повінь-2008 на Рожнятинщині
Чи готовий уряд до весняної повені?
Думки експертів, у т.ч. від НУО та Програми FLEG – наприкінці матеріалу – О.Л.
Уже зараз деякі регіони країни потерпають від підтоплень. А за даними Гідрометеорологічного центру, на значній території держави повені будуть на рівні вище середнього. На відміну від попередніх років, велика вода загрожує не тільки західним та південним регіонам, а й центральним, серед них і столичному. За прогнозами екологів, у Києві паводок буде найбільшим за останні п’ять років. Фахівці Гідрометцентру занепокоєні тим, що на Дніпрі шар снігу удвічі товстіший за попередні роки. Тож коли він почне танути, підтоплень не уникнути. Першими на шляху весняної стихії можуть опинитися елітні набережні столиці, Осокорки і Конча-Заспа. Раніше на місці цієї забудови річка під час повені розливалась на вісім кілометрів завширшки. Куди вода піде тепер, ніхто не береться прогнозувати.
На боротьбу з паводками у столиці мерія вже виділила понад чотири мільйони гривень. Кошти буде спрямовані на очистку гідроочисних споруд, водосховищ та струмків. Як повідомляють у прес-службі Київської міської держадміністрації, на ці гроші також хочуть закупити 26 насосів для відкачування води. Та поки місцева влада переймається тим, як долати стихію, екологи стурбовані її наслідками. Так, окрім підтоплення, у Києва можуть виникнути проблеми з питною водою. Як пояснюють фахівці, внаслідок цьогорічних кліматичних умов на водоймищах утворився грубий шар криги, який ускладнює проникнення кисню, необхідного для риб. Тому у Дніпрі та Десні, звідки беруть воду для Києва, може початися масове вимирання риби, а це погіршить якість води.
Які ще загрози принесе цьогорічна повінь та як готуються до боротьби зі стихією і її наслідками у регіонах, дізнавалися кореспонденти «Дня».
ОДЕСІ СТРАШНІ ДУНАЙ І ДНІСТЕР
У зв’язку з очікуваним у Одеському регіоні підйомом рівня води в річках Дністер і Дунай, фахівці профільних служб узяли під посилений контроль небезпечні об’єкти, що знаходяться в зоні можливого затоплення. Ведеться постійне спостереження за гідрологічною ситуацією й аналітичний контроль грунтів і поверхневих вод. У посиленому режимі працює державтоінспекція. Як повідомляють у Міністерстві охорони навколишнього середовища України, у зв’язку з підйомом рівня води у Дністрі можливе підтоплення сільськогосподарських угідь, окремих господарських об’єктів і частини автошляху Одеса-Рені впродовж 50—52 кілометрів.
Цьогоріч навесні Одеська область на проведення протипаводкових заходів потребує майже десять мільйонів гривень, заявив голова Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк. За його словами, прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко надіслано звернення з проханням виділити потрібну суму. Ці кошти, пояснив чиновник, необхідні для моніторингу стану гребель на Дунаї та Дністрі, заготівку піску та глини для ремонту захисних споруд, а також на риття відвідних каналів у озера.
«СКАЖЕНА ВОДА» ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПІВДНЯ…
На півночі Криму «потоп» почався тиждень тому. У перших числах лютого на півострові випало багато снігу — за деякими оцінками, за добу — місячна норма. 13—14 лютого у Криму пройшли зливи, у зв’язку з цим оголошувалося навіть штормове попередження. Втім, причиною повені, як сказали «Дню» в ГУ МНС України у Криму, головним чином є не кількість снігу, а те, що глиниста земля там устигла промерзнути на значну глибину і тепер дуже неохоче приймає воду, тож вона не вбирається вглиб, а розливається вшир.
ФОТО УНІАН
НА ХЕРСОНЩИНІ ТА У КРИМУ ПІД ВОДОЮ ОПИНИЛИСЯ ПОНАД 1900 ПРИВАТНИХ БУДИНКІВ ТА ТРИ ТИСЯЧІ САДИБ. ЛЮДИ, НЕ ЧЕКАЮЧИ ДОПОМОГИ МНС, БОРЮТЬСЯ ЗІ СТИХІЄЮ САМОТУЖКИ
До того ж, температура повітря в суботу, 21 лютого, наприклад, сягнула 16 градусів тепла, і танення снігу йде дуже швидко. Тому, за даними МНС, у Красноперекопському, Роздольненському, Чорноморському районах на півночі Криму виявилися підтопленими десятки сіл. Наприклад, у Роздольненському районі Криму сталося підтоплення грунтовими водами підвалів і дворів житлових будинків. Постраждали 22 подвір’я, де мешкають 57 осіб. І хоч евакуація населення не знадобилася, та співробітники МНС займалися відкачуванням води з погребів і ям. У Красноперекопську опинилося у воді понад 60 подвір, у яких проживають близько 200 осіб. Усього з підтоплених дворів еменесники відкачали до Північно-кримського каналу й місцевого озера понад 19 тисяч кубічних метрів води.
Потерпілі розповідають журналістам, що їхні житла затопило буквально за півгодини. «У це важко було повірити, але ввечері ми з чоловіком сіли дивитися телевізор, а вже приблизно за півгодини, встаючи з дивана, я була шокована, опустивши ноги на залиту крижаною водою підлогу», — розповіла мешканка вулиці Мічуріна Надія Ішеєва. При цьому вона каже, що за всі 40 років, які вона мешкає у місті, таке сильне підтоплення сталося вперше.
Потерпілим міська влада запропонувала тимчасове альтернативне житло. Проте свої будинки мешканці покидати не хочуть, оскільки остерігаються мародерства. Місцеві органи влади Красноперекопська, Джанкоя, Роздольного визнали ситуацію надзвичайною місцевого значення. За даними Міністерства економіки АРК, збитки від підтоплень жител і об’єктів соцкультпобуту на півночі Криму перевищують 11 мільйонів гривень.
Як повідомили «Дню» у прес-службі ГУ МНС України у Криму, ще більше, ніж Крим, постраждав південь Херсонської області. Сильні дощі та швидке танення снігу на мерзлій землі призвело до затоплення понад 4138 подвір, серед них — у самому Херсоні та в 40 населених пунктах семи районів. Усього в затоплених регіонах Криму та Херсонської області рятувальники МНС розгорнули та ввели в дію 724 насосні станції. На роботах із ліквідації підтоплень задіяні 67 рятувальників МНС і 15 одиниць техніки, від Держводгоспу та комунальних підприємств Криму і Херсонської області задіяні 216 осіб і 76 одиниць рятувальної техніки і механізмів. Наразі представники МНС і місцевого уряду вживають заходів із мобілізації фахівців і техніки на роботи з відкачування води з підтоплених територій і будівель.
У ЛЬВОВІ ПОКИ ЩО ВСЕ ПІД КОНТРОЛЕМ
На Львівщині за зиму накопичилося багато снігу, товщина якого коливається від 20 до 40 сантиметрів, а кількість води від його танення перевищує середньостатистичну норму в 1,5 — 2 рази. Наслідком різкого потепління та інтенсивного танення снігу може стати підтоплення будинків, руйнування пішохідних мостів, розмив залізничних та автомобільних доріг, знищення посівів. Як розповів «Дню» начальник Управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації Олексій Титаренко, на минулому тижні сніговий покрив зменшився, але за суботу-неділю, коли Львівщину знову накрили завірюхи, випало ще 15 сантиметрів снігу.
«На річках ситуація така, що скрізь стоїть лід, — говорить Титаренко. — У деяких місцях під час минулої відлиги лід потріскався, але льодоходу немає. Найбільшу загрозу становить річка Стрий у районі міста Турка». Відповідно до раніше затверджених планів, впродовж суботи і неділі лід було підірвано на ділянці понад 300 метрів, внаслідок чого утворилась ополонка розміром 40 на 20 метрів. Олексій Титаренко вважає, що ситуація на Львівщині є контрольованою. У зв’язку з погіршенням ситуації ведеться постійне спостереження.
За прогнозами Гідрометцентру, на території Львівщини може бути повінь на рівні середньостатистичних показників або дещо вищих. Надзвичайники постійно вживають запобіжні заходи. Наприклад, спущена до мінімально можливих позначок вода у Добротвірському водосховищі, а це має убезпечити від підтоплення Червоноград і територію Сокальського району.
Підрозділи МНС забезпечені потрібними матеріальними ресурсами. В достатній кількості є мішки для кріплення дамб, дизельне паливо та бензин. Із головного резервного фонду виділено 53 тисячі гривень на придбання вибухівки, яка використовуватиметься для підриву льоду в усіх небезпечних місцях, і понад 200 тисяч для придбання додаткових паливно-мастильних матеріалів. Перевірена готовність до НС Кам’янко-Буського і Сокальського управлінь водного господарства, робота яких оцінена як задовільна.
Еменесники через засоби масової інформації звертаються до жителів, які проживають у зоні можливого підтоплення, з проханням звільнити підвали від продуктів харчування, підготувати безпечні місця для худоби та домашніх тварин, прочистити від снігу та льоду водостоки та зливову каналізацію біля будинку (бо підтоплення підвалів будівель та будинків ѓрунтовими, а не річковими водами за рахунок поверхневого стоку не буде кваліфікуватися як наслідки повені, й такі збитки не підлягатимуть компенсації або відшкодуванню), очистити дахи будинків та господарських будівель від шару снігу, підсилити кріплення окремих конструкцій даху та будинку. Всім мешканцям, а особливо фермерам, пропонують на випадок повені застрахуватися.
«ЖАБОКРЯКАМИ» МОЖЕ СТАТИ ПІВ-ВОЛИНІ
Великою водою Волинь не здивуєш. Бували такі паводки, коли людей визволяли військовими вертольотами і потужним плаваючим транспортером «еменесників». Нині річки волинського Полісся викликають найбільшу тривогу не лише у населення, котре мешкає на їхніх берегах, а й у волинської обласної влади.
Юрій Бахмачук, начальник облводгоспу, в останні дні став на Волині дуже популярною особою. Не втомлюється давати інтерв’ю журналістам і закликати владців вжити найактуальніших засобів у боротьбі з наступною повінню. Є підстави вважати, що це справді буде дуже велика вода. Із січня на Волині практично не було відлиг. Сильні морози скували річки, і товщина льоду сягала 30 сантиметрів. Запаси води в снігуі лише в січні сягнули майже двох мільярдів кубометрів.
Справжню повінь на Волині очікують у третій декаді березня. Проте, потелефонувавши у кілька районів на півночі області, переконалася: вода вже завдає людям лиха. Уже плавають льохи і хліви в райцентрі Любешів, де один із житлових мікрорайонів, споруджений на болоті, прозвали Жабокряками (про його проблеми «День» розповідав у матеріалі «Очеретянка чи гомо сапієнс?» 20 січня 2010 року). Сприяє цьому не лише природа. Новий власник колишньої фабрики господарських товарів засипав рів, яким води навесні стікали в річку. Навіз КамАЗами землю й влаштував собі на березі річки пляж. А людські поселення опинилися наче у котловані. Нині люди самотужки знімають асфальт на дорозі, перекопують її траншеями, аби врятувати від повені свої хати. Місцеві ж керівники різного рангу тільки посилають ходаків із кабінету в кабінет.
Начальника Волинського облводгоспу Юрія Бахмачука дуже турбує деградація русел Прип’яті та Стоходу, які й стали причиною традиційних волинських паводків. Тепер повені у районах цих річок не дуже потужні, проте повінь триває тут цілий рік, і оселі просто не встигають висохнути. До боротьби зі стихією лише облводгосп підготував 40 аварійних бригад. Уже постійно працюють понад десять насосних станцій. Втім, є проблема з коштами на електроенергію — для роботи насосів. Але гірше, що нема грошей на ремонт цих насосів. Не вистачає в області й мішків з піском, аби захищати існуючі гідроспоруди. Усі сподівання лише на обласний бюджет, і голова Волинської облдержадміністрації Микола Романюк ще у середині лютого звернувся до Кабміну з проханням виділити кошти на проведення протипаводкових робіт.
Цього року велика вода особливо загрожує навіть древньому Луцьку. Вона може підтопити до сотні будинків і п’ять підприємств. Під загрозою навіть центр міста з готелем «Світязь» і центральним парком культури та відпочинку. Від паводку місто збираються рятувати великою ямою (її вже вирили), в яку мають відводити талі води; спецмашинами, мішками з піском і навіть катамараном.
Наразі тішить, що готові до паводку волинські «надзвичайники». Вони мають 26 човнів, 77 рятувальних кругів, 27 рятувальних пристроїв і диво-техніку — плаваючий транспортер, вантажопідйомність якого 18 тонн. Тобто екстремальна ситуація не страшна. Але те, що боротьба зі стихією очікується серйозна, не заперечує ніхто.
БУКОВИНІ ПОВІНЬ НЕ ЗАГРОЖУЄ
На відміну від тих регіонів України, де внаслідок танення снігу річки почали виходити з берегів і затоплюють городи та хати, у Чернівецькій області ситуація спокійна. За словами начальника обласного гідрометеоцентру Тетяни Негадайлової, рівень води в річках Буковини наразі підвищився лише на 60 сантиметрів, що порівняно з десятиметровим (!) підйомом влітку 2008 року майже ніщо. Зважаючи, що висота снігового покриву цього року не є аномальною (у горах вона взагалі нижча, ніж зазвичай), його прогнозоване поступове танення не має спричинити до катаклізмів. Принаймні на гірських річках області, які, власне, наробили біди позаторік. Навесні для Буковини більша небезпека великої води на рівнині — у районах, прилеглих до Дністра. Вкритий щільною кригою Дністер (на сьогодні її товщина складає 25 — 30 см) небезпечний саме з точки зору льодоходу. У разі, якщо на Дністровському водосховищі крига не скресає раніше, ніж на самій річці, вона запирає воду з верхів’їв, яка через це виходить на заплаву. Одночасно є небезпека руйнування моста державного значення у районі села Атаки, який з’єднує Чернівецьку та Хмельницьку області. Для запобігання цьому в МНС області готові підривати кригу неподалік мосту, повідомив начальник Управління МНС Чернівецької облдержадміністрації Анатолій Дудка. Оскільки вибухівки може знадобитися багато, область закупила цілу вантажівку тротилу на додачу до того, який є у запасі.
Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів; Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк; Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці; Богдан ДИМОВСЬКИЙ, Одесса; МИКОЛА СЕМЕНА, Сімферополь
ДУМКИ ЕКСПЕРТIВ “Дня”
Оксана СТАНКЕВИЧ, кандидат біологічних наук, керівник громадської організації «Екосфера»:
— До повеней треба готуватись не тільки службам, які мають до цього безпосереднє відношення, слід змінювати практику господарювання у горах. У лісовому господарстві слід відмовитися від суцільних рубок у горах та перейти на вибіркову систему рубок, щоб зберегти лісовий покрив на схилах та забезпечити деревостани в Карпатах. Взагалі Карпати — найбільш вологий регіон в Україні (випадає від 600 до 1400 — 1600 мм опадів на рік) з найгустішою і найбільш розгалуженою мережею річок та рік басейнів Тиси, Дністра і Прута. Для гірських річок характерний особливий водний режим, де амплітуда рівня води у період паводків та період межені є різко полярною. Коли за день-три випадає місячна норма опадів, повені не уникнути. При аналізі причин повеней часто мова йде про карпатські ліси або ж їхню відсутність унаслідок лісозаготівлі на суцільних лісосіках. Складна вертикальна структура деревостанів, потужна лісова підстилка та коренева система сприяють тому, що тут затримуються майже всі помірні опади. Стік у лісі не перевищує 3% річних опадів, зате внутрішній і підземний стік тут складає 42%. Стиглі букові ліси затримують у кронах 25% атмосферних опадів, смерекові — 37%. Вологоємна підстилка гасить швидкість стоків і утримує від 100 до 500% води по відношенню до своєї ваги. Однак ліси не в змозі запобігти повені чи зупинити її, яка є наслідком надмірних дощів чи швидкого танення снігу. Вони можуть лише пом’якшити її руйнівну силу, десь запобігти утворенню зсувів чи селів, мінімізувати наслідки повеней. Звісно, тут багато залежить від вікової та видової структури лісу — одновікові монокультури менш здатні виконувати водозахисні та водорегулюючі функції, ніж ліси різновікові, де ростуть дерева з різними особливостями кореневої системи, листків та крони.
Олег ЛИСТОПАД, експерт ГО «ЕкоПраво-Київ»:
— Зв’язок масштабних повеней із масштабними вирубками лісу очевидний. Бо водорегулюючої ролі лісу ніхто не скасовував. А щодо масштабів рубок, то хоча їх немає згідно з офіційною статистикою, народ бачить ситуацію дещо інакше. Так, у рамках лісового проекту FLEG («Правозастосування та управління у лісовому секторі») було проведено соціологічне опитування в одній із карпатських областей. Значна частина опитаних вважає, що порушень у лісі — безліч. Як повідомляє доктор соціологічних наук Олександр Стегній, на думку опитаних експертів, найбільше на виникнення правопорушень у лісовому секторі Івано-Франківської області впливає соціальний чинник: безробіття, низька матеріальна забезпеченість та купівельна спроможність місцевого населення, яка не дозволяє легально придбати деревину. Немала частка експертів вказала на корумпованість чиновників, відповідальних за охорону лісів; закритість лісового господарства від громадськості. Серед інших чинників учасники опитування також виділили велику кількість приватних незареєстрованих пилорам, налагоджену систему нелегальної купівлі краденого лісу, недостатнє фінансування державної лісової охорони, низький рівень оплати праці в лісовій галузі та недосконале законодавство, яке не дає можливості карати скупників краденого лісу. Одне з пояснень таких розбіжностей народної думки та офіційної статистики — концентрація рубок поблизу шляхів та населених пунктів (для зручності транспортування). І саме ці рубки народ бачить і фіксує у своїй свідомості. А загальні масштаби у перерахунку на усю площу справді, може, не такі вже (відносно!) великі.
Олексій ВАСИЛЮК, заступник голови Національного екологічного центру України:
— Найбільша частка води буде надходити з українського Полісся, а також з Білорусі, Курської, Брянської та Смоленської областей Росії, де розміщена основна частина водозборів Десни і Дніпра. Шанси глобально «підмочити ноги» значно посилюються не лише тим, що снігу дійсно незвично багато, а ще й тим, що вже було кілька відлиг, коли сніг танув і вода просякла землю. Потім були суттєві морози, після яких у нас земля промерзла до метра, а в білорусів — і на всі півтора метри. Коли сніг почне танути, вода вже не йтиме в землю. Починаючи з 2001 року на заплавних землях у південній частині Жукового острова, в зоні Кончі-Заспи, розпочалась елітна котеджна забудова. Аналогічна забудова розпочата і з протилежного берега Дніпра — біля сіл Вишеньки і Гнідин. Всі такі забудови здійснюються з попереднім гідронамивом, тобто з підняттям рівня ділянок. Середня висота намивів — шість-вісім метрів. Загальна площа намитих ділянок нині вже наближається до 1000 га. Ширина заплави в районі Києва і Кончі-Заспи складає 7,5 км. На ділянці між с. Козин і с. Гнідин через гідронамивні ділянки заплава Дніпра звужена максимально, і лишається тільки власне русло річки (750 м). Простір для проходження паводкових вод звужено вдесятеро. У разі підняття рівня води в Києві на вісім-десять метрів близько 25% міста буде підтопленою. Це стосується частини Дніпровського району, Троєщини, Оболоні, мікрорайонів Осокорки, Позняки, Чапаєвка, Корчувате та всіх придніпровських дачних масивів. У зону можливого підтоплення потрапляє мінімум одна з гілок метрополітену. Практики реабілітації їх після затоплення в Україні немає. Затопленими виявляться і більшість комунікацій, які у нас класично розміщують під землею. Крім того, паводкові води приносять велику кількість піску і мулу. Варто нагадати, що кожен з дніпровських островів у минулому був намитий одним із потужних паводків. Реабілітація міста (у т.ч. комунікацій, метрополітену) від хоча б півметрового шару піску поки також уявляється слабко. Проте найбільшою проблемою лишається розміщення в заплаві Бортницької станції аерації, затоплення якої призведе до потрапляння відходів столичної каналізації в Дніпро. При цьому Дніпро лишається джерелом водопостачання для багатьох великих міст, розміщених нижче за течією від Києва. Підстави розраховувати на швидке очищення річки від забруднення немає, бо в акваторії водосховищ Дніпровського каскаду течія майже відсутня. Тому забруднення лишатиметься в річці ще довго.
Підготувала Ганна ГОПКО
№33, четвер, 25 лютого 2010
Leave a Reply