Про спробу очищати фільтрат головного київського сміттєполігона я писав ще 9 років тому (стаття нижче). І ось заст голови КМДА П. Пантєлєєв пише у ФБ https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=585028451644709&id=100004126776454 , що установка запрацювала. На фото з його сторінки: чорне – отруйний фільтрат, прозоре – технічна, себто майже чиста вода.
Якщо чесно, то повірити у це мені дуже важко, бо вже стільки було фальстартів:
Кінець фільтратної експлуатації. Коли закриють спецполігон у Пдгірцях?
Газета “Українська столиця”, 16 липня 2007, №25 (70)
Сьогодні полігон твердих побутових відходів №5 ВАТ “Київспецтранс” (КСТ), розташований на землях Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, приймає щодоби близько трьох тисячкубометрів відходів. Це приблизно 50 % усього сміття, яке виробляє Київ.
За таких темпів перша черга складування буде заповнена через два‑три роки. Друга черга — через років п’ять‑шість. Хоча існує й проект повномасштабної реконструкції полігону, який дозволить завозити сміття ще років двадцять.
Але є висока вірогідність того, що полігон припинить свою роботу вже цієї осені. Він й так тривалий час приймає відходи всупереч рішенню Головекоінспекції. Цьогоріч на День захисника вітчизни КСТ отримав “подарунок” у вигляді заборони подальшої експлуатації об’єкту.
Мертва вода
Полігон вичавлює із себе за добу 200‑250 кубометрів так званого фільтрату — рідини, яка містить у собі майже усю таблицю Менделєєва. Такий само фільтрат утворюється й на усіх інших полігонах. Але якщо в інших місцях фільтрат просто дренує в грунт, то на 5‑му його не пускає спеціальна плівка. Очищення полігону від фільтрату і є головною вимогою усіх державних служб та громадськості. Першу серйозну спробу вирішити проблему зробили ще десять років тому. Але установка Рокхем німецького виробництва виявилася малоефективним витрачанням чотирьох (за цінами 1997 р.) млн. дол. Установка працює доволі якісно, але повільно: не більше ніж 200 кубометрів за добу. А ще ж є давні залишки у озері‑накопичувачі (320‑360 тис.м3). Інші недоліки Рокхему — висока собівартість очищення (понад 70 грн./м3), дорогі фільтри тощо. Тому у 2005‑у КМДА вирішила виділити 74 млн. грн. на реконструкцію полігону (після проходження Укрінвестекспертизи цю суму зрізали до 69 млн.). З них 29 млн. — на будівельно‑монтажні роботи, а 27 млн. — на придбання обладнання іншого типу — італійської фірми “VOMM”. Уже на початку 2007 установка була змонтована і почалися пусконалагоджувальні роботи. Нова система здатна очищати 400 кубометрів фільтрату за добу і у разі успішної роботи здатна за три роки очистити увесь накопичений фільтрат. Але — не очищає. Бо, оскільки її будівництво здійснювалося без відповідної проектної документації та висновків державної екологічної експертизи екоінспекція станцію опечатала.
За чужі помилки
Поспішне рішення попереднього керівництва КМДА сьогодні обходиться дорого. За інформацією голови правління КСТ Федора Вітта, штрафи за будівництво без проекту склали суму в 37 млн. гривень. “Але ж треба розуміти, що наші попередники (Вітт та його нова команда прийшли на підприємство три місяці тому) не мали іншого виходу: фільтрат став занадто небезпечним, а дозволів та віз на потрібних документах можна чекати роками”, — говорить Вітт.
Екологічна комісія Київської облради не йме віри італійській технології, оскільки вважає її невідпрацьованою. Тому раз за разом ухвалює рішення про припинення роботи станції до наявності висновків про її безпечність. Зокрема, член цієї комісії Олександр Черніков відзначає, що відсутні дані про безпечність сухого залишку та про наявність технологій його знешкодження. Сьогодні вчені працюють над цим питанням, але на його вирішення потрібен час.
Також виявилося, що не відповідають нормам температура отриманої після очистки води (занадто гаряча — майже 70 градусів) та вміст аміаку. Боротися з цим можна — треба будувати градирню, де й вода буде охолоджуватися до дозволеної для скиду температури, й аміак буде вивітрюватися. Але це знову — додаткові кошти й час. Те, чого так бракує КСТ для виходу з кризи. У яку, як вважає Вітт, підприємство загнали навмисне.
Тихе рейдерство?
На думку Вітта протягом останніх кількох років відбувається повзуче захоплення КСТ: “У нас п’ять членів правління. Місто представляють дві особи і троє — ВАТ “Геотрон”, хоча у них менше частка акцій — майже 47% проти наших 51‑го. Саме на таких умовах вони купили акції у 2002 році”. Вітт запевняє, що саме представники другого найбільшого акціонера починаючи з 2004 року блокували платежі за оформлення дозвільних документів для роботи Київспецтрансу: за гранично допустимі викиди та інші — усього чотири пакети документів, за кожний з який треба було заплатити по 30‑50 тис грн. Відсутність цих дозволів й створювала конфліктні ситуації із СЕС, екоінспекцією тощо і врешті‑решт привело до закриття полігона та великих проблем у самого КСТ. На моє запитання для чого комусь потрібно нищити підприємство, Вітт відповів, що основним інтересом може бути земля. Лише у столиці КСТ є землекористувачем майже 20 га землі. Навіть за мінімальної вартості 2 млн./га, можна виручити кругленьку суму. Вітт також звернув увагу на той факт, що не раз представником “Геотрону” виступав голова екологічної комісії Київської облради В’ячеслав Квят. У той же час, на думку Вітта, комісія та, з її подачі, контролюючі служби області, забагато уваги приділяють полігону. Сам же Квят визнаючи, що належного порядку на жодному із сміттєзвалищ області порядку немає, обіцяє домогтися його наведення скрізь, у тому числі й на 5‑му, який є найбільшим, і на його думку, найнебезпечнішим.
Для пересічного киянина малоцікаво, які мотиви ким рухають. Набагато більше його хвилює, чи вивезено вчасно сміття з двору й чи прийнятна для гаманця ціна за таку послугу. Для мешканця Підгірців ж та інших селищ навколо полігону важливо жити без ризику для життя та здоров’я. Тому полігон повинен працювати, але шкода від нього має бути мінімальною..
Коментарі
В руки брати можна, ковтати — не раджу
Завідувач лабораторії гігієни ґрунту та відходів Інституту гігієни та медичної екології імені Марзєєва, доктор медичних наук Валерій Станкевич повідомив “УС”, що Інститутом за договором з КМДА ведеться дослідження сухого субстрату, води та газів, які утворюються у процесі роботи установки VOMM. До початку пусконалагоджувальних робіт Інститут вивчив проектну документацію установки і дав позитивне висновок щодо неї. Подальші ж аналізи будуть коштувати близько 80 тис. грн.
Сам процес переробки фільтрату з точки зору гігієністів має суттєво покращити санітарну обстановку на полігоні. А щодо подальшої долі сухого залишку — чи то його захоронювати, чи то щось іще з ним робити — буде залежати від класу його токсичності.
Поки Станкевич говорить лише те, що руками сухий залишок може й можна помацати, а от ковтати — у будь‑якому разі не варто. Загалом Інститут працює на полігоні ще від початку 1990‑х. Зокрема, спеціалісти цієї наукової установи виконували роботи з комплексної санітарної оцінки першої черги полігону перед введенням в експлуатацію другої черги. Це були радіологічні дослідження та санітарно‑хімічні дослідження з використанням наглядових свердловин тощо.
Облік і контроль?
Жорсткий контроль за кількістю та правильним захороненням твердих побутових відходів у Київській області буде запроваджено вже восени 2007 року. У цьому переконаний голова Постійної комісії з питань екологічної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської облради В’ячеслав Квят. Облдержадміністрацією оголошено конкурс на розробку та оснащення усіх київських перевізників сміття спеціальними пристроями. Ці пристрої при пересіканні кордону з київською областю будуть надсилати до центральної диспетчерської сигнал про те, яка саме машина і скільки сміття везе. Виготовляє і встановлює ці пристрої переможець конкурсу за свій рахунок, зате потім отримує підряд на надання інформації про усі перевезення сміття по області.
Схема, як на мене, дещо дивна. Вартість проекту В’ячеслав Петрович не зміг мені назвати, але за даними з інших джерел маю відомості, що прилад на кожен сміттєвоз буде коштувати близько 360 дол.. Плюс обладнання для прийому сигналів та обробки інформації. Також пан Квят не зміг пояснити мені принцип роботи приладу, лише повідомив, що це нова технологія. Хоча класична формула з фізики за сьомий клас залишається усе тою ж: маса дорівнює об’єму, помноженому на щільність. У повсякденному житті це означає, що виміряти масу чогось можна або ж зваживши його на вагах, або ж вирахувати, знаючи об’єм та щільність. Але щільність сміття кожного разу різна, через що така методика вважається недосконалою. Так що з технологією нового обліку хотілося б познайомитися детальніше.
На запитання, яке відношення він має до “Геотрону”, пан Квят повідомив, що на замовлення цієї фірми виконував лише консультаційні роботи, зокрема, коли “Геотрон” свого часу мав наміри докорінно перебудувати роботу “Київспецтрансу” і зробити його роботу прибутковою. На жаль, тоді керівництво КСТ на це не погодилося. В’ячеслав Квят стверджує, що інших стосунків — майнових тощо (не є акціонером), із “Геотроном” не має. Представником “Геотрону” саме як людина, яка розбирається у певних питаннях він дійсно виступав за дорученням, маючи повноваження голосувати з тих чи інших питань згідно наданих інструкцій. Також пан В’ячеслав не бачить ніяких можливостей для “Геотрону” отримати зиск як від блокування роботи КСТ, так і від тої київської землі, якою КСТ користується.
Олег Листопад
Leave a Reply