Archives

A sample text widget

Etiam pulvinar consectetur dolor sed malesuada. Ut convallis euismod dolor nec pretium. Nunc ut tristique massa.

Nam sodales mi vitae dolor ullamcorper et vulputate enim accumsan. Morbi orci magna, tincidunt vitae molestie nec, molestie at mi. Nulla nulla lorem, suscipit in posuere in, interdum non magna.

Гроза браконьєрiв. Данило Сєдун (? – 1930)

 

У Кримському заповiднику є “Кордон Сєдуна”. Бiля сторожки – могила цього безстрашного та вiдданого природi єгеря. Над нею виросла висока ялина.

Данила Хомича Сєдуна, 60-лiтнього єгеря Кримського заповiдника, вбили в нiч на 3 сiчня 1930 р., пiд час рейду на браконьєрiв. Браконьєри вистрiлили в нього впритул, у голову.

Сєдун народився в легендарнiй Бiловезькiй Пущi, поселеннi Бiловежа. Професор I. I. Пузанов писав про нього: “В молодостi вiн (Сєдун – В. Б.) славився в Бiловезькiй Пущi як зухвалий, невловимий браконьєр, потiм покаявся i, поступивши на службу в царське полювання єгерем, став справжньою грозою браокньєрiв”.

Коли у 1913 роцi бiловезького зубра вирiшили аклiматизувати у Кримському царському полюваннi, туди був направлений i Данило Хомич. Вiн назавжди лишився там разом зi своєю сiм’єю i жив безвиїздно 15 рокiв в урочищi “Холодна вода”.

Як пише про нього професор I. I. Пузанов: “Сєдун зажив собi славу людини абсолютно непiдкупної, стiйкої, справжньої грози браконьєрiв та оплоту переслiдуваних оленiв, кiз i муфлонiв”. Вiн залишався на своєму посту i в найтяжчi роки Кримського заповiдника – громадянської вiйни. Навiть деякi браконьєри з повагою говорили про нього: “Клятий старий! Скорiше з голоду здохне, а жодним козенятком не поласує… Барсукiв – їсть, а оленiв та кiз – нi-нi!”. На ньому трималась уся лiсова варта заповiдника, вiн, правду кажучи, i врятував того часу залишки дичини вiд її повного знищення.

Д. Х. Сєдун був i чудовим самородком-натуралiстом. За iнших умов з нього вирiс би видатний бiолог.

У 1927 р. Сєдун брав участь в експедицiї з пошуку зубрiв у Кавказькому заповiднику, виявивши великi здiбностi як слiдопита.

“Вiн один коштував багатьох – це визнають як його численнi друзi, так i вороги, яких також чимало”, – писав про нього професор I. I. Пузанов. Пiсля загибелi Сєдуна у сторожцi залишились жити його дружина та дочка Настя. Їхня доля не менш трагiчна. У 1942 р. фашисти запiдозрили їх у зв’язках з партизанами i живими спалили в хатi.

Данило Хомич Сєдун не був вiдомим вченим чи блискучим адмiнiстратором в системi охорони природи. Вiн лише чесно охороняв тварин у заповiднику i допомагав зоологам їх вивчати. Але без таких як вiн, справи охорони природи просто не iснувало б.

В.Є. Борейко

Розстріляна екологія

Нариси про репресованих діячів охорони природи україни

(За матеріалами досліджень Комісії із заповідної справи та охорони дикої природи УЕА «Зелений світ» – В. Борейко, В. Грищенко, Г. Дремлюга, О. Листопад)

«Зелений світ», екологічна газета України

Спеціальний випуск №10-11

Серпень 1994 року

Над номером працювали: С. Желяскова, О. Листопад, М. Прилуцький, Е. Яцеленко,

Фото із особистих архівів, матеріалів СБ України та ін. джерел

Фото перезнімали О. Шелудько, Ю Самеляк, С. Полюх, В. Борейко

Leave a Reply