Так, Криворіжжя має своє «мертве море». Щоправда, за солоністю йому до малоазійської курортної перлини далеко, справжнє Мертве море солоніше на порядок. А от за здатністю винищувати живе — тут ще хто кого…
Здоровенна калюжа мертвої води плюскається південніше Кривого Рогу в балці Свистунова вже понад пів століття. Шахтні води, які туди скидають гірничо-збагачувальні підприємства (ГЗК), мають мінералізацію до 100–200 г/літр. Порахуйте, скільки це солей (у цьому разі переважно хлоридів) у столових ложках, пам’ятаючи, що одна ложка вміщує 15 грамів. Цікаво, що солоність Чорного моря — 18 г/літр. Середземного — 35 г/літр. А Мертвого — 310 г/літр.
Коли балка Свистунова заповнюється вщерть — а це стається щороку в кінці осені-взимку — виникає загроза затоплення навколишніх населених пунктів та сільськогосподарських угідь і, врешті-решт, потрапляння 10–13 мільйонів кубометрів ропи у річку Інгулець. Уряд, покректавши (а що робити?), ухвалює рішення про надання дозволу на контрольований (поступовий) скид вмісту Свистунівського ставка у той самий Інгулець. Кожного року «востаннє». Як і цього, 2025-го, коли таке рішення ухвалювалося вже аж 1 квітня.
Після скидання ропи Інгулець промивають. Для цього використовують дніпровську воду, яка каналом Дніпро-Інгулець подається від Світловодська (Кременчуцьке водосховище) у Войнівське водосховище на Інгульці. Далі по розширеному зарегульованому руслу Інгульця через Іскрівське водосховище її шлях лежить у Карачунівське водосховище біля Кривого Рогу. І вже з «Карачунів» вода надходить на промивання тої частини русла Інгульця, яка нижче виводу стоків з балки Свистунова. Дуже важливо встигнути зробити промивання до початку вегетаційного періоду. Бо вода Інгульця активно використовується для зрошення.
А що далі стається з балкою Свистунова? А нічого. Труби, якими йде скидання в Інгулець, перекриваються, і підприємства знову починають зливати у балку ропу. А чом би й ні? Адже, наскільки мені відомо, за ці скиди вони платять по мінімуму. У кожного підприємства є дозволи на СВК — спецводокористування (надаються Держводагентством). Дозвіл отримується після обрахунку об’ємів скидів та їхньої концентрації. Це, по суті, плата за розрахункові об’єми прісної води на розбавлення. На цьому відповідальність приватних підприємств закінчується. Бо скиданням з балки в Інгулець опікується ДП «Кривбасшахтозакриття». І саме на нього вішають усіх собак і всі штрафи та санкції.
Стаття уперше надрукована у газеті “Світ”
«Гірничозбагачувальні комбінати фактично не здійснюють скид, а передають воду цьому ДП, тому притиснути їх неможливо. А найцікавіше, що ДП ще і гроші із ГЗК бере за утилізацію цих стоків», — прокоментував «Світу» ситуацію ексзаступник міністра захисту довкілля Михайло Хорєв.
Ситуація значно ускладнилася, коли рашисти підірвали греблю Каховської ГЕС, і Каховське водосховище перестало існувати. Адже частину води для питних та технічних потреб Кривий Ріг брав з Каховського, а частину — з Карачунівського водосховищ. Після російського теракту «Каховка» відпала й «Карачуни» стали для Кривого Рогу суперважливими. Тож витрачати звідти воду на якесь промивання не дуже розумно. Проте…
Міндовкілля хвилюється раз…
Міністерка захисту довкілля Світлана Гринчук відвідала балку Свистунова в ході робочої поїздки в Кривий Ріг у середині травня 2025-го.
«Вже майже 50 років у ставок-накопичувач скидаються високомінералізовані шахтні води. Щороку — близько 13 млн м куб. Вже 5 років, як термін експлуатації об’єкта завершився, однак, за відсутності альтернативи ставок продовжує приймати води (тут у дописі — неточність. Строк експлуатації у цього ставка не міг закінчитись, бо він ніколи не вводився в експлуатацію, — ред.). Накопичувач перебуває в аварійному стані і його спроможність безпечної акумуляції шахтних вод наближається до критичної. Гребля деформується, з ложа дренує вода, що має негативний тиск на якість води в річці Інгулець, яка є джерелом водопостачання міст Кривий Ріг та Миколаїв», — повідомила пані міністр на своїй фейсбук-сторінці у ході візиту.
Тут же влаштували мінінараду за участі заступника голови Дніпропетровської ОДА, заступника Криворізького міського голови, очільників Держводагентства та Держекоінспекції й представників Криворізької міської ради та ДП «Кривбасшахтозакриття».
«Наразі маємо декілька варіантів технічних рішень щодо очищення шахтних вод, які скидаються в річку Інгулець, а також реконструкції балки Свистунова. Ведемо переговори з кількома нашими партнерами щодо залучення інвестицій для цих проєктів. Наприклад, з Європейським інвестиційним банком. Під час останньої зустрічі наші партнери запевнили, що розглянуть проєкт на можливість спільної реалізації. Окремі переговори щодо технічних рішень ведемо з японськими партнерами, розглядаємо можливість реалізації проєктів у рамках Механізму спільного кредитування (Joint Crediting Mechanism)», — зазначила Світлана Гринчук.
На жаль, жодної конкретики у дописі більше немає — які саме варіанти, які технології, які проєкти.
Тільки обіцянка: «Щотижня Міндовкілля спільно з Дніпропетровською облдержадміністрацією аналізуватиме стан підготовки та реалізації проєктів». Чи проводився такий аналіз і які його результати — теж невідомо.
Міндовкілля хвилюється два…
За всю історію лише два екоміністри системно намагалися не підтримувати рішення про щорічний скид розсолів в Інгулець.
У грудні 2020-го очільником ековідомства був Роман Абрамовський. Тодішня команда міністерства ініціювала ухвалення Кабміном постанови № 766 «Про нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням». У ній чітко прописано норми вмісту хлоридів у воді для поливу. І регламентовано його припинення у разі збільшенні цього вмісту.
«Міндовкілля вважає, що розв’язання цієї екологічної проблеми полягає не в щорічній промивці Інгульця, а у впровадженні на гірничорудних підприємствах Кривбасу сучасних технологій та альтернативних шляхів накопичення й очищення шахтних вод.
Ми припускаємо, що як тимчасовий захід, можливе врегулювання цієї проблеми шляхом розбавлення шахтних вод і промивання русла річки Інгулець. Водночас має бути здійснено подальше екологічне оздоровлення річки, яке, за попередніми розрахунками, потребує подачі близько 200 млн м³ дніпровської води, що не передбачено зазначеним проєктом розпорядження Уряду», — повідомив у ФБ міністерства Михайло Хорєв, який на той момент обіймав посаду заступника міністра.
Також Міндовкілля звертало тоді увагу на один з головних принципів національного та європейського природоохоронного законодавства: «забруднювач платить».
«Це означає, що усі витрати, пов’язані з промиванням та екологічним оздоровленням річки Інгулець, мають відшкодовуватись коштом підприємств-забруднювачів. Натомість положення проєкту розпорядження та індивідуального регламенту щодо періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2020–2021 років — це намагання перекласти відповідальність за управління шахтними водами та запобігання виникненню аварійної ситуації на Кабінет Міністрів України та Державний бюджет», — йшлося у заяві ековідомства.
Міндовкілля (Мінприроди) хвилюється три…
У 2017-му, коли екоміністерство ще називалося Мінприроди, це відомство створило спеціальну робочу групу. До її складу увійшли представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, Криворізької міської ради, гірничодобувних підприємств Кривбасу, галузевих наукових установ та неурядових громадських організацій. Думали, як поетапно зменшити обсяги скидання надлишків зворотних вод і поліпшити якість води у басейні Інгульця.
Екоміністр Остап Семерак тоді запропонував підприємцям брати екокредити на встановлення очисного обладнання й оновлення технологій. Такі кредити був готовий надавати один з державних банків. Але жоден з ГЗК можливістю не скористався. Чому? Бо в них не було і немає стимулів. Про ці пропозиції я писав тоді в дуже поважній газеті «Урядовий кур’єр» — виданні Кабінету Міністрів. Але як ви вже зрозуміли, інтереси власників ГЗК тоді перемогли. І продовжують перемагати.
Науково обґрунтований песимізм
Доктор технічних наук, професор, завідувач Кафедри екології та технології рослинних полімерів КПІ ім. Ігоря Сікорського Микола Гомеля, коментуючи на прохання «Світу» ситуацію, зазначив, що в балці Свистунова у ставок-накопичувач поступають шахтні води з високою мінералізацією. Тож застосування зворотного осмосу тут не варіант, оскільки вже за мінералізації понад 30 г/дм³ це, на думку пана професора, безперспективно. Як і використання електродіалізу. Через обсяг вод, які треба переробити, ці методи — непродуктивні.
Негативно фахівець оцінює й методику розбавляння концентрату відходів. Але спосіб розв’язати проблему все-таки є! Треба просто подивитися в корінь і усунути причини її утворення.
«Сьогодні переважно використовують дешеву схему східчастого водовідведення, в якій високомінералізовані води з нижніх горизонтів змішуються з відносно прісними водами з вищих горизонтів, і в результаті на виході отримують усереднену суміш з високим рівнем мінералізації», — нагадує науковець.
Де вихід? У розділенні!
Найкращим є варіант, коли води з невисокою мінералізацією — прісні й солонуваті, викачуватимуться наверх з подальшим очищенням та використанням, а солоні води та концентрати зворотноосмотичного очищення маломінералізованих вод будуть закачані в нижні водні пласти з високою мінералізацією.
«Оскільки мінералізація води та вміст компонентів у цьому горизонті перевищують аналогічні показники у водах, розміщених вище, то суттєвого впливу на загальні характеристики води тут не буде», — пояснює професор Гомеля.
Це вимагає певних затрат, і, припускаю, що власники чи орендарі шахт не захочуть вкладати кошти у розв’язання проблем захисту довкілля, а будуть говорити, що це неможливо і нереально.
«Але у нафто- та газодобуванні саме так утилізують супутні пластові високомінералізовані й непридатні для очищення води, які попадають на поверхню разом з нафтою чи газом», — нагадує Микола Гомеля.
Стомились чекати
«Були неодноразові спроби проходження процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) використання балки Свистунова. Але всі вони виявилися невдалими, оскільки звіти ОВД містили неправдиву та неповну інформацію. А запропоновані рішення не пом’якшували впливу на довкілля, тому що у них не розглядались альтернативні схеми поводження з шахтними водами. Усе знову зводилося до скидання їх у річку. От і діє стара схема: прибутки отримують приватні видобувні підприємства, а проблему (ті самі солоні води) вони передають ДП. Ставок-накопичувач у балці Свистунова досі є об’єктом незавершеного будівництва, так і не введеним офіційно в експлуатацію. Нагадаю: проєкт був розроблений у 1968–1971 роках. Ставок акумулює шахтні води з 1976 року, тобто небезпечний об’єкт працює в стадії ТИМЧАСОВОЇ експлуатації вже 48 років», — підкреслює Анна Амбросова, промислова екологиня й експертка громадської спілки «Досить труїти Кривий Ріг» (ДТКР).
У грудні 2024-го ДТКР ініціювала позапланову перевірку ДП «Кривбасшахтозакриття» Державною екологічною інспекцією (ДЕІ). Укотре перевірка встановила, що підприємство здійснює діяльність з накопичення шахтних вод у балці Свистунова і скидання їх в Інгулець без отримання дозвільних документів: висновку з ОВД та дозволу на спецводокористування. Попри постанову Верховного суду від 20.02.2024, якою ДП «Кривбасшахтозакриття» зобов’язали здійснити ОВД та отримати вказаний дозвіл, нової процедури досі не розпочато.
«Окрім того, підприємство з 2021 року так і не провело роботи з виявлення напрямів фільтраційних процесів, як того вимагав план заходів, затверджений Кабміном, — додає Анна Амбросова. — За фактами виявлених порушень посадові особи підприємства притягнуті до адміністративної відповідальності (штраф). Як зазначено у відповіді ДЕІ, Інспекція мала розрахувати розміри шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативного скиду забруднювальних речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець у 2021, 2022, 2023 та 2024 роках. Підприємству був наданий припис із зазначенням термінів виконання щодо кожного порушення. Далеко не перший…»
Коли ж і хто нарешті розв’яже проблему балки Свистунова?
Олег ЛИСТОПАД
На фото з ФБ Міндовкілля: Світлана ГРИНЧУК та учасники наради оглядають балку Свистунова
Leave a Reply