A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Фігура Божої Матері на в’їзді до Коростеня
На в’їзді в це місто – шестиметрова фігура Божої матері (найвища в Україні). Ні, мова не про Закарпаття чи Галичину, запрошую вас до Житомирської області, до Коростеня. Їхав я сюди, скориставшись запрошенням Чорнобильського форуму економічного розвитку (саме відбувалося його шосте засідання), щоб знайти відповіді на два запитання: чи можна щось сьогодні, у важкі для української економіки дні, зробити для економічного розвитку міст та сіл Полісся? І – чи є перспективи розвитку територій, що мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи? Одразу скажу, що відповідь – так! Але інтрига у тому, як саме
Читати повний текст
Фото Олега Листопада
Пристрасті по-канівськи
Гаряче літо цього року доповнилось у Каневі не менш гарячими дебатами навколо проекту компанії «Нібулон». Але єдиний результат громадських слухань влітку 2010 року – це розкол місцевої громади на дві половини.
Перші громадські слухання у червні щодо будівництва терміналу на березі Дніпра сказали тверде «ні» інвестору. Мотиви – канівська громада вже по саму зав’язку «сита» екологічними проблемами від двох попередніх інвесторів – групи «Миронівський хлібопродукт» (завод торгової марки «Наша ряба») та групи «Верес» (завод «Укршампіньйон»).
Однак і місяця не минуло, як нова ініціативна група організувала в липні другі громадські слухання щодо пропозицій
Читати повний текст
Дамба на озері Сасик
Озеро Сасик (Одеська область), яке горе-меліоратори, заподіявши довкіллю та людям чимало лиха, понад 30 років тому відділили від моря, таки має шанс знову стати морським лиманом. А екологічна ситуація у регіоні – знову повернутися до нормальної. Спеціальна Державна міжвідомча комісія доручила Національній академії наук України провести остаточні дослідження з роздамбування озера й впровадити в життя технологічну операцію цього процесу. Але були й голоси проти роздамбування, зокрема – рибогосподарників. Начебто роздамбування негативно позначиться на тутешньому рибальстві. Чи це так?
Не мала баба клопоту – створила спецрибгосп
До 2003 року Сасик був водогосподарською водоймою, головною
Читати повний текст
Цей бєспредєл почався з того, що злодії від влади забрали у киян єдиний у районі метро “Либідська” ще живий сквер і прирекли його на знищення.
Тепер те беззаконня породжує інше – з бюджету столиці викрадено 11 мійльйонів, у той час як потрібні кошти на чисте повітря, у той час як Бортницька станція аерації загрожує аварією і отруєнням води від Києва до Чорного моря, у той час як потрібно десятки мільойнів на відновлення зруйнованого нинішнім же складом Київради зеленого господарства, у той час як не працює половина бюветів…
Столичный горбюджет наполнится молитвой
На сессии Киеврады 9 декабря глава бюджетной комиссии столичного
Читати повний текст
Скарби культури варті такої ж поваги та захисту як і скарби природи. Приєднуйтесь до захисту музеїв нашої Лаври!!!
У четвер, 23 грудня, о 13.00 біля центрального входу до Києво-Печерської Лаври (вул. Івана Мазепи, 21) розпочнеться акція солідарності «НЕ ДАМО ВИКИНУТИ МУЗЕЇ З ЛАВРИ!» Громадські активісти та небайдужі кияни висловлять свій протест проти намірів уряду викинути унікальні музеї разом з сотнями тисяч експонатів з території Лаври. В акції, серед інших, візьмуть участь президент українського ПЕН-центру Євген Сверстюк, митці Тарас Компаніченко, Євген Нищук, Ірма Вітовська та інші відомі українці. Через рішення уряду про виселення музеїв у будь-який час можуть опинитися на вулиці
Читати повний текст
Нещодавно неурядові організації заблокували роботу незаконних кар’єрів у Жихарі (селища на околиці Харкова). Через 40 хвилин після виклику на місце приїхав наряд міліції, який склав протокол про незаконну розробку піску й опечатав заблокований активістами навантажувач. Але активісти розуміють, що це – ще не перемога, бо справу можуть, як це бувало, «спустити на гальмах».
Активісти попередили міліцію, щоб вона не передавала, як торік, порушникам техніку на відповідальне зберігання (це все одно, що просто віддати її порушникам), і висловили готовність виходити на такі акції хоч щодня. Усі в’їзди в кар’єри було «запечатано» табличками з написом «Кар’єр закритий назавжди!».
Наступний етап кампанії проти
Читати повний текст
Турготель «Косів» та приватна «зелена» садиба «Живиця», обидва з Івано-Франківської області, щойно отримали сертифікати «Екоготель». Вони змогли облаштувати свої господарства так, що мають змогу заощаджувати до 50 відсотків електроенергії та тепла. Пані Руслана Петричук, хазяйка турготелю «Косів», щиро зізнається: «Дбала, перш за все, про економію коштів. Якщо хочеш, щоб твоє господарство процвітало, треба вміти добре рахувати. Виявляється, що навіть наші маленькі хитрощі – коли і як вимкнути чи ввімкнути обігрів – складаються копієчка до копієчки і в результаті дають дуже відчутну економію».
Для пана Володимира Брошкевича природне середовище навколо його «Живиці» є дуже важливим: гармонійне життя для родини і аргумент
Читати повний текст
Українфоби давлять з усіх боків (читай статтю ничже). Виникає питання: що ж робити? Відповідь проста: буди на голову вище. Зробити так, щоб більшість бізнесменів, політиків та інших вагомих людей були Українофілами. Тобто – українці мають завоювати вершини бізнесу і політики. Українці (у кого ще є можливість – з юних літ) повинні цілеспрямовано робити кар’єру кожен в обраній ним галузі, а не спостерігати, як брудні чоботи топчуть усе українське і скиглити з цього приводу. Будь першим! Будь кращим! Підтримай свого!
Стихийная деукраинизация
На днях Украина отметила День украинского языка. Отметила не широко, но помпезно – даже президент выпустил специальное обращение, где
Читати повний текст
На одній із сесій Татарбунарської райради в 2005 році було прийнято програму з локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Татарбунарського району у 2005–2010 роках. Вона передбачала боротьбу з карантинним бур’яном різними методами: хімічним, агротехнічним, механічним та іншими. Протягом 2005 року збиралися провести на території району семінари, практичні заняття з органами виконавчої влади й сільгоспвиробниками, і особливо – в навчальних закладах. Ця програма передбачала не тільки боротьбу за врожаї, але й за здоров’я людей. Про це сповіщалось в газеті «Татарбунарский вестник» №70 від 14 вересня 2005 року в статті В. Богданова «От амброзии не должно остаться ни рожек, ни ножек».
Читати повний текст
При виїзді убік Полтави із селища Пісочин, яке давно вже переросло звання харківського передмістя, але при цьому зберегло самостійність, будь-який проїжджаючий мимоволі здригається. Ландшафт раптом починає нагадувати декорації фільму жахів, фільму-катастрофи або фільму про інопланетні подорожі. На жаль, це – не кіно. Це – життя. З Харківщини, а, може, і з України вивозять родючий шар землі. Чорнозем. Як при фашистах?
Як би близько не був Пісочин до Харкова, як би часто не курсували тут автобуси та комфортні маршрутки від станції метро “Холодна Гора”, яким би великим не був відсоток пісочинців, що працюють на харківських підприємствах, все-таки за ментальністю це селище
Читати повний текст
|
|