Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Збережемо Полісся — відновимо країну

Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 ще влітку 2022-го розробила план заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Є там й екологічний блок. Він активно аналізується експертами та екоактивістами.

Не так давно обговорення проєкту Національного плану відновлення у галузі екологічної безпеки організувала громадська організація Агентство Ефективних Рішень у рамках проєкту «Голос громадянського суспільства».

Save Polesia Partnership’s stark warning: abandon E40 waterway megaproject or vital wetlands, grasslands, forests, and mires across Poland, Belarus, and Ukraine face catastrophe. A controversial megaproject that aims to connect the

Читати повний текст

Український суд відмовив у розгляді справи щодо днопоглиблення Прип’яті

Український суд відмовив у розгляді справи щодо днопоглиблення Прип’яті

серпня 2021 року від Save Polesia – https://savepolesia.org/ukraine-court-denies-case-against-pripyat-dredging/

Top image is a photo of dredging works on a river in Europe by Daniel Rosengren/FZS

Тривалий і невтішний процес підкреслює майже неможливу проблему для громадянського суспільства щодо подання скарг на порушення екологічного законодавства України. З весни 2020 року Національний екологічний центр України (НЕЦУ) – партнер коаліції «Збережемо Полісся» – бореться за боротьбу з українським законодавством, яке було порушено під час перших кроків будівництва водного шляху Е40. У березні 2020 року НЕЦУ вперше подала до суду з вимогою визнати договір на поглиблення Прип’яті

Читати повний текст

Пестициди та ртуть у Дніпрі: Рахункова палата шукає винних

Дніпро в районі Бучака

Днями Рахункова палата України оприлюднила звіт про результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/2021/12-3_2021/Zvit_12-3_2021.pdf

Він чомусь шокував як журналістів, так і публічних діячів.

Капітан Очевидність

«… в Дніпрі виявили смертельно небезпечні коктейлі, а саме надмірні концентрації гербіциду атразину, метали – кадмій, нікель, мідь, а також ртуть… Дніпро забезпечує 70% населення питною водою. І вода, яка тече з ваших кранів, може перестати бути придатною навіть для душу», – пише у своєму ФБ ексголова Державної екологічної інспекції України Єгор Фірсов.

Читати повний текст

Заповідність заплави Прип’яті знизиться через рішення Кабміну

фото з ФБ ДАЗВ

Заплава річки Прип’ять, яка зараз включена до Чорнобильського біосферного заповідника (ЧБЗ) і має на частині своєї території найвищий заповідний статус, буде віднесена до менш суворої категорії заповідності. Такі зміни заплановані через рішення Кабінету Міністрів України.

«…відповідно до Карти-схеми попереднього функціонального зонування, річка Прип’ять у межах Заповідника частково входила до заповідної зони. Відповідно до розробленого нового зонування, русло річки Прип’ять у південній частині Заповідника віднесено до зони антропогенних ландшафтів, а її русло у північній частині – до буферної зони», – ідеться на сайті ЧБЗ.

Допис із цією інформацією позначений як «відповідь на публікацію в Green

Читати повний текст

Для чого рахують грициків

Вчені проводять облік грициків великих в українській та білоруській частинах Полісся, зокрема, у заплаві Прип’яті. Великі грицики – це рідкісні птахи (нещодавно занесені до Червоної книги України), які зупиняються в Поліссі під час міграцій. Частина з них полетить північніше, а частина залишається гніздуватися. Найбільші скупчення спостерігаються на луках поблизу міста Турова (Гомельська область Білорусі), де збираються тисячні зграї. Але відомі їхні колонії і в українському Поліссі – на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Київщині.

Фото Тетяни Кузьменко

Птах вирізняється своїм довжелезним дзьобом, завдяки якому легко дістає комах та їхніх личинок, молюсків та іншу поживу з мілководдя. Грицик великий трохи більший

Читати повний текст

Підпишіть петицію, щоб врятувати Полісся – «Амазонію Європи», поки ще не пізно!

Звертаємось до Прем’єр-міністрів України, Польщі, Білорусі та президента Європейської комісії

Щоб підписати, заходьте сюди: Петиція на захист Полісся

The Stokhid River in the Pripiat-Stokhid National Park in the Polesie area, Ukraine. Photo taken with a drone. © Daniel Rosengren

Полісся ­– найбільша дика болотиста територія Європи, розташована на території України, Польщі, Білорусі та Росії. Полісся має площу вдвічі більшу місце ніж Португалія (186 000 км2).

Полісся недарма називають «Амазонією Європи»: воно має багатий рослинний і тваринний світ, тут збереглися унікальні культура, промисли та традиції. Від збереженості Полісся залежить виживання багатьох видів, що перебувають під загрозою зникнення у всьому

Читати повний текст

Компанія, яка «відмила» 10 мільйонів на руйнуванні річки у зоні відчуження, уникла покарання

Aerial photos with a drone over the River Pripyat, Polesie, Belarus. © Viktar Malyshchyc

Північний апеляційний господарський суд на фактично виправдав дії ТОВ «СОБІ», яке влітку 2020 року провело масштабні днопоглиблювальні роботи у руслі річки Прип’ять в межах зони відчуження.в

На думку фахівців Національного екоцентру ТОВ «СОБІ» грубо порушила природоохоронне законодавства під час виконання днопоглиблювальних робіт на річці Прип’ять влітку 2020 року. Адже це відбувалося в Чорнобильському біосферному заповіднику та території Смарагдової мережі, тож їм мала передувати оцінка впливу на довкілля та отримання дозволу на роботи на землях водного фонду. Але суд 26 січня 2021 виправдав порушників законодавства.

Читати повний текст

Роботи на річці Прип’ять загрожують мільйонам українців: на поверхню можуть піднятися радіонукліди

A flower meadow in Polesie, Belarus. © Viktar Malyshchyc

У зоні відчуження на річці Прип’ять влітку почалися роботи з поглиблення дна в рамках міжнародного проєкту з відновлення суднохідного шляху E-40. У вересні 2020 року GreenPost писав про те, що провідні європейські екологічні організації направили відкритого листа президенту України Володимиру Зеленському. У своєму зверненні вони висловлюють серйозне занепокоєння початком будівництва мегаканалу Балтика-Чорне море (проєкт Е40).

І от, відповідні матеріали про агрозу радіоактивного забруднення, зявилися у Guardian. Ідеться про те, що науковці попереджають про загрозу радіоактивного забруднення через роботи з відновлення водного шляху, що з’єднає Балтійське море з Чорним,

Читати повний текст

Спричинить розповзання радіації: експерти критикують проєкт Стратегії розвитку зони відчуження-2030

фото з ФБ ДАЗВ

Керівництво Зони просуває сирий і шкідливий документ

Рибалка в Чорнобильській зоні, риття суднового ходу в радіоактивному мулі та завезення небезпечних відходів й побутового сміття. Це лише деякі з пропозицій, які включені до проєкту Стратегії розвитку зони відчуження-2030. Документ було оприлюднено напередодні новорічно-різдвяних свят, а прийом зауважень завершився 15 січня. Проте екологам вдалося вчасно помітити цей ду-у-у-уже дискусійний документ. Провідні екологічні організації розкритикували проєкт стратегії і вимагають від Державної адміністрації з управління зоною відчуження (ДАЗВ) та Міндовкілля відхилити розміщений на сайті ДАЗВ проєкт і створити натомість якісний і відповідальний варіант стратегії.

«Пропонований ДАЗВ проєкт Стратегії

Читати повний текст

Чи стане Чорнобильська зона безпечнішою через 30 років

Aerial photos with a drone over the River Pripyat, Polesie, Belarus. © Viktar Malyshchyc

Заплава річки Прип’ять – одна з найбільш забруднених територій Зони

Розділ про можливе будівництво через Чорнобильську зону міжнародного водного шляху Гданськ-Херсон буде вилучений з проєкту Стратегії розвитку зони відчуження-2030. Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Андрій Пляцко під час онлайн-наради з експертами, фахівцями профільних держустанов (Державні спеціалізовані підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» та «Екоцентр» та інших) й громадськістю 11 лютого 2020.

Стратегія розвитку території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської

Читати повний текст