Aerial photos with a drone over the River Pripyat, Polesie, Belarus. © Viktar Malyshchyc
Заплава річки Прип’ять – одна з найбільш забруднених територій Зони
Розділ про можливе будівництво через Чорнобильську зону міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон буде вилучений з проєкту Стратегії розвитку зони відчуження-2030. Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Андрій Пляцко під час онлайн-наради з експертами, фахівцями профільних держустанов (Державні спеціалізовані підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» та «Екоцентр» та інших) й громадськістю 11 лютого 2020.
Стратегія розвитку території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021-2030 роки розробляється на виконання Указу Президента України № 512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Саме у цьому документі буде зафіксовано майбутні риси Зони. Проєкт стратегії було розміщено для публічного обговорення на сайті ДАЗВ у грудні 2020. До нього надійшло багато зауважень та пропозицій від Міндовкілля, Державної інспекції ядерного регулювання, громадських організацій. Зокрема, свої коментарі надали громадські ради при Міндовкілля та ДАЗВ, Національний екологічний центр України, Українське товариство охорони птахів, Громада рибалок України, Українська природоохоронна група, Екологія-Право-Людина та інші.
Зокрема, кілька організацій зазначили, що неприпустимим є включення до Стратегії розділу 5.9. «Розвиток транспортної інфраструктури».
«Згаданий розділ повністю присвячено лобіюванню створення екологічно небезпечного і економічно необґрунтованого проєкту міжнародного водного шляху (МВШ) Е40 Гданськ-Херсон. Цей проєкт не пройшов ні стратегічної екологічної оцінки, ні оцінки впливу на довкілля, ні оцінки відповідно до конвенції Еспо. І вже з цих формальних причин не може бути включений до Стратегії», – сказав GreenPost директор Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін.
Ідеологи МВШ пропонують прокласти цей канал через річку Прип’ять. Для цього її хочуть значно поглибити, розширити і спрямити. Тобто, доведеться «залізти» далеко за межі існуючого основного русла. Схоже, автори проєкту не знайомі з ситуацією в цій місцевості, адже за словами учасника наради генерального директора ДСП «Екоцентр» Сергія Кірєєва, заплава річки Прип’ять – одна з найбільш забруднених територій Зони. На сьогодні, повідомив пан Кірєєв, вимивання радіоактивних елементів із заплави річки зупиняється завдяки водозахисним комплексам, створеним невздовзі після аварії на ЧАЕС. Зокрема, це Красненський польдер.
Довідково: Для запобігання в період повеней і паводків затоплення Красненської заплави і неминучого при цьому змиву раіоактивності з її території за проєктом інституту “Укрводпроект” у 1992 р було введено в експлуатацію комплекс водоохоронних споруд. До складу комплексу увійшла огороджувальна намивна дамба довжиною 11,2 км, дренажний канал, що з’єднує основні водойми на огородженій території, і насосна станція для перекачки надлишків води з каналу на польдер, що існував в районі Усово – Червоно-Зимовище ще до створення комплексу.
На питання «як вплине будівництво каналу Е40 на існуючі водозахисні споруди» наявні на сьогодні розробки авторів проєкту МВШ відповіді не дають, тож тривога громадськості не безпідставна.
Експерти громадської ради при Міндовкілля вважають за доцільне розділити Стратегію на два документи.
«Варто окремо попрацювати над баченням розвитку 10-кілометрової зони відчуження як інноваційного промислового кластера. І окремо — над стратегію розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, оскільки характер завдань розвитку цих двох територій є суттєво відмінними. Якщо буде розглядатися все ж один документ, тоді заходи щодо цих територій, починаючі із стратегічних цілей, мають бути чітко розмежовані з урахуванням наданих далі в тексті рекомендацій», — сказав GreenPost член ГР Георгій Веремійчик.
Під час наради цю пропозицію не було схвалено повністю, але натомість вирішено поділити стратегію на два окремі розділи.
Протягом тригодинної наради були обговорені практично усі надані пропозиції.
«З нетерпінням очікуємо відкоригованого тексту документу. Стратегія дійсно потрібна. Але хочемо побачити, яким стане текст після внесення запропонованих і узгоджених правок. І лише після цього можна рухатися далі, проводити СЕО – стратегічну екологічну оцінку – документу відповідно до закону», – сказав GreenPost голова Громади рибалок України Андрій Неліпа.
Олег Листопад
уперше опубліковано https://greenpost.ua/news/chy-stane-chornobylska-zona-bezpechnishoyu-cherez-30-rokiv-i28597?fbclid=IwAR1GcnhOUZ9OIsBWlmR1zyaSWId2ksKEhk8oj4pKZI9I4M743pNhwftrDAE
Leave a Reply