Працювати, а не балабонити

Представники низки громадських екоорганізацій домовилися про співпрацю з головою комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Іриною Сех. Двері кабінету голови комітету відкриті й для усіх інших реально працюючих ГО.

На зустрічі були присутні активісти Національного екологічного центру України (НЕЦУ), Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ), Екологічної групи «Печеніги»,  Дружини охорони природи «Зелене майбутнє» (ДОП), Українського товариства охорони птахів (УТОП), незалежні екологи. Більшість учасників – кияни, Олег Вяткін приїхав з Харкова за свій рахунок. Ніяких грантів і т.п. на цей захід не було.

Основною темою зустрічі було обрано збереження біорізноманіття в Україні, заповідна справа та збереження лісів – оскільки проблем у нас в екологічній сфері «вище неба», тому усе обговорити за півтори години було усе одно неможливо.

Зокрема, Володимир Борейко (КЕКЦ) наголосив на необхідності зупинити, а якщо не вдастся – мінімізувати наслідки ліквідації територіальних органів Мінприроди. Така ліквідація фактично означає катастрофу заповідної і природоохоронної справи. Втім, там само, як і усіх інших сфер ОП. Ми просили голову комітету зробити публічну заяву, розглянути це питання на комітеті, вжити інших можливих заходів.

Олег Листопад порушив проблему чергового зазіхання мисливців на заповідники – п’яту спробу законодавчо отримати дозвіл на полювання в них, хоч ще буквально днями була відбита четверта подібна спроба. Просили не голосувати за цей законопроект. Зі свого боку громадськість заявила, що готова підняти цю тему у ЗМІ. (виконано: КЕКЦ та УТОП провели 27.03 прес-конференцію в Інтерфаксі, Листопад надрукував статтю в «Урядовому кур’єрі» http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/gra-na-dobivannya-2/ )

Андрій Плига (ДОП) та Олег Вяткін («Печеніги») зупинились на невідповідності роботи лісової галузі природоохоронному законодавству. Державне лісове агенство України систематично не виконує ні Закон України «Про природно-заповідний фонд України», ні «Про Червону книгу України», ні більшість інших природоохоронних законів, постанов, тощо. Як наслідок – лісове господарство не передбачає збереження старовікових лісів взагалі. Домовились про підготовку відповідних законопроектів, зокрема – законодавчо закріпити навколо гнізд з рідкісними птахами радіус (від 10 метрів), який не можна вирубувати.
Обговорили можливість проведення комітетських слухань восени (на весну уже графік складено і втиснутися не можна).

Ольга Яремченко (Укр товариство охорони птахів) розповіла про проблеми збереження лісових хижих та водоплавних птахів, які страждають від недбалості лісівників та мисливців. Домовились про підготовку змін до закону «Про мисливське господарство», де треба прописати відповідальність за знищення біотехнічних споруд (штучних гніздівель).

Олексій Василюк та Ігор Сіренко (обидва – НЕЦУ) говорили про проблеми заповідного фонду. Зокрема, вони розповіли про підготовлений громадськими активістами об’ємний аналіз сучасного стану речей в заповідній справі.

Інші учасники розвинули тему, зокрема, говорили про неприпустимість відбирання найцінніших земель у Ялтинського природного заповідника. Просили Сех підняти це питання або на засіданні комітету, або зробити відповідну публічну заяву. Домовилися, що «Печеніги» перешлють з відповідним супровідним листом текст звернення і підписи, які були зібрані на захист заповідника і надіслані президенту України (на сьогодні процес знищення з-ка іде повним ходом). (Що зроблено: Олег Вяткін вже підготував листа по Ялтинському).

Також звернули увагу на кадрову проблему в керівництві ПЗФ. Зокрема, просили допомоги у відстоюванні директора Карпатського б. з-ка Гамора. Зараз НУО розпочали таку кампанію, збирають підписи.
Олег Вяткін звернув увагу на проблеми із актами на землю у лісових (підпорядкованих ДАЛРу) ПЗФ. Ці НПП та заповідники не можуть отримати акти на землю через нестиковку у законодавстві. Домовилися надати пропозиції з усунення цих проблем. За інф. О.Вяткіна лист на цю тему вже готовий.

Комітет готовий провести комітетські слухання по ПЗФ, якщо будуть відповідні звернення. (на сьогодні вже лист направив КЕКЦ, такі ж листи обіцяли направити усі інші орг.-учасники).

Було домовлено, що громадськість готує законопроекти, про які йшла мова і пропонує комітету на розгляд. Про те щоб «ми, громадськість, тут показали вам пальчиком, а ви – працюйте», мова не йде.
Для ефективної співпраці домовлено про створення в найближчому майбутньому при Комітеті з питань екологічної політики громадської ради. Учасники зустрічі домовилися об’єднаються у цій раді у секцію з питань заповідної справи і охорони біорізноманіття.

Усі зацікавлені у роботі цієї секції можуть звернутися до Андрія Плиги, який згодився виконувати функції координатора секції. Усі, хто хоче долучитися до роботи секції, можуть звернутися до Андрія. Важливо розуміти, що діяльність комітету – це створення законів. Постанови Кабміну, відомчі накази, інструкції тощо – це не сфера дії парламенту. Також не варто плутати комітет ВР з екоінспекцією, прокуратурою, обладміністраціями чи місцевими радами. Також варто розуміти, що допомогу у вирішенні регіональних проблем комітет може надати в першу чергу через знов-таки зміни у законодавстві для усієї! України.
Секційний принцип роботи дозволить акцентуватися на певних проблемах, ефективніше планувати і т.п.

Зустріч можна вважати успішною. Запорука цього успіху – професіоналізм громадських активістів, чітка скоординованість, давнє знайомство цих ГО між собою, спільне бачення проблем.
Бажаючі створити інші тематичні секції можуть також об’єднатися і запропонувати свої теми для обговорення Комітету з екополітики.