A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Який з об’єктів Смарагдової мережі міг би бути яскравим прикладом корисності цієї системи? З таким запитанням я звернувся до одного з активних лобістів розбудови цієї мережі, експерта Української природоохоронної групи Петра Тєстова.
Він одразу ж відгукнувся: «Є два об’єкти, які допомогли зберегти природу у Верховному Суді — це Верхньосульський та Боржава.
У першому випадку йдеться про проєктований національний природний парк «Верхньосульський». На цій території розташований об’єкт Смарагдової мережі Verkhniosulskyi (UA0000051), і рубати тут заборонено. Лісопідприємство звернулося до суду з вимогою дозволити рубки, але судді стали на бік природи. Цей випадок детально аналізували свого часу експерти організації «Екологія — Право —
Читати повний текст
Чи можна сьогодні вважати успішним розвиток в Україні Смарагдової мережі? Чи достатньо цього для збереження природи у нашій країні? Чи є потенціал? Наскільки проголошені Україною плани щодо розвитку Смарагдової мережі реалістичні, наскільки вони відповідають міжнародній практиці?
Відповісти на ці запитання ми попросили народну депутатку України, кандидатку біологічних наук Юлію Овчинникову. Пані Юлія є членкинею Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування та головою підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.
Довідково: Смарагдова мережа — це м’який, європейський, так би мовити, інструмент захисту цінних
Читати повний текст
Зазвичай ми з Анатолієм ПАВЕЛКОМ обговорюємо якісь чергові природоохоронні кампанії, причому останніми роками — переважно онлайн. Але зустрівшись наживо на Десятій літній школі «Екології-Права-Людини», ми спочатку більше говорили про армію, про спільних знайомих у ЗСУ. З’ясувалося, що він перетинався за ці роки й з багатьма з тих, з ким і мені довелося ділити службу у 2022-му.
Утім, без довкіллєвих розмов таки не обійшлося, адже Анатолій — юрист, еколог. Розпочав роботу в ЕПЛ ще 2002 року. Сфера відповідальності — екологічне право і правова допомога у царині охорони довкілля, представлення інтересів громадян і громадських організацій у судах, органах державної влади та місцевого
Читати повний текст
Була середина листопада, зверху падав мокрий сніг, а знизу чвакала холодна болотна вода. Чвакання лунало від півтора десятка пар ніг у трекінговому взутті. Попри негоду група українських природоохоронців уперто хотіла на власні очі побачити, як чеські колеги врятували одне з найбільших торфовищ поблизу національного парку «Шумава».
Називається воно романтично — Вовчі ями (чеською — Влчі ями, поруч є село з такою назвою), має площу 46 га (85 футбольних полів). Особливість у тому, що розташоване на висоті 770 м над рівнем моря. Торфовище слугувало накопичувачем вологи й живило дві річки, які зливаються нижче — Рясніце (Řasnice) і Тепла Влтава.
Знайомити
Читати повний текст
Щоб побачити природну, екологічну цінність Полісся, досить глянути на географічну карту Європи. Саме тут вимальовується найбільша зелена пляма, тобто – найбільші за площею ландшафти, вкриті рослинністю.
фото Сергія Канциренка/Полісся — дика природа без кордонів
«Чомусь люди вважають найбільш збереженою природною територією Карпати. Так, ця гірська система дуже цінний осередок біорізноманіття. Але там висока щільність населення, розвинута інфраструктура – дороги, залізниця, лінії електропередач, газогони. Села переходять у сусідні села, міста – в містечка. На Поліссі ж людей живе небагато. Унікальна екологічна цінність, збереженість природи – одна з причин створити на Поліссі міжнародний (українсько-білоруський) біосферний резерват Прип’ятьське Полісся (БРПП). Територія
Читати повний текст
28 грудня 2021 року від Save Polesia https://savepolesia.org/guardian-highlights-absurd-plans-for-siarzewo-dam/ Top image shows natural sandbanks in the Vistula – Poland’s largest river, now threatened by Siarzewo Dam construction. Photo credit: Shutterstock/Krzysztof Kościesza Photography
У статті, опублікованій сьогодні в The Guardian, висвітлюється руйнівний вплив цієї запланованої дамби на річку Вісла в Польщі. Польський уряд рухається вперед, незважаючи на застереження науковців, неурядових організацій та суспільства в цілому.
Польща хоче побудувати нову дамбу на найбільшій річці країни поруч із селом Сяржево, приблизно за 200 км на північний захід від Варшави. Його будівництво обійдеться в 1 мільярд євро. Гребля Сяржево вважається ключовою до міжнародного водного шляху
Читати повний текст
The barrage at Staustufe Straubing, Bavaria, Germany. © Daniel Rosengren
Гребля Сяржево – повертається загроза річці Вісла
29 жовтня 2021 року від Save Polesia https://savepolesia.org/siarzewo-dam-threat-to-vistula-river-returns/ Фото Save Polesia
У Польщі загроза дамби Сяржево на річці Вісла повертається після змін цього тижня до Міністерства клімату та довкілля Польщі та рішення Провінційного адміністративного суду, яке дозволяє продовжити проект у статусі «негайне впровадження». У серпні міністр клімату та навколишнього середовища Польщі Міхал Куртика відкликав екологічну згоду на будівництво після того, як польські неурядові організації звернули увагу на численні недоліки в оцінці впливу. Тепер колишній заступник держсекретаря в Міністерстві морської економіки та
Читати повний текст
Новий звіт: поганий стан Вісли та інших європейських річок зберігається
27 жовтня 2021 року від Save Polesia https://savepolesia.org/new-report-poor-health-of-vistula-and-other-european-rivers-persists/
*Top image shows the Vistula River in Poland. Image credit: Marek Zadrożny
До 2027 року 90% річкових басейнів, досліджених у різних країнах ЄС, залишаться нездоровими, йдеться у новому звіті WWF та Living Rivers Europe. Це означає, що до того часу ці країни не досягнуть юридично обов’язкової мети ЄС щодо відновлення здоров’я забруднених прісних вод Європи. Дослідження також виявило серйозні прогалини в Плані управління річковим басейном для найбільшої річки Польщі, Вісли.
«Останній спринт для річок Європи» – друге видання цього звіту –
Читати повний текст
Aerial photos with a drone over the River Pripyat, Polesie, Belarus. © Viktar Malyshchyc
“У контексті цього нового тренду висвітлення інформації з економічної, політичної, соціальної, але не екологічної позиції особливої уваги заслуговує проєкт Е40. Попри те, що наслідки реалізації даного проєкту, цікавого для бізнесу, можуть призвести до екологічного лиха техногенного характеру, глобального розголосу екозагроз у ЗМІ немає. Резонують лише заяви представників громадськості. Чому?”
Це абзац з дослідження “Довкіллєва проблематика в публічному інформаційному просторі України”.
Тема цікава, але містить багато помилок. Хоча щодо Е40 якраз правда. Судіть самі:
Резюме дослідження Результати моніторингу 2019-30.06.2021 свідчать про те, що медіа зацікавлені
Читати повний текст
White Water-lilies in the Pripiat-Stokhid National Park in the Polesie area, Ukraine. © Daniel Rosengren
Головні економічні ЗМІ Білорусі повідомляють про нежиттєздатність водного шляху Е40
Жовтень 2021 від Save Polesia https://savepolesia.org/top-economic-media-in-belarus-reports-e40-waterway-not-viable/
Нещодавня стаття в білоруській економічній газеті «Економічна газета» («Экономическая газета») засуджує плани уряду збільшити бюджетну підтримку водного транспорту в країні та будівництво водного шляху Е40 вздовж річок Полісся.
Економічна газета цитує заклик білоруських бізнес-асоціацій визнати той факт, що річки та канали втратили колишнє значення транспортних шляхів у міру розвитку мережі доріг і залізниць регіону. Це слід розглядати як природний результат трансформації галузі. На думку економістів, збільшення
Читати повний текст
|
|