A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Канали дотримуються квот, але чи стало української більше в ефірі?
Наше ТБ — на 100% українськомовне. Про це офіційно заявили журналістам представники Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Не вірите? Ваш ящик поводиться по-іншому і левову частку часу рєчьот па-рускі?
Хто ж правий? І ви, і Нацрада. А відчуття когнітивного дисонансу спровоковане Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». У ньому записано, що протягом так званого перехідного періоду можна не дублювати/не озвучувати українською фільми, зняті до 1991 року. І, що особливо мене бісить, фільми й передачі власного виробництва. Пройдіться з пультом
Читати повний текст
саме зелень дерев і куців створює унікальну акустику для концертів під відкритим небом. Бережіть дерева і кущі! І траву! І природу взагалі!
Ми – європейці. Фестиваль опери та оперети зібрав музикантів 15 країн світу
Авторська версія. Лінк на скорочений і редагований усіма редакторами варіант – в кінці
Шикарний був концерт на Європейській площі напередодні отримання безвізу — “Антитіла”, Руслана, Kozak System, “Піккардійська терція”, Христина Соловій, Тарас Чубай/Плач Єремії та Katya Chilly Group. Але я на ньому не був. По-перше, не люблю, коли навколо натовп зі смердючими цигарками та пивом, яке так і мріє пролитися на твою
Читати повний текст
Відомий український зоолог, професор Харкiвського унiверситету С. I. Медвєдєв не любив згадувати минуле. На жаль. Вiн багато знав, i за його допомогою можна було б багато вiдновити в iсторiї форпоста української екологiї – заповiдника Асканiя-Нова та iнших природоохоронних дослiджень.
Народився Сергiй Iванович Медвєдєв 16 сiчня 1899 року у Харковi, у збiднiлiй дворянськiй сiм’ї. Глава сiм’ї займався агрономiєю. У 1916 роцi пiсля закiнчення реального училища Сергiй поступив на природниче вiддiлення фiзико-математичного факультету харкiвського унiверститету. Тут i познайомився з професором В. I. Талiєвим – лiдером природоохоронного руху в Українi. Проте активна участь у роботi Харкiвського товариства любителiв природи йому не судилась:
Читати повний текст
Видатний український ботанік Наталiя Олексiївна Десятова народилася 26 грудня 1889 р. у мiстечку Волчанськ Харкiвської губернiї, у досить заможнiй сiм’ї – її батьки володiли виробництвом з консервацiї сокiв. Закiнчила Московськi вищi жiночi курси i Женевський унiверситет. Прекрасно володiла французькою та нiмецькою мовами. З 1911 по 1915 працювала в Петербурзi, в гербарiї Головного ботанiчного саду. Потiм перебралась до Харкова, де пiд час вiйни служила сестрою милосердя. У 1917 р. повернулася до Петербурга, потiм знову опинилась у Харковi, викладала в Ново-Алексеєвському сiльгоспiнститутi. Пiд час громадянської вiйни побувала в Краснодарi (можливо, вiдступаючи з армiєю Денiкiна), потiм у Сочi, знову в Краснодарi. У
Читати повний текст
Ліси Покутських Карпат треба захистити найвищим заповідним статусом
(авторська версія. Редакційну читайте на сайті газети: “Повені зупиняться перед деревами”
З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!».
Я помотав головою і видіння зникло. Але і туман, і величний буковий праліс, і гірське озеро, в якому мешкають схожі на мініатюрних драконів тритончики, залишилися. Тут, на заповідному Корматурському хребті національного природного парку «Гуцульщина» на диво органічно співіснують легенди і наука. І поки комусь за потонулими у хмарі, яка саме зачепилася за
Читати повний текст
це один з будинків на Парковій алеї, на які було виміняно Межигір’я. У 1910 у них була лікарня для хронічно хворих дітей
Виявилося, що в загарбанні Януковичем території колишнього Межигірського монастиря не останню роль відіграли колишні керівники природоохоронного відомства Василь Джарти, а згодом Едуард Ставицький. Нинішнє керівництво Мінприроди, проаналізувавши ситуацію і порадившись з юристами, бачить можливість повернути вкрадене державі. «Ми продовжуємо розбирати завали попередньої влади і шукати справедливість, — каже міністр Остап Семерак. — Свого часу Мінприроди відіграло не останню роль у відчуженні державного майна у Межигір’ї на користь Януковича. Першій спробі завадила Помаранчева революція. Висновки було зроблено.
Читати повний текст
Михайло Миколайович Полоз займав не лише високi пости в партiї українських комунiстiв та уряду УРСР. Вiн ще був i першим головою Українського комiтету охорони пам’яток природи. Iм’я Полоза довгий час не згадувалось не лише в природоохороннiй лiтературi, але й замовчувалось у довiдковiй. Так, в останнiй Українськiй радянськiй енциклопедiї (1985) про М.М. Полоза немає нi слова. Тому всi матерiали про Михайла Миколайовича довелось шукати в держархiвах України, архiвах СНБ України, у дечому допомогла його дочка, Рада Михайлiвна.
Михайло Миколайович Полоз народився у Змiївському районi Харкiвської губернiї (з iнших джерел — у самому Харковi) 23 грудня 1891 р. у сiм’ї збiднiлого дворянина,
Читати повний текст
Голова Держрибагентства Ярема Ковалів розповів «УК», як плани щодо осучаснення галузі втілюються в життя
Відповіді на запитання попереднього інтерв’ю, яке очільник відомства дав «УК» рік тому, починалися словами «плануємо, хочемо, збираємося». Що вдалося реалізувати із запланованого? Це стало головною темою розмови із головою Держрибагентства Яремою КОВАЛІВИМ.
Голова Державного агентства рибного господарства України Ярема КОВАЛІВ
— На річках вже майже скресла крига. Браконьєри гострять остроги, закупили кілометри сіток, нові катери, перебрали мотори своїх швидкісних джипів. А як, Яремо Богдановичу, готується до весни Держрибагентство? Чи зможе риба цього року нормально віднереститися?
— У держбюджеті-2017 на придбання нової техніки для новоствореного рибного
Читати повний текст
Президент України підписав два екологічних закони № 2023 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) та 2604 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин). Нові закони:
Підсилюють адміністративну відповідальність за забруднення лісів, збільшуючи штрафи в п’ять разів за введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, яке охороняє ліси від шкідливого впливу (ст. 71 Адмінкодексу України), а також збільшують в п’ять разів штрафи за забруднення лісу відходами (ст . 73 Адмінкодексу
Читати повний текст
Олександр Олексiйович Шуммер народився у 1875 р. у Петербурзi. В 1908 р. закiнчив агрономiчний факультет Київського полiтехнiчного iнституту. Був активним членом Київського орнiтологiчного товариства, брав участь у природоохороннiй виставцi у Києвi у березнi 1914 року, займався науковими дослiдженнями на пiвднi України та Приднiпров’ї.
На початку 1920-х рокiв працював у Костромi, звiдки переїхав в Асканiю-Нова у 1926 роцi. На початку 1930-х став заступником директора Приморських заповiдникiв. Розташованi на багаточисельних косах та островах Чорного та Азовського морiв, вони займали понад 30 тисяч гектарiв, постiйно пiддавались атацi з боку мiсцевих господарникiв.
Цiкавий протокол наради в Голопристаньському райвиконкомi, куди 17 квiтня 1933 року
Читати повний текст
|
|