A sample text widget
Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis
euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.
Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan.
Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem,
suscipit in posuere in, interdum non magna.
|
Нам чужого лайна не треба!
Тільки завдяки активній позиції громадських організацій вдалося призупинити перекачку каналізації Борисполя на Переяславщину і злив у річку Карань
Влада усіляку гидоту намагається зробити тишком-нишком. Не винятком став і проект скидання каналізаційних стоків з нових очисних споруд м. Борисполя в невеличку, мілководну, регульовану багатьма шлюзами Карань, яка протікає також територією нашого Переяславського району та міста. Інформація про цей проект замовчувалася, влада робила вигляд, що нічого не планується і не відбувається. У той час, як ще в серпні 2011 року науково–технічна рада Мінрегіонбуду розглянула і погодила робочий проект будівництва каналізаційних споруд м. Бориспіль, а Кабмін України в
Читати повний текст
сьогодні у Дністрі ще можна купатися, а завтра???
Коли ще в школі читав про війни, які вели африканські країни за воду, то сприймав це виключно як екзотику, хоч і жив у степовому Запоріжжі. У нас же води – хоч залийся. Дніпро повноводий, куди треба воду дотягнути – так це ми на раз-два. Он на Донбас канал прокопали, о отой – на Крим.
А у Карпатах річок скільки. І дощів у горах неміряно, намет мій туристичний, пам’ятаю, не встигав сохнути. Це ж ті річки, що другу після Дніпра українську річку поять – Дністер. Так і що тут має бути
Читати повний текст
Новина зі знаком запитання
З нагоди Дня працівників заповідної справи у Львівському державному управлінні охорони навколишнього природного середовища (ЛДУОНПС) відбувся круглий стіл, на якому обговорювали питання можливостей розширення території природно-заповідного фонду Львівщини. Захід зібрав чиновників, науковців та громадськість.
Начальник управління Мирослав Хом’як зауважив, що впродовж наступного року у Львівській області передбачено розширити території паркових заповідників удвічі: «Вважаю, нині важливо заслухати думки представників усіх заповідних територій нашого краю, щоб спільно сформувати план приєднання конкретних земель до вже діючих нацпарків і заповідників. Адже попереду чимало процедур: погодження земельних ділянок з місцевими громадами, лісовими господарствами, виготовлення проектної документації. Розвиток заповідно-паркової справи на Львівщині
Читати повний текст
Понад сорок відсотків енергії (42,6% якщо бути точним), яку споживає Україна, дає нам спалювання природного газу. Того самого, надміру дорогого і «конфліктного», переважно – російського. Розумна Європа голубого палива споживає майже удвічі менше (25,1%). Але на цьому сумне для нас порівняння не закінчується. Європейці майже десять відсотків (9,8%) своєї енергії отримують за рахунок відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – вітру, сонця, спалювання відходів сільського та лісового господарства; від станцій, які працюють на метані сміттєзвалищ та отриманому з гноївки тощо. Українці ж спромоглися на сьогодні «вичавити» з відновлюваних джерел аж… 1,6% від загального споживання енергії. Тобто – у 5 разів менше за
Читати повний текст
Величезні “поклади” вибухівки загрожують катастрофою місту Горлівка. Влада не поспішає врятувати мешканців Донеччини. На допомогу готовий прийти міжнародний фонд, але щоб він дав гроші, потрібні кілька бюрократичних процедур (зокрема, провести тендер на проектну документацію і знайти невеликі державні кошти на нього). Та “слугам народу” все ніколи служити народу.
Громадські організації та преса змусили таки чиновників якось реагувати. Як інформує координатор кампанії Сергій Шапаренко, процедура з оплатою проекту по утилізації горлівського тротилу за останні місяці трохи просунулася уперед (http://blacksmukr.livejournal.com/1222.html). Газета “Селянська правда” теж отримала відповідь з Мінекономіки, де влада дає обіцянку вирішити проблему. (див., наприклад, http://blacksmukr.livejournal.com/2902.html ).
Ось деякі факти з
Читати повний текст
зліва направо: Мірошніченко, Листопад, Цигульова, Клітко
– сказав нардеп Мірошніченко екологічній громадськості, пояснюючи свою (і президентську, вочевидь) точку зору на законопроект 10-218. І ще багато чого сказав про позицію влади, про долю Мінприроди і т.п. У свою чергу громадськість (хто саме – читайте список учасників нижче) сказала від душі усе, що думає про цей законопроект і його авторів.
Сказала трохи пізнувато (втім, листи і зустрічі були – про це теж нижче), бо розмова відбулася на наступний день після того, як закінчився термін прийняття правок до цього закону (нагадаємо, він був ухвалений у першому читанні). Деякі ГО таки
Читати повний текст
19 июня 2012 г. в Верховной Раде Украины состоялось очередное заседание под председательством народного депутата Украины, представителя Президента Украины в Верховной Раде Украины Ю.Мирошниченко. В этот день в 18.00 заканчивался крайний срок внесения поправок к законам, которые были приняты в первом чтении 5 июня.
В заседании приняли участие чиновники Минюста Украины, а также представителе различных ведомств, желающие внести правки в «законопроекты Мирошниченко» – пакет из семи законов, которым, по словам авторов «продвигается админреформа». В т.ч. это законопроект 10-218 (изменения 19 экозаконов) и 10-222 (изменения Земельного кодекса и Закона про охоту и охотхозяйство).
(см также «Тяжелое совещание у Мирошниченко: лесники выступили
Читати повний текст
Це все, що залишиться нам після прийняття «закону Лавриновича–Мірошниченка»
Поки верстався номер: закон ухвалено у першому читанні. Є надія що після другого ряд дурниць вдастся вийняти з нього. Бо існує домовленість громадськості з нардепом Мірошніченком про внесення ряду правок, які ліквідують деякі негаразди законопроекту: ним обіцяно, інспектори усіх рівнів матимуть право складати протоколи і виносити по ним рішення; що безконтрольних палів не буде. Ішли активні переговори і про долю Комісії з Червоної книги, але поки що певності у її «закононому» житті немає.
А от управління Мінприроди ніхто і не обіцяє урятувати. А найжахливіше те, що нинішній міністр охорони довкілля
Читати повний текст
Книга під такою назвою днями виходить з друку (Стегній О. Соціологічне прочитання природи. – К: Центр екологічної освіти та інформації, 2012. – 430 с.).
Ось що написав про неї журнал “Соціологія: теорія, методи, маркетинг”:
Природа як предмет соціологічного занурення
Вийшла друком цікава монографія доктора соціологічних наук Олександра Стогнія “Соціологічне прочитання природи”, присвячена розбудові соціології довкілля (побутують також інші терміни на позначення цього напряму: соціальна екологія, екологія, інвайронментальна соціологія тощо) – новітнього соціологічного напряму, досі потрактовуваного в освітньому науковому полі неоднозначним чином. Звернення автора до цієї проблематики має невипадковий характер. Вона містить глибші, фундаментальні виміри, ніж здається на перший погляд. Ідеться
Читати повний текст
Наш Татарбунарський район сміливо можна назвати країною лиманів. І тутешній народ традиційно займається риболовлею й заготівлею очерету. Ці види діяльності доволі трудомісткі, дають робочі місця і, звичайно ж, поповнюють місцеву скарбницю. Точніше, мають «давати» і «поповнювати». Офіційно зареєстровані робочі місця в цих галузях і, відповідно, відрахування в бюджет – питання надзвичайно болючі як для підприємців, так і для влади. Першопричина – дурне податкове законодавство й корупція…
Візьмемо, приміром, хоча б наш багатостраждальний Сасик (перетворений з морського лиману у водоймище понад 30 років тому). Вода Сасика не придатна для зрошення й промислового риборозведення через високий вміст у ній солей важких металів,
Читати повний текст
|
|