|
|||||
Якщо високогірний ліс зрубають, це може призвести до зсуву грунту і утворення кам’янистих розсипів. Вода не затримуватиметься і швиденько збіжить у долини, швидкість стікання катастрофічно зросте. Повені, які стались у Карпатах у 2008, 2009 та 2011 роках, видаватимуться дитячими забавками порівняно з тим, що може статися 
потрібно посилити правовий захист унікальних лісів. Тому громадські організації за участю Мінприроди підготували проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат. Тринадцять народних депутатів підписали та зареєстрували його у Верховній Раді з номером 4480. Законопроект ще має пройти горнило Експертного управління парламенту, слухання у профільному комітеті та два читання на сесії. Шлях непростий 
На території майбутнього нацпарку Дніпровсько-Тетерівський, зокрема у верхів’ях річечки Жидок, збереглися ще і драговини, і мочарі, й трясовини, і багна. Вони врятували чимало рідкісних рослин. Наприклад, бобівник трилистий, теліптеріс або образки болотяні. 
Текст матеріалів у форматі ворд – тут: Матеріали до Проекту створення 22 10 2015 Обгрунтування необхідності створення НПП.. 5 Відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання території і природних ресурсів НПП………….. 7 Аналіз користувачів та власників земельних ділянок, які планується включити до складу НПП.. 11 Характеристика території, що пропонується для заповідання. 12 4.1. Природні умови, екологічна та біологічна цінність. 12 4.2. Соціально-економічна характеристика регіону. 31 4.3. Природоохоронна, наукова, рекреаційна, естетична та історико-культурна цінність. 52 4.4. Існуючі території та об’єкти природно-заповідного фонду в межах території, запропонованої для заповідання 53 Обгрунтування та схема попереднього функціонального зонування території, запропонованої для заповідання 54 Соціально-економічні 
Потрібна допомога Мінприроди та Генпрокуратури, щоб протидіяти захопленню території національного природного парку «Гуцульщина» й винищенню лісу Вони саме розслабилися, приймаючи теплі ванни, як холодно зблиснув ствол і пролунав здвоєний постріл. Розриваючи шкіру і м’язи, вдарила картеч… Це не оповідки про сицилійську мафію. Це сценарій, який може будь-якої ночі реалізуватися у Кутському держлісгоспі (ДЛГ). Браконьєри спорудили в цих краях кілька мисливських веж для незаконного полювання на кабанів, які приходять на улюблені галявини приймати грязьові ванни чи поритися у пошуках смачненьких корінців. Жертвами можуть стати й косулі або олені, що сторожко скрадаються до солонцю. Лісничий Косівського лісництва Кутського ДЛГ Петро Пліхтяк (він 
в системі екологічного управління України залишаються суттєві прогалини, які слід усунути, щоб наблизити нашу екологічну політику і природоохоронні установи до вимог міжнародних та європейських практик. Серед нагальних завдань — зміцнення законодавчих основ управління охороною довкілля. Наше природоохоронне законодавство значною мірою має декларативний характер: у ньому нерідко бракує механізмів правозастосування, багато актів не узгоджені один з одним. 
Спеціалісти вважають, що одна з головних проблем це брак ефективної системи раннього виявлення займань Радіаційної небезпеки від пожежі в зоні відчуження Чорнобиля немає: радіаційний фон у межах норми, встановленої для цієї території, ситуація контрольована. Таку заяву зробила днями під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заступник міністра екології та природних ресурсів Світлана Коломієць, коментуючи наслідки пожеж на початку серпня. Також посадовець розповіла, що такі пожежі виникають доволі часто. За статистикою, у спекотний літній період упродовж 2012—2014 років у Чорнобильській зоні стається 10—15 пожеж. Нині урядові структури розробляють концепцію оптимізації управління зоною відчуження. «Одна з ідей, що розглядаємо, — створення Чорнобильського 
«Сухолуччя» стало для українців одним із символів диктатури Януковича, символом беззаконня. І перетворення його на доступний вченим і екотуристам об’єкт стане сигналом того, що ми справді здолали і сам режим, і долаємо його наслідки. Національний координатор міжнародної лісової програми Юрій МАРЧУК: «Тільки держава може бути власником основного масиву лісів» У Коаліційній угоді, яка стала частиною програми дій уряду, є розділ, присвячений реформі лісового сектору. Триває жорстка дискусія щодо долі державних лісогосподарських підприємств. Чому лісові питання набули такої актуальності в непростий для країни час, якою буде доля нашого зеленого багатства – про це ми спитали досвідченого фахівця, одного з авторів сучасного лісового законодавства Юрія МАРЧУКА. УК Юрію Миколайовичу, у країні війна, криза, а ми з вами про ліс збираємося говорити. Чи на часі? — Так потім буде пізно. Ліс в усі епохи виручав і державу, |
|||||
