через інтеграцію зусиль щодо збереження на регіональному рівні в Україні і Білорусі. Розробка та впровадження національних та спільних менеджмент-планів територій, планів дій щодо збереження цінних екосистем, оселищ та видів рослин і тварин, спільне їх фінансування безумовно підвищать рівень їх збереження», — зазначає координатор проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» кандидат біологічних наук Ольга Яремченко.
автор — Олег Листопад
Фото Сергія Канциренка/Полісся — дика природа без кордоні
та Олега Листопада (рододендрон жовтий)
Leave a Reply